Постанова № 38518531, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2014 року 12:47 № 826/1708/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс 2002»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003182208 від 02.09.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс 2002» (надалі – позивач або ТОВ «Рембудсервіс 2002») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0003182208 від 02.09.2013 року про збільшення ТОВ «Рембудсервіс 2002» суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 286 697,00 грн., у тому числі 191 131,00 грн. – за основним платежем, 95 566,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві необґрунтовано, всупереч положенням Податкового кодексу України та за відсутності будь-яких підстав для донарахування сум податкових зобов’язань, а, відтак, вказане рішення, на думку представника позивача, підлягає скасуванню.

У судове засідання 25.03.2014 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, з посиланням на те, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами – ТОВ «СВН Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» не мали реального характеру, оскільки, відповідно до актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн», операції контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, інструментів та приладів, які економічно необхідні для виконання робіт, передбачених договором, що свідчить, на думку представника відповідача, про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, у зв’язку з чим, як стверджує представник відповідача, посадові особи підприємств-контрагентів не могли фактично здійснювати господарські операції.

Суд у судовому засіданні 25.03.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рембудсервіс 2002» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Клуб С», ТОВ «Віпбудпром», ТОВ «СВН Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено відповідний акт від 22.08.2013 року №137/1-22-08-31745169 (надалі – акт перевірки).

Під час вищезазначеної перевірки контролюючий орган встановив, що згідно наданих регістрів бухгалтерського та податкового обліку (видаткових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних) наявність договірних взаємовідносин з ТОВ «Клуб С», ТОВ «Віпбудпром» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року не встановлено.

При цьому, щодо решти контрагентів позивача контролюючий орган вказав про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Рембудсервіс 2002» з ТОВ «СВН Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» з посиланням на акти перевірок даних підприємств, складних відповідними контролюючими органами.

За результатами викладеного вище, в акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Рембудсервіс 2002» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Рембудсервіс 2002» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 191 131,00 грн., а саме по періодах: у березні 2012 року у сумі 102 833,00 грн., у квітні 2012 року у сумі 20 000,00 грн., у липні 2012 року у сумі 23 231,00 грн., у серпні 2012 року у сумі 41 667,00 грн., у жовтні 2012 року у сумі 3 400,00 грн.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0003182208, яким ТОВ «Рембудсервіс 2002» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 286 697,00 грн., з яких за основним платежем – 191 131,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 95 566,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення, позивач скористався правом досудового оскарження вказаного рішення, за результатами якого рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.11.2013 року №6091/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 11.01.2014 року №261/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0003182208 залишено без змін, а скарги ТОВ «Рембудсервіс 2002» – без задоволення.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0003182208 незаконним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні відносини між позивачем та його контрагентами – ТОВ «СВН-Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» – мали місце у період з березня 2012 року по грудень 2012 року.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі – ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 на виконання положень ст. 201 ПК України затверджено Порядок заповнення податкової накладної, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року) (надалі – Порядок №1379).

Відповідно до п. 5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п. 6.3 Порядку №1379).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України та Порядком №1379 визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв’язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб’єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі – Закон №996), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Приписами ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996).

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі – підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі – установи), є наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі – Положення №88).

Згідно п. 2.1 Положення №88, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії (п. 2.3 Положення №88).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4 Положення №88).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з ТОВ «СВН-Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн».

Підставою для вищезазначеного висновку, як вбачається зі змісту акту перевірки, зокрема, стали акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «СВН-Антарекс» №821/2240/36124253 від 18.07.2012 року та №786/2240/36124253 від 12.07.2012 року, якими встановлена відсутність у вказаного товариства, згідно податкової звітності, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, а також акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Унісон Дизайн» №2341/2220/34795572 від 26.12.2012 року та №165/2240/34795572 від 17.01.2013 року, за результатами яких зроблено висновок про те, що податковий кредит по контрагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами – ТОВ «СВН-Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» – укладено ряд договорів.

Зі змісту договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, укладеного між ТОВ «Рембудсервіс 2002» (Підрядник) та ТОВ «СВН-Антарекс» (Субпідрядник), вбачається, що предмет договору сторони визначили наступним чином: «Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов’язується виконати будівельні роботи на об’єктах Підрядниках (далі – «Об’єкт») згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі – «Роботи») та здати Роботи Підряднику у встановлений цим Договором термін, а саме:

- Додаткові роботи у зимовий період на об’єкті «Бізнес центр з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром сервісного обслуговування автомобілів», що буде розташований на шести земельних ділянках площею 5,94 га, що знаходиться на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області».

Згідно п. 4.1 вказаного договору, загальна сума цього договору складає 420 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 000,00 грн.

З метою підтвердження виконання умов договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року позивачем надано суду копії актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за квітень 2012 року у розмірі 29 951,81 грн., за квітень 2012 року у розмірі 1 423,25 грн., за березень 2012 року у розмірі 292 000,00 грн. та за квітень 2012 року у розмірі 88 624,94 грн., що у загальному розмірі складає 412 000,00 грн.

На підставі викладеного вище, ТОВ «СВН-Антарекс» на ім’я позивача виписано податкові накладні від 30.03.2012 року №92 на загальну суму 292 000,00 грн. (з яких ПДВ – 48 666,67 грн.) та від 30.04.2012 року №186 на загальну суму 120 000,00 грн. (з яких ПДВ 20 000,00 грн.).

В свою чергу, п. 1.2 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов’язується передати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані Роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а, відповідно до п. 3.1.2 договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, Субпідрядник у рамках цього Договору зобов’язується, зокрема, виконати своїми та залученими силами, якісно та у встановлений термін передбачені цим Договором Роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати Роботи Підряднику у встановлений термін.

Водночас, відповідно до п. 4.2 договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, зміна вартості робіт вказаних у кошторисі, можлива тільки у разі внесення Підрядником змін до проектної документації та оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

З огляду на викладене вище вбачається, що в процесі виконання договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року відбулася зміна договірної ціни виконаних робіт, оскільки п. 4.1 вказаного договору загальна сума цього договору зазначена у розмірі 420 000,00 грн., а згідно наявних у матеріалах справи копій актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) загальна вартість виконаних робіт за договором склала 412 000,00 грн.

Проте, на виконання вказаних вище положень договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року позивачем не надано суду проектно-кошторисної документації із зазначеннями робіт, які підлягають виконанню, та додаткової угоди до цього Договору (їхніх копій), що підтверджує зміну вартості робіт за даним договором, при цьому, іншого представником позивача не доведено, а вищенаведеного не спростовано.

Крім того, згідно виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 160-165 том 1) вбачається, що роботи за договором підряду №12/0312 від 12.03.2012 року були сплачені не у повному обсязі, при цьому, про наявність кредиторської заборгованості за даним договором (разом з відповідними доказами на підтвердження вказаного факту) позивачем під час судового розгляду справи не зазначено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції за результатами договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем (Підрядник) та ТОВ «СВН-Антарекс» (Субпідрядник) також укладено договір підряду №07/0312 від 05.03.2012 року, відповідно до якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов’язується виконати будівельні роботи на об’єктах Підрядниках (далі – «Об’єкт») згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі – «Роботи») та здати Роботи Підряднику у встановлений цим Договором термін.

Згідно п. 4.1 даного договору, загальна та остаточна сума цього Договору буде додатково узгоджена Сторонами в Додаткових угодах до цього Договору на основі узгоджених Сторонами кошторисів з урахуванням зауважень та змін у процесі будівництва.

Зміна вартості робіт, вказаних у кошторисі, можлива тільки у разі внесення Підрядником змін до проектної документації та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.2 договору підряду №07/0312 від 05.03.2012 року).

При цьому, відповідно до п. 1.2 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов’язується передати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані Роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а, відповідно до п. 3.1.2 договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, Субпідрядник у рамках цього Договору зобов’язується, зокрема, виконати своїми та залученими силами, якісно та у встановлений термін передбачені цим Договором Роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати Роботи Підряднику у встановлений термін.

Згідно додаткової угоди №1 від 05.03.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року, копія якої наявна у матеріалах справи, сторони, зокрема, дійшли взаємної згоди, що вартість комплексу будівельних робіт по Бізнес-Центру з офісними і торгово-виставковими комплексами та центром сервісного обслуговування автомобілів», що буде розташований на шести земельних ділянках площею 5,94 га, які знаходиться на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області, становить орієнтовно 68 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №1 від 05.03.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року у матеріалах справи наявні копії актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за квітень та травень 2012 року у розмірі 40 426,80 грн. та 30 131,49 грн., що у загальному розмірі складає 70 558,29 грн.

Додатковою угодою №2 від 11.04.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року, копія якої наявна у матеріалах справи, сторони, зокрема, дійшли взаємної згоди, що вартість комплексу робіт по ремонту приміщень, що знаходяться по вул. Автозаводській, 25а в м. Києві становить орієнтовно 22 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №2 від 11.04.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року у матеріалах справи наявні копії актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за квітень 2012 року у розмірі 6 000,00 грн. та 9 078,00 грн., що у загальному розмірі складає 15 078,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 03.05.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року, копія якої наявна у матеріалах справи, сторони, зокрема, дійшли взаємної згоди, що вартість комплексу робіт по ремонту фасадів, покрівлі і ґанків в приміщенні, що знаходиться по вул. Богатирській, 30 в м. Києві становить орієнтовно 220 000,00 грн. в т.ч. ПДВ – 36 666,67.

На підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №3 від 03.05.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року у матеріалах справи наявна копія акту прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за травень 2012 року у розмірі 216 483,71 грн.

Згідно додаткової угоди №4 від 23.05.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року, копія якої наявна у матеріалах справи, сторони, зокрема, дійшли взаємної згоди, що вартість комплексу робіт по ремонту приміщень, що знаходяться по вул. Прирічна, 27б в м. Києві становить орієнтовно 18 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 3 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №4 від 23.05.2012 року до договору №07/0312 від 05.03.2012 року у матеріалах справи наявна копія акту прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за травень 2012 року у розмірі 17 280,00 грн.

За результатами укладеного договору підряду договору №07/0312 від 05.03.2012 року ТОВ «СВН-Антарекс» виписало на ім’я позивача податкову накладну від 30.03.2012 року №6 на загальну суму 325 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 54 166,67 грн.

Разом з тим, на підставі викладеного вище вбачається, що за умовами вищезазначених положень договору підряду №07/0312 від 05.03.2012 року сторони узгоджують загальну та остаточну суму цього договору у додаткових угодах на основі узгоджених кошторисів, проте, згідно наявних у матеріалах справи додаткових угод (а.с. 70-73 том 1), сторони дійшли згоди лише щодо орієнтовної вартості робіт на окремих об’єктах, при цьому, фактична сума виконаних робіт (згідно актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) є відмінною від визначеної у додатках вартості робіт.

Слід зазначити, що приписами ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачено наступне: ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 844 ЦК України).

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 844 ЦК України).

Водночас, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1 ст. 877 ЦК України).

З огляду на все викладене вище та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що в процесі виконання договору підряду №07/0312 від 05.03.2012 року сторонами не узгоджено загальну та остаточну суму цього договору у додаткових угодах на основі узгоджених кошторисів, оскільки згідно наявних у матеріалах справи додаткових угод (а.с. 70-73 том 1), сторони дійшли згоди лише щодо орієнтовної вартості робіт на окремих об’єктах, при цьому, фактична сума виконаних робіт (згідно актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) є відмінною від визначеної у додатках вартості робіт.

Крім того, на виконання вказаних вище положень договору підряду №07/0312 від 05.03.2012 року позивачем не надано суду проектно-кошторисної документації із зазначеннями робіт, які підлягають виконанню, та додаткової угоди до цього Договору (їхніх копій), якою сторонами узгоджено загальну та остаточну ціну робіт. Іншого представником позивача не доведено, а вищенаведеного не спростовано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції за результатами договору підряду №07/0312 від 05.03.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Рембудсервіс 2002» (Підрядник) та ПП «Унісон Дизайн» (Субпідрядник) укладено договір підряду №05/0612 від 05.06.2012 року, за умовами якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов’язується виконати будівельні роботи на об’єктах Підрядниках (далі – «Об’єкт») згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі – «Роботи») та здати Роботи Підряднику у встановлений цим Договором термін, а саме: на об’єкті «Бізнес центр з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром сервісного обслуговування автомобілів», що буде розташований на шести земельних ділянках площею 5,94 га, що знаходиться на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області та ремонт паркових доріжок на прибережній зоні у Дніпровському районі м. Києва.

Так, п. 1.2 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов’язується передати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані Роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а, відповідно до п. 3.1.2 договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, Субпідрядник у рамках цього Договору зобов’язується, зокрема, виконати своїми та залученими силами, якісно та у встановлений термін передбачені цим Договором Роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати Роботи Підряднику у встановлений термін.

Відповідно до п. 4.1 договору №05/0612 від 05.06.2012 року, загальна сума цього договору становить 260 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% – 43 333,33 грн., всі зміни до даного договору додатково узгоджується сторонами в додаткових угодах до цього договору на основі узгоджених сторонами кошторисів.

При цьому, зміна вартості робіт, вказаних у кошторисі, можлива тільки у разі внесення підрядником змін до проектної документації та оформляється додатковою угодою до цього договору.

На підтвердження виконання робіт за договором підряду №05/0612 від 05.06.2012 року у матеріалах справи наявні копії акту прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за червень та грудень 2012 року у розмірі 120 616,44 грн. та 139 383,56 грн., що у загальному розмірі складає 260 000,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ПП «Унісон Дизайн» були виписані, зокрема, податкові накладні від 30.06.2012 року №29 на загальну суму 120 616,44 грн., у т.ч. ПДВ – 20 102,74 грн., та від 12.07.2012 року №19 на загальну суму 139 383,56 грн., у т.ч. ПДВ – 23 230,29 грн., при цьому, в акті перевірки також вказано, що по зазначених податкових накладних ТОВ «Рембудсервіс 2002» до вкладу податкового кредиту включено у червні 2012 року суму у розмірі 20 103,00 грн., а у липні 2012 року – 23 231,00 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, за результатами договору підряду №05/0612 від 05.06.2012 року ПП «Унісон Дизайн» виписало на ім’я позивача лише податкову накладну від 12.07.2012 року №19 на загальну суму 139 383,56 грн., у т.ч. ПДВ – 23 230,29 грн., а, відтак, позивачем не підтверджено у повній мірі суми задекларованого податкового кредиту, що виник на підставі даного договору.

Також, слід зазначити, що на виконання вказаних вище положень договору підряду №05/0612 від 05.06.2012 року, а саме: п. 1.2, п. 3.1.2, позивачем не надано суду проектно-кошторисної документації із зазначеннями робіт, які підлягають виконанню.

Крім того, згідно виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 171-172 том 1), які надані представником позивача в якості доказів фактичності господарської операції за вказаним вище договором, вбачається, що на рахунок ПП «Унісон Дизайн» перераховувалися кошти у розмірі 60 000,00 грн. та 59 600,00 грн. із зазначенням призначення платежу «зг Дог №25/06/12 від 25.06.2012 р.», тобто із зазначенням іншого договору, аніж той, про який йде мова в акті перевірки. При цьому, іншого представником позивача не доведено, а вищенаведеного не спростовано.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції за результатами договору підряду №05/0612 від 05.06.2012 року.

Також, між ТОВ «Рембудсервіс 2002» (Підрядник) та ПП «Унісон Дизайн» (Субпідрядник) укладено договір підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року, за умовами якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов’язується виконати будівельні роботи на об’єктах Підрядниках (далі – «Об’єкт») згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі – «Роботи») та здати Роботи Підряднику у встановлений цим Договором термін, а саме: на об’єкті «Бізнес центр з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром сервісного обслуговування автомобілів», що буде розташований на шести земельних ділянках площею 5,94 га, що знаходиться на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області.

Так, п. 1.2 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов’язується передати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані Роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а, відповідно до п. 3.1.2 договору підряду №12/0312 від 12.03.2012 року, Субпідрядник у рамках цього Договору зобов’язується, зокрема, виконати своїми та залученими силами, якісно та у встановлений термін передбачені цим Договором Роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати Роботи Підряднику у встановлений термін.

Відповідно до п. 4.1 договору №27/06/12 від 27.06.2012 року, загальна сума цього договору становить 280 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% – 46 66,67 грн., всі зміни до даного договору додатково узгоджується сторонами в додаткових угодах до цього договору на основі узгоджених сторонами кошторисів.

При цьому, зміна вартості робіт, вказаних у кошторисі, можлива тільки у разі внесення підрядником змін до проектної документації та оформляється додатковою угодою до цього договору.

На підтвердження виконання робіт за договором підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року у матеріалах справи наявні копії акту прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за листопад та грудень 2012 року у розмірі 37 176,40 грн., 176 400,00 грн. та 56 823,60 грн., що у загальному розмірі складає 270 400,00 грн.

За результатами договору підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року ПП «Унісон Дизайн» виписало на ім’я позивача податкові накладні від 08.10.2012 року на загальну суму 20 400,00 грн., у т.ч. ПДВ – 3 400,00 грн., від 27.08.2012 року №221 на загальну суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 16 666,67 грн., від 14.08.2012 року №87 на загальну суму 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 25 000,00 грн.

Разом з тим, з огляду на викладене вище вбачається, що в процесі виконання договору підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року відбулася зміна договірної ціни виконаних робіт, оскільки п. 4.1 вказаного договору загальна сума цього договору зазначена у розмірі 280 000,00 грн., а згідно наявних у матеріалах справи копій актів прийому виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) загальна вартість виконаних робіт за договором склала 270 400,00 грн.

Проте, на виконання вказаних вище положень договору підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року позивачем не надано суду проектно-кошторисної документації із зазначеннями робіт, які підлягають виконанню, та додаткової угоди до цього Договору (їхніх копій), що підтверджує зміну вартості робіт за даним договором, при цьому, іншого представником позивача не доведено, а вищенаведеного не спростовано.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції за результатами договору підряду №27/06/12 від 27.06.2012 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту здійснення господарських операції з виконання робіт контрагентами – ТОВ «СВН-Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» – належними доказами, а тому віднесення до податкового кредиту сум, на підставі розглянутих вище договорів, є безпідставним, що свідчить про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу сум податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс 2002» (ідентифікаційний код: 31745169, адреса: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, будинок 120, корпус 1) судовий збір у розмірі 4 298,61 грн. (чотирьох тисяч двохсот дев’яноста восьми грн. 61 копійки) на р/р №31218206784007, отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача – (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок