Рішення № 38524361, 29.04.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 квітня 2014 р.

Справа № 902/303/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача : Максименко Ю.В. - згідно наказу;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) до:Військової частини А 1185 (21007, м.Вінниця-7; 22434, Вінницька область, Калинівський район, с.Гущинці) про стягнення 59691,27 грн., в тому рахунку: 29 718, 81 грн. - суми простроченого основного боргу без врахування індексу інфляції згідно договору № 31 від 09.09.2008 р., додатку № 1 від 30.09.2010 р. до вказаного договору, 17444 грн. 94 коп. - інфляційних втрат взв"язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов"язань в сумі 29 718 грн.81 коп. за період з 01.12.2007 р. по 31.08.2013 р., 5115 грн.53 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 29 718 грн. 81 коп. з 01.12.2007 р. по 31.08.2013 р., 5440 грн.78 коп. - пені за прострочення в оплаті 29 718 грн. 81 коп. з 01.04.2011 р. по 31.08.2013 р., 1971, 21 грн. - збитків від неодержаного доходу у вигляді відсотків на депозитний вклад у кредитній установі - "Ощадбанку", -

ВСТАНОВИВ :

В листі від 26.04.2014 р. № 16/4 позивач подав заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги і просить стягнути 29 718 грн.81 коп. - суму первісного основного боргу без урахування індекчу інфляції (інфляційних втрат) згідно договору № 31 від 09.09.2008 р., 19380 грн. 97 коп. - інфляційних втрат за прострочення в оплаті 29 718 грн. 81 коп. за період з 01.12.2007 р. до 31.03.2014 р., 2669,82 грн. - 3% річних за прострочення в оплаті 29 718 грн. 81 коп. з 01.04.2011 р. до 31.03.2014 р., 2029 грн. 43 коп. - пені за прострочення в оплаті 29 718 грн. 81 коп. - за період з 14.03.2013 р. до 13.03.2014 р., 1971 грн. 21 коп. - збитків від неодержаного доходу у вигляді відсотків від розміщення грошових коштів на депозитний вклад в кредитній установі - ПАТ "Державний ощадний банк України".

Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву позивача про одночасне зменшення одних позовних вимог і збільшення інших позовних вимог. Беручи до уваги, що право на це позивачеві надано ст.22 ГПК України, вказана заява позивача від 26.04.2014 р. № 16/4 підлягає задоволенню.

Уточнені позовні вимоги суд розцінює, як нові позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 24.04.2014 р. № 56 проти позову заперечив. Покликався на те, що 30.10.2001 року між МПП «Фірма «Альфа-М» та військовою частиною А1185 був укладений договір № 108 про виконання робіт по технічному обслуговуванню шестидесятиканальних систем по кабельним лініям зв'язку на об'єктах в/ч А1185. В 2005 році МПП «Фірма «Альфа-М» продовжувала надавати військовій частині послуги по технічному обслуговуванню по договору № 108 від 30.10.2001 року, на підставі додаткової угоди № 3 від 30.09.2005 року. За 2005 рік військова частина отримала послуги на загальну суму 22 563, 15 грн. Однак, в зв'язку з тим, що протягом 2007-2010 років коштів на рахунок військової частини для здійснення оплати даних договірних зобовязань не надходило, 9 вересня 2008 року командиром військової частини А1185 та МПП «Альфа-М» укладений договір № 31 про реструктуризацію боргу який виник на підставі виконання договору № 108 від 30.10.2001 року. Відповідно до умов договору № 31 від 9 вересня 2010 року (далі - Договір) та доткової угоди №1 від 30 вересня 2010 року військова частина зобов'язується заплатити МПП «Альфа- М» 29 718, 81 грн. за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку. Отже, ціна даного Договору становить 29 718, 81 грн. яка складається з 22 563, 15 грн. суми основного боргу (відповідно до актів виконаних робіт) та 7 155,66 грн. - інфляційні збитки та 3 % річних. Так, позивачем при розрахунку індексу інфляції та 3% річних, не було взято до уваги той факт, що передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за не виконане зобов'язання. Таким чином, сума простроченого зобов'язання фактично становить 22 563, 15 грн., а отже і нарахування 3 відсотків річних та інфляційних збитків повинно нараховуватись на фактично прострочену заборгованість. Крім того, при нарахуванні сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Разом з тим, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем статей 16,22, 611, 612, 623 ЦК України, оскільки, позивач, який є клієнтом банку "Ощадбанк", планував з метою отримання доходу з депозитного вкладу здійснити внесок на депозитний рахунок в «Ощадбанк» в сумі 59 691,27 грн., які позивач отримав би від відповідача.

Відповідач зазначає також у відзиві, що позивач у позовній заяві пояснив, що в зв'язку з неповерненням йому зазначеної грошової суми, депозитний вклад здійснено не було, в результаті чого, позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, в сумі 1 971,21 грн. В підтвердження своїх намірів внести саме несплачену суму 29 718, 81 грн., на депозит, позивач посилається на укладений договір на строковий вклад (депозит) № 32 від 23.09.2011 року, на суму 30 тис грн. Проте, позивач не надав будь-яких доказів стосовно того, що «Ощадбанк» мав намір укласти договір депозитного вкладу з позивачем, саме на суму 29 718, 81 грн., які він мав би отримати від відповідача. Згідно вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору встановлено, що зобов'язання повинно було виконатись до 31.03.2011 року. Так нарахування штрафних санкцій у вигляді пені повинно нараховуватись з 01.04.2011 року. Однак, відповідно до вимог ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином строк позовної давності про стягнення пені з військової частини за умовами договору та вимог ст. 258 Цивільного кодексу України закінчується 01.04.2012 року.

Відповідач просив застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав. Із запереченнями відповідача проти позову не погодився. Заявив усне клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Відповідач двічі не виконав вимоги ухвал суду про явку в судове засідання представника. Беручи до уваги це, та те, що відповідач надав відзив на позов, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору та про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Тому підлягає задоволенню усне клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об"єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, суд на підставі ст.16, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ст. 549, 550, 625, 901, 903 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України прийшов до висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, а саме, в сумі 22 563 грн. 15 коп. - боргу за послуги (роботи) з технічного обслуговування систем телефонного зв"язку, згідно договору № 31 від 09.09.2008 р., додатку № 1 від 30.09.2010 р. до цього договору, акту виконаного техобслуговування № 3/7 від 30.01.2006 р., 1218 грн. 41 коп. - інфляційних втрат в зв"язку з простроченням в оплаті суми 22 563 грн. 15 коп. за період квітень 2011 р. березень 2014 р., 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р. та про відмову в задоволені позовних вимог про стягнення 18 162 грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 641 грн. - 3% річних в зв"язку з безпідставністю їх нарахування за період до 31.03.2011 р. з якого виникло прострочення грошового зобов"язаня і обчислення їх не з суми боргу 22 563 грн. 15 коп. наданих послуг, а із суми 19 178, 81 грн., в яку включено вже інфляційні втрати і 3% річних, 7155, 66 грн. - боргу (29 178, 81 грн. - 22563, 15 грн.), в зв"язку з недоведенням належними засобами доказування надання послуг саме на суму 29 178, 81 грн. і недоведеністю боргу в сумі 29 178, 81 грн. вказаного в п.1.1.договору № 31 від 09.09.2008 р. (з урахуванням додатку № 1 від 30.09.2010 р.), 2029 грн.43 коп. - пені за період з 14.03.2013 р. до 13.03.2014 р., в зв"язку з обчисленням їх з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України, 1971 грн. 21 коп. - збитків від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку в зв"язку з недоведеністю необхідного причинного зв"язку між цими збитками і порушенням грошових зобов"язань відповідачем, недоведенням того, що позивач мав укласти договір з банком на розміщення отриманих від відповідача грошей за договором № 31 на депозитний вклад, на який період, під які проценти, оскільки договір № 32 від 23.09.2011 р. не є таким доказом, а підтверджує розміщення інших грошових коштів позивача на депозит, а не тих, які він мав отримати від відповідача за спірним договором.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

30.10.2001 р. між позивачем - МПП Фірма "Альфа- М" (в договорі - "Виконавець") та відповідачем - Військовою частиною А1185 (в договорі - "Замовник") був укладений Договір № 108 на виконання робіт по технічному обслуговуванню шестидесятиканальних систем по кабельним лініям зв"язку на об"єктах в/ч А1185.

Відповідно до п.1.1. договору № 108 замовник передає, а виконавець бере на себе зобов"язання виконати роботи по технічному обслуговуванню систем зв"язку на об"єктах ВЗ-418 військової частини А 1185.

Згідно п. 8.3 Договору у випадку, коли Сторони не відмовляються від виконання в 2003 році та наступних роках робіт, зазначених в Договорі, цей Договір вважається продовженим на наступні роки.

Позивач зазначив, що роботи, виконані за Договором № 108 до 2004 р. включно в/ч А1185 оплатила.

В 2005 р. - 2006 р. МПП Фірма "Атьфа-М" виконало за Договором № 108 технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку в/ч А 1185 у відповідності з Додатковою угодою № 3 від 30.09.2005 р. на суму 22 563, 15 грн. Вказане стверджується Актом виконаного технічного обслуговування № 3/7 від 30.01.2006 р.

