Постанова № 38526915, 29.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1212/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Плахотничого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2014 року Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 456,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 456,15 грн, що виникла в результаті несплати останнім податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, не зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялась судом належним чином за адресою: АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти "адресат не проживає".

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 30.09.2011 зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію 2 565 000 0000 002594 та перебуває на обліку як платник податків у Карлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 №5515-VI на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1147 грн.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту" для фізичних осіб-підприємців на 2013 рік становив 172,05 грн щомісячно.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, 24.01.2012 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 до Карлівської ОДПІ подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно якої обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування складає 15% до розміру мінімальної заробітної плати. Відтак, відповідач у 2013 році за видом діяльності "роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту" повинна була щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 172,05 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 єдиний податок з фізичних осіб за квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, терміном сплати відповідно 20.05.2013, 20.06.2013 та 20.07.2013, не сплачувався.

Відтак, станом на момент розгляду справи за відповідачем, враховуючи наявну у останнього переплату по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 60,00 грн, рахується заборгованість зі сплати вказаного виду податку в розмірі 456,15 грн (172,05 грн х 3 міс. = 516,15 грн - 60,00 грн /переплата/ = 456,15 грн).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 456,15 грн є сумою податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Карлівською ОДПІ сформовано податкову вимогу від 02.10.2013 №67-17, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте вказаний лист повернувся до податкового органу з відміткою пошти від 25.10.2013 "адресат вибув". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 02.10.2013 №67-17 вважається врученою платнику податків.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 456,15 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Карлівської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 456 (чотириста п'ятдесят шість) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок на р/р 31518970700147, відкритий в ГУДКС у Полтавській області, код платежу 18050400, отримувач місцевий бюджет Карлівської міської ради, код ЗКПО 37997400, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 05 травня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава