Рішення № 38506245, 23.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2014 Справа № 905/2137/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Курлянскас В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, ЄДРПОУ 20077720,

до відповідача, Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Харцизьк м.Зугрес Донецької області, ЄДРПОУ 04623778,

про стягнення 191 418,35 грн.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: Станішевський І.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Харцизьк м.Зугрес Донецької області, про стягнення 3% річних у розмірі 191 418,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу природного газу №14/2260/11 від 30.09.2011р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу протягом жовтня-грудня 2011р., січня 2012р. та на тривале невиконання рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2012р. у справі №5006/47/89/2012, внаслідок чого виникли підстави для донарахування 3% річних за період з 28.06.2012р. по 30.12.2013р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір купівлі-продажу природного газу №14/2260/11 від 30.09.2011р. із додатковими угодами до нього, акти приймання-передачі природного газу за період жовтень - грудень 2011р. та січень 2012р., рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2012р. у справі №5006/47/89/2012, документи, що підтверджують правовий статус підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1-2, 12, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України.

17.04.2014р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив №467 від 09.04.2014р. на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнано у повному обсязі.

У судовому засіданні, що відбулось 23.04.2014р., позивач наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать матеріали справи, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Харцизьк м.Зугрес Донецької області, про стягнення 5 005 830,30 грн., що складається з боргу за поставлений природний газ у розмірі 4 274 562,01 грн., пені у розмірі 313 001,90 грн., 7% штрафу у розмірі 323 692,69 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 32 881,90 грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 61 691,81 грн.

Дана позовна заява прийнята судом до розгляду та порушено провадження по справі №5006/47/89/2012.

За результатами розгляду означеного позову, рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2012р. по справі №5006/47/89/2012 позовні вимоги задоволено частково та з Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Харцизьк м.Зугрес Донецької області, на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, стягнуто 5 003 118,04 грн., що складається з заборгованості за постачання природного газу у розмірі 4 274 562,01 грн., пені у розмірі 310 303,58 грн., штрафу у розмірі 323 692,69 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 32 881,90 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 61 677,86 грн., а також судовий збір у сумі 64 347,81 грн.

Даним судовим актом встановлено факт неналежного виконання обов'язку відповідачем щодо оплати отриманого газу у період жовтень-грудень 2011р., січень 2012р. газу та наявність боргу останнього перед позивачем у сумі 4 274 562,01 грн. До того ж, досліджені та задоволені вимоги, зокрема, щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних в сумі 61 677,86 грн., з огляду на порушення строків оплати вказаного основного грошового зобов'язання та приписи ст.625 Цивільного кодексу України, періодом розрахунку визначено перебіг часу з 15.11.2011р. по 27.06.2012р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як вбачається з вищевикладеного, відповідач остаточний розрахунок за поставлений природний газ у визначений спірний період не здійснив, судове рішення від 23.10.2012р. по справі №5006/47/89/2012 не виконано та борг у повному обсязі не погашено.

З огляду на таке неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, донараховано та пред'явлено до стягнення, у межах провадження по даній справі, з урахуванням здійснених часткових оплат за жовтень 2011р., 3% річних за період з 28.06.2012р. по 30.12.2013р.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок за вимогою кредитора сплати суми боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

У п.5.3 наведеної постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Фактичні обставини справи свідчать про часткове погашення боргу за жовтень 2011р., проте акти приймання-передачі природного газу за період листопад-грудень 2011р. та січень 2012р. залишились без жодної оплати заборгованості у відповідні періоди.

Таким чином, за станом на 30.12.2013р. є наявною заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4 223 696,33 грн.

Враховуючи наведене та перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд погоджується з визначеним розміром 3% річних в сумі 191 418,35 грн.

Разом з цим, як було вказано вище, представником відповідача визнано позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву №467 від 09.04.2014р.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно з ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - начальником юридичного відділу Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» (довіреність №21/13 від 30.08.2013р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних у розмірі 191 418,35 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, до Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Харцизьк м.Зугрес Донецької області, про стягнення 3% річних у розмірі 191 418,35 грн., задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» (86783, Донецька область, м.Харцизьк м.Зугрес, вул.Станційна, б.1, код ЄДРПОУ 04623778, банківські реквізити не зазначено) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р№26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 191 418,35 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 3 828,37 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В судовому засіданні 23.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6.Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2014р.

Суддя О.В. Кротінова