З метою зменшення витрат бюджетних коштів та врегулювання спору щодо погашення заборгованості за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку (систем зв'язку) в/ч А1185, виконане згідно додатку № 1 від 10.01.06 р. до додаткової угоди № 3 від 30.09.05 р. до договору №108 від 30.10.2001 р. за кошторисом № 108/4 (акт виконаного технічного обслуговування № 3/7 від 30.01.06 р., рахунок № 3/7 від 30.12.06 р.), 09.09.2008 р.(з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору про виправлення описки) позивач (в договорі - "Сторона - 2") і відповідач (в договорі - "Сторона - 2") уклали Договір № 31.

Згідно п. 1.1., п. 2.1., п.3.1. договору № 31 Сторона 1 зобов'язується погасити заборгованість Стороні 2, визнану у відповіді № 628 від 08.09.2008 р. на претензію № 16/12 від 21.12.2007 р. в сумі 29718,81 грн. за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку в/ч А1185 в терміни та на умовах, визначених цим договором. Сторона 1 самостійно без пред'явлення рахунку від Сторони 2 перераховує на поточний рахунок Сторони 2 суму боргу, вказану вище, не пізніше 31.12.2008 р. з урахуванням індексу інфляції за період з 1.12.07 р. до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100 % згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Сторона 2 відмовляється від примусового стягнення боргу зі Сторони 1 з дня набрання чинності згідно п. 7.1 цього Договору та до 31.12.2008 р. Сторона 2 відмовляється від стягнення пені, нарахованої за 2005-2007 р.р. та до 31.12.2008 р. Сторона 2 відмовляється від компенсації збитків від неодержаного доходу (упущеної вигоди), нараховані за 2005-2007 р.р. та до 31.12.2008 р., які боржник згідно ст. ст. 22, 611, 623, 624 ЦКУ зобов'язаний компенсувати.

В п. 4.1. договору № 31 сторони домовилися, що при порушенні строків платежів Сторона 1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно ст. ст. 534, 549 та п. 3 ст. 611 ЦК України.

Згідно п. 7.2 Договору № 31 від 9.09.2008 р. з моменту укладення цього Договору припинились (втратили чинність) зобов'язання, які виникли за Актом № 3/7 від 30.01.2006 р.

30.09.2010 р. між Сторонами був укладений Додаток № 1 про внесення змін до Договору № 31, за яким була виправлена описка, допущена в тексті Договору № 31 та була визначена дата договору - "09.09.2008 р.", був визначений новий строк погашення зобов'язань з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних - "не пізніше 31 березня 2011 р.".

В зв'язку з тим, що на 31.03.2013 р. зобов'язання за Договором № 31 від 30.09.2008 р. не були виконані, Позивач надіслав Відповідачу претензію № 11/4 від 08.04.2013 р. на погашення заборгованості, яку було вручено уповноваженому представнику Відповідача 19.04.2013р. згідно поштовій відмітці на повідомленні про вручення.

Відповідач взяті в договорі зобов"язання щодо оплати за послуги не виконав, не сплатив позивачеві за отримані послуги в сумі 22 563, 15 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 22 563, 15 грн.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорах, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст. 901, 903, 907 ЦК України (договір про надання послуг).

Відповідно до вказаних статтей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Таким чином борг підлягає задоволенню в сумі 22 563, 15 грн. за послуги (роботи) з технічного обслуговування систем телефонного зв"язку, згідно договору № 31 від 09.09.2008 р., додатку № 1 від 30.09.2010 р. до цього договору, акту виконаного техобслуговування № 3/7 від 30.01.2006 р.

Вимоги про стягнення 7155, 66 грн. - боргу (29 178, 81 грн. - 22 563, 15 грн.) задоволенню не підлягають, в зв"язку з недоведенням належними засобами доказування надання послуг саме на суму 29 178, 81 грн. і недоведеністю боргу в сумі 29 178, 81 грн., вказаного в п.1.1. договору № 31 від 09.09.2008 р. (з урахуванням додатку № 1 від 30.09.2010 р.).

Окрім боргу позивач заявив до стягнення інфляційні втрати, 3% річних, пеню, збитки від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку.

Задоволенню підлягають вимоги про стягнення 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р., згідно проведеного судом розрахунку 3% річних:

1) з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. - 275 днів

22 563 грн.15 коп. х 3% : 365 дн. х 275 дн.= 509,99 грн.;

2) з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 366 днів

22 563 грн. 15 коп. х 3% : 366 дн. х 366 дн. = 676, 89 грн.;

3) з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 365 днів

22 563 грн.15 коп. х 3% = 676, 89 грн.;

4) з 01.01.2014 р. по 30.03.2014 р. (до 31.03.2014 р.) - 89 днів;

22 563, 15 грн. х 3% : 365 дн. х 89 дн. = 165 грн. 05 коп.;

5) 509, 99 грн. + 676, 89 грн. + 676, 89 грн. + 165, 05 грн. = 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті суми 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 641 грн. - 3 % річних (2669, 82 грн. пред"явлених згідно уточнення від 26.04.2014 р. мінус 2028, 82 грн. - 3 % річних підлягаючих задоволенню згідно розрахунку суду), не підлягають задоволенню в зв"язку із безпідставністю їх нарахування.

