Постанова № 38514396, 29.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2014 року Справа № 904/8589/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарабака Є.А., довіреність №б/н від 26.11.13, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання попереджений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник-Нікополь", м.Нікополь Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014р. у справі №904/8589/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь Техно Сервіс", м.Нікополь Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник-Нікополь", м.Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 69 378,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікополь Техно Сервіс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник-Нікополь" (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог та уточнення вимог) 48 724,47 грн. заборгованості, 2 466,05 грн. пені та 728,86 грн. 3% річних за договором на повне технічне обслуговування ліфтів №19 від 02.01.2013р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014р. у справі №904/8589/13 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник Нікополь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь Техно Сервіс" заборгованість по оплаті за виконані роботи у сумі 48 724,47 грн., пеню у сумі 1221,62 грн., 3% річних у сумі 297,91 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 664,98 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду на три місяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник-Нікополь" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення заборгованості по договору за травень-вересень 2013р. і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити рішення господарського суду без змін (а.с.150-152).

Відповідач правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать:

- клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.142);

- заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.163-164);

- ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р., яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.174-175).

З огляду те, що розгляд справи неодноразово відкладався (ст.77 ГПК України) та оскільки суд апеляційної інстанції обмежений строками розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду (ст.102 ГПК України), враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судових засіданнях представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

02.01.2013р. між позивачем, відповідачем та комунальним підприємством "Міська житлово-технічна інспекція" Нікопольської міської ради (балансоутримувач) був укладений договір підряду №19 на повне технічне обслуговування ліфтів, відповідно до п.1.1. якого відповідач та балансоутримувач доручають, а позивач приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах балансоутримувача.

Відповідно п.2.1. договору щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладання і складає 6 307,74 грн. Відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт наведена у калькуляції, яка також є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1. договору до 5 числа місяця, наступного за звітним, позивач надає відповідачу акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Відповідач підписує акт виконаних робіт у двох примірниках, засвідчує підпис печаткою і на протязі 5-ти робочих днів повертає один примірник акту позивачу (п.5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору сторони узгодили, якщо відповідач на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання акта виконаних робіт не направив позивачу підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт, позивач має право скласти односторонній акт, який є підставою для розрахунків.

Згідно з п.5.4. договору на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи на рахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості по оплаті за 2 місяці за виконані роботи позивач залишає за собою право припинити технічне обслуговування ліфтів до погашення заборгованості.

Як зазначено в п.6.2. договору, у разі порушення строку оплати за виконані роботи, вказаного в п.5.4. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.13р. (п.7.1.договору).

Позивач у позовній заяві вказував, що на виконання умов вищевказаного договору ним виконувалися роботи по обслуговуванню ліфтів, які відповідач оплатив частково; за період з 05.02.2013р. по 10.10.2013р. відповідач має заборгованість перед позивачем за виконані роботи у сумі 48 724,47 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1. ст.837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1. ст.843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч.2 ст.853 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані роботи по договору на загальну суму 55 991,98 грн. (а.с.25-28, 99-103), а саме:

- акт № 44 здачі - прийняття робіт від 31.01.13р. на суму 6 267,51 грн.,

- акт № 67 здачі - прийняття робіт від 28.02.13р. на суму 5 802,75 грн.,

- акт № 94 здачі - прийняття робіт від 29.03.13р. на суму 6 249,63 грн.,

- акт № 127 здачі - прийняття робіт від 30.04.13р. на суму 6 307,74 грн.,

які підписані сторонами відповідно до п.п.5.1,5.2 договору;

- акт № 166 здачі - прийняття робіт від 31.05.13р. на суму 6 222,80 грн.,

- акт № 220 здачі - прийняття робіт від 28.06.13р. на суму 6 218,33 грн.,

- акт № 237 здачі - прийняття робіт від 31.07.13р. на суму 6 307,74 грн.,

- акт № 284 здачі - прийняття робіт від 30.08.13р. на суму 6 307,74 грн.,

- акт № 332 здачі - прийняття робіт від 30.09.13р. на суму 6 307,74 грн., які складені позивачем в односторонньому порядку. З боку відповідача ці акти не підписані.

Відповідачем за виконані роботи по вищевказаним актам сплачено лише 7 267,51 грн. (а.с.29-31, 46-48).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №30 від 08.08.2013р., в якій позивач просив погасити заборгованість по договору за виконані роботи, яка станом на 01.08.2013р. складала 36 173,83 грн. (а.с.15). Вказану претензію відповідач отримав 13.08.2013р.(а.с.16).

Також 10.10.2013р. позивачем було направлено на адресу відповідача листи:

- №40 від 08.10.2013р., відповідно до якого позивач направив два примірника акту звірки взаєморозрахунків станом на 05.10.2013р., просив провести звірку взаєморозрахунків та направити другий примірник (підписаний та завірений печаткою) на адресу позивача на протязі 3 робочих днів з дня отримання. Крім того, у зазначеному листі позивач попередив відповідача про те, що у разі ненадходження на адресу позивача другого примірника акту, акти будуть вважатись узгодженими зі сторони відповідача;

- №41 від 08.10.2013р., відповідно до якого позивач направив на адресу відповідача акти виконаних робіт за спірний період з проханням їх розглянути та підписати протягом 5-ти робочих днів. Цей лист був отриманий відповідачем 16.10.13р. (а.с.17-19,97-98).

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у січні-квітні 2013р. позивачем належним чином виконувались умови договору, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-приймання робіт на суму 24 627,63 грн. Зазначена заборгованість була сплачена частково у сумі 7 267,51 грн. В той же час, у зв'язку з тим, що позивачем було порушено порядок виконання та здачі робіт за договором за травень-вересень 2013р. (п.п.5.1,5.2 договору), у відповідача не настало зобов'язання щодо проведення оплати за цей період.

Зокрема, скаржник посилається на лист позивача №41 від 08.10.2013р. та наголошує, що додатками до даного листа є 18 актів звірки взаєморозрахунків, а не акти виконаних робіт.

Наведені доводи скаржника не приймаються до уваги судовою колегією враховуючи наступне.

Пунктами 5.1,5.2 договору сторони обумовили, що до 5 числа місяця, наступного за звітним, позивач дає відповідачу акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості. Відповідач підписує акт виконаних робіт у двох примірниках, засвідчує підпис печаткою і на протязі 5-ти робочих днів повертає один примірник акту позивачу.

Із змісту листа №41 від 08.10.2013р. чітко вбачається, що відповідно до п.п.5.1,5.2 договору позивачем повторно направляються оригінали актів виконаних робіт в двох примірниках за кожен місяць з зазначенням вартості виконаних робіт, за період з 01.01.13р. по 30.09.13р., для підпису та засвідчення печаткою других екземплярів, які необхідно повернути на адресу позивача на протязі 5 робочих днів з дня отримання вищезазначених актів. Позивачем в листі зазначено, що у разі ненадходження на його адресу вищезазначених актів у вказаний термін, акти будуть вважатися узгодженими зі сторони відповідача і є підставою для розрахунку.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р., 25.03.2014р. відповідача було зобов'язано надати 18 оригіналів актів звірки взаєморозрахунків, отриманих в якості додатків до листа позивача №41 від 08.10.2013р. Вимоги, викладені в ухвалах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р., 25.03.2014р., відповідачем не виконано.

Статтями 33,34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, скаржником не надано належних доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Судовою колегією також відхиляються доводи відповідача про те, що на час звернення до суду право позивача на звернення з позовом про стягнення заборгованості ще не було порушено, оскільки оплата з боку відповідача мала б відбутися до 15.11.2013р. після отримання 17.10.2013р. від позивача листа №41 і складання ним необхідних актів.

Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа наступного місяця.

Колегія суддів зазначає, що умови п.5.4 договору мають виконуватися тільки у разі підписання актів виконаних робіт обома сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, а також узгоджене сторонами у п.5.4 договору право позивача складати односторонній акт, який є підставою для розрахунків, наявні у матеріалах справи докази направлення відповідачу актів виконаних робіт за спірний період, і те, що відповідачем не надано судам обох інстанцій доказів оплати заборгованості на суму 48 724,47 грн., судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у сумі 48 724,47 грн.

Доводи скаржника про незадоволення господарським судом його клопотання про призначення по справі інженерно-технічної судової експертизи, на вирішення якої останній просив поставити запитання: «Чи виконувалися товариством з обмеженою відповідальністю "Нікополь Техно Сервіс" за укладеним ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник Нікополь" договором №19 від 02.01.2013р. роботи з повного технічного обслуговування ліфтів у період з травня по вересень 2013р. у визначеному даним договором обсязі?» (а.с.109), чим, на думку скаржника, порушено приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки, як встановлено вище, матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та 3% річних судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення строку оплати за виконані роботи, вказаного в п.5.4. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п.5.4. договору на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа наступного місяця.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 названого Кодексу).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок господарського суду в частині нарахування пені та 3% річних по кожному акту здачі-прийняття робіт з урахуванням часткових оплат відповідача і того, що акти виконаних робіт за травень-вересень 2013р. були отримані відповідачем 16.10.2013р. (а.с.97), судова колегія зазначає, що господарським судом невірно визначений початок перебігу строку для нарахування пені та 3% річних по актам здачі-прийняття робіт за травень-вересень 2013р.

Так, судова колегія приймає до уваги п.5.2. договору, відповідно до якого відповідач підписує акт виконаних робіт у двох примірниках, засвідчує підпис печаткою і на протязі 5-ти робочих днів повертає один примірник акту позивачу.

Враховуючи викладене і те, що акти №166 здачі - прийняття робіт від 31.05.13р. на суму 6 222,80 грн., №220 здачі - прийняття робіт від 28.06.13р. на суму 6 218,33 грн., № 237 здачі - прийняття робіт від 31.07.13р. на суму 6 307,74 грн., №284 здачі - прийняття робіт від 30.08.13р. на суму 6 307,74 грн., №332 здачі - прийняття робіт від 30.09.13р. на суму 6 307,74 грн. складені позивачем в односторонньому порядку та отримані відповідачем для належного оформлення 16.10.2013р. (а.с.17-19,97-98) і у відповідача відповідно до п.5.2 договору було 5 днів на їх підписання, судова колегія вважає, що період нарахування пені та 3% річних по зазначеним актам здачі - прийняття робіт повинен обчислюватися починаючи з 22.10.2013р.

Таким чином, після перерахунку пеня складає 1165,78 грн.:

1. По акту № 67 здачі - прийняття робіт від 28.02.13р. на суму 5 802,75 грн.

з 16.03.13р. по 16.04.13р. на суму 5 802,75 грн. за 32 дня прострочки - 76,31 грн.

з 17.04.13р. по 23.04.13р. на суму 4802,75 грн. (1000 грн. сплачено 17.04.13р.) за 7 днів прострочки - 13,82 грн.

з 24.04.13р. по 13.09.13р. на суму 3 802,75 грн. за 143 дня прострочки - 210,14 грн.

Всього за 182 дня 300,27 грн.

2. По акту № 94 здачі - прийняття робіт від 29.03.13р. на суму 6 249,63 грн.

з 16.04.13р. по 14.10.13р. на суму 6 249,63 грн. за 182 дня прострочки - 434,91 грн.

3. По акту № 127 здачі - прийняття робіт від 30.04.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 16.05.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6307,74грн. за 163 дня прострочки - 385,90 грн.

4. По акту № 166 здачі - прийняття робіт від 31.05.13р. на суму 6 222,80 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6 222,80 грн. за 4 дні прострочки - 8,87 грн.

5. По акту № 220 здачі - прийняття робіт від 28.06.13р. на суму 6 218,33 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6 218,33 грн. за 4 дні прострочки - 8,86 грн.

6. По акту № 237 здачі - прийняття робіт від 31.07.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6 307,74 грн. за 4 дні прострочки - 8,99 грн.

7. По акту № 284 здачі - прийняття робіт від 30.08.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6 307,74 грн. за 4 дні прострочки - 8,99 грн.

8. По акту № 332 здачі - прийняття робіт від 30.09.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (станом на дату підписання позовної заяви) на суму 6 307,74 грн. за 4 дні прострочки - 8,99 грн.

Після перерахунку 3% річних складають 284,99 грн.:

1. По акту № 67 здачі - прийняття робіт від 28.02.13р. на суму 5 802,75 грн.

з 16.03.13р. по 16.04.13р. на суму 5 802,75 грн. - 15,26 грн.

з 17.04.13р. по 23.04.13р. на суму 4 802,75 грн.(1000 грн. сплачено 17.04.13р.) - 2,76грн.

з 24.04.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 3802,75 грн. - 73,03грн.

Всього 91,05 грн.

2. По акту № 94 здачі - прийняття робіт від 29.03.13р. на суму 6 249,63 грн.

з 16.04.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6249,63 грн. - 99,14грн.

3. По акту № 127 здачі - прийняття робіт від 30.04.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 16.05.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6307,74 грн. - 84,51грн.

4. По акту № 166 здачі - прийняття робіт від 31.05.13р. на суму 6 222,80 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6222,80 грн. - 2,04 грн.

5. По акту № 220 здачі - прийняття робіт від 28.06.13р. на суму 6 218,33 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6218,33 грн. - 2,04 грн.

6. По акту № 237 здачі - прийняття робіт від 31.07.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6307,74 грн. - 2,07 грн.

7. По акту № 284 здачі - прийняття робіт від 30.08.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6307,74 грн. - 2,07 грн.

8. По акту № 332 здачі - прийняття робіт від 30.09.13р. на суму 6 307,74 грн.

з 22.10.13р. по 25.10.13р. (дата підписання позовної заяви) на суму 6 307,74 грн. - 2,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду підлягає зміні в частині стягнення пені та 3% річних.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позов (а.с.23-24) та в окремій заяві (а.с.70) відповідач, посилаючись на «катастрофічний фінансовий стан», просив суд відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження тяжкого майнового стану, враховуючи ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відстрочення виконання судового рішення на три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а рішення господарського суду підлягає зміні в частині стягнення пені та 3% річних.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник-Нікополь", м.Нікополь Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014р. у справі №904/8589/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«В задоволенні клопотання відповідача про призначення інженерно-технічної експертизи - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник Нікополь", м.Нікополь Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь Техно Сервіс", м.Нікополь Дніпропетровської області заборгованість по оплаті за виконані роботи у сумі 48 724,47 грн., пеню у сумі 1165,78 грн., 3% річних у сумі 284,99 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 662,70 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду на три місяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили».

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05.05.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських