Постанова № 38514063, 29.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року 08 год. 39 хв. № 826/2024/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 грудня 2013 року № 0000864310 і № 0000874310, -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Дельта Банк») заявлені позовні вимоги до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, Міжрегіональне головне управління Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 грудня 2013 року №0000864310 та №0000874310.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста К. Києва від 28 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2024/14, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду на 19 березня 2014 року.

В подальшому згідно Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 10 квітня 2014 року №56 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Савченко А.І., справа №826/2024/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 грудня 2013 року №0000864310 і №0000874310 була автоматично розподілена на суддю Дегтярьову О.В.

Ухвалою від 14 квітня 2014 року справа прийнята до провадження судді Дегтярьової О.В. та призначена до судового розгляду на 28 квітня 2014 року.

Під час розгляду справи, представник позивача наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум авансових внесків з податку на прибуток.

28 квітня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», який згідно з рішенням загальних зборів акціонерів банку від 15 вересня 2009 року змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 14 лютого 2006 року за № 10701050001017828 та взято на податковий обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 15 лютого 2006 року за № 40685.

25 грудня 2013 року на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №879 від 23 грудня 2013 року головним державним ревізором - інспектором було проведено перевірку ПАТ «Дельта Банк» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати у березні - червні 2013 року авансового внеску з податку на прибуток, за результатами якої складно акт №1523/43-10/34047020 від 25 грудня 2013 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, податковим органом встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме: у встановлені законодавством терміни не сплачено узгоджене податкове зобов'язання на загальну суму 21286,95 грн. та вимог підпункту «а» пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме: у встановлені законодавством терміни не сплачено узгоджене податкове зобов'язання на загальну суму 29 240, 00 грн.

Наведене зумовило винесення відповідачем 31 грудня 2013 року на підставі статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України податкових повідомлень - рішень №0000864310, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 20 816, 00 грн. на позивача накладено штраф у розмірі 20% у сумі 4 163,20 грн. та № 0000874310, яким за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 29 710, 95 грн. на позивача накладено штраф у розмірі 10% у сумі 2 971, 10 грн.

За результатами розгляду скарги ПАТ «Бельта Банк», рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25 січня 2014 року №1393/6/99-99-10-01-02-15, яким податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що стали підставою для нарахування штрафних санкцій, ПАТ «Дельта Банк» звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2013 року позивачем меморіальним ордером №2203049 проведено оплату авансового внеску з податку на прибуток в сумі 1020817,00 грн., що був розрахований як 1/9 частина від суми податку, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року.

У зв'язку з виявленням помилки у декларації з податку на прибуток за дев'ять місяців 2012 року, що призвела до завищення задекларованих зобов'язань з податку на прибуток, позивачем 28 січня 2013 року засобами електронного зв'язку подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток, яка, згідно квитанції №2, прийнята та зареєстрована податковим органом за №9086020501. Відповідно до зазначеної уточненої декларації сума податку на прибуток, нарахованого за дев'ять місяців 2012 року визначено у розмірі 0 грн., а отже авансовий внесок з податку на прибуток на січень, лютий 2013 року задекларовано у розмірі 0 грн.

У подальшому, за результатами подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за 2012 рік 15 березня 2013 року № 9087563476 та 26 квітня 2012 року № 9087633689, позивачем визначено авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року, спочатку у сумі 20 816,00 грн., а потім - 50 056,00 грн., відповідно.

Саме несвоєчасна сплата, на думку податкового органу, узгоджених сум податкових зобов'язань по авансовому внеску з податку на прибуток за березень - червень 2013 року, і стала підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, якими до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу.

Аналізуючи обґрунтованість та правомірність таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 названого пункту також закріплено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання наведених положень Податкового кодексу України, позивачем 15 січня 2013 року проведено оплату узгодженої суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року у розмірі 1 020 817,00 грн.

Відповідно даних облікової картки платника податків - ПАТ «Дельта Банк», наданої відповідачем під час розгляду справи, зазначена сума обліковується за платником з 18 січня 2013 року.

У той же час, відповідно до абзацу 1 пункту 50.1. статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Саме у зв'язку з виявленням помилки у декларації з податку на прибуток за дев'ять місяців 2012 року, що призвела до завищення задекларованих зобов'язань з відповідного податку, 28 січня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» подало уточнюючу декларацію, згідно якої сума податку на прибуток, нарахованого за відповідний податковий період визначено у розмірі 0 грн.

За результатами подання зазначеної уточненої декларації, відповідно до положень абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України розмір авансового внеску з податку на прибуток у січні та лютому 2013 року також зменшився до 0 грн.

Отже, починаючи з 28 січня 2013 року у позивача не існувало обов'язку щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень, лютий 2013 року.

У той же час, у зв'язку з виявленням помилок у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік, 15 березня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» засобами електронного зв'язку до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, відповідно до якої авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті у березні - грудні 2013 року та січні, лютому 2014 року визначено у розмірі 20 816, 00 грн.

Аналогічна уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік також подана позивачем 26 квітня 2013 року. Відповідно до названої декларації позивачем задекларовано зобов'язання по сплаті авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 50 056, 00 грн.

В силу приписів статті 57 ПК України у позивача виникло зобов'язання по сплаті до 30 березня 2013 року узгодженої суми авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року у розмірі 20 816, 00 грн., яке збільшилось до 50 056, 00 грн. внаслідок подання 26 квітня 2013 року уточненої декларації з податку на прибуток за 2012 рік, а отже і виник обов'язок щодо сплати донарахованого авансового внеску за березень 2013 року у розмірі 29 240, 00 грн. - 26 квітня 2013 року та щодо сплати всього авансового внеску за квітень 2013 року у розмірі 50 056, 00 грн. до 30 квітня 2013 року.

Відповідно до пункту 87.1. статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з визначенням, закріпленим у підпункті 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Крім того, підпунктом 17.1.10. пункту 17.1. статті 17 названого Кодексу встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Системний аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що у разі проведення платником податків оплати грошових коштів на виконання покладеного на нього обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань у більшому розмірі, ніж визначеного в податковому законодавстві, відповідні суми підлягають зарахуванню податковим органом в рахунок сплати таких зобов'язань або погашення податкового боргу по такому виду зобов'язань без вчинення платником податку будь-яких дій.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 01 квітня 2014 року № К/800/35635/13, від 16 жовтня 2013 року № К/800/44446/13.

Оцінюючи посилання відповідача на відсутність визначення у податковому законодавстві строків, протягом яких суми коштів помилково або надміру сплачених підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а тому сума коштів, сплачена згідно меморіального ордеру від 15 січня 2013 року №32203049 як авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2013 року, правомірно не була врахована для погашення податкових зобов'язань позивача зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень - червень 2013 року, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 87.9. статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Згідно з визначенням, закріпленим у підпункті 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, з моменту віднесення суми авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року у розмірі 20816,00 грн. до податкового боргу, тобто з 30 березня 2013 року, у податкового органу виникло зобов'язання зарахувати кошти, сплачені позивачем як авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2013 року в рахунок погашення відповідної суми податкового боргу.

Аналогічний обов'язок щодо зарахування коштів у сумі 29240,00 грн. виник у податкового органу 27 квітня 2013 року та у сумі 50056,00 грн. - 30 квітня 2013 року.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 30 жовтня 2013 року № К/9991/60761/12.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що несвоєчасне надходження сум авансових внесків з податку на прибуток за березень - червень 2013 року зумовлене неналежним виконанням податковим органом покладеного на нього обов'язку щодо контролю за своєчасною сплатою суб'єктом господарювання відповідного платежу.

Посилання відповідача на проведення платником податків перерахування сум авансового внеску з податку на прибуток у березні - червні 2013 року у розмірах, визначених в уточнених податкових деклараціях з податку на прибуток, не свідчить про правомірність нарахування штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки в силу існування переплати по зазначеному обов'язковому платежу звільняло позивача від обов'язку проводити такі перерахування взагалі.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 183, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 31 грудня 2013 року № 0000864310 та № 0000874310.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) судові витрати у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова