Справа № 274/2323/НОМЕР_3-ц
Провадження № 2-п/0274/20/НОМЕР_3
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.04.2014 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді: Зайцева А.В. з участю секретаря Качур Н.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Бердичеві ухвалу Апеляційного суду Житомирської області щодо винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду перебувала цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя.
Рішенням суду від 05.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю, однак судом під час ухвалення рішення не було вирішенно питання стосовно розподілу судових витрат.
При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційним судом на цей недолік було вказано та винесено ухвалу про повернення справи до суду першої інстанції про вирішення питання, згідно ст.220 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
В судове засідання сторони не з'явились про день час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, їх неявка не є перешкодою для ухвалення додаткового рішення.
У відповідності до ст.197 ЦПК України в зв"язку з неявкою сторін в судове засідання розгляд справи технічними засобами не фіксувався.
Відповідно до п.6 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Як передбачає п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши позовну заяву, рішення суду від 27.03.2014 року, суд дійшов висновку, що дійсно не було вирішено питання про судові витрати, та вважає за необхідне, відповідно до вимог законодавства вирішити дане питання шляхом винесення додаткового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового процесу, а саме 03.03.2014 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила:
- визнати за нею право власності на 1/2 сукупності будівельних матеріалів, обладнання тощо, використаних під час будівництва гаражів № НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 51 м.кв. за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.
- встановити порядок користування сукупністю будматеріалів та обладнання, тощо, використаних під час будівництва гаражів № НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 51 м.кв. за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.
При цьому, квитанції про сплату судового збору за вищевказані позовні вимоги не надала.
Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено за безпідставністю, суд приходить до висновку про необхідність покладення судових витрат на позивача.
Відповідно до ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру. Судовий збір по справі сплачений в сумі 214 гривень 60 копійок, за одну позовну вимогу.
Станом на 03.03.2014 року мінімальна заробітна плата відповідно до ЗУ "Про держбюджет на 2014 рік" становить 1218 грн.
Отож за вимогу майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір в сумі 243.60 грн.
Таким чином керуючись ст.88 ЦПК України, ст.4 ЗУ "Про судовий збір" з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 243 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.88, 114, 214, 220 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 274/2323/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя та вирішити питання про судові витрати.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн.номер НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2, на користь держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.
Судовий збір слід стягнути на р/р -31216206700005 одержувач - Бердичівське УДКСУ м.Бердичів 22030001 Банк - ГУДКСУ у Житомирській області м.Житомир МФО - 811039.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду в Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд на протязі 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 38522981, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 29.04.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 274/2323/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: