Рішення № 38525184, 22.04.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2014 р.Справа № 921/111/14-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м.Тернопіль, 46000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46008

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Т.Шевченка, 18, м.Київ, Київська область, 01030 в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46001

про стягнення 25 225,55 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За участю представників сторін:

прокуратура: Ковальчук Оксана Романівна, посвідчення № 001015

позивача: Мазур Тетяна Василівна, довіреність № 1-1/474 від 11.12.13 р.

відповідача: Олійник Тетяна Петрівна, довіреність № 1185 від 04.02.14 р.

Прокурору, представникам позивача та відповідача (в попередніх судових засіданнях) роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 78, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу (звукозапис) технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 22.04.2014р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46001 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Т.Шевченка, 18, м.Київ, Київська область, 01030 в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46001 про стягнення 8 368,12 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Одночасно, Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46001 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Т.Шевченка, 18, м.Київ, Київська область, 01030 в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46001 ще з позовними заявами про стягнення 7012,16 грн. та про стягнення 9845,27 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно, ухвалами від 10.02.2014р. господарським судом Тернопільської області порушено провадження по справах №921/115/14-г/9, №921/118/14-г/9 та №921/111/14-г/9 та їх розгляд вперше призначено на 11.03.2014 р.

В судовому засіданні 11.03.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представником відповідача в порядку ч. 2 ст. 58 ГПК України подано клопотання від 07.03.2014р. №18-09/68 (вх. №6211 від 07.03.2014р.) про об'єднання справ №921/111/14-г/9, №921/115/14-г/9 та №921/118/14-г/9 в одне провадження. Дане клопотання мотивоване тим, що вищезазначені справи є однорідними, оскільки порушені за однорідними позовними заявами з однорідними позовними вимогами.

Представники прокуратури та позивача проти вказаного клопотання не заперечили.

Статтею 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до абз. 1,2 п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Оцінивши доводи, обґрунтування та надані учасниками спору докази, позовні вимоги позивача згідно позовної заяви від 06.02.2014р. №165 по справі № 921/111/14-г/9 щодо винесення рішення про стягнення з ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" 8 368 грн. 12 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у наступних частинах: (30%) 2510,44 грн. в доход спеціального фонду Держаного бюджету України, (50%) 4184,06 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Теребовлянської міської ради , (20%) 1673,62 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700469, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37625079 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012;

- позовні вимоги позивача згідно позовної заяви від 06.02.2014р. №169 по справі № 921/115/14-г/9 щодо винесення рішення про стягнення з ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" 7012 грн. 16 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у наступних частинах: (30%) 2103,64 грн. в доход спеціального фонду Держаного бюджету України, (50%) 3506,08 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Козівської селищної ради, (20%) 1402,44 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33119331700283, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37822731 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012;

- позовні вимоги позивача згідно позовної заяви від 06.02.2014р. №173 по справі № 921/118/14-г/9 щодо винесення рішення про стягнення з ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" 9845 грн. 27 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у наступних частинах: (30%) 2953,74 грн. в доход спеціального фонду Держаного бюджету України, (50%) 4922,50 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Чортківської міської ради, (20%) 1969,03 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700555, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012,

суд прийшов до висновку, що позовні заяви у вказаних справах є однорідними, оскільки заявлені одним і тим же позивачем до одного і того самого відповідача, виникають з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. При цьому судом враховано, що окрім розрахунків заподіяних збитків, здійснених за аналогією, докази у справі є ідентичними та сформованими за результатами єдиної проведеної екологічною службою перевірки, одними і тими ж посадовими особами позивача. Крім цього, факт порушення господарюючим суб'єктом норм чинного законодавства зафіксовано одним актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3-1/251 від 27.01.2012р. та винесеним на його основі приписом про усунення виявлених порушень № 3-1/294 від 31.01.2012р.

З огляду на наведене, суд, у відповідності до статті 58 ГПК України, ухвалою від 25.03.2014р. об'єднав для спільного розгляду справи №921/111/14-г/9, №921/115/14-г/9 та №921/118/14-г/9 в одну та розглядає позовні вимоги, заявлені по кожній із них, в одному провадженні справи № 921/111/14-г/9.

