Вирок № 38513933, 05.05.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1339/14-к

Номер провадження 1-кп/623/161/2014

ВИРОК

іменем України

05 травня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя - Герцов О.М.

секретар - Бобриш М.С.

з участю прокурора Кривенкова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, одруженого, освіта середня, раніше судимого:

1)14.11.1996 року Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 296 ч.1 КК України (1960 року), до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України с відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 2) 26.11.1997 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 229-6 ч.2, ст. 43 КК України (1960 року), до 2 років 6 місяцям позбавлення волі, звільнений 23.07.1999 року з Сумської ВК № 116 по відбуттю строку покарання; 3) 23.07.2002 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 309 ч.2 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 1 рік; 4) 13.02.2003 року Ізюмським міським судом Харківської області за ст.ст. 307 ч.3, 71 КК України, до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково постановою Орджонікідзівського районного суду м. Харкова 13.09.2010 року на не відбутий термін 1 рік 2 місяці; 5) 20.04.2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 263 ч.2, 71 КК України, до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнений 19.06.2013 року по відбуттю терміну покарання з Софіївської ВК Дніпропетровської області № 43, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

відповідно до обвинувального акту від 14.05.2014 р., ОСОБА_1, в серпні 2013 року, знаходячись біля пров. Каретного в м. Ізюм, зірвав з дикоростучої рослини роду конопля листя, тим самим, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, незаконно здобув особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану не висушену) для особистого вживання без мети збуту. Здобутий особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 в той же день переніс до місця свого проживання розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом висушування та подрібнення, незаконно без мети збуту, виробив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану висушену), частину якого вжив шляхом паління, а частину канабісу, що залишилась, незаконно без мети збуту, зберігав за місцем свого мешкання до 5 квітня 2014 року.

5 квітня 2014 року о 8 годині 40 хвилин в ході проведення огляду АДРЕСА_1, працівники міліції виявили та вилучили, згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №653 від 08.04.2014 року, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,6077 грам, який ОСОБА_1 незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виробництво та зберігання наркотичних речовин, без мети збуту, вчинене повторно.

15 квітня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Кривенковим В.І. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ст. 309 ч. 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України п. 2 «Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи», п. З «Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання», судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №653 від 08.04.2014 у сумі 368 грн. 94 коп. покласти на підозрюваного ОСОБА_1

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474 КПК України суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 15 квітня 2014 року про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Кривенковим В.І.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового терміну, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця роботи, навчання або проживання.

Судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №653 від 08.04.2014 у сумі 368 грн. 94 коп. покласти на підозрюваного ОСОБА_1

Речові докази - особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,6077 грам, направлений до камери схову ВРЗ УРЗ ГУМВС України в Харківській області знищити.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов