Постанова № 38521585, 05.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2014 року № 2а-11094/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу від 21.07.2010 року ВП №19328186.

Підставою позовних вимог, є те, що судове рішення на підставі якого виданий виконавчий документ не набрало законної сили. Окрім того, продовжує позивач, у виконавчому листі допущено ряд описок та виправлень, а також у ньому відсутні ідентифікаційний код стягувача та боржника, дата і номер судового рішення за яким видано виконавчий документ.

Сторони повідомлялись у відповідності до вимог ст.38 КАС України, однак явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 ст.24 вищенаведеного Закону передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з положенням ч.3 ст.87 цього ж Закону, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

З огляду на викладене, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову від 21.07.2010 року ВП №19328186, якою Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області за повторне невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 680 грн. 00 коп.

Водночас, судом не беруться до уваги листи позивача від 11.08.2010 року за №7489/06-22 та від 27.05.2010 року за №4938/06-22, в яких позивач повідомляє про неможливість своєчасно виконати рішення суду через невчасне його надіслання, оскільки такі були направлено після закінчення встановлених державним виконавцем строків для добровільного виконання судового рішення (після 16.07.2010 року та 27.05.2010 року).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що оскарження судового рішення, на виконання якого було відкрито виконавче провадження, в апеляційному порядку може слугувати підставою для зупинення виконавчого провадження у встановленому законом порядку, а тому дані обставини жодним чином не надають позивачу права не виконувати обов’язкові вказівки державного виконавця щодо своєчасного виконання судового рішення.

Що стосується наявності у виконавчому листі описок та виправлень, а також відсутності у ньому ідентифікаційного коду стягувача та боржника, дата і номер судового рішення, то суд зазначає, що, згідно з положень абзац.5 п.1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, дані обставини є формальними та не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.

Як наслідок немає підстав визнавати протиправними і дії начальників.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення на позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду прийнята державним виконавцем підставно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного суду слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати з сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 травня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк