Ухвала суду № 38506624, 29.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/984/14 Провадження № 22-ц/795/934/2014 Головуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Скрипки А.А.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:представника апелянта - ОСОБА_5, прокурора Костирка П.М., представників відповідачів: Рокача А.В., Прохоренко О.Є., Біркун Т.М.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Чернігівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_9, в особі його представника ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_9, стягнути солідарно з Центрального відділу ДВС ЧМУЮ та ГУЮ у Чернігівській області на його користь 182000 грн. 00 коп. за рахунок коштів державного бюджету та судові витрати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, апелянт зазначає, що реституція, тобто, повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, можлива лише між його сторонами та що суду необхідно було встановити хто є продавцем та покупцем за договором, який було укладено за результатами прилюдних торгів, та який в подальшому було визнано недійсним. Судом першої інстанції не було надано оцінки тому факту, що кошти в сумі 14969 грн. 08 коп. (виконавчий збір) та 2150 грн. (витрати на проведення виконавчих дій), що не були перераховані стягувачам у виконавчому провадженні, а залишились у розпорядженні ЦВ ДВС ЧМУЮ та ГУЮ у Чернігівській області. Не враховано судом також те, що прилюдні торги з реалізації кватири боржника визнані недійсними саме через дії відповідачів у даній справи та зауважив, що ТОВ «Юнор», яке здійснювало проведення прилюдних торгів на даний час не існує, тому отримані ними кошти повинні бути повернути виконавчою службою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив обставини справи, з'ясував характер правовідносин сторін та норми права, які їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виручені в ході проведення державною виконавчою службою виконавчих дій по реалізації з торгів арештованого майна кошти отримали стягувачі у виконавчому провадженні, реалізація спірного майна з аукціону проводилась з метою задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні, тобто, саме стягувачі є вигодонабувачами за вказаним вище правочином, який визнаний недійсним. При цьому, саме стягнення коштів зі стягувачів призведе до повернення сторін до первісного стану, що існував до укладення правочину, який визнаний недійсним, а Центральний відділ ДВС Чернігівського МУЮ діяв лише в інтересах стягувача у виконавчому провадженні. Кошти отримані від реалізації майна були перераховані Центральним відділом ДВС стягувачам по зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_11 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не підлягають стягненню з відповідачів Центрального відділу ДВС ЧМУЮ, ГУЮ в Чернігівській області.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_9 придбав на прилюдних торгах квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8). На депозитний рахунок Центрального відділу ДВС ЧМУЮ надійшла сума в розмірі 160160 грн. 00 коп., сума в розмірі 21840 грн. 00 коп. складає винагорода торгівельної організації ЧФ ТОВ «Юнор», яка перераховувалась за реквізитами ЧФ ТОВ «Юнор» покупцем.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06 серпня 2013 року визнано недійсним проведений ТОВ «Юнор» аукціон з реалізації вищевказаної квартири, що належала ОСОБА_11 та визнано незаконним свідоцтво про право власності ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-12). Дане рішення набуло законної сили.

Згідно Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 визначено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону. Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна проводиться з прилюдних торгів. Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України і визначеними на тендерній (конкурсній) основі. Кошти від реалізації арештованого майна, вносяться на депозитний рахунок органу, після чого державним виконавцем здійснюється їх розподіл у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 7.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р. (далі -Тимчасове положення), прилюдні торги -це продаж нерухомого майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що придбання майна з прилюдних торгів є цілісною процедурою, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів та оформлення їх результатів відноситься до угод купівлі-продажу.

Частиною 3 ст.66 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності є акт про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Тобто сторонами прилюдних торгів є продавець - відділ державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою, і покупець - учасник прилюдних торгів, для яких настали наслідки угоди і можуть наступати наслідки визнання угоди недійсною.

Оскільки прилюдні торги з продажу нерухомого майна, це юридична дія, спрямована на досягнення цивільно-правових наслідків, то на них поширюються правила та вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок розподілу коштів стягнутих державним виконавцем з боржника.

Згідно наданих Центральним відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції платіжних доручень кошти у сумі 160 160,00 грн., що перераховані ОСОБА_9 на депозитний рахунок відділу, розподілені та перераховані наступним чином:

1. 770,26 грн. на користь Управління ПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, р/р 25609303051155 в ВАТ «Ощадбанк», м. Чернігів, МФО 353553, код 21395284, згідно вимоги ПФУ № 698 від 06.05.2010;

2. 2020,00 грн. на користь державного бюджету: № 31119149700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, згідно постанови № 053533, 048798, 165290 (штрафи ДАІ).

3. 14969,08 грн. виконавчого збору: р/р № 31312311700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, ЄДРПОУ 22825965;

4. 2150,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, кошти перераховані на спеціальний рахунок Головного управління юстиції у Чернігівській області;

5. 980 грн. повернення авансового внеску на користь ТОВ «Будспеценергоресурси»: р/р № 26005064373700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 34853820.

6. 134691,15 грн. на користь ТОВ «Будспеценергоресурси»: р/р № 26005064373700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 34853820, згідно наказу № 8/41 від 30.03.2010.

7. 396,83 грн. на користь КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»: р/р № 26004301832241 в АТ «Промінвестбанк», МФО 353456, код 21680602, згідно виконавчого листа № 2-4924/2007 від 23.01.2009.

8. 1734,38 грн. на користь «УМЗ» (ПрАТ «МТС Україна»): р/р № 26008526 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код 14333937, призначення платежу: о/р № 1.10239299 за послуги зв'язку, згідно наказу № 2-н-21/10 від 22.01.2010.

9. 2089,00 грн. на користь КП «Деснянське» ЧМР: р/р № 26004300001179 в ПАТ «Банк «Демарк», м. Чернігів, МФО 353575, код 03357731, згідно виконавчого листа № 2-6241/08 від 02.04.2009.

10. 359,30 грн. на користь ВАТ «Укртелеком»: р/р № 26006413 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Чернігів, МФО 353348, код 01189425, згідно наказу № 8/53 від 04.05.2011.

Отже, кошти отримані від реалізації майна, а саме квартири ОСОБА_11, які було перераховано на депозитний рахунок Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції не належать та не належали останньому, а були перераховані стягувачам по зведеному виконавчому провадженню про стягнення боргів із ОСОБА_11

Діяльність органів державної виконавчої служби носить специфічний характер, який полягає у вжитті всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиненні виконавчих дій, направлених на виконання таких рішень.

Діяльність органу державної виконавчої служби не носить ознак отримання прибутку або будь - якої вигоди як від боржників, так і від стягувачів.

Відповідно до Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби - Районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби (далі - Відділ) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі та є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції. Відділ державної виконавчої служби утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Безпосередньо відділ державної виконавчої служби не є розпорядником бюджетних коштів, не складає кошториси.

Головне управління юстиції з метою організації своєї діяльності: складає проект штатного розпису та кошторису на утримання головного управління юстиції, який погоджує з головами ДВС та Укрдержреєстру в частині, що стосується структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік; здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання головного управління юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру; забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає та подає в установленому порядку фінансову звітність; здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та У крдержреєстру.

Крім того, відповідно до п. 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Депозитні суми - це кошти, що не належать бюджетній установі, надходять у її тимчасове розпорядження та із настанням відповідних умов перераховуються за призначенням.

Депозитні суми надходять до установи та не мають відношення до виконання єдиного кошторису бюджетної установи.

В апеляційній скарзі скаржником вказано, що виконавчий збір в сумі 969,08 грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 2 150 грн. залишились в розпорядженні Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та Головного управління юстиції у Чернігівській області. Дане твердження є таким, що суперечить нормам чинного законодавства та не відповідає дійсності.

Виконавчий збір в сумі 14 969,08 грн., стягнутий в ході виконання, перерахований в повному обсязі до державного бюджету за кодом доходів 22070000 «Виконавчий збір».

Стягнуті витрати на проведення виконавчих дій в сумі 2 150 грн. перераховані на спеціальний рахунок Головного управління юстиції у Чернігівській області та відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» направлені в першу чергу на погашення вартості послуг залученого до участі у даному виконавчому провадженні експерта ФОП ОСОБА_13 в сумі 2 000 грн. (договір № 261026 від 10.03.2011); послуг Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо роботи з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень; оплату послуг зв'язку та Інтернету, оплату комунальних послуг; в наступну чергу - на закупівлю паперу, марок, конвертів, заправку картриджів, закупівлю паливно-мастильних матеріалів для службового автотранспорту, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що кошти, виручені в ході проведення державною виконавчою службою виконавчих дій по реалізації з торгів арештованого майна, отримали стягувачі у виконавчому провадженні і реалізація спірного майна з аукціону проводилась з метою задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні.

Судом першої інстанції вірно визначено, що стягнення коштів саме зі стягувачів призведе до повернення сторін до первісного стану, що існував до укладення правочину, який визнаний недійсним, а Центральний відділ ДВС ЧМУЮ діяв лише в інтересах стягувача у виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невірно вибраний позивачем спосіб захисту свого права, оскільки не вбачається з матеріалів справи протиправність дій державної виконавчої служби щодо проведення прилюдних торгів та розподілу коштів.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: