Постанова № 38505611, 16.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1261/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Талько А.М.,

за участі представника позивача Ковальчука В.Т.,

за участі представника відповідача Синицької Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватне науково-виробниче підприємство "Кріан-СТ" до Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне науково-виробниче підприємство "Кріан-СТ" (далі - ПНВП "Кріан-СТ") звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) № 0000302202 від 03 лютого 2014 р. про заниження суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9500,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 7600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1900,00 грн. та № 0000292202 від 03 березня 2014 р. про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 3553,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що спірні рішення та висновки акту перевірки є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на такі обставини.

Встановлено, що у період з 05 лютого 2014 р. по 10 лютого 2014 р. посадовими особами Житомирської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПНВП "Кріан-СТ" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Євромобайл Україна" за період квітень-травень 2012 року, за результатами якої складено акт № 904/22-02/33644302/0100 від 17 лютого 2014 р. (том 1 а.с. 241-257).

В акті перевірки зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість всього в сумі 7600 грн., в тому числі по періодам: квітень 2012 року - 324 грн., травень 2012 року - 7276 грн. та зменшено від'ємне значення ПДВ ряд. 19 Декларації за травень 2012 року - 3553 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, 20 лютого 2014 р. позивач до контролюючого органу подав письмові заперечення на акт від 17 лютого 2014 р. (том 1 а.с. 8-22).

За результатами розгляду заперечень, 26 лютого 2014 р. за вих. № 5591/10/22-02 відповідач надав відповідь, згідно якої результати перевірки залишені без змін.

На підставі акту перевірки № 904/22-02/33644302/0100 від 17 лютого 2014 р., Житомирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000302202 від 03 лютого 2014 р. про заниження суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9500,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 7600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1900,00 грн. та № 0000292202 від 03 березня 2014 р. про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 3553,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

В акті перевірки контролюючий орган здійснював посилання на акт ДПІ у Кіровоградському районі м. Дніпропетровська № 695/225/35628146 від 04.04.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мадлен ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор" за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., згідно якого встановлено порушення ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями (том 1 а.с. 180-234).

Також, актом перевірки зафіксовано, що ПНВП "Кріан-СТ" не надано до перевірки специфікацій до договору купівлі-продажу, актів прийому-передачі товарів, а надані до перевірки первинні документи заповнені з грубим порушенням чинного законодавства, що, на думку контролюючого органу, свідчить про безтоварність операцій з ТОВ "Євромобайл Україна" (нова назва - ТОВ "Мадлен ЛТД").

Такі доводи контролюючого органу спростовані у ході судового розгляду справи наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно із пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Встановлено, що 13 січня 2011 р. між ТОВ "Євромобайл Україна" (Продавець) та ПНВП "Кріан-СТ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 011 (том 1 а.с. 48-49).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 даного Договору, Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених Договором. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається, на вибір Продавця, у специфікаціях (додатках) до даного Договору та/або у рахунках, виставлених Продавцем.

Пунктами 7.7, 7.8 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання і скріплення печатками Сторін і діє в частині поставок до 31.12.2011 р. У разі, якщо ні одна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.

На підтвердження виконання умов даного Договору позивачем надані наступні документи: рахунок-фактуру № 001097 від 17.05.2012 р. (том 1 а.с. 114), рахунок-фактуру № 000985 від 07.05.2012 р. (том 1 а.с. 115), рахунок-фактуру № 000938 від 27.04.2012 р. (том 1 а.с. 116), видаткову накладну № 492 від 18.05.2012 р. (том 1 а.с. 117), видаткову накладну № РН-0000445 від 07.05.2012 р. (том 1 а.с. 118), видаткову накладну № РН-0000424 від 27.04.2012 р. (том 1 а.с. 119), довіреність № 38 від 17.05.2012 р. (том 1 а.с. 120), довіреність № 29 від 07.05.2012 р. (том 1 а.с. 121), довіреність № 28 від 27.04.2012 р. (том 1 а.с. 122), довіреність № 21 від 30.03.2012 р. (том 1 а.с. 123), товарно-транспортну накладну (том 1 а.с. 124), податкову накладну № 72 від 18.05.2012 р. (том 1 а.с. 125), податкову накладну № 65 від 17.05.2012 р. (том 1 а.с. 126), податкову накладну № 11 від 07.05.2012 р. (том 1 а.с. 127), податкову накладну № 115 від 27.04.2012 р. (том 1 а.с. 128), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (том 1 а.с. 130-145), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 146-151), банківськими виписками (том 1 а.с. 152-157), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (том 1 а.с. 158-161).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що до перевірки позивачем не надані специфікації до договору купівлі-продажу, оскільки умовами договору № 011 від 13 січня 2011 р. визначено, що на вибір Продавця асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у специфікаціях та/або у рахунках. Рахунки за квітень-травень 2012 року позивачем до перевірки були надані, що підтверджує виконання сторонами умов договору.

Також, є безпідставними твердження відповідача про відсутність актів приймання-передачі товару від ТОВ "Євромобайл Україна" та дефектність наданих до перевірки документів, оскільки фактичне отримання придбаного товару підтверджується видатковими накладними, у яких є всі обов'язкові реквізити, зокрема, у вище перелічених видаткових накладних зазначені підписи, прізвища та посади відповідальних осіб як від покупця, так і від продавця, а також на отримання товару позивачем були надані довіреності, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджені відповідними первинними документами. У свою чергу, податкові накладні складені на підставі договору та відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Матеріалами справи підтверджено, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами. Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

На час здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача - ТОВ "Євромобайл Україна" зареєстрований як платники податку на додану вартість та перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, що також підтверджується матеріалами податкової перевірки і долученими до матеріалів справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, додатками позивача, копією свідоцтва (том 1 а.с. 50, 61-63, 238-239).

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у даному листі зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В контексті даного роз`яснення суд відзначає, що придбані у ТОВ "Євромобайл Україна" товари були використані позивачем у своїй господарській діяльності, а саме: дані комплектуючі використовувались для ремонту пристроїв та для виробництва пристрою "GPSTracker KST3x", що підтверджується розшифровками господарських операцій по отриманню та реалізації видаткових накладних за період квітень-травень 2012 року (том 1 а.с. 162). У подальшому пристрої "GPSTracker KST3x" були реалізовані позивачем, що підтверджується видатковою накладною № 378 від 21.07.2012 р. (том 1 а.с. 163), податковою накладною № 25 від 09.08.2012 р. (том 1 а.с. 164), що свідчить про реальний рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій.

У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача наміру отримати за вищевказаним договором інший результат, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, - не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав.

Так, висновки відповідача в акті перевірки № 904/22-02/33644302/0100 від 17 лютого 2014 р. ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Кіровоградському районі м. Дніпропетровська № 695/225/35628146 від 04.04.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мадлен ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор" за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., без урахування первинної документації платника податків, яка у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість формування податкового кредиту і податкових зобов`язань.

Разом з тим, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Отже, такі покликання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Євромобайл Україна", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.

Крім того, суд відзначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000302202 про заниження суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9500,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 7600,00 грн. датоване 03 лютого 2014 р., у той час, коли акт перевірки складено 17 лютого 2014 р., чим порушено контролюючим органом приписи Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 р. N 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447.

Відповідно до частини статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000302202 від 03 лютого 2014 р. та № 0000292202 від 03 березня 2014 р. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, тому позовні вимоги приватного науково-виробничого підприємства "Кріан-СТ" про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000302202 від 03 лютого 2014 р. та № 0000292202 від 03 березня 2014 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь приватного науково-виробничого підприємства "Кріан-СТ" 182,70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 23 квітня 2014 р.