Постанова № 38510595, 30.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1215/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005451702 та № 0005641702 від 19.12.2013 р.,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2013 р. № 0005451702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 94505,60 грн., з яких за основним платежем на 67291,96 грн., за штрафними санкціями на 31077,14 грн., та № 0005641702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 45672,36 грн., з яких за основним платежем на 36537,89 грн., за штрафними санкціями на 9134,47 грн.

Свої вимог мотивує неправомірністю висновків ДПІ у м.Херсоні щодо нікчемності господарських операцій між позивачем та ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок", оскільки факт отримання товарів та послуг від вказаних контрагентів підтверджується первинними документами, які є належним доказом формування показників звітності з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість. Жодним нормативним актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по відносинах з ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок" підтверджується договорами, актами виконаних робіт, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Відповідачем вказані первинні документи взагалі не досліджувалися, а було взято до уваги лише інформацію, яка викладена в актах перевірок контрагентів ФОП ОСОБА_3 Вказує на те, що податкове законодавство не пов'язує право платника податку на податковий кредит та валові витрати з фактичним знаходженням підприємств-постачальників за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних чи залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема, представник відповідача зазначив, що позивач упродовж 2011-2012 років протиправно формував валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з контрагентами - ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок", які є безтоварними, оскільки за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій. Дані підприємства не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 01.11.2013 р. по 13.11.2013 р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2013 р. № 1456/21-03-17-02/НОМЕР_3.

У висновку акту перевірки зазначено, що виявлено порушення:

1. п.177.4 ст.177, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 36537,89 грн. (в т.ч. за 2011 рік - 15147,95 грн., за 2012 рік - 21389,94 грн.);

2. п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. всього у сумі 67291,96 грн. (в т.ч. за 2011 рік - 17116,39 грн., за 2012 рік - 50175,57 грн.).

На підставі вказаних висновків ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2013 р. № 0005451702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 94505,60 грн., з яких за основним платежем на 67291,96 грн., за штрафними санкціями на 31077,14 грн., та № 0005641702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 45672,36 грн., з яких за основним платежем на 36537,89 грн., за штрафними санкціями на 9134,47 грн.

Фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість слугували висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність господарських операцій позивача з ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок". Ці висновки відповідача ґрунтуються на тому, що вказані контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, не мають основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, перевірками не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, ДПІ у м.Херсоні вказує на те, що слідчим відділом ПМ ДПС у Херсонській області порушено кримінальне провадження № 32012230000000072 за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Кастон Юг", за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України. В рамках досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП "Островок", ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Кастон Юг", ПП "Сервісагротрейд" протягом періоду з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р. здійснювали заходи, направлені на формування штучного податкового кредиту, та, як наслідок, завищення податкових зобов'язань, відображення в податковому обліку безтоварних операцій, сприяли реально діючим СГД в ухиленні від сплати податків.

Між тим суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Порядок формування валових витрат та податкового кредиту врегульовано Податковим кодексом України.

Так, положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для формування витрат та податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради 16.08.2001 р. Основним видом діяльності позивача є діяльність автомобільного вантажного транспорту.

1) 31.01.2011 р. між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Равас" укладено договір поставки № 1, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар по накладним у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору. Пунктом 4.1 договору визначено, що продукція доставляється транспортом Продавця і за рахунок Продавця. Перехід права власності на продукцію відбувається в момент передачі продукції та підписання сторонами накладних (п.4.2).

На виконання умов договору ПП "Равас" у січні, березні 2011 року поставило позивачу шини та колінчаті вали на загальну суму 29334,80 грн., з яких ПДВ - 4889,13 грн., що підтверджується видатковими накладними від 31.01.2011 р. № РН-0000002, від 07.03.2011 р. № РН-07/03/2, податковими накладними від 31.01.2011 р. № 3, від 07.03.2011 р. № 20.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

2) 01.07.2011 р. між позивачем та ТОВ "Фаворіт-Найс" укладено договір поставки № 010702, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар по накладним у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору. Пунктом 4.1 договору визначено, що продукція доставляється транспортом Продавця і за рахунок Продавця. Перехід права власності на продукцію відбувається в момент передачі продукції та підписання сторонами накладних (п.4.2).

На виконання умов договору ТОВ "Фаворіт-Найс" у липні 2011 року поставило позивачу шини та колінчаті вали на загальну суму 66381,50 грн., з яких ПДВ - 11063,58 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.07.2011 р. № РН-040702, податковою накладною від 04.07.2011 р. № 43.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

3) 06.12.2011 р. між позивачем та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" укладено договір купівлі-продажу № 0602-2, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар по накладним у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору. Пунктом 4.1 договору визначено, що продукція доставляється транспортом Продавця і за рахунок Продавця. Перехід права власності на продукцію відбувається в момент передачі продукції та підписання сторонами накладних (п.4.2).

На виконання умов договору ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" у лютому 2012 року поставило позивачу колінчаті вали на загальну суму 27366 грн., з яких ПДВ - 4561 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.02.2012 р. № РН-060202, податковою накладною від 06.02.2012 р. № 10.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

4) 13.06.2012 р. між позивачем та ПП "Островок" укладено договір поставки № 06-11, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору. Пунктом 3.2 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару Покупцю та підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця. Умови та місце поставки Товару провадиться відповідно до замовлень Покупця. Розвантаження транспорту Постачальника виконує Покупець (п.4.1).

На виконання умов договору ПП "Островок" у червні 2012 року поставило позивачу автомобільні шини на загальну суму 87799,80 грн., з яких ПДВ - 14633,30 грн., що підтверджується видатковими накладними від 15.06.2012 р. № РН-150602, від 21.06.2012 р. № РН-210602, податковими накладними від 15.06.2012 р. № 67, від 21.06.2012 р. № 68.

Розрахунки проведено у безготівковій формі згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів від 15.06.2012 р. № 187, від 18.06.2012 р. № 194, від 19.06.2012 р. № 198, від 20.06.2012 р. № 202, від 21.06.2012 р. № 207, від 22.06.2012 р. № 208, від 25.06.2012 р. № 217, від 26.06.2012 р. № 221.

5) 01.09.2012 р. між позивачем та ПП "Островок" укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг № ДГ 09-1, відповідно до п.1.1 якого Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень. Згідно з даним договором Експедитор: здійснює перевезення автотранспортом Замовника, надає експедиторські послуги (планування перевезень, підбір та надання необхідного транспорту) (п.1.2).

На виконання умов договору ПП "Островок" у вересні 2012 року надало позивачу експедиційні послуги на загальну суму 54000 грн., з яких ПДВ - 9000 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.09.2012 р. № ОУ-260904, від 28.09.2012 р. № ОУ-280913, податковими накладними від 26.09.2012 р. № 186, від 28.09.2012 р. № 187, товарно-транспортними накладними ААК № 49 від 12.09.2012 р., 01АА № 51 від 12.09.2012 р., ААК № 48 від 12.09.2012 р., БЗС № 035171 від 20.09.2012 р., БЗС № 035166 від 19.09.2012 р., БЗС № 035164 від 19.09.2012 р., БЗС № 03165 від 19.09.2012 р., БЗС № 035170 від 20.09.2012 р.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що перевезення товарів від ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок" здійснювалося власним автотранспортом ФОП ОСОБА_3 Наявність у позивача власного автотранспорту підтверджується актом перевірки від 20.11.2013 р. № 1456/21-03-17-02/НОМЕР_3, перелік якого зазначено на аркушах 8-9 (легкові: ВАЗ 211340, д.н. НОМЕР_4; вантажні: ГБК 8350 д.н. НОМЕР_5, ГБК 8350 д.н. НОМЕР_6, КАМАЗ 5320 д.н. НОМЕР_7, ГБК 8350 д.н. НОМЕР_8, КАМАЗ 5320 д.н. НОМЕР_9, КАМАЗ 5320 д.н. НОМЕР_10).

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціях з вищевказаними контрагентами, які були предметом перевірки.

Зазначені контрагенти позивача на момент проведення операцій з ФОП ОСОБА_3 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що також підтверджено актами перевірок цих контрагентів, а тому мали право на виписку податкових накладних.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та валові витрати порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагентів платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені в акті перевірки обставині діяльності ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок", з якими ДПІ у м.Херсоні пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності цих контрагентів, в матеріалах справи відсутні. ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Суд вважає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем в їх адрес коштів з метою завищення податкового кредиту та валових витрат без фактичного отримання від них товарів чи послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак у даній справі докази вчинення позивачем таких дій відсутні.

З наведеного слідує, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари роботи чи послуги від осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вичиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення представниками позивача таких злочинних дій, і не надає докази притягнення посадових осіб позивача та осіб, які причетні до діяльності вищевказаних контрагентів, до кримінальної відповідальності за такі дії.

Суд не вважає належним доказом протиправності формування податкового кредиту та валових витрат посилання відповідача на порушення кримінального провадження № 32012230000000072 за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Кастон Юг", за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, так як згідно ч.4 ст.72 КАС України належним та допустимим доказом може бути лише вирок суду у кримінальному провадженні. Однак такого вироку на даний час не має.

Окремо суд зазначає, що відповідачем взято до уваги інформацію, викладену в акті Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 24.07.2012 р. № 28/23-2/37517328 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за лютий, травень 2012 року".

З аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, п.п.6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суджень щодо відсутності об'єктів оподаткування, визнання нікчемними правочинів, так як у ньому мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили неможливість проведення зустрічної звірки. Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнаний належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Суд також звертає увагу на те, що ТОВ "Фаворіт-Найс" оскаржило правомірність проведення перевірки та висновків, викладених у акті Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 20.01.2012 р. № 6/23-1/37517254 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визнання показників декларації з податку на додану вартість за період з 11.05.2011 р. по 31.12.2011 р.".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 р., яка набрала законної сили 18.06.2013 р., позов ТОВ "Фаворіт-Найс" задоволено: визнано протиправними дії Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС по визнанню нікчемними угод, укладених ТОВ "Фаворіт-Найс" з контрагентами за період 11.05.2011-31.12.2011 р. в акті від 20.01.2012 р. № 6/23-1/37517254 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 11.05.2011 р. по 31.12.2011 р.; визнано протиправними дії Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.2011 р. по 31.12.2011 р.; зобов'язано Переяслав-Хмельницьку ОДПІ Київської області ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.2011 р. по 31.12.2011 р.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало чинності, встановлено протиправність дій податкового органу по проведенню перевірки та висновків про нікчемність укладених ТОВ "Фаворіт-Найс" угод.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з цими підприємствами, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту та про неправомірне формування валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно тверджень ДПІ у м.Херсоні про нікчемність правочинів, суд зазначає, що по-перше, угоди позивача із вказаними контрагентами за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих угоди недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо протиправності формування ФОП ОСОБА_3 валових витрат та податкового кредиту по операціях з ПП "Равас", ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", ПП "Островок", а тому податкові повідомлення-рішення від 19.12.2013 р. №№ 0005451702, 0005641702 підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 19.12.2013 р. №№ 0005451702, 0005641702.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) судовий збір у сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 травня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3