Постанова № 38512468, 29.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р.Справа № 923/1813/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду №287 від 13.03.1014р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Шибінська А.Л. довіреність № б/н від 16.11.2013р.

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське"

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р.

по справі № 923/1813/13

за позовом приватного спеціалізованого монтажно - налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (далі по тексту ПСМНП "Газкотлоспецмонтажналадка")

до публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (далі по тексту ПАТ "Чорнобаївське")

про стягнення 13 374 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И В :

25.12.2013р. ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка» звернулося до господарського суду Херсонської області із позовом до ПАТ "Чорнобаївське" про стягнення заборгованості в розмірі 13374 грн. 52 коп., з яких 12730 грн. - залишок несплаченого основного боргу за виконані у березні 2012 р. послуги по договору підряду №525 від 22.12.11 р., та 644,52 грн. - 3% річних за прострочення оплати основного боргу, які нараховані за період з 27.03.12р. по 02.12.13 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р. (суддя Нікітенко С.В.) позов ПСМНП "Газкотлоспецмонтажналадка" задоволено, з ПАТ "Чорнобаївське" на користь ПСМНП "Газкотлоспецмонтажналадка" стягнуто 12730 грн. 00 коп. - основного боргу та 644 грн. 52 коп. - 3% річних, всього - 13 374 грн. 52 коп. та 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги ПСМНП "Газкотлоспецмонтажналадка", суд 1 інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт виконання у березні 2012р. робіт по договору №525 від 22.12.2011 р. на загальну суму 25460 грн., які сплачені відповідачем частково у сумі 12730 грн., а решта боргу у такій же сумі відповідачем не сплачена, що є підставою для стягнення цього боргу та 3% річних за прострочення оплати цих грошових зобов'язань.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Чорнобаївське" через господарський суд Херсонської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Чорнобаївське" посилається на те, що місцевим господарським судом безпідставно стягнуто з відповідача суму основного боргу та 3% річних, оскільки позивачем в порушення ст.222 ГК України не дотримано досудового порядку врегулювання спору.

Крім того, скаржник зазначає на те, що акт приймання виконаних підрядних робіт №1/78 від 21.03.2012р. не є належним доказом на підтвердження дати його підписання, оскільки оформлений з порушенням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так як не підписаний представником позивача.

Представник ПАТ "Чорнобаївське" в судове засідання не з'явився, хоча останній був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю представника ПАТ "Чорнобаївське".

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.14 р. без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПСМНП „Газкотлоспецмонтажналадка" (підрядник) та ПАТ "Чорнобаївське" (замовник) було укладено договір від 22.12.2011р. за № 525 (далі по тексту Договір) (а.с. 18).

За умовами п.1.1. Договору підрядник зобов'язується належним чином виконати роботи з доопрацювання схем автоматики, з запам'ятовуванням першопричини, повітрянаргівачів "Ermaf" для ПАТ "Чорнобаївське", а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п.2.1. Договору загальна вартість робіт, що є невід'ємною частиною договору, складає 25460грн.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що замовник здійснює оплату робіт у наступному порядку:

2.3.1. до початку виконання робіт здійснюється попередня оплата в розмірі 50% ціни договору.

2.3.2. впродовж 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт - остаточний розрахунок.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що здавання - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту виконаних робіт, форма КБ-2в, КБ-3, який підписується сторонами на протязі 3 календарних днів з моменту передачі актів замовнику.

Відповідно до п. 6.3. замовник зобов'язується:

- прийняти по акту виконані роботи;

- оплатити роботу відповідно Договору.

Згідно із бухгалтерською довідкою позивача, відповідач 27.02.2012 р. здійснив попередню оплату за договором підряду від 22.12.11 р. у сумі 12730 грн., що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач, в якості доказу виконання робіт за договором підряду надав до суду довідку про вартість виконаних робіт за березень 2012 р. форми №КБ-3 на суму 25460 грн. та акт приймання виконаних робіт за березень 2012 р. форми №КБ-2в на суму 25460 грн.

Вказані довідка та акт приймання виконаних робіт підписані представником позивача та скріплено печаткою його підприємства, з боку відповідача довідка та акт скріплені печаткою відповідача та міститься підпис, яка знаходиться вище графи для підпису замовника.

Однак, відповідачем а ні в суді 1 інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.33 ГПК України не доведено належними доказами той факт, що у вказаних вище довідці та акті приймання виконаних підрядних робіт печатка та підпис відповідно не належать його підприємству та представнику.

При цьому слід також зазначити, що відповідач не оспорює сам факт виконаних позивачем робіт, а зазначає лише на те, що акт приймання виконаних робіт складений із порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Проте, вказана обставина не може бути підставою для відхилення цього акту, як доказу виконання позивачем робіт. Крім того, позивач при підписанні акту прийому виконаних робіт зазначив дату його підписання, а відповідач підписавши акт і скріпивши його печаткою таким чином погодився із датою складання та підписання вказаною позивачем. Доказів, які б спростовували дату підписання довідки та акту приймання робіт 21.03.12 р. відповідачем не надано.

За таких обставин судова колегія вважає, що факт передачі позивачем і прийняття відповідачем виконаних робіт 21.03.12 р. на суму 25460 грн. є доведеним.

Як зазначалося вище, відповідач частину виконаних робіт у сумі 12730 грн. сплатив відповідачу, отже основний борг відповідача складає 12730 грн.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 12730 грн. правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного та здійснивши перерахунок суми 3% річних, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість та підставність висновку місцевого господарського суду, щодо задоволення позову в частині стягнення 3% річних у сумі 644грн. 52 коп.

Посилання скаржника на недодержання позивачем досудового порядку врегулювання спору не заслуговують на увагу, оскільки відповідно із рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ «ТД «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини 2 ст.124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 р. №15-рп/202 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ «Чорнобаївське» не підтверджені належними доказами і направлені на затягування строку оплати заборгованості.

За таких обставин апеляційна скарга ПАТ "Чорнобаївське" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.14 р. - без змін.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.14 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30.04.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.