Постанова № 38514455, 28.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року справа № 813/2415/14

16 год. 26 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Чернявська О.Д.,

за участю:

представника позивача Равлюка Т.І.,

представника відповідача Шпака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Кріс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення від 06.03.2014р. №0000131501 та №0000141501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача від 21.02.2014р. №93/13-04-15-01-09/13812946 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що надав для перевірки податковому органу належним чином оформлені первинні документи. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Свої заперечення обґрунтовує порушенням порядку заповнення податкових накладних, наданих позивачем на перевірку податковому органу (неправильним заповнення п. «и» «вид цивільно-правового договору» податкової накладної).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Кріс» зареєстроване 01.01.1991р. виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 13812946. Взяте на облік в органах Державної податкової служби, перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: м.Львів, вул.Староєврейська, 4.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Кріс» (код ЄДРПОУ - 13812946) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за грудень 2013року. За результатами перевірки складено акт від 21.02.2014р. №93/13-04-15-01-09/13812946.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) по операціях з управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на суму ПДВ 395226грн., завищено від'ємне значення (р.19) декларації з податку на додану вартість в сумі 385955грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (грудень 2013 року) в сумі 9271грн.

На підставі Акта перевірки від 21.02.2014р. №93/13-04-15-01-09/13812946 ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 06.03.2014р., яким зменшено розмір від'ємного та значення з податку на додану вартість за грудень 2013року на суму 385955грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014р. яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 11589грн., в т.ч. 9271грн. за основним платежем та 2318грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 06.03.2014р. №0000131501 та №0000141501, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ - 25558625) суд встановив наступне.

Між позивачем та управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 23.12.2013 року укладено:

1) договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень способом викупу №2878, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 23.12.2013р., зареєстрований в реєстрі за №2543;

2) договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень способом викупу №2877, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 23.12.2013р., зареєстрований в реєстрі за №2546.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 2877, продавець (управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) зобов'язується, відповідно до Ухвали Львівської міської ради від 29.12.2011 № 1130, передати у власність покупцю (позивачу) нежитлові приміщення підвалу, позначені в технічному паспорті Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 05.06.2003р., позначені літерами І, ІІ-а, III, IV, VIII, IX площею 75,2 кв. м. та приміщення підвалу, позначені в технічному паспорті Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 19.11.2008р. позначені літерами XV, XVI, XVII, XVIII площею 45,4 кв. м., які розташовані у цегляному будинку за адресою: м. Львів, вул. Галицька, 10, загальна площа будівель 120,6 кв. м.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 2878 продавець (управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) зобов'язується, відповідно до Ухвали Львівської міської ради від 29.12.2013 № 1130, передати у власність покупцю (позивачу) нежитлові приміщення підвалу, позначені в технічному паспорті Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.02.2005р., позначені літерами 1. 2. 3. 4. 5, 6, 7, 8, 9 площею 153,4 кв. м., які розташовані у цегляному будинку за адресою: м. Львів, вул. Галицька, 10, загальна площа будівель 153,4 кв. м.

Факт оплати придбаних позивачем приміщень на підставі вказаних договорів підтверджується копіями платіжних доручень № 554 та № 555 від 24.12.2013 року.

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, складені управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені підприємством в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні: від № 20500 від 24.12.2013 року на загальну суму 2 128 005,60 грн. в т.ч. ПДВ 354 667,60 грн., та № 20503 від 25.12.2013 року на загальну суму 243 348,0грн. в т.ч. ПДВ 40 558,00 грн., які отримані від управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Відповідач обґрунтовує неможливість підтвердження факту проведення позивачем господарських операцій з управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради тим, що у податкових накладних №20500 від 24.12.2013р. та №20503 від 25.12.2013р., виписаних управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради зазначений вид цивільно-правового договору як «договір оренди». Водночас, позивачем надано для перевірки податковому органу договори купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень способом викупу № 2877 та № 2878.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у податкових накладних №20500 від 24.12.2013р. та №20503 від 25.12.2013р. допущена механічна описка, а саме напис «договір оренди» замість «договір купівлі продажу».

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із положень п 14.1.181. Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що безпосереднім завданням податкової накладної є підтвердження суми податкового кредиту, а отже вона є звітним та розрахунковим документом щодо суми розрахунків та податку на додану вартість. Тому недоліки у оформленні податкової накладної не роблять її недійсною і не свідчать про неможливість використання, якщо достовірно підтверджено здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає, що лише недоліки в заповненні податкових накладних, на які посилається податковий орган, не роблять вказані звітні документи недійсними та не можуть свідчити про їх неналежність та недопустимість як підстави для формування податкового кредиту, а відтак така їх оцінка податковим органом не відповідає вимогам правильного застосування норм Податкового кодексу України. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою в ухвалі ВАС України від 03.02.2014 року у справі № К/9991/51552/12.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що оскільки ТзОВ «Кріс» не зверталось до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області зі скаргою на постачальника (додаток № 8), то і не має права на податковий кредит. Суд зазначає, що подання скарг до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ МІндоходів у Львівській області на дії контрагентів є правом позивача, а не обов'язком.

Крім того, в період здійснення господарських операцій управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради з боку відповідача надано не було.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06.03.2014р. №0000131501 та №0000141501 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 487,20грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06.03.2014р. №0000131501 та №0000141501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс» судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 05.05.2014р.

Суддя А.Г.Гулик