Вирок № 38504615, 30.04.2014, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1343/13-к

Провадження №1-кп/440/7/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Шендрікової Г.О.

суддів Коса І.Б., Мельника С.Р.

при секретарі Квасниця Ю.П.

з участю прокурора Криштановича С.С., Романика Р.В.

з участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Під'ярків, Перемишлянського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, громадянина України, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, одруженого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_10, проживаючого за адресою АДРЕСА_4, громадянина України, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, не одруженого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5, громадянина України, освіта незакінчена вища, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, не одруженого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_11, проживаючого за адресою АДРЕСА_7, громадянина України, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, не одруженого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця с. Коровичі, Золочівського району, Львівської області, громадянин України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою - автомеханік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, не одруженого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

25.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, прибули у АДРЕСА_9 до приміщення продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_8 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_7, знаючи про відсутність у магазині відвідувачів, в свою чергу шляхом вільного доступу зайшли до приміщення продуктового магазину. ОСОБА_3, перескочивши через прилавок магазину, де знаходилася продавець ОСОБА_9, застосував до останньої фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, а саме: наблизившись до неї, схопив двома руками за плечі та кинув на землю обличчям донизу, утримуючи її в такому положенні. В цей же час, ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні магазину почав самовільно шукати гроші, таким чином ОСОБА_7 віднайшов та відкрито заволодів майном ОСОБА_9, а саме: мобільним телефоном марки «Нокіа 6300», вартістю 1200 грнивень, в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 17.80 гривень, сумкою, вартістю 200 гривень, в якій знаходилися - кредитний договір, укладений в березні 2013 між ОСОБА_9 та «Приватбанком», без вартості, кредитна картка «Приватбанку», на прізвище ОСОБА_9, без вартості, 3 ключі, загальною вартістю 45 гривеньё завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1477.80 гривень. Також ОСОБА_7 віднайшов та відкрито заволодів майном приватного підприємця ОСОБА_8, а саме: картками поповнення рахунків «Київстар», «Лайф», МТС» на загальну суму 580 гривень та грошима в сумі 180 гривень, завдавши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 760 гривень.

Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 вибігли з приміщення магазину та сіли в автомобіль марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому їх очікували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

Крім цього, 04.04.2013 року о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, прибули у с.Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, де зупинились біля продуктового магазину «ГалСтеп». Діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаючи про відсутність у магазині відвідувачів, в свою чергу шляхом вільного доступу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, що складається з торгового залу та приміщення кафе. ОСОБА_5, минувши приміщення торгового залу, забіг в приміщення кафе, де на той час знаходилася продавець ОСОБА_10 ОСОБА_5 застосував до останньої фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, а саме: наблизився до неї, схопив за волосся і поклав на підлогу обличчям донизу, і утримував її в такому положенні. В цей же час, ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину, забіг за прилавок та почав шукати гроші, таким чином за прилавком ОСОБА_4 віднайшов та відкрито заволодів грошима в сумі 400 гривень. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибігли з приміщення магазину та сіли в автомобіль марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому їх очікували ОСОБА_3 та ОСОБА_6, та на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

04.04.2013 року о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, прибули у с.Ходорківці Жидачівського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_11 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 шляхом вільного доступу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, де ОСОБА_3 перестрибнувши через прилавок намагався стримати продавця ОСОБА_12, однак вона від нього вирвалась та побігла до виходу, де її спинив та утримував ОСОБА_6, а він із ОСОБА_5 в свою чергу почали шукати грошові кошти та цінності. В цей же час, ОСОБА_4 притиснув до стіни покупця магазину ОСОБА_13, чим перешкодив їй встати із лавки на якій вона до цього сиділа та почав активно відбирати у неї сумку, яку остання тримала на руках, однак, потерпіла ОСОБА_13 намагалась чинити йому опір. Тоді, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою подолання опору потерпілої, застосували насильство по відношенню до ОСОБА_13, яке виразилось у спричиненні їй синців на нижній та верхній повіці правого ока, на нижній повіці лівого ока, на переніссі та чолі вище брови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. В наслідок вчинених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_13, остання відпустила з рук належну їй сумку вартістю 470 грн., якою останні відкрито заволоділи та в якій знаходились службові документи і кругла печатка Соколівської сільської ради, робочий блокнот та ключі, зарплатна картка, парасоля вартістю 170 грн. та грошові кошти в сумі 10-ти гривень. Всього ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, незаконно заволоділи майном потерпілої ОСОБА_13 на загальну суму 650 грн. і з викраденим, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

