Постанова № 38506734, 05.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1952/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Алчевського міського центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 720,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевського міського центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 720,77 грн., позовні вимоги у якому обґрунтувані тим, що наказом від 13.08.2013 № НТ130813 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Згідно відповіді Державної податкової служби від 14.01.2014 під час перебування на обліку по безробіттю в Алчевському міському центрі зайнятості відповідач отримував дохід відповідно до умов трудового договору, що є порушення ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Спеціалістом центра зайнятості була проведена перевірка зазначеної інформації, якою встановлено, що відповідач під час перебування на обліку у позивача та одержання матеріального забезпечення з 19.08.2013 по 02.12.2013 працював в ТОВ «Електротехнічна компанія» на посаді електромонтажника з 18 липня 2013 року по теперішній час на умовах трудової угоди від 18.07.2013 №9 і отримав дохід. Під час реєстрації ОСОБА_1 був ознайомлений з пам'яткою «ваші права - ваші обов'язки», що підтверджується його особистим підписом на заяві від 12.08.2013. У зв'язку з чим директором Алчевського міського центра зайнятості видано наказ від 11.02.2014 №24 про повернення відповідачем одержаних ним коштів у сумі 720,77 грн. за період з 19.08.2013 по 02.12.2013. 12 лютого 2014 року відповідачу було направлено лист №02/2-465, щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у розмірі 720,77 грн., який він отримав особисто 24.02.2014, однак суму боргу не сплатив.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача суму матеріального забезпечення у розмірі 720,77 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, вказаною адресно-довідковим підрозділом УДМС України в Луганськійобласті. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 12.08.2013 ОСОБА_1 звернувся до Алчевського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не забезпечує себе роботою самостійно, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не навчався на денній формі навчання, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує (а.с.13).

На підставі вищевказаної заяви, наказом Алчевського міського центру зайнятості від 13.08.2013 №НТ130813, ОСОБА_1 надано статус безробітного з 12.08.2013, призначена допомога по безробіттю з 19.08.2013 та розпочато її виплату з 03.09.2013 (а.с.7-9).

Наказом Алчевського міського центру зайнятості від 27.01.2014 №НТ140127 ОСОБА_1, з 20.01.2014, знято з реєстрації безробітних у зв'язку з невідвідуванням безробітним без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування, відповідно до абз. 2 п. 2 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплату допомоги по безробіттю припинено з 03.12.2013 (а.с.7-9).

Судом встановлено, що протягом періоду перебування у статусі безробітного ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 19.08.2013 по 02.12.2013 у розмірі 720,77 грн. (а.с.25).

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст. 25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З метою перевірки інформації Державної податкової служби від 03 квітня 2013 року та правомірності отримання особами, яким надано статус безробітного, коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття позивачем зроблено запит до ТОВ «Електротехнічна компанія», у відповідь на який позивачу надано: копії трудової угоди, наказу про прийняття на роботу та відомості про отримані доходи відповідачем.

Як вбачається з наказу № 07-06 ТОВ «Електротехнічна компанія» ОСОБА_1 з 18.07.2013 прийнято на роботу, на посаду електромонтажника з окладом 1220,00 грн. на місяць, на умовах трудової угоди № 9 від 18.07.2013 (а.с.18,19).

Відповідно до відомостей, наданих ТОВ «Електротехнічна компанія» про дохід відповідача за ІІІ квартал 2013 року, заробітна плата ОСОБА_1 склала 2679,95 грн., помісячно: липень 2013 року - 530,43 грн., серпень 2013 року - 929,52 грн., вересень 2013 року - 1220,00 грн. (а.с.17).

Після отримання вищевказаної інформації Алчевським МЦЗ проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, результати якого викладено в акті №16 від 11.02.2014 (а.с.15-16)

На виконання Порядку розслідування страхових випадків Алчевським міським центром зайнятості прийнято наказ №24 від 11.02.2014 про повернення відповідачем зайво отриманих коштів в сумі 720,77 грн. (а.с.24).

Тобто, в період перебування у статусі безробітного - з 19.08.2013 по 02.12.2013, відповідач був працевлаштований у ТОВ «Електротехнічна компанія» електромонтажником з 18 липня 2014 року та отримував заробітну плату.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 з 18.07.2013 належав до категорії зайнятого населення. Однак, відповідач у цей період мав статус безробітного та не повідомив про це Алчевським МЦЗ, у зв'язку з чим з 19.08.2013 по 02.12.2013 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 720,77 грн. на підставі подання відповідачем недостовірних даних.

Алчевським міським центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення від 12.02.2014 №02/2-465 про повернення коштів в сумі 720,77 грн., яким запропоновано відповідачу добровільно сплатити зайво отримані кошти протягом 15 календарних днів від дня отримання цього повідомлення та копії наказу, яке отримано відповідачем особисто 24.02.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26,27).

Згідно довідки позивача сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю, що підлягає стягненню з відповідача складає 720,77 грн. (а.с.25)

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону № 803 до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування у статусі безробітного був працевлаштований та не повідомив Алчевський міський центр зайнятості, а також враховуючи, що наказ Алчевського міського центру зайнятості від 11.02.2014 № 24 відповідачем не оскаржувався та на даний час не скасований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Алчевького міського центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь держави в особі Алчевського міського центру зайнятості суму матеріального забезпечення у розмірі 720,77 грн. (сімсот двадцять гривень 77 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.В. Смішлива