Справа №621/899/14-к
Пр. №1-кп/621/102/14
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2014 року Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - Бібіка О.В. за участю секретаря судового засідання Онацької В.В. з участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Власенко М.С., з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12014220300000145 по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 14.11.2008 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України, 23.04.2012 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 до позбавлення волі на 3 роки, в силу ст.. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
13 лютого 2014 року в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції в приміщенні будинку у двох згортках було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово - хімічної експертизи № 063 від 15.02.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено законом. В перерахунку на суху речовину маса канабіса склала 6,3338 грам та 8,2302 грам, в перерахунку на суху речовину загальна маса канабіса склала 14,564 грам, яку ОСОБА_1 зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав про те, що був залучений у якості понятого при проведенні обшуку домоволодіння ОСОБА_1, в ході якого в кімнаті працівниками міліції було знайдено два згортки з речовиною рослинного походження. ОСОБА_1 сказав, що пакети йому підкинули. ОСОБА_1 він знає понад три роки, жодного разу не бачив, щоб останній палив цигарки.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав про те, що був залучений у якості понятого при проведенні обшуку домоволодіння ОСОБА_1, в ході якого в кімнаті, за телевізором, працівниками міліції було знайдено два згортки з речовиною рослинного походження.
Аналогічні свідчення надав у судовому засіданні свідок ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що з ОСОБА_1 є односельцями, два роки тому особисто бачив, як ОСОБА_1 вживав наркотичний засіб через водяний пристрій.
Крім того, будучи дослідженими в судовому засіданні наступні письмові докази, а саме:
- висновки судово-хімічної експертизи № 063 від 15.02.2014 року, проведеної НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, відповідно до якої вилучена 13.02.2014 року в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_1 речовина є канабісом. Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу, висушеного до постійної маси, склала 6,3338 грам, 8,2302 грам.
Не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому оцінені судом як належні письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, та визнає його винуватим у скоєнні даного злочину.
При призначенні покарання, суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.
Зокрема, обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини ОСОБА_1, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
За наведених обставин справи, з урахуванням обставин, які пом»якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у межах санкції даної статті.
Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу винного ОСОБА_1, де він має постійне місце проживання, задовільно характеризується за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, що вказує на наявність декількох обставин, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також обставини, що обтяжують покарання, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив та в період терміну випробування вчинив злочин середньої тяжкості, суд вважає, що остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст.. 71 КК України.
Суд приходить до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити керуючись вимогами ст. 71 КК України, так як він винив злочин, передбачений ч. 1 ст.309 КК України в лютому 2014 року, тобто в період іспитового строку, визначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2012 року. Невідбута частина покарання за попереднім вироком становить 3 (три) роки.
Однак, виходячи із положень ч.3 ст.72 КК України, відповідно до якої таке основне покарання, як штраф, при призначенні його за сукупністю вироків, складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Отже, застосовуючи правила ст.. 71 КК України, та призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1, суд констатує, що на підставі ч.3 ст. 72 КК України призначене покарання у виді штрафу за даним вироком, та раніше призначене покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23 квітня 2012 року у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, слід виконувати самостійно.
Вказане положення узгоджується із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустиме».
Судові витрати стягнути із овинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України .
Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п»ятдесят гривень).
Роз»яснити ОСОБА_1 обов»язок сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, та відповідно до ч.3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу призначене за даним вироком, та не відбуте покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2012 року у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки - виконувати самостійно.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: два згортка з речовиною рослинного походження, які знаходяться в полімерному пакеті білого кольору, горловина якого зв'язана ниткою та скріплена біркою з надписом «ЭКЛ РОВД Харьковской обл.. вещдок. № 63-2014», які зберігаються на складі ВРЗ ГУМВС України в Харківській області (корінець квитанції № 296) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 063 від 15.02.2014 року в сумі 195,6 грн., які перерахувати НДКЦ при ГУМВС України в Харківській області УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя О.В. Бібік
Судове рішення № 38515409, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 05.05.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/899/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: