Рішення № 38512127, 22.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2014 Справа № 905/679/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю помічника судді Смелянцевої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» м.Єнакієве Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ДОНРЕМПУТЬ» м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 5467,49грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнір К.М. за довіреністю №011-383 від 02.01.2014 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

30.01.2014року Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімпром» м.Єнакієве Донецької області (далі - ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ДОНРЕМПУТЬ» м.Краматорськ Донецької області (далі - ТОВ «ВФ «ДОНРЕМПУТЬ») з вимогами про стягнення 5467,49грн. з яких 5412,82грн. - заборгованість, 27,61грн. - 3% річних, 27,06грн. - інфляційні витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.07.2012року відповідач звернувся до позивача з листом №02/56, в якому просив здійснити відправлення залізничного крану КЖД-253 з платформою прикриття на адресу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на станцію Комунарськ, 20.07.2012року позивач здійснив відправку залізницею, за наслідками чого направив на адресу відповідача рахунок - фактуру, однак відповідач оплату не здійснив, зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 05.02.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/679/14.

Ухвалою від 01.04.2014року суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №231 від 04.05.2012року, договірної ціни, локального кошторису №2-1-1, листів №02/56 від 10.07.2012року, №017-2423 від 19.07.2012року, №017-2436 від 20.07.2012року, відомості №2107022021070061 плати за користування вагонами, залізничних накладних №49248354, №49248370, актів виконаних робіт №20/07/1, №20/07 від 20.07.2012року, рахунків, платіжного доручення №3780 від 27.07.2012року, договору №S22 на транспортне обслуговування від 12.11.2008року,додаткової угоди №25 від 29.11.2011року, рахунку - фактури №ЗА-0001258 від 25.09.2012року, претензії №011-4822 від 26.11.2013року, повідомлення про вручення поштового відправлення, правовстановлюючих документів підприємства, а також довідки щодо факту оплати послуг та планової вартості тепловозу.

У додаткових письмових поясненнях, які надані суду 12.02.2014року, 01.04.2014року, 10.04.2014року, позивач вказує, що між сторонами у справі були укладені договори підряду №№246,247,248 від 25.06.2011року, №231 від 04.05.2012року, для виконання робіт за якими був залучений кран відповідача КЖД-253, на територію позивача кран прибув за залізничними накладними №53039699, №53041182; після здійснення відправлення крану на підставі листа №02/56 від 10.07.2012року позивач направив відповідачу акт приймання-здачі виконаних робіт від 25.07.2012року, який відповідачем не підписаний; послуга з транспортування крану не входить у предмет договорів підряду, що зазначені вище. На підтвердження фактів, що зазначені у письмових поясненнях, позивач надав суду належним чином засвідчені копії: залізничних накладних №53039699, №53041182, акту перевірки технічного стану крану, який призначений до пересилки, від 30.07.2011року, договорів №№246,247,248 від 25.06.2011року, акту приймання-здачі виконаних робіт від 25.07.2012року, реєстру вихідної рекомендованої кореспонденції, витягу з книгу обліку вихідної кореспонденції, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012року за договором підряду №231 від 04.05.2012року, а також калькуляцію собівартості ЖДЦ на липень 2012року.

За клопотаннями позивача 22.04.2014року судом до матеріалів справи залучено належним чином засвідчені копії: договору №7/140 від 27.10.2006року, акту по перевезенню залізничного крану з додатками від 20.07.2012року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526,527, 536, 625, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 12, 54, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник позивача у судовому засіданні 22.04.2014року просив задовольнити позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2014року, як і у жодне з попередніх судових засідань, не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений у спосіб, що передбачений ГПК України, докази чого містяться в матеріалах справи.

Зокрема, відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За даними, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «ВФ «ДОНРЕМПУТЬ» має наступну адресу місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Сакко І Вацетті, буд. 2

Дана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві.

Вся кореспонденція суду, що направлялась на юридичну адресу відповідача, отримана відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

За залізничними накладними №53039699, №53041182 кран КЖД-253 зав.№959 з платформою прикриття прибув на територію позивача задля виконання договорів підряду №№246,247,248 від 25.06.2011року, а у подальшому, №231 від 04.05.2012року, на виконання з ремонту внутрішньозаводських залізничних шляхів позивача, який виконувався відповідачем. Факт необхідності застосування крану при виконанні ремонту, зокрема, вбачається з локального кошторису №2-1-1, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За вимогами ст. 181 ГК України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

ТОВ «ВФ «ДОНРЕМПУТЬ» направлено на адресу ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» лист №02/56 від 10.07.2013року, згідно якого просило здійснити відправлення залізничного крану КЖД-253 зав.№959 на своїх осях, який належить ТОВ «ВФ «ДОНРЕМПУТЬ» з платформою прикриття за реквізитами позивача на станцію Комунарськ Донецької залізниці, код станції 506209, отримувач ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», код підприємства 3437. Оплату гарантувало.

Таким чином, пропозиція відповідача укласти договір на надання послуг з транспортування крану, викладена у листі №02/56 від 10.07.2013року, який по суті є замовленнями на виконання відповідних послуг та за яким відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити їх.

Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджуються діями, які засвідчують бажання укласти договір на запропонованих умовах, а саме: прийняття до виконання замовлення, яке виражено у формі листа, та здійсненням дій направлених на виконання договору.

Зокрема, 19.07.2012року позивач звернувся до Донецької залізниці з листом №017-2423 від 19.07.2012року, в якому просив надати згоду на відправлення крану зі станції Єнакієво; до ТОВ «Скіф - Шиппінг» з листом №017-2436 від 20.07.2012року з проханням підтвердити провізну плату за перевезення залізничного крану за станції Єнакієво до станції Комунарськ.

Правовідносини позивача з означеними підприємства випливають з договорів №7/140 від 27.10.2006року на експлуатацію залізничного під'їзного шляху ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» при станції Єнакієво та №S22 на транспортне обслуговування від 12.11.2008року (з додатковими угодами до них).

Як вбачається з акту перевезення залізничного крану від 20.07.2012року, вказаний кран з платформою прикриття транспортовано з станції Вугільна Яма позивача до станції Єнакієво Донецької залізниці, витрачено 1 годину роботи тепловозу, на підтвердження чого позивач надав суду розрахунок часу передаточного складу на станцією Єнакієво. Факт транспортування також підтверджується пам'яткою ваговика №29, пам'яткою №82 на здачу вагонів, маршрутним листом вантажного поїзду.

20.07.2012року ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» за залізничними накладними №49248354, №49248370 здійснено відправлення залізничного крану КЖД-253 з платформою прикриття на станцію Комунарськ Донецької залізниці, отримувач ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Експедиторські послуги за вказаним перевезенням надало ТОВ «Скіф - Шиппінг».

25.07.2012року ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» складено та підписано акт приймання-здачі виконаних робіт згідно листа №02/56 від 10.07.2013року, за яким визначено найменування робіт та їх вартість, а саме, залізничний тариф за перевезення крану та платформи до станції Комунарськ, плата за користування вагоном №44918423, послуги експедитора, транспортування крану з платформою з шляхів позивача на станцію Єнакієво, на загальну суму 5412,82грн.

Факт понесення позивачем витрат, які зазначені у акті, підтверджується належним чином засвідченими копіями відомості №2107022021070061 плати за користування вагонами, актів виконаних робіт №20/07/1, №20/07 від 20.07.2012року, рахунків, платіжного доручення №3780 від 27.07.2012року, а також на підтвердження вартості роботи часу тепловозу позивачем надано суду довідки щодо факту оплати послуг, планову вартість тепловозу, калькуляцію собівартості ЖДЦ на липень 2012року.

Як наслідок, суд вважає доведеним належними та допустими доказами у справі факт понесення з процесі організації та здійснення транспортування крану позивачем витрат, перелік яких наведений у акті приймання-здачі виконаних робіт від 25.07.2012року.

Згідно вказаного акту позивачем сформовано рахунок - фактуру №А-0001258 від 25.09.2012року на суму 5412,82грн.

Даний акт та рахунок - фактуру направлено на адресу відповідача 27.09.2012року, що вбачається з витягу з книги обліку вихідної кореспонденції та реєстру вихідної рекомендованої кореспонденції за 27.09.2012року.

Відповідач факт отримання документів не спростував.

Як свідчить уповноважений представник позивача, акт приймання-здачі виконаних робіт від 25.07.2012року відповідач не підписав, мотивованої відмови від підписання не надав, примірник акту не повернув, рахунок - фактуру не сплатив.

З огляду на наведені факти, суд вважає, що позивачем за замовленням відповідача надані послуги з транспортування крану з платформою, відповідач будь-якими доказами даного факту не спростував, мотивованої відмови від підписання акту не надав, якість послуг, їх обсяг або вартість не оспорив.

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до ТОВ «ВФ «ДОНРЕМПУТЬ» з претензією №011-4822 від 26.11.2013року, в якій просив сплатити заборгованість в сумі 5412,82грн. протягом семи днів з дня отримання претензії.

До вказаної претензії в якості додатку доданий розрахунок заборгованості та рахунок-фактура №А-0001258 від 25.09.2012року.

Претензія відповідачем отримана 02.12.2013року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості наданих послуг на суму 5412,82грн., не спростував факт отримання претензії.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

У листі №02/56 від 10.07.2013року, згідно якого відповідач просив здійснити відправлення залізничного крану КЖД-253 зав.№959 з платформою прикриття на станцію Комунарськ, останній гарантував оплату послуг.

Відповідачем отримано претензію позивача №011-4822 від 26.11.2013року - 02.12.2013року, за якою позивач за спірним актом просив відповідача сплатити суму заборгованості в розмірі 5412,82грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази сплати заборгованості в сумі 5412,82грн.відповідачем суду не представлені.

На підставі наведеного, суд робить висновок, що заборгованість в сумі 5412,82грн. на теперішній час відповідачем позивачу не сплачена.

Оскільки матеріалами справи доведено факт надання позивачем послуг, строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті цих послуг на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату їх вартості, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем її розміру. Відповідно в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому порядку.

Виходячи з того, що позовні вимоги в розмірі 5412,82грн. повністю доведені позивачем належними та допустимими доказами та обґрунтовані матеріалами справи, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як вбачається з позовної заяви, ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 27,61грн. за період з 10.12.2013року по 29.01.2014року, а також інфляційні витрати в сумі 27,06грн. за грудень 2013року.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаної суми.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за вказаний період, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснено арифметично вірно, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задовольняються повністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1827,00грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» м.Єнакієве Донецької області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ДОНРЕМПУТЬ» м.Краматорськ Донецької області про стягнення 5467,49грн., у тому числі основної заборгованості в сумі 5412,82грн., 3% річних в сумі 27,61грн., інфляційних витрат в сумі 27,06грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ДОНРЕМПУТЬ» (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Сакко і Вацетті, буд. 2, ідентифікаційний код 21951449) на користь Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» ( 86406, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Марата, буд.1, ідентифікаційний код 31272173) основну заборгованість в сумі 5412,82грн., 3% річних в сумі 27,61грн., інфляційні витрати в сумі 27,06грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 22.04.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28.04.2014року.

Суддя А.М. Осадча