Інфляційні втрати підлягають задоволенню в сумі 1218 грн. 41 коп., в зв"язку з простроченням в оплаті суми 22 563 грн. 15 коп. за період квітень 2011 р. березень 2014 р., згідно розрахунку суду:

- індекс інфляції за період з квітня 2011 р. по березень 2014 р. - 105, 4%;

- 22 563 грн. 15 коп. х 105,4% (індекс інфляції за період квітень 2011 р. по берехень 2014 р.)= 23 781 грн.56 коп.

Інфляційні втрати за період квітень 2011 р. - березень 2014 р. становлять 1218 грн. 41 коп. (23 781, 56 грн. - 22 563 грн. 15 коп.).

Вимоги про стягнення 18 162 грн. 56 коп. - інфляційних втрат (19380 грн. 97 коп. - інфляційні втрати пред"явлені згідно уточнення від 26.04.2014 р. мінус 1218 грн. 41 коп. - інфляційних втрат підлягаючих задоволенню згідно розрахунку суду) не підлягають задоволенню в зв"язку із безпідставністю їх нарахування і нарахування їх всупереч вимогам ст. 625 ЦК України - нарахуванням інфляції на інфляцію, 3% річних на інфляцію, річні, оскільки в суму 29 718 грн. 81 коп., окрім суми боргу за послуги 22 563, 15 грн. включено суму 7 155, 66 грн., яка є інфляційною сумою і 3% річних.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 2029 грн.43 коп. - пені за період з 14.03.2013 р. до 13.03.2014 р., в зв"язку з обчисленням її з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України, так як, згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Умовами договору передбачено, що зобов'язання повинно було виконатись до 31.03.2011 року.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 1971 грн. 21 коп. - збитків від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку, в зв"язку з недоведеністю необхідного причинного зв"язку між цими збитками і порушенням грошових зобов"язань відповідачем, недоведенням того, що позивач мав укласти договір з банком на розміщення отриманих від відповідача грошей за договором № 31 на депозитний вклад, на який період, під які проценти, оскільки договір № 32 від 23.09.2011 р. не є таким доказом, а підтверджує розміщення інших грошових коштів позивача на депозит, а не тих, які він мав отримати від відповідача за спірним договором.

Оскільки позивачеві відмовлено в задоволенні пені, в зв"язку з обчисленням її з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України, то заява відповідача про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Всі судові витрати на судовий збір в сумі 1827,00 грн., на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

Заява позивача від 02.04.2014 р. про відшкодування судових витрат в сумі 282 грн. 69 коп., з урахуванням уточнень в заяві від 26.04.2014 р., на відрядження 03.04.2014 р. задоволенню не підлягає, в зв"язку з недоведенням їх, всуперч вимогам ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, належними доказами - наказом про відрядження, посвідченням про відрядження, отриманням під звіт грошових коштів для відрядження, проїзними документами. Довідка позивача від 02.04.2014 р. № 2/4 про середньомісячну зарплату за добу в суді в сумі 153 грн., в зв"язку із вказаним не розцінюється судом таким доказом.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 22 563 грн. 15 коп. - боргу за послуги (роботи) з технічного обслуговування систем телефонного зв"язку, 1218 грн. 41 коп. - інфляційних втрат в зв"язку з простроченням в оплаті суми 22 563 грн. 15 коп. за період квітень 2011 р. березень 2014 р., 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р. В решті позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. покласти на відповідача.

3. Стягнути з Військової частини А 1185, код ЄДРПОУ 08158686 (21007, м.Вінниця-7; 22434, Вінницька область, Калинівський район, с.Гущинці) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М", код ЄДРПОУ 30726900(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 22 563 грн. 15 коп. - боргу за послуги (роботи) з технічного обслуговування систем телефонного зв"язку, 1218 грн. 41 коп. - інфляційних втрат в зв"язку з простроченням в оплаті суми 22 563 грн. 15 коп. за період квітень 2011 р. березень 2014 р., 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р., судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію даного рішення направити рекомендованим листом відповідачу або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.04.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 05.05.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - відповідачу (21007, м.Вінниця-7; 22434, Вінницька область, Калинівський район, с.Гущинці)