Рішення № 38512271, 28.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7243/13 28.04.14

За позовом Відкритого акціонерного товариства "АльфаСтрахування"до Печерського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1про визнання права власності Судді Васильченко Т.В. (головуючий) Любченко М.О.

Марченко О.В.

в присутності представників сторін:від позивача:не з'явилися;від відповідача:Кльоц І.О., довіреність №54 від 08.01.2014;від третьої особи:не з'явилися.Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «АльфаСтрахування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Печерського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання права власності на автомобіль Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору та зобов'язання повернути вказаний автомобіль позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний автомобіль було застраховано у позивача на підставі страхового полісу № 08814/046/00428/7 від 29.06.2007 і після настання страхового випадку - крадіжки, потерпілому було виплачено страхове відшкодування, у зв'язку з чим згідно договору № 00017802/8 від 02.10.2008 всі права на автомобіль перейшли до Відкритого акціонерного товариства «АльфаСтрахування», втім відповідач не повертає йому вказаний автомобіль, заперечуючи право позивача на нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2013 у прийнятті вказаної позовної заяви відмовлено на підставі п.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2013 у справі № 910/7243/13 скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

В порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 910/7243/13 передано на розгляд судді Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.06.2013, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, справу № 910/7243/13 за позовом Відкритого акціонерного товариства "АльфаСтрахування" до Печерського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання права власності на автомобіль, зобов'язання повернути автомобіль передано судді Курдельчуку І.Д. для вирішення питання про прийняття позовної заяви для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 порушено провадження у справі №910/7243/13 та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2013 справу №910/7243/13 передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р., у зв'язку із виходом судді з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2013 справу №910/7243/13 прийнято до провадження суддею Станіком С.Р. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2013 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

20.08.2013 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення до позовної заяви, в яких вказав, що рішення третейського суду, яким визнано право власності третьої особи на спірний автомобіль не є правовстановлюючим документом на автомобіль та крім того відповідно до резолютивної частини даного рішення строк його дії обмежено одним роком у випадку, якщо його не буде виконано добровільно, а отже оскільки рішення суду не виконано, автомобіль в органах ДАІ не зареєстровано, строк його дії збіг і на сьогоднішній день воно не чинне.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2013 справу №910/7243/13 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 справу №910/7243/13 прийнято до провадження судді Спичак О.М. та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу №910/7243/13 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу №910/7243/13 прийнято до провадження судді Станіка С.Р. та призначено до розгляду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату №04-1/982 від 03.10.2013 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу №910/7243/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В. у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 справу №910/7243/13 прийнято до провадження судді Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

14.11.2013 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення, в яких вказав, що автомобіль утримується як речовий доказ понад трьох років, що не може виправдовувати порушення прав власності позивача та гр. ОСОБА_1 відповідальний перед відповідачем за збереження автомобіля згідно зберігальної записки та в силу норм КПК України на правовідносини між позивачем і відповідачем не впливає.

15.11.2013 на адресу суду надійшов лист Печерського районного управління головного управління МВС України в м.Києві №54/2058 від 14.11.2013 щодо стану розслідування кримінальної справи № 06-12238, в якому вказано, що 09.07.2010 постановою дізнавача відділу дізнання Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві до кримінальної справи № 06-12238 в якості речового доказу долучено спірний автомобіль, який залишено для зберігання на спеціальному майданчику тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів, в подальшому 18.02.2011 постановою слідчого відділу дізнання Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві на підставі ст.ст. 79,80,130 КПК України (в редакції 1960 року) місце зберігання вказаного речового доказу змінено та передано на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_1

В судовому засіданні 02.12.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 02.12.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/7243/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2013 справу №910/7243/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено до розгляду.

24.01.2014 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення до позовної заяви, в яких вказав, що позивач набув права власності на спірний автомобіль у зв'язку з настанням страхового випадку, виплатою відшкодування та на підставі п.5 договору № 00017802/8 від 02.10.2008, однак не взмозі отримати свідоцтво на ТЗ не пред'явивши авто в органи реєстрації.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.01.2014 справу №910/7243/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014 справу №910/7243/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Марченко О.В. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 справу №910/7243/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Ломака В.С., Марченко О.В., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П. судді: Ломака В.С., Марченко О.В. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу №910/7243/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Марченко О.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу №910/7243/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Марченко О.В. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному справу №910/7243/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 справу №910/7243/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Марченко О.В. та призначено до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі.

Позивач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008 в м. Москва було викрадено автомобіль Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору, російський номерний знак НОМЕР_1, належний на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_7, про що порушено кримінальну справу за ч.4 ст.158 УК РФ, а сам автомобіль оголошено в міжнародний розшук Інтерпол.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль було застраховано Відкритим акціонерним товариством «АльфаСтрахування» відповідно до страхового полісу № 08814/046/00428/7 від 29.06.2007.

02.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «АльфаСтрахування» та ОСОБА_7 підписано договір №00017802/8 про порядок виплати страхового відшкодування по договору страхування (полісу) №08814/046/00428/7, пунктом 5 якого визначено, що страхувальник, отримавши повне страхове відшкодування за автотранспортний засіб, повністю відмовляється від своїх прав на автотранспортний засіб на користь страховика і не має надалі ніяких претензій до страховика по виплаті страхового відшкодування.

В рамках існуючого страхування та враховуючи факт крадіжки автомобіля, позивачем було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_7 у розмірі 4176798,17 російських рублів, що підтверджується платіжним дорученням № 65033 від 11.11.2008.

Таким чином, з моменту виплати суми страхового відшкодування право власності ОСОБА_7 на спірний автомобіль припинилося.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземними елементом.

Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземними елементами, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього закону, інших законів, міжнародних договорів України (ст.4 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Ч.1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Судом встановлено, що виникнення права власності у позивача на спірний автомобіль відбулося в результаті виконання умов договору страхування, укладеного між іноземними суб'єктами господарювання на території Російської Федерації, відповідно до чинного законодавства Російської Федерації.

З огляду на викладене, судом при вирішенні даного спору в частині, що стосується підстав виникнення права власності у позивача на спірний автомобіль, застосовується матеріальне право Російської Федерації.

Так, згідно з положеннями ст. 965 Цивільного кодексу Російської Федерації після виплати страхового відшкодування до страховика переходять всі права та обов'язки страхувальника.

Відтак, після виплати страхового відшкодування, всі права страхувальника на автомобіль Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору перейшли до страхової компанії Відкритого акціонерного товариства «АльфаСтрахування», що узгоджується із нормами Цивільного кодексу України щодо підстав набуття права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2010 співробітниками ІДПС ВДАІ з обслуговування Печерського району м.Києва по вул. Городецького, 5 в м.Києві було затримано автомобіль Bentley Continental GT, реєстраційний номер НОМЕР_2, з зміненим кустарним способом ідентифікаційним номером кузова.

По факту виявлення спірного автомобіля на території України Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві порушено кримінальну справу № 06-12238 за ознаками злочину передбаченого ст. 290 КК України.

Згідно висновку експерта № 8/1-7 (ВРЕР) від 14.07.2010 символи первинного ідентифікаційного номера кузова автомобіля Bentley Continental GT, реєстраційний номер НОМЕР_2, чорного кольору, змінювалися кустарним способом. Первинним номером кузова вищевказаного автомобіля є: НОМЕР_3

09.07.2010 постановою дізнавача відділу дізнання Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві до кримінальної справи № 06-12238 в якості речового доказу було приєднано вищевказаний автомобіль Bentley Continental GT, який залишено для зберігання на спеціальному майданчику тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів підпорядкований УДАІ ГУ МВС України в м.Києві за адресою: м.Київ, вул. Озерна, 1.

В подальшому, постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві про зміну місця зберігання речового доказу від 18.02.2011, автомобіль Bentley Continental GT первинний номер кузова НОМЕР_3, змінений номер кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер на момент затримання НОМЕР_2 передано для подальшого зберігання громадянину ОСОБА_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Печерського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з заявами про повернення автомобіля Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору позивачу, як належному власнику, втім його вимоги залишенні без задоволення, що порушує його права як власника, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно із ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За приписами ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі зібраних у справі доказів суд прийшов до висновку, що позивач належними засобами доказування довів набуття ним права власності на спірний автомобіль - Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору, останній номерний знак НОМЕР_1, відповідно до чинного законодавства Російської федерації.

Відтак, враховуючи зміст ст.ст. 316, 317, 318 Цивільного кодексу України, позивач набув повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню вказаним вище спірним автомобілем.

При цьому, право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу. Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами. Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача, а також - належності обраного способу судового захисту.

З огляду на обраний позивачем спосіб захисту свого права, в контексті приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у справі є як наявність у позивача права власності на спірне майно, так і порушення (невизнання) такого права відповідачем.

Відтак, враховуючи, що позивач належними засобами доказування довів своє право власності на спірний автомобіль, але це право не визнається та оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим автомобіль не повертається, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповіді відповідача та надані відповідачем в судових засіданнях пояснення, суд дійшов висновку, що позивач мав право на звернення до господарського суду з відповідним позовом, який є обґрунтованим та доведеним.

При цьому, судом критично оцінюється твердження відповідача про відсутність у нього спірного автомобіля, оскільки як підтверджується зібраними у справі доказами, спірний автомобіль переданий відповідачем лише на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_1 і єдиною правовою підставою перебування спірного автомобіля у громадянина ОСОБА_1 на даний час є постанова від 18.02.2011 про передачу майна на відповідальне зберігання, з огляду на те, що в резолютивній частині рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 03.11.2010, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Bentley Continental GT, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, визначено строк його дії один рік у випадку, якщо його не буде виконано добровільно, а отже оскільки рішення не виконано, автомобіль в органах ДАІ не зареєстровано, строк його дії збіг і на сьогоднішній день воно не чинне.

До того ж, рішення третейського суду не є актом органу судової влади, з яким закон пов'язує виникнення права на майно.

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Тому, в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Третейський же розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування.

Третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), тобто не є складовою судової гілки влади.

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судової гілки влади (судів загальної юрисдикції).

Наведена правова позиція визначена в Рішенні Конституційного суду України у справі N 1-3/2008 про завдання третейського суду від 10 січня 2008 року N 1-рп/2008.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на транспортний засіб - Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору, останній російський номерний знак НОМЕР_1 за Відкритим акціонерним товариством «АльфаСтрахування» та зобов'язання Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві повернути Відкритому акціонерному товариству «АльфаСтрахування» вказаний автомобіль, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати право власності на автомобіль Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору за Відкритим акціонерним товариством «АльфаСтрахування» (115162, м. Москва, Шаболовка, б.31 стр. Б, іпн 7713056834/775001001).

3.Зобов'язати Печерське районне управління головного управління Міністрерства внутрішніх справ України в м. Києві (01010, м. Київ, вул. Московська, 30, ідентифікаційний код 08672911) повернути автомобіль Bentley Continental GT, кузов НОМЕР_3, 2004 року випуску, чорного кольору Відкритому акціонерному товариству «АльфаСтрахування» (115162, м. Москва, Шаболовка, б.31 стр. Б, іпн 7713056834/775001001).

4.Стягнути з Печерського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01010, м. Київ, вул. Московська, 30, ідентифікаційний код 08672911) на користь Відкритого акціонерного товариства «АльфаСтрахування» (115162, м. Москва, Шаболовка, б.31 стр. Б, іпн 7713056834/775001001) 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.04.2014.

Головуючий суддя: Т.В. Васильченко

Судді М.О. Любченко

О.В. Марченко