Ухвала суду № 38520526, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №805/4538/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., секретар судового засідання Турко І.Б., за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника апелянтів ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. у справі № 805/4538/13-а за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6 про визнання протиправним та не чинним рішення від 10.09.2008 року № 227/5, визнання бездіяльності незаконною,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до Виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та не чинним рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 10.09.2008 року № 227/5 "Про дозвіл на оформлення договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2", визнання бездіяльності посадових осіб Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації у здійсненні контролю за додержанням законодавства щодо соціального захисту дітей при прийнятті виконавчим комітетом Ворошиловської районної у м. Донецьку ради рішення від 10.09.2008 року № 227/5 "Про дозвіл на оформлення договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2" незаконною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення від 10.09.2008 року № 227/5 Виконавчим комітетом Ворошиловської районної у м. Донецьку ради не встановлювались обставини щодо забезпечення житлом неповнолітньої ОСОБА_2 після укладанням договору дарування, що призвело до порушення цивільних прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 та її батька - ОСОБА_7

Службою у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації при прийнятті спірного рішення не здійснено жодних дій щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. у справі № 805/4538/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 10.09.2008 року №227/5 "Про дозвіл на оформлення договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2". В задоволенні решти вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_5, діюча в інтересах ОСОБА_2 та звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального правам. Вказує, що вона не була присутня у судовому засіданні суду першої інстанції, що позовні вимоги батька дитини ОСОБА_7 є необґрунтованими. Позивачем не надано доказів порушення його прав, вказує на не описання в описовій частині постанови суду всіх документів наявних в матеріалах справи, також, що ОСОБА_2 подовала клопотання про відмову від позову та клопотання про закриття провадження по справі, посилається на порушення судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 48 та ч. 1 ст. 157 КАС України, а також, що КАС України не передбачено здійснення повноважень представника через представника на відміну від ЦПК України, що є підставою скасування постанови. Зазначає, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про заміну Виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради на орган опіки та піклування, вказує на неврахування судом першої інстанції рішення Ворошиловського районного суду від 12.03.2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області, оскільки саме цим рішенням встановлено юридичний факт про відсутність порушеного права на житло ОСОБА_2 та законності підписання договору дарування на підставі рішення виконавчого комітету від 10.09.2008 року № 227/5. Відповідно до ст. 64 ЖК України, право ОСОБА_2 на користування та проживання в подальшому в спірній квартирі не порушенно, так як відбулась зміна власника на члена її сім'ї вона і надалі проживає за адресою бул. Шкільний 126/14 м. Донецьк не зважаючи на прописку АДРЕСА_1. Звертає увагу, що на вселення до батьків їх згода не потрібна, крім того ОСОБА_2 знялась з обліку по АДРЕСА_2 зареєструвалась АДРЕСА_1, має свідоцтво на право власності на Ѕ частини квартири. Тобто її життєві умови поліпшені та збільшена площа, проте, зазначені обставини не були відображені у постанові суду першої інстанції. При прийнятті рішення про скасування рішення Виконавчого комітету № 227/5 від 10.09.2008 року не вирішено питання щодо повернення майна та визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2008 року № 270, яке було прийнято внаслідок рішення від 10.09.2008 року, що є підставою для скасування постанови суду. Також апелянт посилається на положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАСУ № 7 від 20.05.2013 року вказуючи, що акт індивідуальної дії виконано ще в 2008 році та він вичерпав свою дію своїм виконанням. Просить скасувати постанову суду першої інстанції у задоволенні позову відмовити.

13.03.2014 року до суду надійшла також апеляційна скарга ОСОБА_6 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального правам, вказуючи, що судом першої інстанції було проігноровано її клопотання про перенос розгляду справи на іншу дату 29.01.2014 року тому, що вона знаходилась на лікарняному та не могла бути присутня у судовому засіданні 29.01.2014 року, що спричинило порушення її прав норм КАС України, Конституції України, Європейської конвенції з прав людини, вказує на необгрунтованність позовних вимог та не підтвердження матеріалами справи позиції позивача, Вказує, що ОСОБА_2 не одноразова відмовлялась від адміністративного позову, проте, суд проігнорувавши вимоги ст. 12 Конвенції ООН від 20.11.1998 року та ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 61 КАС України, не закрив провадження по справі, вказує, на ненадання правової оцінки рішенню по справі № 0508/9448/2012, яким встановлено відсутність порушеного права ОСОБА_2, вказує на проживання ОСОБА_2 з нею та відсутність між ними зазначеного спору. Також посилаючись на п. 7 постанови Пленуму ВАСУ № 7 від 20.05.2013 року вказує, що акт індивідуальної дії-спірне рішення Виконавчого комітету, ще у 2008 році вичерпав свою дію, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 23.04.2014 року ОСОБА_2, яка станом на момент розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції, є повнолітньою особою, тобто їй виповнилось 18 років, заявила клопотання про відмову від адміністративного позову.

У відповідності до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Колегія суддів, заслухавши думку сторін, вирішила прийняти відмову від позову, оскільки вона вважає, що її право не порушено, а тому провадження за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6 про визнання протиправним та не чинним рішення від 10.09.2008 року № 227/5, визнання бездіяльності незаконною - підлягає закриттю.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі, виникли після прийняття законної і обґрунтованої ухвали судом першої інстанції, тоді суд апеляційної інстанції визнає таку ухвалу нечинною і закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання позивача ОСОБА_2 про відмову від адміністративного позову - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. у справі № 805/4538/13-а в частині позовних вимог ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 - визнати не чинною, провадження по справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 05.05.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін