Постанова № 38522435, 28.03.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2014 року справа № П/811/807/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доГоловного управління Держземагенства у Кіровоградській областіпрозобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки на новий строк.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 01 жовтня 2008 року між позивачем та Бобринецькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки. Договір укладався на 5 років і повинен був припинити свою дію 01 жовтня 2013 року. Бажаючи продовжити дію договору, позивач відповідно до п.8 Договору за 60 днів листом повідомив Держземагенство у Кіровоградській області про свій намір пролонгувати Договір 01 жовтня 2008 року, додавши проект нового Договору.

Листом від 27 серпня 2013 року відповідач повідомив про недостатність підстав та необхідних документів, не вказуючи при цьому про порушення строку на поновлення договору. Позивач вказував, що на вимогу відповідача позивач надав додатково, крім проекту Договору копії документів зазначених в листі від 27 серпня 2013 року.

На думку позивача незважаючи на подані документи відповідач у листах від 27.08.2013 р. №899/02-2.1/1813, 10.09.2013 р. № 1531/02/1813, 17.09.2013 р. №1941/02-2.1/1813, 01.11.2013 р. №89/02-2.1-04, 06.12.2013 р. №766/1113/02-2.1-04, 12.02.2014 №Д-165/06, 06.03.2014 №32-11-0.21-1164/2-14 продовжив невмотивовано та необґрунтовано відмовляти позивачу у його переважному праві на поновлення строку дії Договору.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника не направив, пояснень з приводу позовних вимог суду не надав.

В судовому засіданні 28 березня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника не направив та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив про неможливість прибуття представника в судове засідання (а.с.43).

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Суд розглянувши заявлене клопотання встановив, що представник відповідача в поданому клопотанні не навів ніяких обґрунтувань поважності причин не прибуття в судове засідання та не надав на підтвердження поважності причин ніяких доказів. Крім того, представником відповідача до поданого клопотання додано копії документів які витребувалися судом для прийняття рішення по справі.

Ухвалою суду від 24 березня 2014 року, занесеною до журналу судового засідання постановлено продовжити розгляд справи за даної явки сторін.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований в Бобринецькій районній державній адміністрації Кіровоградської області 31.10.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №458433 та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №24220000000001165 (а.с.13).

01 жовтня 2008 року між ФОП ОСОБА_2 та Бобринецькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки. Договір укладений терміном на 5 років. Свою дію договір припиняв 01 жовтня 2013 року(а.с.5-9).

Пунктом 8 Договору визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Бажаючи продовжити дію договору позивач за 60 днів відповідно до п.8 Договору, 02 серпня 2013 року, повідомив листом Держземагенство у Кіровоградській області про свій намір пролонгувати Договір від 01 жовтня 2008 року, додавши проект нового Договору, копію паспорта та картки ДРФО, копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.16).

Листом від 27.08.2013 року Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області повідомило, щодо необхідності подання агрохімічного паспорта поля земельної ділянки згідно п. 3.5. Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України І12.2011 № 1517/20255.

Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» визначає, що нормативна правова оцінка земельних ділянок проводиться зокрема у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Відповідачем запропоновано повторно звернутись із відповідним листом-повідомленням а також подати всі необхідні документи (а.с.19).

04.09.2013 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з врахуванням листа відповідача від 27.08.2013 року та повідомив про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 Закону Країни «Про оренду землі» та п. 8 Договору, додавши проект Договору у новій редакції, копію паспорта та картки ДРФО, копія свідоцтва про державну реєстрацію, проект додаткової угоди, копія довідки податкового органу про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати (а.с.27).

10.09.2013 року Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області направило на адресу ФОП ОСОБА_2 заперечення у поновленні договору оренди (а.с.20).

З листа від 17.09.2013 року Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області вбачається, що відповідач розглянувши звернення позивача від 04.09.2013 року повідомив про те, що листом від 10.09.2013 року на адресу позивача направлено заперечення у поновлені договору (а.с.21).

08.10.2013 року позивач листом повідомив відповідача про те, що звертався листом-повідомленням від 02.08.2013 року з повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. У зв'язку з відсутністю інформації про рішення про поновлення договору оренди землі або про відмову у його поновленні із зазначенням конкретних причин відмови, підтвердив намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. Додатково позивач повідомив про готовність переглянути та узгодити істотні умови чинного договору оренди землі та пропоновані проектом додаткової угоди (а.с.15).

Листом від 01.11.2013 року Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області надало відповідь на заяву від 08.10.2013 року, в якому повідомило, що в зв'язку з поданням документів необхідні для поновлення договору оренди землі 01.10.2008 року з порушенням терміну визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» і п.8 вищезазначеного договору, то відсутні правові підстави для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі (а.с.10).

В подальшому позивач звертався з аналогічними листами 03.12.2013 року та від 27.02.2014 року (а.с.26, 28).

Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області листом від 06.03.2014 року №32-11-0.21-1164/2-14 повідомило позивача, що документи необхідні для поновлення договору оренди землі від 01.10.2008 року, подані з листом від 08.10.2013 року до Головного управляння Держземагентства у Кіровоградській області з порушенням терміну, визначеного статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 8 вищевказаного договору, тому відповідач не мав правових підстав для поновлення договору оренди землі, про що позивача повідомлено листом від 01.11.2013 року №89/02-2.1-04 (а.с.24).

Відтак, суд зазначає, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності Відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Приписи ч.2 ст. 19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із статтею 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2008 р. між Позивачем (Орендарем) та Бобринецькою районною державною адміністрацією (Орендодавцем) було укладено договір оренди (надалі по тексту Договір оренди) (а.с.5-9).

У відповідності до п. 2 Договору, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: площею 55,6171 га, в тому числі 55,6171 га ріллі, що перебуває у складі земель державної власності.

Згідно п. 8 вищезазначеного Договору, Договір укладено на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За своєю правовою природою, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 175 ГК України, суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування наділені господарською компетенцією. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а тому, у випадку укладання цивільної угоди між суб'єктом місцевого самоврядування і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини між сторонами ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що укладаючи договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 р., Позивач та орган місцевого самоврядування дійшли повної і цілковитої згоди з усіх істотних умов, у тому числі щодо визначення розміру орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.

Відносини договору оренди землі в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Тобто, законодавець у наведеній матеріальній нормі чітко позначив принцип того, що переважне право продовження договору на оренду землі мають особи (тобто орендарі), які до цього належним чином виконували умови договору - своєчасно вносили оплату, а також виконували інші домовленості, які встановлені в договорі сторонами.

Суд звертає увагу на те, що зазначене переважне право законодавець виділяє як гарантію орендарю землі в тому плані, що земельна ділянка не перейде до іншої особи в оренду по закінченні терміну дії договору.

Суд проаналізувавши загальний порядок продовження дії договору зазначає, що якщо орендар належно виконував обов`язки за умовами договору, він має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Це і буде вважатися поновленням договору.

Вищий господарський суд звертає увагу, що таке переважне право виникає тоді, коли земля знову передається в оренду (п.8 Постанови Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав"). Тобто має бути встановлено, що орендодавець має на меті знову передавати спірну земельну ділянку в оренду іншій особі.

Тож, з метою реалізації свого переважного права орендар зобов'язаний відповідно до Закону України "Про оренду землі" та договору укладеного відповідно до зазначеного Закону: 1) повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за 1 місяць до спливу строку договору оренди землі.

Суд зазначає, що у Договорі від 01.10.2008 року прописаний більш тривалий строк повідомлення, 2 місяці. Але таке положення обмежує права орендаря, тому для останнього імперативом є норма закону, яка встановлює «дедлайн» відправлення відповідного листа-повідомлення орендодавцю.

2) надати проект додаткової угоди одночасно з листом-повідомленням. У проекті додаткової угоди орендар може запропонувати викласти деякі умови договору у новій редакції.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Досліджуючи спірні правовідносини суд встановив, що позивач 02.08.2013 року, тобто в строк визначений договором від 01.10.2008 року та Законом України «Про оренду Землі» звернувся до відповідача з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом поновлення договору.

У відповіді наданої в листі від 27.08.2013 року відповідач не повідомляв позивача про те що прийнято рішення про відмову, а зазначив щодо необхідності надання додаткових документів. Даний лист отримано позивачем 02.09.2013 року.

З аналізу змісту даного листа суд вбачає, що відповідач фактично висловив свій намір щодо поновлення договору оренди земельної ділянки за умови надання необхідних на його думку документів.

Позивач 04.09.2013 року розглянувши лист відповідача 27.08.2013 року повторно подав лист-повідомлення з документами.

З аналізу норм Закону України «Про оренду Землі» суд зазначає, що законодавець зобов'язує орендаря, який хоче скористатися своїм переважним правом продовження договору, повідомити орендодавця в термін, який вказаний у договорі оренди, але не пізніше одного місяця до закінчення договору оренди землі.

Орендодавець приймає і розглядає дану пропозицію від орендаря, перевіряє законність і достовірність викладених у додатковій угоді положень, і, у разі відсутності заперечень щодо істотних умов, а також по всіх інших пунктах запропонованого до розгляду проекту договору, приймає рішення про продовження оренди. У разі ж, якщо у орендодавця є заперечення з істотних умов договору, орендодавець направляє на адресу орендаря лист-повідомлення, в якому описує прийняте рішення про відмову від продовження договору оренди, і зазначає підстави, з яких він відмовляється продовжувати договір оренди землі.

Суд звертає увагу не те що вищезазначене є загальними принципи процедури продовження договору оренди землі відповідно до чинного законодавства.

10.09.2013 року відповідачем направлено заперечення у поновлені договору оренди. При цьому відповідач не надав рішення про відмову від продовження договору оренди з зазначенням підстави, з яких він відмовляється (а.с.20).

08.10.2013 року позивач листом повідомив відповідача про те, у зв'язку з відсутністю інформації про рішення про поновлення договору оренди землі або про відмову у його поновленні із зазначенням конкретних причин відмови, підтвердив намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. Додатково позивач повідомив про готовність переглянути та узгодити істотні умови чинного договору оренди землі та пропоновані проектом додаткової угоди (а.с.15).

Проте, відповідач листом від 01.11.2013 року відмовив в поновленні договору оренди в зв'язку з порушенням терміну поданням документів 08.10.2013 року (а.с.17).

Дослідивши зміст вищезазначеної відмови в поновленні договору оренди суд зазначає, що відповідач у своєму рішенні підтвердив, що позивачем надані всі необхідні документи для поновлення подані 08.10.2013 року проте, не бере до уваги те, що позивач звернувся вперше 27.08.2013 року.

Таким чином, позивач звернувшись 27.08.2013 року з листом-повідомлення до відповідача не порушив строк подання документів для поновлення договору оренди визначені п. 8 Договору від 01.10.2008 року та Законом України «Про оренду Землі», тому рішення про відмову в поновленні договору оренди в зв'язку з порушенням терміну поданням документів є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач штучно створив умови, які стали підставами прийняття рішення про відмову в поновленні договору оренди та призвели до зволікання прийняття законного та обґрунтованого рішення про відмову або поновлення договору оренди земельної ділянки.

На думку суду ініціатором поновлення договору оренди землі Закон визначає саме орендодавця. Якщо землевласник, в даній справі - Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області не погоджується на запропоновані умови, то мають діяти правила, встановлені для укладення договору оренди на новий строк та на нових умовах. Вищезазначений Закон не розділяє процедури поновлення договору залежно від наявності чи відсутності згоди орендодавця, що й спричинило даний спір у суді.

Так, зволікання в укладенні договору чи додаткової угоди, суд розцінює як владні повноваження Головного управлінням Держземагенства у Кіровоградській області щодо відмови прийняти рішення про надання земельної ділянки, як необхідної умови для підписання договору сторонами.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що документи необхідні для поновлення договору оренди позивач надав в повному обсязі, що підвереджується в листі самого відповідача від 01.11.2013 року, проте зволікання в укладенні договору чи додаткової угоди призвели до прийняття протиправного та безпідставного рішення, тому позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки на новий строк.

З урахуванням того, що строк подання документів для поновлення договору позивачем не порушено, суд дійшов висновку про безпідставність рішення про відмову в поновленні договору оренди землі.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову ФОП ОСОБА_2 просить суд зобов'язати Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області укласти з ним договір оренди земельної ділянки на новий строк.

У той же час, частиною 2 статті 165 цього Кодексу закріплено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням встановлених судом обставин, з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення про відмову в поновленні договору оренди землі зобов'язання Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області оформленого листом від 01.11.2013 року №89/02-2.1-04, а отже таким, що не може бути застосоване у даних правовідносинах.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати відмову Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області в поновленні договору оренди землі оформленою листом від 01.11.2013 року №89/02-2.1-04 - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки на новий строк.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід. номер - НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 73,08 грн. зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області (ід. код - 38802868).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.03.2014р.

Суддя Р.В. Жук