При цьому, сума позовних вимог, заявлених позивачем, в сукупності складає 25 225,55грн. (7012,16грн. + 9845,27 грн. + 8368,12 грн.)

У відповідності до ст.77 ГПК України, для надання оцінки поданим доказам та подачі сторонами додаткових доказів, в судовому засіданні оголошувались перерви до 25.03.2014р. на 12 год. 00 хв., до 15.04.2014р. на 12 год. 00 хв. та до 22.04.2014р. на 16 год. 00 хв.

Строк вирішення спору у справі №921/111/14-г/9 встановлено по 07.04.2014р. За клопотанням представників сторін від 25.06.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 25.03.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, по 22.04.2014р.

Прокурор та уповноважений представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених в позовній заяві №493 від 29.05.2013р. та з врахуванням раніше поданих заперечень проти відзиву №1-1/1184 від 25.03.2014р. (вх.№7042 від 25.03.2014р.) та Додаткових пояснень №1-1/1561 від 11.04.2014р. (вх.№8052 від 11.04.2014р.).

Зокрема, представник позивача зазначає, що перевіркою проведеною державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області від 17-26.01.2012р. встановлено, що Тернопільська філія ПАТ "Укртелеком" в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", проводить свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому зазначає, що відповідачем за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано по цеху №14 м.Теребовля - 83057м3, цеху №8 смт.Козова - 69515 м3, цеху №15 м.Чортків - 97702 м3. В результаті чого державі завдано збитки на суму 25 225,55 грн.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив безпосередньо в судовому засіданні та відповідно до поданих : відзиву на позовну заяву №18-09/71 від 07.03.2014р. (вх.№6212 від 07.03.2014р.), Доповнення до відзиву №18-09/95 від 28.03.2014р. (вх.№7285 від 28.03.2014р.) та Додаткових доповнень до відзиву №18-09/95 від 28.03.2014р. (вх.№7285 від 28.03.2014р.).

Зокрема, не погоджуючись із заявленими вимогами щодо стягнення нарахованих збитків, відповідач серед іншого зазначає наступне.

За його твердженнями, ані в акті перевірки дотримання Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" вимог природоохоронного законодавства від 27.01.2012р. №3-1/231, ані в приписі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 31.01.2012р., ані в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.03.2012р., ані в постанові про накладення адміністративного стягнення від 26.03.2012р. не вказано, що збитки заподіяно відповідачем у період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р.

Також, відповідач вважає, що наведений розрахунок збитків проведено позивачем без дотримання вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Мінюсті України 21.01.2009р. за №48/16064. Стверджує, що формула за якою проводився розрахунок суми збитків застосована невірно, а розрахунок повинен був бути проведений у відповідності до п.3.11. Методики, яким передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, встановлення якого необхідне для правильного розрахунку розміру визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Так, в своїх запереченнях вказує на те, що згідно пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7 пп. 2.7.1 Методики).

Відповідно до розрахунку розмір заподіяних державі збитків обчислено за формулою, визначеною пунктом 4.1 Методики: 3 = mі х 1,1 П х А, х КТ х Кзі.

Виходячи зі змісту даної формули, одним з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (3) є показник mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно. Формули для розрахунку показника mі наведені в розділі 3 Методики.

Згідно пункту 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Тож, відповідач стверджує, якщо є параметри джерела викиду (джерела утворення), що зафіксовані у відповідній документації суб'єкта господарювання, то розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини здійснюється за параметрами такого джерела.

На думку відповідача, з п.3.6. Методики, а саме з виключного переліку документації суб'єкта господарювання, вбачається, що питомі викиди (показники емісії) не можуть бути розраховані, а лише взяті з документації суб'єкта господарювання, якщо така є.

Пунктом 3.7 Методики передбачено, що за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань формулою:

mі = 3,6 х 10-6 х рві х qv x Т,

де mі - маса викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

Рві - середнє значення масової концентрації і-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/ м3;

qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) і- тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с;

Т - час роботи джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Результати інструментально-лабораторних вимірювань по цеху №14 м.Теребовля, цеху №8 смт.Козова, цеху №15 м.Чортків в Акті перевірки не відображені (стор. 8-9, 13-14-15).

Проте, згідно Акту перевірки (стор. 3,11,13), під час перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю проводились такі вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах по окремих структурних підрозділах: Цеху ТП №3 (м. Бучач), Цеху ТП № 11, (м. Монастириськ), Цеху ТП № 13 (м. Підгайці).

Методикою передбачено, коли розрахунок маси наднормативного викиду газоподібної забруднюючої речовини в атмосферне повітря проводиться на основі обсягів витраченого палива, наданих суб'єктами господарювання. Так, згідно п. 3.3.2 у разі конструктивних особливостей газоходів, що унеможливлюють інструментальне вимірювання необхідних параметрів для визначення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовувального обладнання, її значення розраховується на основі обсягів витраченого палива, наданих суб'єктами господарювання. Такий розрахунок проводиться за формулами, наведеними в п. 3.3, 3.3.2 Методики.

Проте, всупереч вимогам Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викиду здійснено позивачем за формулою: Еj = 10-6 х В х Qr х кj,

де Еj - валовий викид j - тої забруднюючої речовини під час спалювання природного газу,

В - витрата природного газу,

Qr - нижча робоча теплота згоряння природного газу,

кj - показник емісії j-тої забруднюючої речовини під час спалювання природного газу.

Показники емісії забруднюючих речовин (оксидів азоту та вуглецю) взято із Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1. Донецьк - 2004 (далі - Збірник), який не є нормативно- правовим актом.

Єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, встановлює Методика.

Відтак, відповідач вважає, що здійснення розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин не відповідно до вимог чинної Методики, а на підставі Збірника, без врахування часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду суперечить нормам Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря» та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

Пунктом 3.11 Методики передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, встановлення якого необхідне для правильно розрахунку розміру збитків (час роботи джерела в режимі наднормативного викиду є невід'ємним показником для розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, величина якої, в свою чергу, безпосередньо впливає на розмір збитків), визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Проте, в Акті перевірки не вказано період вчинення правопорушення відповідачем, тобто не вказано час роботи джерела викиду забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду.

Таким чином, на думку відповідача, розмір збитків, про стягнення яких подано позов на підставі цієї Методики, є не обґрунтованим.

Крім того, відповідач вважає, що щодо вимог про стягнення збитків, заподіяних у період з 01.02.2009 по 05.02.2011, минув трирічний строк позовної давності (позов датовано 06.02.2014).

У зв'язку із зазначеним, просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення збитків, заподіяних у період з 01.02.009р. по 05.02.2011р. та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, та її органи на місцях.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням екологічної безпеки, забезпечення проведення комплексних заходів з охорони природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних та громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Згідно до ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України, а тому збитки завдані порушенням природоохоронного законодавства, завдають шкоди інтересам держави.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши наведені у позові обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища") використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України від 16.10.1992р. № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі по тексту - Закон України "Про охорону атмосферного повітря").

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Із змісту ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема, до яких віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення в сфері охорони атмосферного повітря, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Тернопільська філія публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область) здійснює свою діяльність згідно положення "Про Тернопільську філію публічного акціонерного товариства "Укртелеком", яке затверджено рішенням правління ПАТ "Укртелеком" (протокол №42 від 09.08.2011 р.). ТФ ПАТ "Укртелеком" є відокремленим підрозділом ПАТ "Укртелеком, який не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства частину господарської та іншої діяльності, а також функцій представництва в межах положень та складається з таких структурних підрозділів: центр телекомунікаційних послуг в м. Тернополі (ЦТП), транспортний цех, відділ постачання та цехи ТП в районах Тернопільської області від №1 до № 16, які спеціалізуються по забезпеченню об'єктів житлового та соціально-побутового призначення засобами телефонного зв'язку.

При цьому, як встановлено судом, підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу, без відповідного дозволу уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, вони зазначають, що 17-26 січня 2012р. заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференцом Є.М., ст. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Кундратом А.С., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Лужецькою С.Ф., Мельничук Т.М., Міщієм М.С., Галицьким С.В., згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 04.01.2012року №1, направлення на проведення перевірки №35, на підставі ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, у присутності відповідальних посадових осіб (наказ №10 від 10.01.2012р.) - про призначення відповідального за охорону навколишнього природного середовища по Тернопільській філії при експлуатації енергетичного обладнання - інженера-енергетика відділу технічної експлуатації та розвитку телекомунікаційних мереж Гупаловського Б.О. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТФ ПАТ "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола,1.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 26.01.2012р., який підписаний представниками Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" після надання певних зауважень.

В Акті перевірки, серед іншого, зафіксовано наступне:

- по Цеху ТП №8 м.Козова :

Наказом №2 від 16.01.2012року призначено відповідальним за охорону навколишнього середовища по цеху №6: при експлуатації енергетичного обладнання - Поволоцького В.М. та при експлуатації транспортних засобів заступника начальника з питань технічної експлуатації - Працовника І.М.

Представлено договір оренди землі від 15.02.2011року на користування земельною ділянкою загальною площею 0,3457га. Представлено свідоцтво про право власності серія САА №872969 від 01.03.2004 року, яке засвідчує, що у приватній власності ТФ ПАТ «Укртелеком» знаходиться приміщення загальною площею 1152,9м2.

Стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: паливна з котлом «БАХІ» (2шт.) (паливо - природній газ), АТС яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція. Викиди забруднюючих речовин від експлуатації обладнання в атмосферне повітря здійснюються без дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, що є порушення ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

- по Цеху ТП №14 м.Теребовля :

Наказом №3 від 13.01.2012року призначено відповідальним за охорону навколишнього середовища - Лазірка А. А. Представлено договір оренди землі від 04.04.2011року на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1848га. Представлено свідоцтво про право власності від 12.11.2002 року яке засвідчує, що у приватній власності ТФ ПАТ «Укртелеком» знаходиться приміщення загальною площею 737,05м2.

Представлено договір оренди землі від 04.04.2011р. на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1848га. Представлено свідоцтво про право власності від 12.11.2002р., яке засвідчує, що у приватній власності ТФ ПАТ "Укртелеком" знаходиться приміщення загальною площею 737,05 м2.

Стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферного повітря є: паливна з котлами «ВАХІ» - 2шт, (паливо - природній газ), АТС, яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу Державного управляння охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

- по Цеху ТП №15 м.Чортків :

Наказом №6 від 17.01.2012року призначено відповідальним за охорону навколишнього середовища - Рощука О.Р.

Представлено договір оренди землі від 01.02.2007року на користування земельною ділянкою загальною площею 0,2789га. Представлено свідоцтво про право власності серії CA А №272969 від 01.03.2004 року яке засвідчує, що у приватній власності ТФ ПАТ «Укртелеком» знаходиться приміщення загальною площею 1 152,9м2, 1745,5м2.

Стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: паливна з котлом «ВАХІ» (2шт.) (паливо - природній газ), АТС яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу Державного управляння охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно довідки, виданої ВАТ по постачанню та газифікації "Тернопільгаз" :

- цехом №14 у м. Теребовля за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 83057м3 природного газу;

- цехом №15 у м. Чортків за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 97702м3 природного газу;

- цехом №8 у смт. Козова за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 69515м3 природного газу.

Відповідно до розрахунку, проведеного згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за № 48/16064 (надалі також - Методика № 639 або Методика), розмір шкоди заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій складає 25 225,55 грн. з яких: 8368,12 грн. шкода заподіяна Цехом ТП №14 (м.Теребовля), 7012,16 грн. - Цехом ТП №8 (смт. Козова), 9845,27 грн. - Цехом ТП №15 (м. Чортків).

Таким чином, проведеною перевіркою з'ясовано, що Тернопільська філія ПАТ "Укртелеком" проводить свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". В результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки цехом №14 у м. Теребовля, цехом №15 у м. Чортків та цехом №8 у смт. Козова, в сукупності на загальну суму 25225,55грн.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за №48/16064 розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

Згідно п.2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються в тому числі і викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

31.01.2012р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області ТФ ПАТ "Укртелеком", м. Тернопіль винесено припис № 3-1/294, яким, зокрема, приписувалось в строк до 17.05.2012р. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення на Цех №№1,3,5,7,8,11,12,13,14,15, цех по вул. Бурдуляка,5.

Також, 26.03.2012р. за результатами перевірки старшим державним інспектором Кундратом А.С. складено протоколи про адміністративне правопорушення №№ 000510, 000509, 000507, 000505 по відношенню до директора Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" ОСОБА_19.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.03.2012р. №7. Із змісту постанови ОСОБА_19 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_19 штрафні санкції в сумі 900 грн.

Слід зазначити, що зазначений штраф сплачено ОСОБА_19 в добровільному порядку, що підтверджується поданою суду копією квитанції № 1257.11.3.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено претензію за № 1-1/1943 від 14.05.2012р. про відшкодування ПАТ "Укртелеком", у добровільному порядку суми збитків 64512,90 грн. нарахованих за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, зокрема, і по цеху №14 м.Теребовля - 8368,12 грн., цеху №8 смт.Козова - 7012,16 грн., цеху №15 м.Чортків - 9845,27 грн.

Проте, як вбачається із відповіді на претензію № 18-09/549 від 14.06.2012 р., відповідачем вона відхилена, з посиланням на те, що збитки заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розраховані всупереч вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064.

Заперечуються відповідачем і заявлені прокурором та позивачем позовні вимоги.

При цьому, суд розглянувши заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог розглядає їх критично та відхиляє з огляду на наступне.

Так, в наданому суду відзиві на позовну заяву №18-09/71 від 07.03.2014р. відповідач, серед іншого, посилається на неправильність визначення періоду спричиненої майнової шкоди, її розміру, здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря всупереч вимогам Методики № 639 та застосування при визначенні показників маси істотної забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, показників емісії (питомі викиди) із Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, який не є нормативним актом.

Разом з цим, суд надавши оцінку представленим відповідачем доводам, має за необхідне зазначити наступне.

Методика № 639 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Згідно п. 1.4. Методики № 639, визначено, що остання поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

П. 1.5 Методики № 639 передбачено, що викид - це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Згідно п.2.1. даної Методики № 639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п.2.2. Методики № 639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Пунктами 2.7. та 2.7.1 Методики № 639 визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.

Як вбачається із п.3.6. Методики № 639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Однією із таких методик є Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1. Донецьк-2004 та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення", погоджений листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2004р. №10990/20/1-10 (надалі - Методика визначення). Ця Методика визначення встановлює порядок визначення викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках. Цей збірник є зібранням методик щодо визначення викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами.

Як стверджує позивач у наданих суду поясненнях № 1-1/1561 від 11.04.2014 р. (вх.8052 від 11.04.2014р.), та безпосередньо представник позивача в судових засіданнях, розрахунок відшкодування збитків здійснено Держекоінспекцією розрахунковим методом у відповідності до п. 4.1 Методики № 639 за весь час роботи джерела без дозволу на викиди: а саме з моменту вступу Методики № 639 в дію 01.02.2009р. до 31.01.2012р. оскільки саме довідкою № 04/574 від 30.03.2012р., виданою ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", підтверджено що з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" використовувався природній газ, відтак здійснювались викиди забруднюючих речовин.

Крім того, визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено позивачем згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Том 1. Донецьк-2004) та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення" (погоджений листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2044 р. № 10990/20/1-10) - розділ 5 якої (Методики визначення) окремо передбачає визначення викидів забруднюючих речовин розрахунковими методами, які базуються на використанні показника емісії, що характеризує масову кількість забруднюючої речовини, яка викидається енергетичною установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до одиниці енергії, що виділяється під час згоряння палива, що не суперечить вищезазначеним вимогам Методики № 639.

Одночасно суд має за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України у разі, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, базовий Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" на відміну від ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" дозволяє врегулювання законодавством України (в тому числі й підзаконними нормативними актами) порядку та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (в тому числі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря).

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів виконує й інші функції відповідно до положення про нього, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 12-1 пункту 4 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою КМ України від 02.11.2006 № 1524 (в редакції від 26.02.2010р.), Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань розробляє та затверджує відповідно до закону методики визначення розмірів шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За таких обставин, застосування позивачем Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064, Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Том 1. Донецьк -2004) та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення" (Методика визначення), погодженого листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2044 р. № 10990/20/1-10), не суперечить вимогам ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", оскільки відповідає приписам ч. 1 ст. 8 ЦК України, ч. 2 ст. 20, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та пункту 4 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою КМ України від 02.11.2006 № 1524 (в редакції від 26.02.2010р.).

Також, у своїх запереченнях на позовні вимоги відповідачем звертається увага суду на те, що у Акті перевірки не відображено інструментально-лабораторних вимірювань по Цеху ТП №14 (м.Теребовля), Цеху ТП №8 (смт. Козова), Цеху ТП №15 (м. Чортків). Проте, згідно Акту перевірки (стор. 3,11,13) під час перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю проводились такі вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах по окремих структурних підрозділах: Цех ТП №3 (м.Бучач), Цеху ТП №11 (м.Монастириськ), Цеху ТП №13 (м.Підгайці).

Разом з цим, суд з даного питання має за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до п. 4.6. Розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 N 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за № 18/16034 (далі - Порядок) при здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів.

Проте, згідно усних та письмових пояснень позивача, наданих у процесі розгляду справи, у перевіряючих осіб у зв'язку із обмеженим терміном перевірки та конструктивними особливостями обладнання провести інструментально-лабораторні вимірювання по всіх об'єктах Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» не було можливим.

Не було і такої необхідності у перевіряючи осіб, так як, масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду визначено розрахунковим методом за допомогою Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Том 1. Донецьк-2004) та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення".

Крім того, як вбачається із пояснень позивача від № 1-1/1561 від 11.04.2014 р. (вх.8052 від 11.04.2014р.), Держекоінспекцією розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини здійснено відповідно п. 3.6. Методики (а не п. 3.7.) із використанням методик для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди, в яких в табличному вигляді визначені питомі викиди (показники емісії).

Так, пунктом 3.6. Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Однією із таких методик є Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1. Донецьк-2004 та ГКД 34.02.305- 2002 «Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення». Ця Методика визначення встановлює порядок визначення викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках. Збірник є зібранням методик щодо визначення викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами.

Розділом 3 Методики визначення передбачено, що під час спалювання органічного палива в енергетичних установках у атмосферне повітря разом з димовими газами надходять забруднювальні речовини та парникові гази. За цією методикою обліковуються такі забруднювальні речовини та парникові гази: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок; оксиди сірки SО2 у перерахунку на діоксид сірки або сірчистий ангідрид SO2; оксиди азоту NO2 у перерахунку на діоксид азоту NO2; оксид вуглецю СО; важкі метали та їх сполуки; діоксид вуглецю СO2; метан СН4; азоту (I) оксид або оксид діазоту N2O.

Валові викиди забруднювальних речовин та парникових газів визначаються на основі: постійних вимірювань концентрацій забруднювальних речовин у димових газах енергетичних установок; розрахункових методів за даними про витрати та склад використаного палива і характеристики енергетичних та доочисних установок.

Розрахункові методи визначення викиду забруднювальної речовини базуються на використанні показника емісії. Показник емісії характеризує масову кількість забруднювальної речовини, яка викидається енергетичною установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до одиниці енергії, що виділяється під час згоряння палива. Він залежить від багатьох чинників. Існують два показники емісії - узагальнений та специфічний.

Узагальнений показник емісії забруднювальної речовини є середньою питомою величиною викиду для певної категорії енергетичних установок, певної технології спалювання палива, певного виду палива з урахуванням заходів щодо зниження викиду забруднювальної речовини. Він не враховує особливостей хімічного складу палива.

Специфічний показник емісії є питомою величиною викиду, яка визначається для конкретної енергетичної установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива, конкретних характеристик процесу спалювання та заходів щодо зниження викиду забруднювальної речовини.

При наявності обох показників емісії забруднювальної речовини необхідно використовувати специфічний.

У Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами Том 1. Донецьк-2004 та ГКД 34.02.305- 2002 «Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення» вказано, що формула, по якій розраховувалась маса наднормативного викиду, тобто методика визначення показників емісії та валових викидів забруднюючих речовин наведена згідно із діючим в Україні керівним документом, а саме : ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. Київ, 2002р., затверджено: Наказ № 359 МПЕ України від 14.06.02, Мінекології України, узгоджено: Упр НТП і Е, ГРІФРЕ (чинний від 01.07.2002).

Заперечуючи позов відповідач звертає, також, увагу суду на те, що ані в акті перевірки дотримання Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" вимог природоохоронного законодавства від 27.01.2012р. №3-1/231, ані в приписі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 31.01.2012р., ані в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.03.2012р., ані в постанові про накладення адміністративного стягнення від 26.03.2012р. не вказано, що збитки заподіяно відповідачем у період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р.

При цьому відповідач стверджує, що оскільки здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є порушенням, а носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства є акт перевірки, то лише акт перевірки може підтвердити факт здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Проте, суд з даного питання має за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.4.4. розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 N 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за № 18/16034 (далі - Порядок) під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Акт перевірки фіксує інформацію щодо проведення перевірки, також в акті перевірки вказується наявність дозвільних документів, зокрема щодо здійснення викидів забруднюючих речовин.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки від 26.01.2012р. вказано, що у відповідача по цеху № 14 м. Теребовля, цеху № 8 смт. Козова, цеху № 15 м. Чортків взагалі були відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зокрема, по кожному з наведених цехів у акті перевірки зафіксовано, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Отже, із змісту акту, за весь період функціонування обладнання, що здійснює викиди забруднюючих речовин від спалювання газу, зазначених цехів, дозволів на викиди відповідачем отримано не було.

Слід зазначити, що, факт відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Відповідно до п.п. 6.2. п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011р. Держекоінспекція має право одержувати інформацію, документи та матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств установ організації усіх форм власності та їх посадових осіб.

Як стверджує позивач, відповідачем не було надано повної інформації щодо використання природного газу та для встановлення достовірних даних щодо періоду використання Тернопільською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» природного газу та його кількості, тому Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась із запитом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз».

Згідно довідки № 04/574 від 30.03.2012р., виданої Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», Тернопільською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» використано природного газу:

- цехом № 8 смт. Козова за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 69515 м3 природного газу;

- цехом № 15 м. Чортків за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 97702 м3 природного газу;

- цехом № 14 м. Теребовля за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р. використано 83057 м3 природного газу.

При цьому із змісту акту перевірки протягом вказаного у довідці періоду споживання природного газу ПАТ «Укртелеком», дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря був відсутній.

В Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 14.01.2014 № 01-06/20/2014 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» роз'яснено, що збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Згідно п.2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за N 48/16064 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Оскільки, Методика вступила в дію 01.02.2009р. а актом перевірки виявлено, що у відповідача по цеху № 14 м. Теребовля, цеху № 8 смт. Козова, цеху № 15 м. Чортків взагалі не було дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, тобто встановлено, що за весь період функціонування обладнання, що здійснює викиди забруднюючих речовин дозволів відповідачем не було отримано, у свою чергу, довідкою № 04/574 від 30.03.2012р., яка видана Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» доведено, що за період з 01.02.2009р. по 31.01.2012р., коли у відповідача не було дозволів, ним використовувався природній газ, а отже здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, то суд вважає, що позивачем Держекоінспекцією правомірно нараховані збитки, завдані державі викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу починаючи із 01.02.2009р. по 31.01.2012р.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, слід зазначити, що п. 4.17. розділу 4 Порядку визначено, що у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533. На основі протоколу винна особа підприємства притягується до адміністративної відповідальності, в протоколі та постанові зазначається про вчинення адміністративного правопорушення.

П. 4.22., п. 4.23. Порядку вказано, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено припис № 3-1/294 від 31.01.2012р. про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, у приписі по цеху № 14 м. Теребовля, цеху № 8 смт. Козова, по цеху № 15 м. Чортків зазначена вимога щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Також, представником відповідача зазначалось у судових засіданнях, що за період нарахування збитків спричинених державі внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, змінювалось обладнання, а саме марки котлів, які використовувались цехами ПАТ "Укртелеком", а тому позивачем не представлено жодних доказів, які б підтверджували час роботи конкретного джерела викиду у період з 01.02.2009 р. по 31.01.2012 р.

Дані твердження відповідача, суд розглядає критично та звертає увагу на те, що при здійсненні розрахунків розрахунковим методом, згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1. Донецьк-2004 та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення", зокрема згідно таблиці Д.19 - Узагальнені показники емісії (питомі викиди) СOx для установок різної потужності, зокрема для котлів показник емісії (питомі викиди) становить 250 г/ГЖд (паливо природний газ), тому розрахунок для такого обладнання є ідентичним (в основу розрахунку покладено кількість спожитого газу). При цьому, показники емісії для котлів за спірний період не змінювались.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади відповідно до закону.

Ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6. Роз"яснення ВГСУ від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідач повинен був отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перед початком використання обладнання, що здійснює викиди забруднюючих речовин.

Проте, відповідачем не доведено суду, що ним вживались своєчасно заходи для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

На відповідача за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, покладається цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування завданих ним державі збитків, що розраховано у розмірі 25225 грн. 55 коп.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Елементом складу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, який полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Вище викладеним підтверджено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів спричинив збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Враховуючи зазначене, розглянувши вищезазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності спеціального дозволу.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25225 грн. 55 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Одночасно, розглянувши клопотання відповідача про застосування до позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних в період з 01.02.2009 р. по 05.02.2011р., наслідків спливу строку позовної давності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В той же час, загальна позовна давність статтею 257 ЦК України встановлена тривалістю у три роки незалежно від того, хто подає позов: громадянин (фізична особа), юридична особа, держава або інші суб'єкти цивільних правовідносин. Спеціальні строки позовної давності встановлено законодавчими актами для окремих видів вимог. Оскільки для вимог, що є предметом позову у даній справі законодавством не передбачено спеціального строку позовної давності, до них застосовується загальний строк.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, відповідно п. 1.9. п. 1 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" N 02-5/744 від 27.06.2001 (із змінами та доповненнями) перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Зважаючи на те, що за результатами проведеної 17-26.01.2012р. посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області перевірки дотримання Тернопільською філією публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вимог природоохоронного законодавства складено акт перевірки від 26.01.2012р., відтак перебіг позовної давності для вимоги про стягнення збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря слід обчислювати починаючи з 26.01.2012 р.

З огляду на наведене, суд констатує, що позивачем, при зверненні до суду із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про cтягнення 25225 грн. 55 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря строк позовної давності не пропущено.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви за місцем розгляду справи справляється судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Статтею 5 вказаного Закону також встановлено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 2.1 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.).

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 49 ГПК України, суд судовий збір в сумі 1827 грн. покладає на відповідача у справі та він стягується в доход Державного бюджету України, на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських селищних, міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.43, 32-33, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область) 8368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 12 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП №14 (м.Теребовля) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 44 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50%, що становить 4184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 06 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Теребовлянської міської ради;

20%, що становить 1673 (одну тисячу шістсот сімдесят три) грн. 62 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700469, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37625079 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область) 7012 (сім тисяч дванадцять) грн. 16 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП №8 (смт. Козова) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2103 (дві тисячі сто три) грн. 64 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50%, що становить 3506 (три тисячі п'ятсот шість) грн. 08 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Козівської селищної ради;

20%, що становить 1402 (одну тисячу чотириста дві) грн. 44 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33119331700283, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37822731 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область) 9845 (дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 27 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП №15 (м. Чортків) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2953 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 74 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50%, що становить 4922 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Чортківської міської ради;

20%, що становить 1969 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн.03 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700555, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, Тернопільська область) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 05.05.2014р.

Суддя В.Л. Гевко