Ухвала суду № 38518361, 30.04.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

30 квітня 2014 року Справа № 803/827/14

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав як опікуна та про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з адміністративним позовом до голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав мами ОСОБА_1, племінниці їх опікуна як працівника митниці та про внесення злочинів посадовців до РДР.

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивачам слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивачі оскаржують дії голови Луцької районної ради щодо опіки над малолітньою ОСОБА_4, а також просять суд внести зазначені відомості до Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Правовідносини щодо опіки та піклування врегульовані Главою 6 «Опіка та піклування» Розділу ІІ Цивільного кодексу України, та главою 19 «Опіка та піклування над дітьми» Сімейного кодексу України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 243 Сімейного кодексу України, опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Органи опіки та піклування здійснюють повноваження на підставі завдань та функцій, покладених на цей інститут у чинному законодавстві, які визначено, зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України і Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства, дає змогу судді дійти висновку, що органи опіки та піклування при здійсненні ними функцій по встановленню опіки або піклування не здійснюють владних управлінських функцій, а здійснюють особливу державну турботу про неповнолітніх дітей що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Відтак, відповідач приймаючи рішення від 21 травня 2011 року про встановлення опіки над малолітніми дітьми не здійснював владних управлінських функцій, а тому відповідно до положень статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір не є публічно-правовим.

Крім того, проаналізувавши правову природу відносин, які склалися між позивачем та відповідачем, суддя дійшов висновку, що зазначені правовідносини регулюються нормами цивільного та сімейного права (главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України), а відтак є приватноправовими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки спір між позивачами та головою Луцької районної ради, не є публічно-правовим та виник з цивільних (сімейних) правовідносин, вимоги з яких розглядаються в порядку цивільного судочинства, суддя дійшов висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо вимог позивачів про внесення злочинів до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то суд зазначає, що за правилами пункту 1 частини першої статті 303, частини першої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань оскаржується до слідчого судді місцевого загального суду.

За правилами частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Вимога позивачів про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна розглядатися в порядку кримінального судочинства, а відтак не підсудна адміністративним судам.

Враховуючи правила територіальної підсудності встановлені у Цивільному процесуальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України позивачам з вимогами стосовно опіки необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області, а з вимогами стосовно внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань - до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав як опікуна та про зобов'язання вчинити дії не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав як опікуна та про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Роз'яснити позивачам, що з вимогами стосовно опіки необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області, а з вимогами стосовно внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань - до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачам, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мачульський