Вирок № 38517334, 05.05.2014, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1290/13-к

Провадження № 1-кп/337/1/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 травня 2014 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого - судді Салтан Л.Г.

при секретарі - Гальцевій К.В.

за участю прокурора - Фененка Д.П.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого в силу ст. 89 КК України

за обвинувальним актом, який надійшов до суду з прокуратури Хортицького райсуду від 22.02.2013 року за ч.1 ст. 121 КК України

та за обвинувальним актом від 13.03.2014 року відносно ОСОБА_3 під час судового провадження у зв'язку зі зміною прокурором обвинувачення та його перекваліфікацією за ч.1 ст.128 КК України

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2012 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись біля торгівельного кіоску, розташованого неподалік будинку №24 по вул. Рубана в м. Запоріжжі на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин з ОСОБА_4, діючи із злочинною недбалістю, наніс кулаком своєї лівої руки не менше одного удару в праву область щелепи ОСОБА_4

Від нанесених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в область голови, потерпіла ОСОБА_4 впала навзнак та вдарилась потиличною областю голови, в результаті чого отримала закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа, який кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

При цьому, ОСОБА_3 при нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень не передбачав те, що внаслідок їх заподіяння ОСОБА_4 в результаті падіння отримає тяжкі тілесні ушкодження, але повинен був і міг це передбачити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину визнав частково, при цьому зазначив, що він згоден з кваліфікацією вчиненого ним правопорушення за ч.1 ст.128 КК України, але удари потерпілій він не наносив, а тільки відштовхував її від себе, коли ОСОБА_4 напала на нього. Цивільний позов, заявлений прокурором у розмірі 8065,99 грн. на відшкодування витрат міській клінічній лікарні екстреної та швидкої допомоги м. Запоріжжя на лікування потерпілої ОСОБА_4 визнав у повному обсязі, цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 12306,54 коп. визнав частково, за вирахуванням суми здійснених ним поштових переказів у розмірі 5000 грн., позовні вимоги стосовно стягнення 200000 грн. в рахунок заподіяної моральної шкоди та стягнення судових витрат не визнав, оскільки вважає, що до побиття потерпілої та заподіяння їй ряду тілесних ушкоджень причетні підлітки, саме його діями моральна шкода потерпілій не заподіяна, крім того, розмір морального відшкодування значно завищений, просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити. Суду пояснив, що 23.10.2012 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проходив біля кіосків, розташованих по вул. Рубана у м.Запоріжжя. Він побачив, як раніш незнайома потерпіла ОСОБА_4, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, тягала за волосся неповнолітню дівчинку, при цьому вела себе дуже агресивно. Він зробив потерпілій зауваження, потерпіла залишила дівчинку та наблизилася до нього. Його знайомі попросили не втручатися, тому вони пішли до будинків, які розташовані неподалік. Незабаром вони почули крик, та, так, як він раніше мав намір зустрітися зі своїм братом саме біля цих кіосків, він повернувся на місце події, де побачив бійку, потерпіла наносила удари по голові неповнолітній дівчинці, при цьому утримуючи її за руку. Біля них знаходилися і інші підлітки, які наносили удари потерпілій. Також він побачив біля лавки незнайомого чоловіка, у якого була розбита губа. Біля ОСОБА_4 проходила незнайома жінка, яка зробила зауваження останній. Потерпіла накинулася на жінку, вони змістилися до нього, він допоміг жінці вирватися із рук ОСОБА_4 Тоді потерпіла показала йому непристойний жест рукою, почала його ображати неписемними виразами та накинулася на нього , він відштовхнув її ногою, ОСОБА_4 знову наскочила на нього, схватила його за плече, він лівою рукою намагався скинути її руку, відштовхував її від себе, при цьому зачепив обличчя ОСОБА_4, потерпіла відступила назад та впала на спину на асфальт, після цього не піднімалася, тільки розвернулася набік. Так як конфлікт був вичерпаний, він із своєю дівчиною пішли. Пізніше він від свого брата дізнався, що потерпілу забрала карета «швидкої допомоги», тому звернувся до чоловіка потерпілої, від якого дізнався, що остання перебуває у тяжкому стані, а потім - до правоохоронних органів із явкою із зізнанням.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_3 своєї провини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, його винуватість повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні, які є належними та допустимими.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 23.10.2012 року вона забрала доньку із дитячого садка, зустріла свого знайомого ОСОБА_11 та поверталася додому приблизно об 19-00 год. Коли вони проходили біля кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі, вона побачила неповнолітніх дівчаток, які розпивали слабоалкогольні напої. Вона підійшла до кіоску, щоб купити дитині солодощів. Дівчата почали насміхатися з неї, вона зробила їм зауваження. Дівчата висловилися на її адресу нецензурною лайкою. Одна з дівчат побігла за кіоск, після чого з двору вибігла група підлітків, яка накинулася на них. Вона почула крик: «Бий чоловіка». Підлітки почали бити ОСОБА_11, він втратив свідомість. Вона залишила свою сумку у кіоску та підбігла до ОСОБА_11, щоб надати йому допомогу, кричала: «Що ви робите?». Тоді підлітки почали бити її, наносили удари по обличчю, в голову, по тулубу, хватали за волосся, вона прикривала обличчя руками. Хто саме із підлітків її бив, не пам'ятає. Кількість нанесених ударів пояснити не може, пам'ятає, що хтось став тягнути її за ланцюжок на шиї, придушуючи її. Їй вдалася вирватися, тоді вона почала відходити в сторону кіосків, у цей час ОСОБА_3, який був серед натовпу підлітків, підбіг до неї та наніс удари кулаком руки у вухо та щелепу, від ударів вона впала на спину, втратила свідомість. Останнє, що пам'ятає, це крик її доньки: «Вбили маму», ще хтось кричав: «Це не твоя мати, твоя мати працює». Прийшла до тями вже в лікарні, де лікувалася протягом тривалого часу, стан здоров'я був тяжкий. Незважаючи на тривалість лікування, відновити втрачене здоров'я до теперішнього часу не вдалося, встановлена третя група інвалідності, потрібно оперативне втручання. Крім того, внаслідок побиття зникли її золоті прикраси. Заподіяну матеріальну шкоду вона оцінює в 12306,54 грн., яка складається з витрат на придбання ліків, продуктів харчування, транспортних послуг та послуг її адвоката, який приймав участь у досудовому слідстві. Крім того, внаслідок протиправних дій їй була заподіяна моральна шкода, що виразилася у фізичному болю та душевних стражданнях, порушений звичайний спосіб життя, припинені зустрічі з друзями та знайомими, постійно виникають почуття страху, проявилися психічні розлади у доньки, вона була змушена звертатися до психолога. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює в 200000 грн. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору по оплаті позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 114 грн.70 коп. Вважає, що фактично в діях ОСОБА_3 наявний склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, оскільки її побиття було здійснено групою осіб, але оскільки обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_3 висунуто не було, просить визнати його винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та, вважаючи, що ОСОБА_3 залишив її на місці події у безпорадному стані, зник із місця злочину, навіть не викликавши їй «швидку допомогу», під час її лікування ніякої участі у витратах не приймав, завдана їй шкода у повному обсязі не відшкодована, просить призначити суворе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін.

Неповнолітній свідок ОСОБА_12, допитана у присутності законного представника ОСОБА_13, суду пояснила, 23.10.2012 року у ввечері, вона із своєю подругою ОСОБА_14 підійшли до кіоску, що розташований по вул. Рубана у м. Запоріжжя, бо мали намір придбати каву. Біля кіоску на лавочці сиділа незнайома жінка, що є потерпілою, яка вживала пиво. Коли вони проходили мимо цієї жінки, то почули, що вона щось промовила, як їм вдалося, на їхню адресу. Вони запитали, що саме вона сказала. У відповідь жінка наказала їм стулити рота. Вони з подругою пішли подалі. Незабаром ОСОБА_14 озирнулася, та побачила, що жінка йде за ними. Наблизившись, жінка схватила її за волосся, при цьому виражаючись на їхню адресу нецензурними словами. ОСОБА_14 покликала на допомогу ОСОБА_15. ОСОБА_15 прибігла на допомогу та намагалася їх розтягти. До них підійшов незнайомий чоловік, який став замахуватися пляшкою на ОСОБА_15. У цей час до них підбігли знайомі хлопці - ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші, та почали бійку з чоловіком. Вона знаходилася біля ОСОБА_15, потерпіла хватала ОСОБА_15 за волосся, утримувала її, вона намагалася їх розборонити, жінка наносила їм удари обом, вдарила ОСОБА_15 в область серця, останній стало зле. Мимо проходили жінки, одна з них зробила потерпілій зауваження, та почала висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, схопила за сумку. Раніше їй незнайомий ОСОБА_3 проходив мимо та намагався заспокоїти потерпілу, яка вела себе дуже агресивно. Як він наносив удар потерпілій, вона не бачила, бо вони з подругою відійшли в сторону, тільки чула, як плакала дитина, кричала: «Мама» та бачила, як розбігалися підлітки.

Неповнолітній свідок ОСОБА_14, допитаний в присутності законного представника ОСОБА_19, суду пояснила: 23.10.2012 року вона разом з ОСОБА_12 у вечірній час знаходилися біля кіоску, розташованого по вул. Рубана у м. Запоріжжі. Біля кіосків на лавочці сиділа раніше незнайома їм потерпіла, яка щось сказала на їхню адресу. ОСОБА_12 спитала у неї: «Що?». Потерпіла підбігла до них та схватила ОСОБА_12 за волосся, кричала на неї: «Що ти мені сказала?». Вона побігла кликати на допомогу ОСОБА_15 , яка перебувала на площадці разом з ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та іншими. Коли ОСОБА_15 підбігла, та почала розтягувати потерпілу та ОСОБА_12, вона стояла неподалік, у конфлікт не втручалася, бо потерпіла вела себе дуже агресивно, перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Коли рядом виникнув незнайомий чоловік, який почав замахуватися пляшкою з-під пива, вона покликала на допомогу хлопців. Хлопці прибігли та почали відштовхувати того чоловіка. Жінка била ОСОБА_12 по голові, у той час до потерпілої підійшов ОСОБА_16, потерпіла накинулася на нього. Тоді до потерпілої приблизився незнайомий чоловік та відштовхнув її від ОСОБА_16 Вони у той час вже віддалялися, тому ніяких ударів вона не бачила, тільки бачила, як потерпіла вже лежала на спині, голова знаходилася на асфальті, хтось кричав, щоб викликали «швидку допомогу». Від чого саме впала потерпіла, вона не бачила.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що наприкінці жовтня 2012 року вона проходила випробування, бо мала намір працевлаштуватися реалізатором у кіоск, розташований по вул. Рубана у м. Запоріжжі. В той день приблизно після 18 години вона почула крик підлітків, кричали : «Відпусти волосся». Кричали досить голосно, але, так як на тому місці часто виникають сварки, вона цьому конфлікту також не приділила уваги. Коли вона відпускала товар наступному клієнтові, останній сказав: «Може, викликати міліцію?». Вона відчинила двері у кіоску та побачила, що жінка лежить на асфальті, на спині, при цьому дуже важко дихала. Вона впізнала ОСОБА_4, яка раніше часто купувала у неї солодощі для дитини. Вона приблизилася до потерпілої, спитала: «ОСОБА_4, що з Вами ?». Остання не відповідала, їй була викликана «швидка допомога». Рядом плакала донька потерпілої. Жінка на ім'я ОСОБА_23, завела її до кіоску, щоб вона не бачила, що відбувається та принесла сумку потерпілої. У той час задзвонив телефон, дзвонив чоловік ОСОБА_4, якому вона розповіла, що ОСОБА_4 госпіталізували.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що 23 жовтня 2012 року приблизно об 19 год. 30 хвилин він повертався додому із свого гаража. Проходячи мимо кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі він побачив скупчення людей, які голосно розмовляли. Освітлення було досить поганим, він знаходився від них на відстані приблизно 20 метрів, а тому не мав можливості розгледіти, що саме там відбувалося. Бачив тільки, що підлітки били руками та ногами незнайомого чоловіка, який сидів навприсядки. Неподалік знаходилася потерпіла, двоє дівчаток смикали її за руки та волосся. У конфлікт він не втручався, пройшов мимо.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона мешкає в будинку АДРЕСА_4, біля якого розташовані кіоски. Квартира розташована на 10 поверсі. 23.10.2012 року вона увечері повернулася з роботи додому. Знаходячись вдома, вона почула крик, визирнула з вікна на вулицю, де побачила, що підлітки, у кількості приблизно 10 чоловік, били жінку, потім дралися поміж собою. Потім вона почула звук удару та побачила, що лежала жінка, якій викликали швидку допомогу. Конкретно, що там відбувалося пояснити не може, бо не розгледіла, так як освітлення було поганим.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 23.10.2012 року вона разом з ОСОБА_3 направилися до магазину «Сільпо», де зустріли своїх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_6, після чого направилися до парку по вул. Рубана в м. Запоріжжі. Коли проходили мимо кіосків, то побачили, як потерпіла тягає дівчаток за волосся, при цьому остання вела себе дуже агресивно, перебувала у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 зробив їй зауваження, вона почала виражатися на їхню адресу нецензурними словами та направилася до них. Вони її не чіпали, а пішли до будинку 24, де напередодні вони домовилися зустрітися з братом ОСОБА_3. Перебуваючи на подвір'ї вони почули крик, вирішили, що це кричить брат ОСОБА_3, і саме тому повернулися до кіосків, де побачили, що підлітки наносили удари незнайомому чоловікові, потерпіла тягала за волосся дівчаток. Мимо проходили незнайомі жінки, які зробили зауваження потерпілій, остання накинулася на них. ОСОБА_3 звернувся до потерпілої, щоб та не чіплялася до жінок. ОСОБА_4 залишила жінку та накинулася на ОСОБА_3, підійшла до нього ззаду, схватила його за одяг, ОСОБА_3 намагався відштовхнути її від себе, у цей час ОСОБА_4 впала на спину, саме від чого вона впала, пояснити не може, бо не бачила; після чого вони з ОСОБА_3 пішли додому.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, 23.10.2012 року він прийшов додому з роботи пізно ввечері, зателефонував дружині, вона йому повідомила, що забрала дитину з дитячого садку і йде додому. Не дочекавшись дружину, він приблизно об 20-15 год. знову зателефонував їй, трубку взяла незнайома жінка, яка повідомила, що дружину забрала карета «швидкої допомоги». Трохи пізніше ОСОБА_11 та замісник голови ЖБК на ім'я ОСОБА_26 привели додому доньку, яка плакала та не могла пояснити, що трапилося. У ОСОБА_11 було розбите обличчя. Разом з ними знаходилися молодший брат ОСОБА_3 з подругами. Йому ОСОБА_26 розповіла, що побили дружину, тому її повезли до лікарні. Він пішов до кіосків, конкретно , що трапилося, йому ніхто нічого не повідомив. Після цього, він звернувся до п'ятої лікарні, де йому повідомили, що дружина перебуває без тями, у важкому стані, також він дізнався, що дружина потрапила у лікарню з однією золотою сережкою. Він знову повертався на місце пригоди, де шукав золоту сережку, але так її і не знайшов, бачив на асфальті плями крові. Дружина тривалий час перебувала у лікарні, на теперішній час також потребує оперативного лікування, дитина зазнала нервового стресу, він був змушений звертатися за допомогою до психолога.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, 23.10.2012 року він зі своїми знайомими на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_23, сиділи спілкувалися за кіосками, розташованими по вул. Рубана у м. Запоріжжі. Він звернув увагу на потерпілу, яка разом з чоловіком вживали пиво. Також він у той вечір бачив брата ОСОБА_3, який разом зі своєю подругою на ім'я ОСОБА_5, проходили мимо кіосків. Незабаром між потерпілою та неповнолітніми дівчинками виникла сварка, яка супроводжувалася нецензурною лайкою. ОСОБА_4 тягала дівчинку за волосся. Він підійшов до потерпілої, спитав, що трапилося. ОСОБА_4 відпустила дівчинку, нічого не відповіла, почала наступати на нього, вела себе агресивно, бо перебувала у алкогольному стані, він відійшов від неї. Вони не втручалися більш у конфлікт та пішли до двору будинку 22 та 24, де сиділи на лавочці. Незабаром ОСОБА_23 пішла до своєї подруги, вони з ОСОБА_7 почули крик та зрозуміли, що відбувається бійка. Він з ОСОБА_7 повернулися на місцевість, розташовану за кіоском, де побачили, як підлітки наносили удари чоловікові, який був з потерпілою. Потерпіла знову тягала дівчат за волосся, хватала за руки, вони також намагалися нанести їй удари. Він знову підійшов до дівчаток, розборонив них , свого брата у той час він не бачив. Плакала дитина потерпілої. Він з ОСОБА_7 відвели дитину до кіосків, що трапилося у цей час він не бачив. Тільки побачив, що потерпіла вже лежала на землі, хрипіла, викликали «швидку допомогу». Потім він разом з подругами відвів дитину потерпілої додому.

Неповнолітній свідок ОСОБА_28 в присутності законного представника ОСОБА_29, суду пояснив, що наприкінці жовтня 2012 року він разом з ОСОБА_21, ОСОБА_18, та іншими друзями гуляли біля будинків, розташованих по вул. Рубана, 22-24 у м. Запоріжжі. Хтось з друзів, а хто саме він не пам'ятає, бо пройшло забагато часу, підійшов до них, та повідомив про бійку, яка мала місце за кіосками. Вони усі разом направилися до кіосків, де побачили раніш незнайому їм потерпілу, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, вела себе досить агресивно, тягала за волосся дівчаток на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_15. Також біля них знаходився раніш незнайомий чоловік, який також перебував у нетверезому стані та намагався втручатися у конфлікт. Він став між дівчатками та потерпілою, намагаючись розборонити останніх, але це йому не вдалося, бо той чоловік почав нападати на нього. ОСОБА_4 особисто він ударів не наносив , тільки відштовхував її руками. Чоловік розбив пляшку з пива, та почав кидатися на дівчаток, намагаючись вдарити ОСОБА_15. Він переключився на чоловіка, між ними виникла бійка, в ході якої він наносив удари руками та ногами чоловікові. Його друзі також почали втручатися у бійку. Від нанесених ударів чоловік упав на землю та знепритомнів. Мимо проходив ОСОБА_3, який зробив зауваження потерпілій, між ними виникла сварка, потерпіла підійшла до ОСОБА_3 досить близько, замахнулася на нього, ОСОБА_3 відштовхнув її двома руками у плечі, потерпіла впала на землю. Самого механізму удару він не бачив, тільки бачив, як ОСОБА_3 замахувався ногою. Після того, як потерпіла впала на землю, він та його друзі покинули місце пригоди.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 23.10.2012 року приблизно об 19-00 год. він зустрів свою знайому ОСОБА_4 разом з донькою та вирішив їх провести додому. Біля кіосків, розташованих по вул. Рубана, за магазином «Сільпо» проходили двоє неповнолітніх дівчат, які сказали щось образливе на адресу ОСОБА_4. Що саме вони сказали, пояснити не може, бо у той час купував продукти у кіоску. ОСОБА_4 розмовляла з дівчатами неподалік, раптом прибігли підлітки у кількості 5-7 чоловік. Хтось сказав на його адресу: «Бий її чоловіка». Неповнолітні почали наносити йому удари, він відбивався, через деякий час в результаті побиття втратив свідомість, коли прийшов до тями, то побачив, що біля нього був тільки один підліток, ОСОБА_4 вже лежала на спині. Хтось кричав: «Викликайте міліцію, «швидку». Підлітки почали розбігатися. У нього було розбите обличчя, вибиті вставні зуби. ОСОБА_4 лежала без тями, у неї також обличчя було скривавлене. Як побили ОСОБА_4 , він не бачив, бо у той час його били самого неподалік. Після того, як ОСОБА_4 забрала карета «швидкої допомоги», він разом з якимось чоловіком та двома молодими жінками відвели доньку потерпілої додому, де він розповів чоловікові ОСОБА_4, що трапилося. Він разом з чоловіком ОСОБА_4 повертався на місце пригоди, де шукали золоту сережку потерпілої, але так і не знайшли, він найшов тільки свої вибиті штучні зуби. На МСЕК він звернувся тільки через два тижні, у нього встановили наявність легких тілесних ушкоджень, тому з заявою щодо його побиття не звертався.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, 23.10.2012 року приблизно об 19 годині він із своєю дружиною та дитиною проходили мимо кіосків, розташованих по вул. Рубана, де бачив на власні очі бійку, у зв'язку з тим, що освітлення було поганим, крім того, він проходив на відстані приблизно 20 метрів, пояснити, хто кого бив, він не може, бо не розгледів, у бійку він втручатися не став. У той час про допомогу ніхто не кричав, викликати міліцію він не став, пройшов мимо.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що з ОСОБА_3 вони були раніш знайомі. Приблизно рік тому, точно дату не пам'ятає, бо пройшло чимало часу, вона разом із своєю подругою ОСОБА_31 зустріли в магазині «Сільпо», яке розташоване по вул. Рубана у м. Запоріжжі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Вони направилися до парку, коли проходили мимо кіосків, то побачили, як раніше незнайома потерпіла тягала за волосся дівчаток. ОСОБА_3 зробив їй зауваження, щоб вона відпустила дівчаток. Тоді потерпіла стрімко стала підходити до нього, вони усі, щоб уникнути конфлікту, пройшли мимо до парку. Незабаром почули крики, вони вирішили повернутися та з'ясувати, що саме там відбувається. На місцевості за кіосками, потерпіла вела себе агресивно, тягала дівчат за волосся, виражалася нецензурними словами, вони плакали; мимо проходили жінки, які зробили їй зауваження, вона накинулася на них. Вона близько не підходила, стояла неподалік, бо їй було страшно. ОСОБА_3, щоб вгамувати потерпілу, став втручатися у конфлікт, остання схватила і його за волосся та куртку, він відштовхнув її від себе, потерпіла впала на землю, вони покинули місце події. Самого механізму удару вона не бачила, тільки бачила, що у той час потерпіла знаходилася позаду ОСОБА_3, він штовхнув її рукою, вона впала на спину. Вважає, що це саме був товчок, а не удар, бо звуку удару вона не чула. Разом з потерпілою була її дитина, вони з подругою відвели її від місця події до кіоску.

Свідок ОСОБА_32 суду пояснила, що ОСОБА_3 її син, про обставини конфлікту їй нічого не відомо, про те, що трапилася вона уже дізналася в райвідділі, куди викликали її сина, де вона дізналася, що між потерпілою та неповнолітніми дівчатами виникла сварка, потерпіла тягала дівчаток за волосся, вела себе дуже агресивно. ЇЇ син сказав потерпілій, щоб та відпустила дівчаток, вона накинулася на нього, він відштовхнув її від себе, потерпіла впала на землю.

Неповнолітній свідок ОСОБА_33 в присутності законного представника ОСОБА_34 суду пояснив, що у той день він разом із своїм знайомим ОСОБА_35 увечері сиділи біля будинку. Раптом почули крики, які доносилися від кіосків, що розташовані неподалік. Вони пішли подивитися, що там відбувається. Коли підійшли приблизно на відстані 7 метрів від конфлікту, він побачив, як незнайомий чоловік, одягнений у світлу куртку, наніс удар в область голови раніш незнайомій жінці, одягнутій у курточку, спортивні штани та білі кросівки, від якого вона впала на спину та вдарилася головою. Він чув звук падіння тіла. Під час нанесення удару, чоловік та жінка стояли обличчям одне до одного, жінка щось кричала, що саме кричала, він не почув, пояснити не може. Чоловік, наносив удар з достатньою силою, замахуючись при цьому. На місці пригоди було багато людей, які почали розходитися після того, як потерпіла впала, він також пішов. Чоловік, який наніс потерпілій удар, також пішов. Щоб на місці пригоди відбувалася ще бійка, він не бачив.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що наприкінці жовтня 2012 року, точно дату вона не пам'ятає, бо пройшло чимало часу, вона після роботи зайшла до сусідки ОСОБА_7, приблизно об 18 годині вони пішли до магазину «Сільпо», розташованому по вул. Рубана у м. Запоріжжі, де зустріли своїх знайомих ОСОБА_3 та подругу на ім'я ОСОБА_34. Вони направилися до парку, коли проходили мимо кіосків, то побачили, як жінка, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, тягала дівчинку за волосся, остання кричала, намагалася вирватися. ОСОБА_3 намагався її заспокоїти, вона вчепилася йому за горло, він вирвався і вони пішли далі. Незабаром вони почули крики та повернулися на місцевість за кіосками. ОСОБА_3 пішов уперед. Коли підійшли, то вона бачила, як два підлітка били незнайомого чоловіка руками та ногами по обличчю, він закривав обличчя руками, опирався за дерево спиною, присідав. Біля лавочки дівчата билися з жінкою, остання нападала на дівчаток по черзі, тягала за волосся, вела себе агресивно. ОСОБА_3 спочатку підходив до чоловіка, якого били, казав підліткам заспокоїтися, потім підійшов до жінки, став втручатися у конфлікт. Потерпіла накинулася на нього, схватила його за шию, волосся, він намагався вирватися, розвертаючись, він відштовхнув її руками, зачепив обличчя. Від цього потерпіла впала на асфальт на спину , втратила свідомість.

Свідок ОСОБА_36 суду пояснив, що про обставини кримінального правопорушення йому нічого невідомо, під час досудового розслідування його викликали до міліції, бо хтось із свідків повідомив, що бачив його на місці пригоди. Але у зв'язку з тим що він на місці пригоди та свідком подій не був, він зустрівся з деякими свідками, зокрема з ОСОБА_12 та ОСОБА_18, які пояснили, що мабуть щось переплутали.

Свідок ОСОБА_37 суду пояснила, що наприкінці жовтня 2012 року, точно дату вона на пам'ятає, пізно у ввечері їй зателефонувала бухгалтер ЖБК ОСОБА_51, яка запросила її підійти до кіосків, щоб упізнати потерпілу. Коли вона підійшла до кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі, то побачила карету "швидкої допомоги", в якій знаходилася ОСОБА_4 Впізнати потерпілу було дуже важко, обличчя її було закривавлене та набрякле, вона досить важко хрипіла. Медична сестра повідомила їй, що потерпіла перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Це її здивувало, бо вона знає потерпілу протягом тривалого часу, як особу, яка характеризується виключно позитивно, алкоголь не вживає. Біля карети «швидкої допомоги» вона бачила доньку потерпілої, незнайомих дівчаток, побитого чоловіка, який був напідпитку, і ще деяких людей. Їй розповіли, що ОСОБА_4 побили підлітки, яким вона зробила зауваження, від удару вона впала на землю та втратила свідомість.

Свідок ОСОБА_38 суду пояснила, що приблизно рік тому, дату не пам'ятає, вона поверталася із магазину «Сільпо», проходила мимо кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі, де побачила, як незнайомі молоді особи, приблизно 3-4 чоловіка, били незнайомого чоловіка руками і ногами. Чоловік сидів на присядках, закривав голову руками. Йому наносили удари руками та ногами по голові та тулубу. Вона попросила їх припинити побиття, сказала, що викличе міліцію. Почувши її слова, підлітки припинили побиття та розбіглися. Вона нахилилася до чоловіка, у якого було скривавлене обличчя. Спитала, чи потрібна йому допомога. Чоловік від допомоги відмовився, тоді вона пішла своїм шляхом. Коли відійшла за кіоски, то побачила на землі жінку, яка хрипіла. Із кіоску вибігла робітниця, вона попросила її викликати «швидку» та пішла додому. Дома вона вирішила повернутися на місце пригоди. Коли повернулася, то карета «швидкої допомоги» ще не приїхала, жінка лежала на спині без тями. Незабаром приїхала «швидка» і забрала потерпілу. Про обставини побиття потерпілої їй нічого невідомо.

Неповнолітній свідок ОСОБА_15 у присутності законного представника ОСОБА_39 суду пояснила, що 23.10.2012 року вона разом із своїми подругами на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_14, а також знайомими ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_33, прізвище якого їй невідоме, гуляли біля будинків 24 по вул. Рубана у м. Запоріжжі. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 пішли до кіосків, щоб купити каву, а вони залишилися сидіти на лавочці. Незабаром ОСОБА_14 повернулася, та повідомила, що якась жінка б'є ОСОБА_12. Вона їй відповіла : «Не смішно», бо спочатку вирішила, що це неправда, потім почула крик та вирішила піти подивитися на власні очі, що відбувається. Знайомі також вирушили за нею. Підходячи до кіосків, вона побачила незнайомих жінку та чоловіка, які перебували у стані алкогольного сп'яніння та вели себе агресивно. Жінка тягала ОСОБА_12 за волосся. Вона підбігла до них, щоб розборонити. У цей час потерпіла схватила за волосся і її, та продовжувала утримувати їх обох, вони відштовхували потерпілу руками, але вирватися було неможливим, бо потерпіла значно сильніша за них. Чоловік, який був з потерпілою, почав на них замахуватися пляшкою з під пива, пляшка розбилася об стінку кіоску, уламки полетіли їй в голову, їй було дуже боляче. Вона вже почала виражатися в адресу потерпілої неписемними виразами, але остання її не відпускала. ОСОБА_12 вдалося вирватися. Коли підбігли друзі, вона не бачила, бо ця жінка тягала її за волосся впродовж лавочки. Друзі до них не підходили, стояли неподалік, що саме вони робили у цей час, їй не відомо, бо вона була повернута до них спиною. Мимо проходили жінки, які зробили потерпілій зауваження, остання накинулася на них, але її продовжувала утримувати, нанесла їй ще приблизно 5-6 ударів, від яких їй стало зле, вона почала втрачати свідомість. Прийшла до тями вже у під'їзді , де дізналася, що знайомий на ім'я ОСОБА_33 відніс її додому. У неї були набряки на голові, подряпана шия, але за медичною допомогою вона не зверталася.

Свідок ОСОБА_40 суду пояснив, що наприкінці жовтня 2012 року, точну дату, коли це відбувалося, він назвати не може, бо не пам'ятає, він увечері повертався з роботи. Проходячи мимо кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі, він побачив бійку, група молодих осіб у кількості приблизно 10 чоловік били одну особу, чоловічої статті. Цей чоловік лежав на землі, закривав обличчя руками, а інші наносили йому удари руками та ногами в голову та по тулубу. Конкретно пояснити, що саме там відбувалося, він не може, бо освітлення було поганим, втручатися у конфлікт він не став, пройшов мимо. Бійку спостерігав приблизно 30 секунд. Хтось кричав: «Викликайте міліцію», жіночих криків про допомогу він не чув, потерпілу на місці пригоди не бачив.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що про обставини правопорушення за участю потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 йому нічого невідомо. Він був свідком, при опису майна обвинуваченого, ОСОБА_3 може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.

Неповнолітній свідок ОСОБА_42 у присутності законного представника ОСОБА_43, суду пояснив, що наприкінці жовтня 2012 року він разом із своїми друзями ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та іншими сиділи відпочивали біля будинку 22 по вул. Рубана у м. Запоріжжі . ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пішли до кіосків за кавою. Незабаром ОСОБА_14 повернулася, та повідомила, що за кіосками відбувається сварка між потерпілою та ОСОБА_12. ОСОБА_15, а потім і він з іншими друзями, направилися до кіосків, де побачили, як потерпіла та ОСОБА_12 тягають одне одного за волосся. ОСОБА_15 почала захищати ОСОБА_12, намагалася відштовхнути потерпілу від подруги, остання схватила і її за волосся. Разом з потерпілою був незнайомий чоловік, який пив пиво. Потерпіла також перебувала у стані алкогольного сп'яніння, ледве трималася на ногах. Він звернувся до чоловіка, щоб той вгамував свою (як йому здалося) дружину. ОСОБА_16 також намагався розтягти потерпілу та дівчаток, відштовхуючи руками потерпілу ОСОБА_4, але ударів при цьому не наносив. Чоловік почав замахуватися на ОСОБА_16 пляшкою з-під пива. У цей час він побачив, що ОСОБА_15 зле, вона впала, трималася за серце, почала втрачати свідомість. Він разом із другом на ім'я ОСОБА_33 віднесли її до магазину «Марсель», де купили для неї пляшку води. Потім він залишив ОСОБА_15 з ОСОБА_33, а сам повернувся на місце, де відбувався конфлікт. Підійшов до чоловіка, останній замахувався на нього, чіплявся руками та пошкодив його курточку. Між ними розпочалася бійка, до них приєдналися ОСОБА_16 та ОСОБА_18 Чоловікові наносили удари ногами та руками в голову та в тулуб, він наніс йому удар рукою та розбив ніс, чоловік став спускатися на землю, лице його було скривавлене, тоді вони припинили побиття. Почали розходитися, біля кіоску знаходилася потерпіла, знайомих дівчат вже не було. Біля кіоску він бачив, як незнайомий чоловік, одягнутий у світлу куртку наніс удар ногою по нозі потерпілої, а потім удар рукою в обличчя, він якого потерпіла впала на спину та вдарилася головою об асфальт. Наносячи удари, чоловік вимовив на адресу потерпілої : «Достала вже». Потерпіла лежачі на землі, хрипіла. Із кіоску вибігла робітниця та підбігла до потерпілою надавати допомогу. У цей час він зрозумів, що конфлікт вичерпаний та пішов своїм шляхом.

Свідок ОСОБА_44 суду пояснила, що вона наприкінці жовтня 2012 року у вечірній час знаходилася у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2. ЇЇ квартира розташована на п'ятому поверсі. Вона жарила рибу та почула шум, коли виглянула з вікна, вона побачила бійку. Як їй здалося, підлітки у кількості приблизно 8 осіб били чоловіка. Чоловік сидів навприсідки, підлітки його оточили, при цьому наносили удари руками та ногами в область голови. Також вона бачила як неповнолітні дівчата намагалися відтягти парубків від чоловіка. Вона була змушена перевернути рибу, та відлучилася. Незабаром, приблизно через хвилину вона повернулася до вікна. Вона побачила, що підлітки наносять удари іншій людини, при цьому вона зразу не усвідомила, що б'ють жінку. Жінка утримувала дівчинку, сварилася з нею, до неї підбіг чоловік, одягнутий у спортивні штани з білими полосами, та наніс потерпілій два удари рукою в голову, від яких остання впала. Почали сходитися люди, вона також направилася на місце події. Там вона побачила чоловіка з розбитим обличчям, який сидів на лавочці. У кареті «швидкою допомоги» вона впізнала у потерпілій особі свою сусідку - ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_45 суду пояснила, що потерпіла є її невісткою, 23.10.2012 року її зателефонував син та повідомив, що ОСОБА_4 перебуває у лікарні у тяжкому стані. Свідком самих подій вона не була. ОСОБА_4 перебувала у лікарні тривалий час і на сьогодні потребує подальшого лікування, у тому числі й оперативного. Діти були налякані, менша донька баялася залишатися одна, постійно плакала, кричала, вони були змушені звернутися за консультацією до психолога. Коли вона приїхала до лікарні, невістку неможливо було впізнати, усе тіло було вкрите синцями, подряпинами, вона нагадувала збите місиво. Діями обвинуваченого було заподіяно сильний фізичний біль та важку моральну шкоду як самій потерпілій, так і її близьким.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що восени 2012 року вона разом з ОСОБА_47 та ОСОБА_8 - братом обвинуваченого вживали пиво біля кіосків, розташованих по вул. Рубана у м. Запоріжжі, де вона бачила, як до одного з кіоску підійшли неповнолітні дівчата, до яких приєдналася раніш їй незнайома потерпіла. Між ними почалася сварка, до них підійшов ОСОБА_8 та поцікавився у них: «Чи все гаразд ?» Після цього вони пішли до будинку 22, де сиділи на подвір'ї на лавочках та незабаром почули крик. Вони пішли на крик, де вона побачила, як дівчата кидалися на потерпілу, а потім з двору прибігли їхні знайомі, які також почали втручатися у конфлікт, оточуючи потерпілу та намагаючись нанести їй удари. ОСОБА_4 була з маленькою донькою, вона забрала дитину та відвела її до кіоску. У цей час мимо проходив ОСОБА_3, який став захищати підлітків та наніс потерпілій удар рукою в голову. Саме від цього удару ОСОБА_4 не падала. Усі почали розбігатися. Від чого саме ОСОБА_4 упала на спину, вона не бачила, бо в цей час відводила дитину.

Експерт ОСОБА_48 суду пояснила, що вона проводила судово-медичну експертизу на предмет тяжкості та механізму спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 У зв'язку з тим, що потерпілою на її вимогу не було надане КТ головного мозку із зрізами до 0,5-1 мм, відповісти на питання, поставлені слідчим не вдалося можливим, оскільки відповідно до наданої потерпілою рентгенограми кісток черепу від 24.10.2012 року медичним експертом було визначено перелом нижньої щелепи в області кута, але локалізувати лінію перелому, встановити, де саме вона розпочинається, та, у зв'язку з чим і встановити механізм заподіяння тілесних ушкоджень, не можливо. У потерпілої ОСОБА_4 можливе виникнення перелому кісток черепу внаслідок одного травматичного впливу, та перелому кісток щелепи внаслідок іншого травматичного впливу, а можливе їх заподіяння в наслідок одного удару в нижню щелепу з наступним падінням та ударом об тверду поверхню ( асфальт, бордюр) з наступним переломом переднього ската потиличної кістки черепа. Тобто заподіяння тілесних ушкоджень, наявних у потерпілої ОСОБА_4 може бути наслідком як одного, так і декількох травматичних впливів. Для встановлення механізму отримання тілесних ушкоджень необхідно встановити, як зв'язана лінія перелому щелепи з переломом кісток черепу, лише тоді можливо виключити отримала потерпіла ці тілесні ушкодження внаслідок удару у нижню щелепу, чи внаслідок удару в область ока та встановити кількість ( один чи два) ударів травматичного впливу, здійснених на потерпілу. Закритий перелом потиличної області кісток черепу частіше за все виникає внаслідок падіння, але не знаючи локалізацію лінії перелому, чітко казати про це неможливо. Більш вірогідніше, що мав місце удар в щелепу, що потяг за собою перелом щелепи, наступне падіння потерпілої на тверду поверхню та - як наслідок падіння - утворення перелому переднього ската потиличної кісти черепу та забій головного мозку з локалізацією зон геморрагічних забоїв в правій лобній та скореневих долях. Якщо кваліфікувати окремо наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, то відповідно до Правил судово-медично визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень - забій головного мозку легкого ступеню з локалізацією зон геморрагічних забоїв в правій лобній та скроневих долях, закритий перелом нижньої щелепи справа у проекції кута, синець з набряком м'яких тканин в області правої половини обличчя, синці на нижньому повіці правого ока які в сукупності, оскільки розташовані в одній області, кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження; закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа - є тяжкими тілесними ушкодженнями, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Згідно висновку експерта № 2966 від 3.12.2012 року ( т.2 а.с. 45-47) закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа, забій головного мозку легкого ступеню з локалізацією зон геморрагічних забоїв в правій лобній та скроневих долях, закритий перелом нижньої щелепи праворуч у проекції кута, синець з набряком м'яких тканин в області правої половини обличчя, синці на нижньому повіці правого ока, в області шиї (більш точніша локалізація не зазначена ) у гр. ОСОБА_4 у сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення Ці пошкодження утворилися від дії тупого (тупих) предметів. Давнина виникнення тілесних ушкоджень не суперечить строку, на який зазначила особа, що підлягала освідченню. Гр. ОСОБА_4 заподіяно не менш одного ударно-травматичного впливу. Характерні особливості травмуючого предмету на тілесних ушкодженнях у гр. ОСОБА_4 не відображені, тому відсутня можливість його ідентифікації.

Згідно висновку експерта № 3016Д від 18.01.2013 року у зв'язку з тим, що експертам не наданий носій КТ головного мозку, визначити ступінь тяжкості тілесних пошкоджень, заподіяних гр. ОСОБА_4 неможливо. ( т.2 а.с. 48-51)

Згідно висновку експерта № 3051Д від 28.02.2013 року у зв'язку з тим, що експертам не надано КТ головного мозку та кісток черепу з товщиною 0,5-1 мм. з наступною МРА- реконструкцією, визначити ступінь тяжкості тілесних пошкоджень, заподіяних гр. ОСОБА_4 неможливо. ( т.2 а.с. 49-55). Згідно дослідницької частини висновку експерту вбачається, що відповідно консультативного висновку лікаря-рентгенолога, спеціаліста в області комп'ютерної томографії , консультанта Запорізького обласного бюро СМЕ от 24.01.2013р.: «...при ретроспективному аналізі КТ-дослідження від 26.10.2012 року та СД-носія достовірно визначити лінію перелому не вдалося можливим, так як отримані реконструкції непридатні для діагностичних цілей. На наданих аксіальних сканах лінія перелому скату потиличної кістки не визначається». Особі, яка підлягає освідченню рекомендовано проведення комп'ютерної томографії головного мозку та костей черепа завтовшки 0,5-1 мм з подальшою МРА-реконструкцією для детального опису лінії перелому переднього скату потиличної кістки. Зазначене КТ головного мозку ОСОБА_4 експертам не надала.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 147/к від 21.02.2014 року у судовій медицині вирішення питання щодо механізму та умов утворення травми у потерпілого можливо лише після встановлення характеру травми. Встановлення тяжкості тілесних ушкоджень згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» потребує від експертної комісії максимально ретельного аналізу матеріалів справи та медичної документації у зв'язку з тим, що від ступеня тяжкості тілесного ушкодження залежить його юридична кваліфікація. Згідно даних медичної картки стаціонарного хворого № 17559 з КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та медичної допомоги м.Запоріжжя» на ім'я ОСОБА_4 вбачається, що 23.10.2012 р. об 20 годин 20 хвилин була оглянута лікарем Хортицької підстанції СМП № 7, встановлений діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку? Закритий перелом верхньої щелепи справа. Алкогольне сп'яніння»; пацієнту у плановому порядку проведено КТ - дослідження 26.10.2012 року у Медичному діагностичному центрі «Юліс», та встановлено «…справа в лобних та скореневих долях визначаються одинокі, поверхнево розташовані дрібні осередки крововиливу до 3-5 мм. Визначається лінійний крайовий перелом переднього скату потиличної кістки з наявністю дрібних кісних фрагментів (до 2 мм.) в м'яких тканинах . КТ-висновок - «КТ- ознаки перелому основ черепу зліва. Дрібні геморрагічні забиття правої лобної та скореневих долях». 21.01.2012 р. ОСОБА_4 виписана з нейрохірургічного відділення з діагнозом «Тяжка сочетана черепно-мозкова травма. Перелом основ черепу. Забій головного мозку. Субарахноідальний крововилив. Перелом нижньої щелепи справа. Забій м'яких тканин голови та обличчя. Алкогольне сп'яніння». З точки зору критеріїв ступеня тяжкості найбільше значення у даному випадку має перелом кісток ската та /або основ черепу. (згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 2.1.3. - відкриті та закриті переломи кісток зводу та основ черепу). Таким чином, факт перелому кісток зводу та основ черепу відносить травму до тяжких тілесних ушкоджень. У зв'язку з суттєвим діагностичним значенням переломів ската та основ черепу для кваліфікації шкоди здоров'я потерпілої цифровий носій КТ- дослідження головного мозку був надісланий для аналізу лікарю рентгенологу, спеціалісту в області комп'ютерної томографі, консультанту бюро судово-медичної експертизи. Висновок: «На ретроспективному аналізу КТ - дослідження від 26.10.2012 року з СД носія достовірно визначити лінію перелому не надається можливим , так як надані реконструкції непридатні для діагностичних цілей. На наданих аксіальних сканах лінія перелому скату потиличної кістки не визначається Для достовірного встановлення факту наявності потиличної кістки ОСОБА_4 рекомендовано проведення КТ- дослідження головного мозку та кісток черепу з товщиною 0,5-1 мм з наступною МРА-реконструкцією. Встановлення факту наявності та локалізації перелому має принципове значення не тільки для встановлення ступеню тяжкості шкоди здоров'я потерпілої, але й для правильної оцінки механізму травмування - у частині кількості та місць прикладення травмуючих зусиль в область голови потерпілої. Крім того, це необхідно для правильного трактування механізму утворення осередків забою головного мозку (зона удару-противоудару). У зв'язку з тим, що результати проведення обстеження ОСОБА_4 судово-медичній експертній комісії не надані, що не дозволяє достовірно та науково робити висновки про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_4

Згідно протоколу огляду місця події від 23.10.2012 року вбачається, що об'єктом місця події є територія , що належить до крайнього правого кіоску, що розташовані біля будинку 20 по вул. Рубана у м. Запоріжжя. Попереду уздовж кіосків розташована тротуарна доріжка. Перед крайнім кіоском знаходиться лавка. Позаду кіоску розташована асфальтова доріжка. На зазначеній доріжці біля крайнього правого кіоску винайдені сліди речовини бурого кольору, неозначеної форми, діаметром від 10 до 15 мм, з яких зроблені змиви.(т.2 а.с. 70-76)

Згідно протоколу явки з зізнанням від 30.10.2012 року ( т.2 а.с. 79), ОСОБА_3, власноруч, у письмовому вигляді зазначив, що 23.10.2012 року він знаходився біля будинку 24 по вул. Рубана у м. Запоріжжі. В цей час, він побачив, раніше незнайому йому жінку, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вела себе неадекватно, чіпляючись до перехожих. Між нею та компанією підлітків виник конфлікт, в ході якого жінка почала смикати дівчину за волосся. Він підійшов до жінки, щоб заспокоїти останню, але та вчепилася йому в волосся, він намагався відштовхнути її від себе, але йому не вдалося цього зробити, тоді він лівою рукою наніс жінці удар в обличчя, від якого вона впала та вдарилася потилицею.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 від 25.12.2012 року ( т.2 а.с. 82-88), ОСОБА_4 зазначила, що під час побиття її підлітками, саме ОСОБА_3 наніс їй два останніх удари, в область вуха та щелепи, від яких вона впала та втратила свідомість.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 21 грудня 2012 року ( т.2 а.с.90-92) , який пояснив та продемонстрував, що коли він розтяг потерпілу та жінку, ОСОБА_4 накинулася на нього , ухватив його обома руками за ворітник попереду, він намагався вирватися, для цього наніс удар правою ногою по нозі потерпілої, але нога « з'їхала », ОСОБА_4 ухватила його за волосся знизу через обличчя своєю правою рукою, стала тягти його донизу, він намагався нахилити голову донизу, щоб вирватися, у нього сковзнула ліва рука, він вирвався, та відчув, що його рука потрапила в область обличчя потерпілої , після чого потерпіла піддалася назад та впала.

Пояснення свідка ОСОБА_49 , яка пояснила , що 23.10.2012 року приблизно об 19-00 вона разом з подругою ОСОБА_7 пили каву за кіосками, розташованими біля будинку 24 по вул. Рубана у м.Запоріжжі. З ними був брат обвинуваченого - ОСОБА_8. Вона звернула увагу на потерпілу, яка з незнайомим чоловіком вживали пиво, при цьому ОСОБА_4 перебувала у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 підійшла до неповнолітніх дівчаток, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 почала тягати за волосся дівчат. ОСОБА_8 зробив зауваження потерпілій . Вони пішли за кіоски на подвір'я придомової території будинку 22. Потім вона відлучилася по своїм справам, відвідувала свою подругу, коли повернулася на місце, то на подвір'ї знайомих вже не було. Вона пішла за кіоски, та почула, як плакала дитина: «Вбили маму». Вона побачила незнайомого чоловіка, у якого на обличчі була кров. ОСОБА_4 лежала на землі без тями , вона забрала дитину, відвела її до кіоску, викликала «швидку». У сумці потерпілої задзвонив телефон. Вона підняла трубку, телефонував чоловік потерпілої, у нього вона дізналася про адресу та відвела дитину додому» - суд до уваги не бере, оскільки як вбачається з наданого суду витягу з кримінального провадження № 1201408007000681, зазначений свідок звернулася з заявою, що ОСОБА_3 здійснював на неї психологічний тиск та заставив дати у Хортицькому районному суді м.Запоріжжя неправдиві показання по справі. До теперішнього часу підозра за зазначеним кримінальним правопорушенням не висунута.

Під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді, дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачення посилалося на те, що 23 жовтня 2012 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись біля торговельного кіоску, розташованого біля будинку 24 по вулиці Рубана в місті Запоріжжя на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, маючи намір на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс кулаком своєї лівої руки удар потерпілий ОСОБА_4 в праву область щелепи, після чого, не зупиняючись на досягнутому, наніс удар кулаком своєї правої руки в область лівої частини голови, від якого ОСОБА_4 впала всією поверхнею свого тіла на асфальтовану поверхню, у результаті чого ОСОБА_3 заподіяв потерпілій згідно висновку експерта №2966 від 13.12.2012 закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа, забій головного мозку легкого ступеню з локалізацією зон геморрагічних забоїв в правій лобній та скроневих долях, закритий перелом нижньої щелепи праворуч у проекції кута, синець з набряком м'яких тканин в області правої половини обличчя, синці на нижньому повіці правого ока, в області шиї, які у сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення (Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р).

У судовому засіданні прокурор оголосив змінений обвинувальний акт, відповідно до якого була змінена правова кваліфікація вчиненого з ч.1 ст. 121 КК України на ч.1 ст.122 та ч.1 ст.128 КК України.

Ухвалою суду від 18.04.2014 року провадження по справі в частині скоєння кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 122 ч.1 КПК України закрито у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_4 підтримувати обвинувачення у справі приватного обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 по зміненому обвинувальному акту від 13.03.2014 року в частині скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 ч.1 КК України, свою провину визнав та наполягав на свідченнях, які він давав суду раніше, при цьому зауважив, що удару потерпілій ОСОБА_4 не наносив, а тільки відштовхнув її від себе руками, коли остання напала на нього, а саме від цих його дій потерпіла впала навзнак та вдарилася потиличною областю голови.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_4 підтримала обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі за ч.1 ст. 121 КК України.

При встановлених обставинах, оцінивши досліджені докази, пояснення свідків і учасників кримінального провадженні у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена та досліджених доказів достатньо для визнання його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.128 КК України.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення. З метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно положень діючого кримінального процесуального закону, суд зобов'язаний обґрунтовувати свої висновки лише безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними та наданими учасниками кримінального провадження, в тому числі за сприянням суду, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до вмотивованого висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Допитані у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, свідки ОСОБА_33, ОСОБА_44, ОСОБА_42 пояснили суду, що ОСОБА_3, наніс потерпілій лівою рукою не менше одного удару в голову в область правої щелепи.

Так потерпіла ОСОБА_4 в ході судового слідства зазначила, що ОСОБА_3 наніс їй удари лівою рукою кулаком в вухо та щелепу, від удару вона впала на спину та втратила свідомість. Показання потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні відповідають її показанням, даним при проведенні слідчого експерименту від 25.12.2012 року, в ході якого остання зазначила, що саме ОСОБА_3 в ході побиття підлітками наніс їй два останніх удари в область щелепи та вуха, від яких вона впала та втратила свідомість.

Свідок ОСОБА_33 зазначив, що чоловік одягнутий у світлу куртку, наніс потерпілій удар в область голови, від якого вона впала на спину та вдарилася головою. Чоловік наносив удар з достатньою силою, замахуючись при цьому.

Свідок ОСОБА_42 зазначив, що чоловік, одягнутий у світлу куртку наніс удар ногою по нозі потерпілій, а потім удар рукою в обличчя, від якого потерпіла впала на спину та вдарилася головою об асфальт. Наносячи удари, чоловік вимовив на адресу потерпілої: «Достала вже».

Свідок ОСОБА_44 зазначила, що невідомий чоловік наніс потерпілій два удари рукою в голову потерпілої , від яких остання впала на спину.

Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 стосовно тих обставин, що ОСОБА_3 намагався відштовхнути від себе потерпілу, яка накинулася на нього, вслід чого заподіяв їй тілесні ушкодження, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені свідки є знайомими обвинуваченого, ОСОБА_5 перебуває з обвинуваченим в фактично шлюбних відносинах, та вважає, що зазначені пояснення є або суб'єктивним сприйняттям обставин, або бажанням вигородити обвинуваченого.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно механізму заподіяння тілесних ушкоджень - а саме, що його рука проскользила та потрапила в обличчя потерпілої, коли він виривався з її рук - суд вважає хибними та розцінює як спосіб захисту, оскільки, враховуючи, що від зусиль, які приклав обвинувачений потерпіла впала навзнак та вдарилася головою об асфальт, суд вважає, що вони повинні були бути заподіяні з достатньою силою в область голови потерпілої ОСОБА_4

По справі, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, була призначена судово- медична експертиза стосовно встановлення механізму заподіяння потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком призначеної під час судового розгляду комісійної судово-медичної експертизи №147/к від 21.02.2014 вирішення питання про механізм та умови утворення травми у потерпілої можливо лише після встановлення характеру травми.

На ретроспективному аналізі КТ-дослідження від 26.10.2012 з СД носія достовірно візуалізувати лінію перелому не виявляється можливим, так як отримані реконструкції непридатні для діагностичних цілей. На наданих аксіальних сканах лінія перелому ската потиличної кістки не визначається.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не надала для проведення експертизи КТ головного мозку та кісток черепу з товщиною 0,5-1 мм з подальшою МРА-реконструкцією, визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та механізму утворення травми не виявилось можливим. У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду зазначила, що вона навмисне не зробила необхідне дослідження КТ, щоб обвинуваченому не було змінено обвинувачення в сторону пом'якшення, при цьому судом було роз'яснено, що всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 тлумачаться судом на його користь.

Експерт ОСОБА_48 у судовому засіданні зазначила, що закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа міг бути отриманий внаслідок падіння від нанесення удару в область голови.

Розбіжності у поясненнях потерпілої та свідків стосовно механізму дій ОСОБА_3 суд вважає суб'єктивним сприйняттям особами побачених дій, які не спростовують вину ОСОБА_3 у скоєному, того факту, що від його умисних дій - нанесення удару в область правої щелепи потерпілій, потерпіла ОСОБА_4 впала навзнак та вдарилась потиличною областю голови, у результаті чого отримала закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа, який є тяжкими тілесними ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Взагалі, був це товчок чи удар, не впливає на характер отриманих потерпілою ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, результатом яких є закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа.

Таким чином, як встановлено під час досудового розслідування та доведено в судовому засіданні потерпілій ОСОБА_4 було нанесено не менш одного удару, які самі по собі не привели і не могли привести до утворення тяжких тілесних ушкоджень. Тяжкі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4, не були спричинені безпосередніми насильницькими діями обвинуваченого ОСОБА_3, а стали наслідком того, що ОСОБА_4 після удару обвинуваченого упала і вдарився головою об асфальтове покриття.

Ці обставини в поєднанні з іншими об'єктивними даними справи: відсутностю взаємостосунків між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 до обставин, які передували злочину, наявності конфліктної ситуації між потерпілою та підлітками, які за поясненнями самої потерпілої наносили їй тілесні ушкодження, втручання ОСОБА_3 в вже розпочатий конфлікт, перебування потерпілої в момент спричинення ушкоджень в стані алкогольного сп'яніння, характером, локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень, поведінкою обвинуваченого після посягання, який після нанесення удару залишив місце скоєння пригоди, але потім цікавився станом здоров'я у чоловіка потерпілої, у своїй сукупності не дають підстав вважати, що ОСОБА_3 мав намір заподіяти потерпілій тяжкі тілесні ушкодження умисно.

Безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази, також характер, локалізація тілесних ушкоджень, не містять достатніх даних, які б вказували на наявність умислу обвинуваченого, направленого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Потерпілою ОСОБА_4 не доведено суду умислу ( наміру) обвинуваченого на спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень , передбачених законом, для визнання винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення за умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень за ч. 1 ст. 121 КК України, за попереднім обвинуваченням, яке підтримала у суді потерпіла ОСОБА_4

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_37, ОСОБА_15, ОСОБА_42 пояснили, що на час отримання тілесних ушкоджень потерпіла перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вела себе досить агресивно, що також підтверджується медичними довідками, виданими міською клінічною лікарнею екстреної та швидкої допомоги м.Запоріжжя ( т.1 а.с. 77, 78), згідно яких у ОСОБА_4 встановлено наявність стану алкогольного сп'яніння та гостре отруєння етанолом, етанол крові 2,58 г/л та рекомендоване звернення до лікаря-нарколога.

Особливо очевидний для обвинуваченого ОСОБА_3 стан алкогольного сп'яніння потерпілої і обумовлена цим станом нестійкість потерпілої на ногах, свідчать, що обвинувачений ОСОБА_3 не міг не розуміти і не передбачити, що від його удару потерпіла може впасти і отримати тяжкі тілесні пошкодження

По справі не доказано, що ОСОБА_3 наніс удар із достатньою силою для отримання потерпілою закритого перелому переднього ската потиличної кістки черепа, та взагалі мав умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Сам обвинувачений заперечував умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій.

Завдаючи удару в область правої щелепи потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_3 не передбачав наслідків своїх дій - а саме падіння потерпілої ОСОБА_4 з висоти власного росту на спину, внаслідок якого остання вдарилася потилочною областю голови , в результаті якого отримала закритий перелом переднього ската потиличної кістки черепа, хоча, враховуючи достатній життєвий досвід, повинен був і міг їх передбачити, тобто діяв не умисно, а з необережності у вигляді злочинної недбалості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи, п. 26, у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення ( злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити ( злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати, відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК України.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позиція потерпілої ОСОБА_4, який наполягала на тому, що ОСОБА_3 умисно, безпричинно наніс їй тяжке тілесне ушкодження, приймаючи участь у її побитті у групі підлітків , спростовується поясненнями вищевказаних свідків, та таку позицію суд розцінює як суб'єктивне сприйняття ОСОБА_4 обставин, які виникли на місці події, а також природною образою на ОСОБА_3, спричинення ушкодження їй та невідшкодування у повному обсязі заявленої шкоди.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_3 та встановлено, що останній раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, свою провину в інкримінованому правопорушенні визнав частково, не працює, на обліку в КУ "Обласна клінічна психіатрична лікарня" та в Запорізькому обласному наркологічному диспансері не перебуває, у скоєному розкаявся, за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України суд визнає з'явлення з зізнанням, каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в порядку ст.67 КК України не виявлено.

Доводи захисників, що дії ОСОБА_3 були направлені на припинення неправомірних дій потерпілої ОСОБА_4 та необхідність визнання цієї обставини такою, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_3 - суд до уваги не бере, оскільки допитані у судовому засіданні свідки пояснили, що ОСОБА_3 вже втрутився в розпочатий конфлікт під час побиття потерпілої підлітками, при цьому потерпіла, хоча й вела себе агресивно, але не мала можливості залишити місце події, бо була оточена підлітками, сам ОСОБА_3, завдаючи їй удару висловився на її адресу : «Достала вже».

Також суд враховує прийняття заходів для відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому, поведінку самої потерпілої на час виникнення конфліктної ситуації, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вела себе досить агресивно, на місці події та навіть у лікарні брудно лаялася та думку потерпілої ОСОБА_4, яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого у вигляді позбавлення волі на тривалий термін за завдані їй фізичну та моральну травму.

Таким чином, суд вважає, що для виправлення та ресоціалізації ОСОБА_3, налагодження процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідомого відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві, як того потребує ст. 6 Кримінально виконавчого кодексу України необхідне його ізолювання від суспільства в закладах виконання покарань, але суд вважає за можливе не призначати йому максимальну міру покарання. Підстав для застосування ст. 69-1 КК України суд не вбачає, оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 завдані збитки та заподіяна шкода, як потерпілій так і лікувальному закладу, не відшкодована, в ході судового слідства вина ОСОБА_3 була визнана частково.

Відповідно до ст. 128 ч. 5 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 10 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Позовні вимоги, заявлені прокурором щодо відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_4, підтверджуються довідками розміру фактичних витрат, що містяться в матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України.

Позовні вимоги, заявлені потерпілою ОСОБА_4 щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 12306,54 грн., що становлять витрати, пов'язані із придбанням ліків та медичних препаратів, продуктів харчування, транспортних послуг та послуг її адвоката, який приймав участь у досудовому слідстві підтверджуються копіями фіскальних чеків та довідкою призначень лікаря, обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України. До винесення вироку ОСОБА_3 поштовими переказами на адресу потерпілої було відправлено 5 тис. грн., тому розмір заявлених позовних вимог підлягає зменшенню на зазначену суму та слід стягнути 7306, 54 грн.

Крім того, потерпілою ОСОБА_4 заявлено позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди, у відшкодування якої просить стягнути з обвинуваченого 200 000 грн.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що від дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 безумовно зазнала страждань внаслідок заподіяння їй тяжкої травми. Однак розмір моральної шкоди, на думку суду, є завищеним, а тому, вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Виходячи із характеру вчиненого злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої ОСОБА_4 та позбавлення останньої тривалий час самостійно реалізовувати свої можливості, ступеня вини ОСОБА_3, який своїми протиправними діями заподіяв потерпілій моральну шкоду, що яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, які зазнала ОСОБА_4 у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок протиправної поведінки щодо неї самої, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, зокрема психологічної травми малолітньої дитини потерпілої, яка була очевидцем заподіяння своїй матері тілесних ушкоджень, та взагалі на місці події вирішила, що її матір було вбито, що також потребувало додаткових зусиль для стабілізації здоров'я дитини, необхідності і на теперішній час продовження лікування для потерпілої, відсутності постійного місця роботи та додаткових заробітків, відсутності у ОСОБА_3 нерухомого майна та враховуючи вимоги розумності та справедливості суд оцінює її у 20000 грн., вважаючи таку суму достатньою та справедливою сатисфакцією за заподіяне.

Вимоги щодо сплати судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 114,70 грн. законні та обґрунтовані, та на підставі ст.88 ЦПК України підлягають частковому стягненню з ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, що становить 10%.

Витрати, пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі не є процесуальними витратами та стягненню не підлягають.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання. Підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не вбачається.

Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 373, 374, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128 КК України та призначити покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7306,54 грн в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 20000 грн. - в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, судові витрати у розмірі 11,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь "Комунальної установи "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя" (р/р 354280020011613 в ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015, ЄДРПОУ 05498677) кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_4 у розмірі 8065,99 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Л.Г. Салтан