Постанова № 38515621, 29.04.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 квітня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/1487/14-а

10:30

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання - Хміля С.Р.;

за участю:

позивача ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Нагорного О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним рішення Комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України щодо відмови позивачу в наданні статусу учасника бойових дій, що відображене в протоколі №8 від 05.11.2013 р. та зобов'язати Чернівецький обласний військовий комісаріат встановити позивачу статус учасника бойових дій та видати йому відповідне посвідчення встановленого зразка.

Позивач вказує, що він відповідно до наказу командира в/ч 45300 від 07.05.1984 р. № 128 був зарахований в цю військову частину для проходження дійсної строкової служби. Наказом № 88 від 26.05.1986 року його відраховано з військової частини №45300 в зв'язку з демобілізацією з лав Радянської Армії.

В період проходження строкової військової служби позивач приймав участь по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів у Тернопільській області.

В жовтні 2013 року позивач звернувся в Чернівецький обласний військовий комісаріат із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що він залучався військовою частиною 45300 до розмінування полів і об'єктів народного господарства у Тернопільській області в жовтні та листопаді 1984 року. На думку позивача він до заяви надав всі необхідні документи, які підтверджують факт залучення його до розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів у Тернопільській області в цей період часу.

Проте, протоколом № 8 від 05.11.2013 р. рішення комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що на розгляд комісії не були представлені витяги з наказу командира військової частини про призначення його до групи розмінування, витяг з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування, акту на виконання робіт із розчистки місцевості від вибухонебезпечних речовин.

Позивач вважає, що вказане рішення комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України є протиправним, а тому воно повинно бути визнано судом таким, що не відповідає чинному законодавству, а позивачу повинен бути наданий статус учасника бойових дій та відповідач зобов'язаний видати йому відповідне посвідчення встановленого зразка.

Позиція відповідача.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що пунктом 11 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-ХІІ) передбачено, що учасниками бойових дій визнаються: особи, які були залучені командуванням військових частин, державними та громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

На думку відповідача саме ця правова норма є визначальною для визначення громадян України, які приймали участь в розмінуванні полів і об'єктів народного господарства. Саме дослідження цієї умови покладено на Комісії з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України "№3551-ХІІ, що створені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.96 р. № 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно Закону України №3551-ХІІ та наказу Міністра оборони України від 08.04.09 року № 158 «Про затвердження Положення про Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у ЗС України» (далі - Положення).

Відповідно п.9 Положення Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів: для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витягу з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування ( тралення бойових мін ); витягу з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).

Ні одного із вищезазначених документів, або інших відомостей, або доказів на розгляд Комісії про безпосередню участь у розмінуванні позивачем представлено не було.

В позовній заяві ОСОБА_1, як на доказ своєї участі у розмінуванні, посилається на архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 6317 від 24.09.2013 р. Досліджуючи копію вищезазначеної довідки Комісія зробила висновок, що безпосередня участь у розмінуванні позивачем з інформацією, яка міститься в документі не підтверджена. Крім того, довідка містить інформацію про відсутність в Архіві наказів командира в/ч 45300 по бойовій частині за період 1984-1986 р.р. та актів по розмінуванню. Львівський територіальний архівний відділ Галузевого державного архіву МО України довідкою від 13.01.2014 р. не підтвердив участь ОСОБА_1 у розмінуванні місцевості від вибухонебезпечних предметів.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що під час засідання Комісії його участь у розмінуванні місцевості від вибухонебезпечних предметів підтверджується показами двох свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які разом з ним проходили військову службу у в/ч 45300 в період 1984-1986 р. р.

ОСОБА_5 був присутній на Комісії, але з письмовою заявою до Комісії про розгляд його свідчень не звертався та ніяких документів про те, що він був командиром групи по розмінуванню місцевості від вибухонебезпечних предметів (про що твердить позивач в своїй заяві) та хто персонально входив до складу його групи не надавав.

ОСОБА_6 також був присутнім на Комісії, але лише в якості члена Комісії, висловивши своє ставлення до заяви позивача під час голосування - проголосувавши «За» визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій, мотивувавши своє рішення сумісним проходженням військової служби в названій військовій частині в названий період, при цьому не надавши Комісії ніяких підтверджуючих документів. Решта членів Комісії проголосувала «Проти» визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій через відсутність підтверджуючих документів.

