Постанова № 38525104, 28.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/818/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Семціва О.В.

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Пономарьової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправнимта скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_3 з адміністративним позовом до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог послався на наступне. Між позивачем та ТОВ «НВП Новотехніка» було досягнуто згоди щодо постачання запчастин для сільськогосподарської техніки. На виконання вказаної угоди позивач вніс у касу постачальника кошти, а ТОВ «НВП Новотехніка» надало товар. Право позивача на віднесення витрат на сплату ПДВ у складі ціни придбання товару підтверджується податковими накладними, до змісту яких у податкового органу претензій не має. Таким чином, на думку позивача, податковий орган помилково дійшов висновку про те, що поставка фактично не відбулась, а тому порушено порядок формування податкового кредиту.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000171702 від 06.11.2013, винесене Стаханівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7069,50 грн.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що Стахановською ОДПІ було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3, під час якої було встановлено порушення останнім п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України у частині завищення податкового кредиту з ПДВ за рахунок здійснення операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ВНП Новотехніка» на загальну суму 4713 грн. за січень 2012 року. Однак під час перевірки ОСОБА_3 не було надано відповідних документів, що підтверджують факт відвантаження та отримання товарів. Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів не має можливість встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати. Зазначене підтверджує відсутність у позивача доказів саме фактичного отримання товару та реального транспортування от вищезазначеного контрагента. Крім того, при проведенні перевірки позивача було отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення ОСОБА_3 податкового та іншого законодавства.

За таких підстав представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши заперечення та матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі -Порядок № 1245). Порядок № 1245 визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.

Так, відповідно до п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 ПК України.

Так, п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Позивачем не оскаржується сам порядок призначення та проведення перевірки, тому суд розглядає питання щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, повідомлення від 09.10.2013 №32 та наказу від 09.10.2013 №225, було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, за наслідками якої складено акт від 24.10.2013 №14/17-0113/НОМЕР_1 (а.с.40-51).

Згідно висновку акту перевірки позивача в ході її проведення встановлено порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту з ПДВ ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 у сумі 4713,00 грн.

Зазначена суми визначена на підставі того висновку, що господарські операції між ОСОБА_3 та ТОВ «НВП Новотехніка» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000171702 від 06.11.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 4713 грн. та застосовані штрафні санкції - 2356,50 грн. (а.с.53).

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду первинну документацію в підтвердження здійснення господарської діяльності за перевіряємий період, а саме:

- договір купівлі-продажу №36 від 01.01.2012, укладений між ТОВ «НВП Новотехніка» продавець та ФОП ОСОБА_3 - покупець, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно яке належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити це майно (а.с.132);

- специфікації від 09.01.2012 (а.с.133) та від 23.01.2012 (а.с.136);

- видаткові накладні №с-00000008 від 11.01.2012 на суму 215667,40 грн., у т.ч. ПДВ - 3594,57 грн. (а.с.135), №с-00000013 від 28.01.2012 на суму 6710,54 грн., у т.ч. ПДВ - 1118,42 грн. (а.с.138);

- податкові накладні №8 від 11.01.2012 на суму 215667,40 грн., у т.ч. ПДВ - 3594,57 грн. (а.с.134), № 13 від 28.01.2012 на суму 6710,54 грн., у т.ч. ПДВ - 1118,42 грн. (а.с.137);

- договори доручення №1 від 10.01.2012 (а.с.175), №2 від 27.01.2012 (а.с.178);

- видаткові касові ордера від 10.01.2012 на суму 215667,40 грн. (а.с.176), від 27.01.2012 на суму 6710,54 грн. (а.с.179);

- звіти про використання коштів, наданих на відрядження №1 від 16.01.2012 (а.с.177), №2 від 30.01.2012 (а.с.180);

- квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.181).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні виписані позивачеві постачальником придбаних ним товарів, складені у відповідності до вимог законодавства України.

Доказів визнання недійсними вказаних податкових накладних суду не надано.

В тому числі в судове засідання були надані документи, які підтверджують наявність у позивача, складських приміщень для ведення економічної діяльності щодо придбання та реалізації продукції за період, який перевірявся (а.с.163-174).

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, встановив, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, відсутні.

Також, в судовому засідання був досліджений акт ДПІ у Шевченковському районі м. Києва № 569/22-90/24943628 від 13.06.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВП Новотехніка» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «Олерус Авто», яким сформовано податковий кредит за січень 2012 року, який був використаний відповідачем під час здійснення перевірки позивача (а.с.55-61).

З акту перевірки вбачається, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів» ТОВ «НВП Новотехніка» у січні 2012 року мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 та сформувала податкові зобов'язання за даними господарськими відносинами на суму ПДВ 4712,90 грн. При цьому висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «НВП Новотезніка» господарських операцій через відсутність майна та іншим матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, податковий орган здійснив без дослідження будь-яких документів.

З огляду на те, що у судовому засіданні були досліджені первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «НВП Новотехніка», судом встановлена правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту та валових витрат за січень 2012 року. Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій спростовуються дослідженими письмовими доказами, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Оскільки у судовому засіданні податковим органом не було спростовано факту реалізації товару ТОВ «НВП Новотехніка» на адресу ФОП ОСОБА_3, надані позивачем первинні документи відповідають та заповнені відповідно до норм податкового законодавства та вони є належними документами для формування податкового кредиту та податкового зобов'язання, відсутність аналізу господарськім операціям між ТОВ «НВП Новотехніка» та ФОП ОСОБА_3, відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення 0000171702 від 06.11.2013, а тому воно підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000171702 від 06.11.2013, винесене Стаханівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7069,50 грн. (сім тисяч шістдесят дев'ять грн. 50 коп), (у т.ч. за основним платежем - 4713,00 грн., за штрафним санкціям - 2356,50 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 30 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова