Ухвала суду № 38514101, 24.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10985/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

представника позивача Радіонова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 27.02.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської регіональної митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №100270000/2013/400170/2 про коригування митної вартості товару від 27.02.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Світ Інструменту Україна» як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, згідно Контракту СHN-MIU 2904/11 від 29.04.2011 р. 25.02.2013 р., згідно митної декларації №100270000/2013/218376 було подано до митного оформлення товар «заклепки трубчасті з недорогоцінних металів», торгівельної марки «МТХ», виробник «KD METALS (JINGJIAXG) СО.,LTD», країна виробництва Китай.

Митну вартість товару задекларовано згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) на загальну суму 4 775,52 доларів США, на підтвердження чого надано документи, перелік яких наведений у графі 44 митної декларації від 25.02.2013 року №100270000/2013/218376.

Під час митного оформлення Товару, у відповідача виникли сумніви щодо наданих документів та з метою контролю правильності визначення митної вартості Товару, на підставі ч.3 ст. 53 Кодексу було запропоновано надати додаткові документи.

Разом з тим, посилаючись на неподання позивачем витребовуваних документів, відповідачем винесене рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/400170/2 від 27.02.2013 року із застосуванням резервного методу.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №100270000/2013/400170/2 про коригування митної вартості товару від 27.02.2013 року прийнято відповідачем правомірно.

Апеляційну скаргу позивач мотивував тим, ним самостійно, у встановлені строки було подано усі необхідні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, в той же час зауваження відповідача до цих документів мають виключно формальний характер, тому, на його думку, мав бути застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, а застосування резервного методу, на переконання позивача, свідчить про порушення чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, а також зважаючи на пояснення представника позивача, надані в ході судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товару визначено у ст. 53 МК України.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару «заклепки трубчасті з недорогоцінних металів», торгівельної марки «МТХ», виробник «KD METALS (JINGJIAXG) СО.,LTD» заявленого до митного оформлення за митною декларацією №100270000/2013/218376 від 25.02.2013 року., у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості.

Зі змісту п.2.4 договору купівлі - продажу (контракту) від 29.04.2011 року №CHN- MIU 2904/11 вбачається, що в інвойсі має бути зазначена ціна партії товару, яка поставляється, що належить сплатити продавцю, найменування товару, ціна за одиницю товару, кількість за кожним найменуванням, загальна вартість по кожному найменуванню у даній поставці, код УКТЗЕД, загальна вартість товару, що підлягає сплаті по даній поставці, строк проведення оплати за товар по даній поставці та виробник.

В той же час, в інвойсі № KDWX12035&12_052 від 03.12.2012, щодо умов оплати вказано: 100% оплати від вартості партії товару, вказаній у специфікації/інвойсі на кожну вантажну партію товару, впродовж 20 календарних днів з дати виходу товару з порту відвантаження.

Коносамент №CNSHA031256 виписаний 25.12.2012, в той же час, у банківському платіжному документі зафіксована дата перерахування коштів 31.01.2013 року.

Відповідно до довідки про транспортні витрати її надано ТОВ «Глобал Оушен Линк», разом з тим, у СMR від 21.02.2013 № 12509 зазначений перевізник ТОВ «Гол-Авто». Страхові документи відсутні.

Як встановлено судом, митним органом для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів було запропоновано надати додаткові документи, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу митного органу, товариством із супровідним листом від 25.03.2013 року, було надано відповідачу додаткові документи.

Разом з тим, посилаючись на ненадання позивачем належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу зумовило відсутність можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, при здійсненні митної оцінки був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів.

Перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначено ст. 57 Митного кодексу України.

Так, згідно ст. 57 МК України 1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, митна вартість імпортованих товарів, відповідно до п.2 ст.58 МКУ не прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.

Методи визначення митної вартості 2-а, 2-6 не застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Методи визначення митної вартості методи 2-в, 2-г не застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Стосовно доводів позивача, які знайшли відображення в апеляційній скарзі, що ним у встановлений законом час було подано усі необхідні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, то, як встановлено судом, зокрема з наданої копії прайс-листа, який надається разом з сертифікатом торгово-промислової палати Китаю № 133210ВІ/00087 слідує, що напис на цьому сертифікаті засвідчує справжність печатки фірми «KD METALS (JINGJIAXG) СО.,LTD» на прайс - листі, а не зазначені у ньому ціни. Поданий позивачем прайс - лист не містив інформацію стосовно адреси, телефонів або сайту у мережі Інтернет для контактів покупців із фірмою-продавцем зазначеного товару. Також, прайс-лист від виробника наданий виключно на ту продукцію, оформлення якої здійснювалось, тобто сформований без зазначення переліку всієї продукції виробника, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості покупців.

Експертний висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 21.03.2013 № Ц - 135 не може бути основою для визначення митної вартості, оскільки експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих при митному оформленні документів (контракт, додаткові угоди, інвойс, специфікація, сертифікат походження, експортна декларація, прайс-лист фірми «KD METALS (JINGJIANG) CO., LTD»). При перевірці посилань експерта на інформацію мережі Інтернет (www.instrument.ru та www.kdrivet.com) встановлено, що на даних сайтах не знайдено інформації щодо вартості товару «заклепки трубчасті».

Отже, подані позивачем вказані вище додаткові документи не могли бути взяті до уваги відповідачем, оскільки не підтверджують заявленої митної вартості товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення №100270000/2013/400170/2 про коригування митної вартості товару від 27.02.2013 року прийнято відповідачем правомірно, при цьому виходить з того, що позивачем не доведено достовірності і повноти заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), в той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується обгрунтованість позиції митного органу щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем документах та, у зв'язку з цим, неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 27.02.2013 року - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 29 квітня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.