Таким чином, з урахуванням наведеного відповідач вважає, що вимога позивача щодо визнання рішення Комісії протиправним і його скасування не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 якого попереджено судом про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень. Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у 1984-1985 р.р. проходив військову служу в саперному батальйоні та на підставі наказу був відправлений в Тернопільську область по розмінуванню місцевості від вибухонебезпечних предметів. Свідок повідомив, що на розмінування військові виїжджали групою командиром якої він був, позивач входив до складу групи на посаді водія-сапера.

На питання головуючого, яка функція під час розмінування вибухонебезпечних предметів була у позивача, свідок повідомив, що під час розмінування позивач разом із сапером займався погрузкою, вивозом та знищенням вибухонебезпечних предметів, після чого складались акти виконання робіт з розчистки місцевості від вибухонебезпечних предметів.

Також в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_6 якого попереджено судом про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень. Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що проходив службу на посаді командира взводу в військовій частині 45300. На питання головуючого, як ви можете підтвердити, що ви проходили з позивачем військову службу, пояснив, що позивача пам'ятає, коли він був водієм саперної роти та підтверджує, що позивач дійсно залучався до розмінування вибухонебезпечних предметів.

На запитання: "Які функції покладаються на водія? - повідомив, що в групі знаходилось два водія, один водій перевозив особовий склад, інший боєприпаси для підриву, а також ті які знайдені. Однак, чи позивач перевозив екіпаж чи вибухонебезпечні предмети свідок не пам'ятає.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії військового квитка, позивач згідно наказу командира в/ч 45300 від 07.05.1984 р. № 128 був зарахований в цю військову частину для проходження дійсної строкової служби. Наказом № 88 від 26.05.1986 року його відраховано з військової частини №45300 в зв'язку з демобілізацією з лав Радянської Армії (а.с.6-10).

В жовтні 2013 року позивач звернувся в Чернівецький обласний військовий комісаріат із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що він залучався військовою частиною 45300 до розмінування полів і об'єктів народного господарства у Тернопільській області в жовтні та листопаді 1984 року. Протоколом №8 від 05.11.2013 р. рішення комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що на розгляд комісії не були представлені витяги з наказу командира військової частини про призначення його до групи розмінування, витяг з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування, акту на виконання робіт із розчистки місцевості від вибухонебезпечних речовин (а.с.11).

Судом досліджено копію архівної довідки від 24.09.2013 р. №6317 Галузевого державного архіву Міністерства Оборони України, згідно якої наказом командира в/ч 45300 №287 від 23.10.1984 р. та наказом від 03.11.1984 р. №298 відображено вибуття рядового Гаврилаша (ініціали відсутні) для очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у Тернопільську область з 23.10.1984 року (наказ № 287) по 03.11.1984 року (наказ № 298). Згідно вказаної довідки в перевірених книгах алфавітного обліку рядового і сержантського складу строкової служби в/ч 45300 призиву 1975-1984 років значиться тільки один ОСОБА_1. Накази командира в/ч 45300 по бойовій частині за період 1984-1986 роки і акти по розмінуванню в/ч 45300 на зберігання до архіву не надходили (а.с.12).

Судом досліджено архівну довідку Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України згідно якої документи військової частини 45300 на зберігання у цей архівний відділ не надходили (а.с.13).

В матеріалах справи знаходиться довідка від 27.02.2014 р., видана ОСОБА_5 в тому, що згідно його особово-пенсійної справи він дійсно проходив військову службу в військовій частині 45300 з 26.05.1984 року по 30.11.1985 року на посаді командира понтонного взводу (а.с.14).

В матеріалах справи знаходиться довідка від 31.03.2014 р. №32, видана ОСОБА_6 в тому, що він проходив дійсну військову службу в військовій частині 45300 на посаді командира взводу в період з 08.09.1982 р. по 05.11.1986 р. (а.с.30).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновок по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у травленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Відповідно до п. 7 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року за №158 (далі - Положення №158), вирішення питань про визначення учасників бойових дій, відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покладається на комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, що створюються в Міністерстві оборони України, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Згідно пункту 8 Положення №158 Комісії зобов'язані: приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії; робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника; розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у місячний строк; заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази; у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення. Засідання Комісії проводити не рідше одного разу на місяць (за наявності документів).

Відповідно до пункту 9 Положення №158 комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів: довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака "За разминирование"; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; партійних документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін); для військовослужбовців, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, та для військовослужбовців постійного складу (особовий склад національного контингенту чи персоналу): витягу з наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває у складі національного контингенту; витягу з відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу; довідки про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу; для військовослужбовців, які перебували у відрядженні: рішення Міністра оборони України або начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про відрядження; витягу з наказу по стройовій частині відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження; копії посвідчення про відрядження з відповідними відмітками про прибуття та вибуття; для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витягу з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витягу з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).

Підтвердження розмінування або тралення бойових мін можливе при наданні вищевказаних документів в комплексі (призначення до групи розмінування, виїзд у складі групи на розмінування, акт виконання робіт з розмінування).

05 листопада 2013 року на засідання Комісії позивачем при розгляді питання про встановлення йому статусу учасника бойових дій документів, які б підтвердили його участь у розмінуванні надано не було. В позовній заяві ОСОБА_1, як на доказ своєї участі у розмінуванні, посилається на архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 6317 від 24.09.2013 р. Дослідивши дану довідку суд робить висновок, що в ній йдеться про вибуття рядового Гаврилаша для очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у Тернопільську область з 23.10.1984 по 03.11.1984 року. Однак доказів, того що позивач прибув на вказану місцевість та здійснював перевезення, як водій-сапер, вибухонебезпечних предметів, надано не було. Крім того, у довідці від 24.09.2013 р. йдеться про відсутність в Архіві наказів командира в/ч 45300 по бойовій частині за період 1984-1986 р.р. та актів по розмінуванню. Також Львівський територіальний архівний відділ Галузевого державного архіву МО України довідкою від 13.01.2014 р. не підтвердив участь ОСОБА_1 у розмінуванні місцевості від вибухонебезпечних предметів.

На засідання комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України свідків, які б могли підтвердити вказану обставину позивачем залучено не було.

Відповідно до п. 10 Положення №158 за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

В судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у 1984-1985 р.р. проходив військову служу в саперному батальйоні та на підставі наказу був відправлений в Тернопільську область по розмінуванню місцевості від вибухонебезпечних предметів. Свідок повідомив, що на розмінування військові виїжджали групою командиром якої він був, позивач входив до складу групи на посаді водія-сапера.

Однак, згідно досліджених документів, а саме, довідки від 27.02.2014 року №20, виданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, ОСОБА_5 проходив військову службу в військовій частині 45300 з 26.05.1984 р. по 30.11.1985 р. на посаді командира понтонного взводу. Крім того, відповідно до військового квитка позивача він у вказаний період перебував на посаді водія, доказів того, що він був водієм сапером немає.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивача пам'ятає, коли він був водієм саперної роти та підтверджує, що позивач дійсно залучався до розмінування вибухонебезпечних предметів. Також свідок повідомив, що в групі знаходилось два водія, один водій перевозив особовий склад, інший боєприпаси для підриву, а також ті які знайдені. Однак, чи позивач перевозив екіпаж, чи вибухонебезпечні предмети свідок не пам'ятає.

З огляду на наведене, в судовому порядку не доведено належними та допустимими доказами участь позивача у здійсненні розмінування полів і об'єктів народного господарства у повоєнний час. Вказані обставини достеменно не були підтверджені двом свідками.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним рішеня комісії при Чернівецькому ОВК про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій, що відображене в протоколі №8 від 05.11.2013 р.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Чернівецького ОВК встановити йому статус учасника бойових дій та видати йому відповідне посвідчення встановленого зразка, задоволенню не підлягає, оскільки суд не може собою підміняти орган щодо реалізації ним власних повноважень наданих законодавством.

Така позиція суду повністю узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008 року, згідно з якою, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд робить висновок, що позов ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання протиправними рішення відповідача та зобов'язання його прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій, не належить до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідачем доведено правомірність вчинених дій, у процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 05 травня 2014 р.

Суддя Т.М. Брезіна