24.04.2013 року о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_14 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в свою чергу шляхом вільного доступу зайшли у приміщення продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_14, де ОСОБА_3 перестрибуючи через прилавок наніс продавцю ОСОБА_15 удар ногою, спричинивши їй цим самим синець в правій поперековій ділянці, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, після чого, рукою почав її стримувати на підлозі, при чому вимагав повідомити про місце знаходження грошових коштів. В цей же час, ОСОБА_5 також перестрибнувши через прилавок і почав самовільно шукати грошові кошти та цінності, однак ОСОБА_3 виявивши під прилавком коробку, з належними приватному підприємцю ОСОБА_14 грішми в сумі 2000 грн., передав її ОСОБА_5, який перестрибнувши через прилавок, побіг до виходу з магазину. ОСОБА_3 з метою перешкоджання потерпілій ОСОБА_15 у найкоротший термін повідомити працівників міліції про пограбування, відкрито заволодів належним останній мобільним телефоном марки «Motorolla V360» вартістю 1200 грн. та відпустивши останню, з викраденим телефоном з приміщення магазину вибіг. Всього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, незаконно заволоділи майном потерпілої ОСОБА_14 на загальну суму 2000 грн. та потерпілої ОСОБА_15 на загальну суму 1200 грн. і з викраденим, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_16 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_3 залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в свою чергу шляхом вільного доступу забігли у приміщення продуктового магазину, де ОСОБА_4 штовхнув потерпілу ОСОБА_16, від чого вона впала на підлогу, отримавши синці в лівій та правій навколо орбітальній ділянці, в ділянці перенісся, тильній поверхні лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 самовільно шукав грошові кошти та цінності, і виявивши під прилавком коробку, з належними приватному підприємцю ОСОБА_16 грішми в сумі 700 грн., п'ятьма скетч-картками мобільного оператора «Київстар» вартістю по 40 грн. кожна на суму 200 грн. та десятьма скетч-картками мобільного оператора «Лайф» вартістю по 10 грн. кожна на суму 100 грн., де забравши сумку потерпілої ОСОБА_17 в якій знаходились паспорт громадянина України, виданий на її ім'я та грошові кошти в сумі 400 доларів США, з якими побіг до виходу з магазину, де весь цей час знаходився ОСОБА_6 і який згідно попередньої домовленості повинен був стримати потерпілих при спробі їх втечі із приміщення магазину, а також спостерігати за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку. Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з викраденим майном потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 з приміщення магазину вибігли. Всього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, незаконно заволоділи майном потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 1000 грн. та потерпілої ОСОБА_17 на загальну суму 400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.04.2013 становило 3197,2 грн. і з викраденим, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 25.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, за кермом якого був він, прибули у АДРЕСА_9 до приміщення продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, хто що робить виникало спонтанно. У автомобілі залишився ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а ОСОБА_7 та він вийшли з автомобіля та направились до магазину. В магазині нікого з покупців не було. Він перескочив через прилавок магазину, де знаходилася продавець, наблизившися до неї, схопив двома руками за плечі та кинув на землю обличчям донизу і утримував її в такому положенні. В цей же час, ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні магазину почав шукати гроші, і віднайшов гроші, забрав мобільний телефон продавця, пригадує, що телефон марки «Нокіа», сумку, картки поповнення рахунків «Київстар», «Лайф», МТС».

04.04.2013 року о 18 годині 30 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під його керуванням, прибули у с.Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, де зупинились біля продуктового магазину «ГалСтеп».

Розподілу ролей про те, хто що робить у них не було, він та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб. Що

саме відбувалось в магазині він не знає. Коли повернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вони поїхали в с. Ходорківці Жидачівського району.

В с.Ходорківці цього ж дня 04.04.2013 року ввечері пограбували продуктовий магазин. Він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли до середини приміщення продуктового магазину, він перестрибнув через прилавок і стримував продавця, при цьому ніяких тілесних ушкоджень він їй не наносив, а просто тримав, продавець від нього вирвалась та побігла до виходу, де її спинив та утримував ОСОБА_6, а він із ОСОБА_5 в свою чергу почали шукати грошові кошти. В цей же час, ОСОБА_4 притиснув до стіни покупця магазину ОСОБА_13, чим перешкодив їй встати із лавки на якій вона до цього сиділа та почав відбирати у неї сумку, яку остання тримала на руках, однак, потерпіла ОСОБА_13 сумку не віддавала. Насильства до неї не застосовували, просто вона послабила руки і сумку забрали. Повернулись до автомобіля, і поїхали в напрямку м. Львова. Що саме було в сумці він не знає, бо був за кермом.

24.04.2013 року о 19 годині 20 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, діяли спонтанно. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження про небезпеку, а він та ОСОБА_5 в свою чергу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, де він перестрибнув через прилавок і утримував продавця рукою, притискаючи до землі при чому просив повідомити про місце знаходження грошових коштів. В цей же час, ОСОБА_5 шукав грошові кошти, однак, він виявив під прилавком коробку з грішми, яку передав ОСОБА_5 ОСОБА_5 з коробкою вибіг з магазину, а він у продавця забрав мобільний телефон, і вибіг з магазину.

24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було. Він залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в свою чергу пішли в приміщення продуктового магазину, як там все відбувалось він не знає. Коли інші вийшли з магазину і сіли в автомобіль поїхали у м. Львів. Просить суд суворо не карати, у вчиненому розкаюється, потерпілим заподіяна шкода відшкодована повністю, у потерпілих просить вибачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 25.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, за кермом якого був ОСОБА_3 прибули у АДРЕСА_9 до приміщення продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, хто що робить виникало спонтанно. У автомобілі залишився ОСОБА_5 та він, а ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та направились до магазину. Як там і що відбувалось він не знає, коли повернулись Патер та Захарків поїхали з місця вчинення злочину.

04.04.2013 року о 18 годині 30 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, на автомобілі марки "ВАЗ-21099" державний

реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, прибули у с.Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, де зупинились біля продуктового магазину «ГалСтеп». Попередньої домовленості між ними не було, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб. Він разом з ОСОБА_5 зайшли до середини приміщення продуктового магазину. ОСОБА_5, минувши приміщення торгового залу, забіг в приміщення кафе, де на той час знаходилася продавець ОСОБА_10 ОСОБА_5 схопив за волосся продавця та поклав на землю обличчям донизу, так її і тримав. В цей же час, він, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину, забіг за прилавок та почав шукати гроші, таким чином за прилавком він віднайшов гроші в сумі 400 гривень. Після чого вони вибігли з приміщення магазину та сіли в автомобіль марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому їх очікували ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли.

Потім вони поїхали в с. Ходорківці Жидачівського району. В с.Ходорківці цього ж дня 04.04.2013 року ввечері пограбували продуктовий магазин. Він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зайшли до середини приміщення продуктового магазину, ОСОБА_3 перестрибнув через прилавок і стримував продавця, але при цьому ніяких тілесних ушкоджень він їй не наносив, а просто тримав, продавець від нього вирвалась та побігла до виходу, де її спинив та утримував ОСОБА_6, а ОСОБА_3 із ОСОБА_5 в свою чергу почали шукати грошові кошти. В цей же час, ОСОБА_3 притиснув до стіни покупця магазину, чим перешкодив їй встати із лавки на якій вона до цього сиділа та почав відбирати у неї сумку, яку остання тримала на руках, однак, потерпіла сумку не віддавала. Насильства до неї не застосовували, просто вона послабила руки і сумку забрали. Після того повернулись до автомобіля, і поїхали в напрямку м. Львова. Сумку по дорозі викинули, бо в ній не було нічого цінного.

24.04.2013 року о 19 годині 20 хвилин, він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_3 і Патер на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, діяли спонтанно. Він та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в свою чергу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, що саме там відбувалось він не знає. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли з магазину і сіли в машину, поїхали у м. Львів.

24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було. ОСОБА_3 залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а він, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в свою чергу пішли в приміщення продуктового магазину. Коли він забігав в магазин спіткнувся на сходах, де падаючи, збив потерпілу з ніг на землю, і більше ніяких ударів їй не наносив, будь-яких погроз не застосовував. ОСОБА_5 шукав грошові кошти, які виявив під прилавком у коробці, взяли картки поповнення мобільних телефонів та забрали сумку у потерпілої ОСОБА_17, яку по дорозі викинули. Після цього, він, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з викраденим майном потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 з приміщення магазину вибігли. Просить суд суворо не карати, у вчиненому щиро розкаюється, потерпілим заподіяна шкода відшкодована повністю, у потерпілих просить вибачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 04.04.2013 року о 18 годині 30 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, прибули у с.Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, де зупинились біля продуктового магазину «ГалСтеп». Попередньої домовленості між ними не було, ОСОБА_3 та він залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 зайшли до середини приміщення продуктового магазину, що саме там відбувалось він не знає, бо про це ніхто не розказував. Коли вийшли з магазину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вони поїхали.

В с.Ходорківці цього ж дня 04.04.2013 року ввечері пограбували продуктовий магазин. Він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зайшли до середини приміщення продуктового магазину, ОСОБА_3 перестрибнув через прилавок і стримував продавця, але при цьому ніяких тілесних ушкоджень він їй не наносив, а просто тримав, продавець від нього вирвалась та побігла до виходу, де він її спинив та утримував, а ОСОБА_3 із ОСОБА_5 в свою чергу почала шукати грошові кошти. В цей же час, ОСОБА_4 притиснув до стіни покупця магазину ОСОБА_13, чим перешкодив їй встати із лавки на якій вона до цього сиділа та почав відбирати у неї сумку, яку остання тримала на руках, однак, потерпіла сумку не віддавала. Насильства до неї не застосовували, просто вона послабила руки і сумку забрали. Повернулись до автомобіля, і поїхали в напрямку м. Львова.

24.04.2013 року о 19 годині 20 хвилин, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, прибули у с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, діяли спонтанно. ОСОБА_3 та він залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в свою чергу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, що саме там відбувалось він не знає.

Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли з магазину і сіли в машину, поїхали у м. Львів.

24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Діючи згідно із попередньою домовленістю, ОСОБА_3 залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4, він та ОСОБА_5 в свою чергу зайшли до середини приміщення продуктового магазину, де ОСОБА_4 заходив першим, за ним ОСОБА_5, він залишився стояти у дверей, і чітко сказати не може, які саме події відбувались, однак пояснив, що ОСОБА_5 шукав грошові кошти, які виявив під прилавком у коробці, також картки поповнення мобільних телефонів, забрав сумку потерпілої ОСОБА_17 Після цього, вони всі разом, з викраденим майном потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 з приміщення магазину вибігли. Розподілу ролей у них було, все виникало спонтанно, погроз вбивством потерпілих не застосовували. Шкодує про вчинене. Просить суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 25.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, за кермом якого був ОСОБА_3 прибули у АДРЕСА_9 до приміщення продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, хто що робить виникало спонтанно. У автомобілі залишився він та ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та направились до магазину. Як там і що відбувалось він не знає, коли повернулись ОСОБА_7 та ОСОБА_3 поїхали з місця вчинення злочину. Викрадений телефон він разом з ОСОБА_7 в мікрорайоні Сихів у м. Львові здали в ломбард. Отримані кошти поділили між собою.

04.04.2013 року о 18 годині 30 хвилин, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, прибули у с.Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, де зупинились біля продуктового магазину «ГалСтеп». Попередньої домовленості між ними не було, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб. Він разом з ОСОБА_4 зайшли до середини приміщення продуктового магазину. Він, минувши

приміщення торгового залу, забіг в приміщення кафе, де на той час знаходилася продавець. Забігши за прилавок, шукав гроші, за прилавком він віднайшов гроші в сумі 400 гривень. Після чого вони вибігли з приміщення магазину та сіли в автомобіль марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому їх очікували ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли. Насильство до потерпілої не застосовували, розподілу ролей у них не було.

Потім вони поїхали в с. Ходорківці Жидачівського району. В с.Ходорківці цього ж дня 04.04.2013 року ввечері пограбували продуктовий магазин. Він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зайшли до середини приміщення продуктового магазину, ОСОБА_3 перестрибнув через прилавок і стримував продавця, але при цьому ніяких тілесних ушкоджень він їй не наносив, а просто тримав, продавець від нього

вирвалась та побігла до виходу, де її спинив та утримував ОСОБА_6, а ОСОБА_3 разом з ним в свою чергу почали шукати грошові кошти. В цей же час, ОСОБА_3 притиснув до стіни покупця магазину, чим перешкодив їй встати із лавки, на якій вона до цього сиділа та почав відбирати у неї сумку, яку остання тримала на руках, однак, потерпіла сумку не віддавала. Насильства до неї не застосовували, просто вона послабила руки і сумку забрали. Повернулись до автомобіля, і поїхали в напрямку м. Львова. Сумку по дорозі викинули, бо в ній не було нічого цінного.

24.04.2013 року о 19 годині 20 хвилин, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, прибули у с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, діяли спонтанно. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишились в салоні автомобіля та спостерігали за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_3 та він в свою чергу зайшли до середини приміщення продуктового магазину. ОСОБА_3 підійшов до продавця і утримував її, а він шукав гроші. Гроші помітив ОСОБА_3, які були у коробці під прилавком, цю коробку передав йому. При цьому ОСОБА_3 забрав мобільний телефон продавця, який вони викинули по дорозі. Коли вийшли з магазину і сіли в машину, поїхали у м. Львів.

24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було. ОСОБА_3 залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб, а він, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в свою чергу пішли в приміщення продуктового магазину. ОСОБА_4 відштовхнув рукою потерпілу ОСОБА_16 чим збив її з ніг на землю, і більше ніяких ударів їй не наносив, будь-яких погроз не застосовував. Він шукав грошові кошти, які виявив під прилавком у коробці, крім цього, взяли картки поповнення мобільних телефонів та забрали сумку у потерпілої ОСОБА_17, яку по дорозі викинули. Після цього, він, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з викраденим майном потерпілих з приміщення магазину вибігли. Просить суд суворо не карати, у вчиненому розкаюється, потерпілим заподіяна шкода відшкодована повністю, у потерпілих просить вибачення. Шкодує про вчинене.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 25.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на автомобілі марки ВАЗ-21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, за кермом якого був ОСОБА_3, прибули у АДРЕСА_9 до приміщення продуктового магазину. Розподілу ролей у них не було, хто що робить виникало спонтанно. У автомобілі залишився ОСОБА_5 та ОСОБА_4, він та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та направились до магазину. В магазині нікого з покупців не було. ОСОБА_3 перескочив через прилавок магазину, де знаходилася продавець, наблизившись до неї, схопив двома руками за плечі та кинув на землю обличчям донизу, утримував її в такому положенні. В цей же час, він, перебуваючи у приміщенні магазину почав шукати гроші, які віднайшов, скільки було коштів чітко не пам»ятає, при цьому забрав мобільний телефон продавця, пригадує, що телефон марки «Нокіа», сумку, картки поповнення рахунків «Київстар», «Лайф», МТС». Викрадений телефон він разом з ОСОБА_5 в мікрорайоні Сихів у м. Львові здали в ломбард. Отримані кошти поділили між собою. Шкодує про вчинене. Просить суворо не карати, не позбавляти волі.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина доводиться іншими зібраними та перевіреними в ході судового розгляду наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працює продавцем в магазині у АДРЕСА_9, який належить приватному підприємцю ОСОБА_8 25 березня 2013 року біля 21 год. 45 хв. в приміщення магазину забігло двоє молодих людей. Один з них перескочив через прилавок, її повалив на підлогу, ударів ніяких їй не наносив, тілесних ушкоджень у неї ніяких не було. Все відбувалось дуже швидко. Особисто в неї викрали мобільний телефон, з магазину гроші та картки поповнення мобільних телефонів. Заподіяна шкода їй повністю відшкодована, до обвинувачених претензій матеріального та морального характеру не має. При призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що про пограбування магазину дізнався від продавця ОСОБА_9 Матеріальну шкоду в сумі 580 гривень, картки поповнення мобільних телефонів та виручка магазину в сумі 180 гривень йому повністю обвинуваченими відшкодована. Претензій матеріального та морального характеру не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що 04 квітня 2013 року годину точно не пригадує, працювала в магазині. В магазин забігло двоє молодих хлопців, один з них, точно не пригадує хто саме, схопив її за волосся і кинув на підлогу обличчям вниз, так її і тримав. Ударів їй не наносили, погроз з їх боку не було. Все відбувалось дуже швидко. Претензій матеріального та морального характеру не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що точної дати не пригадує, може це було початок квітня 2013 року, вона зайшла до магазину купити онукам солодощі. Коли в магазин заходила, то була тільки продавець ОСОБА_12, однак через пару хвилин в магазин забігли молоді хлопці. Скільки їх було точно не пригадує. При собі мала гроші в сумі 10 гривень та чорну сумку, в якій знаходились робочі папери та печатка сільської ради, яку вона в цей день брала з собою по роботі. Один з хлопців побачивши в її руках сумку, підійшов до неї, і став в неї сумку забирати. Сумку вона добровільно не віддавала, бо там була печатка. Як саме вона отримала тілесні ушкодження не пам»ятає, після цього були синці, але на лікарняному вона не була.

Потерпіла ОСОБА_15 суду пояснила, що точної дати не пригадує, це було у 2013 році на початку року, вона працювала продавцем в магазині в с. Малі Ланки. Під вечір в магазин зайшло двоє хлопців. Один з хлопців перестрибнув через прилавок, і перестрибуючи вдарив її ногою, вона впала, потім її утримував. Погроз з боку хлопців не було. Гроші лежали у коробці, було 2000 гривень, біля коробки лежав її особистий мобільний телефон. Коробку з грошима та мобільний телефон хлопці забрали. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, заподіяна шкода відшкодована їй повністю.

Потерпіла ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є власником магазину в с.Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області. Після вчиненого злочину зателефонувала продавець і повідомила, що магазин пограбували, забрали всі гроші та викрали її особистий мобільний телефон. Особисто їй була заподіяна матеріальна шкода на суму 2000 гривень, яку їй обвинуваченими була відшкодована, претензій матеріального та морального характеру не має.

Потерпіла ОСОБА_16 суду пояснила, що 24.04.2013 року вона прийшла до свого магазину. Приблизно о 21 год. 10 хв. до магазину зайшли троє хлопців. Один з них її штовхнув і вона впала на ящики, які були не картонними, а желізними, об ці ящики вона і вдарилась, тому були синці. Більше їй будь-яких тілесних ушкоджень не наносили. Бачила як один з хлопців підійшов до продавця ОСОБА_17, і їй здається, що її відштовхнув. Забрали гроші в сумі 1000 гривень з магазину, а у продавця жіночу сумку в якій знаходились її особисті гроші в сумі 400 доларів США. Після цього хлопці вийшли. Її викликав слідчий до Буського РВ, де дав скерування на експертизу. Експертизу вона проходила, бо боялась, що може бути щось серйозніше. Однак при проходженні експертизи експерт сказав, що нічого страшного не має. Лікарняного листка вона не брала, до медичного закладу про допомогу не зверталась. Претензій матеріального та морального характеру не має, обвинувачені їй все відшкодували. Хлопців вона вибачила. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_17 суду пояснила, що 24.04.2013 року о 20 год. 30 хв. прийшла до магазину власниця ОСОБА_16 Через деякий час вона почула звук автомобіля, і відразу до магазину увірвалось троє невідомих хлопців. Один зачепився і штовхнув ОСОБА_16, від чого вона впала на ящики. Інший хлопець підійшов до неї і вдарив її, від удару вона впала, так і лежала, бо боялась піднятись. Хлопець перейшов через неї і пішов до каси, де забрав всі гроші і її жіночу сумку, в якій знаходився паспорт громадянки України на її ім»я, був також чорний гаманець, в якому були гроші в сумі 400 доларів США по 100 доларів кожна купюра. Після цього, вони всі вийшли з магазину, а потерпілі викликали працівників міліції. Слідчий їй роз»яснив, що вона може пройти судово-медичну експертизу, однак вона добровільно від цього відмовилась. Лікарняного листка вона не брала, весь час після події працювала на роботі. Претензій матеріального та морального характеру не має, обвинувачені їй все відшкодували. Хлопців вона вибачила. Просить суворо не карати.

Допитаний в ході судового розгляду справи по суті, про допит якого заявив прокурор, як свідка ОСОБА_18, який є слідчим СВ Буського РВ ГУМВС України у Львівській області, суду повідомив, що 24.04.2013 року після події злочину виїжджав в складі оперативної групи в с. Кізлів Буського району Львівської області до продуктового магазину ПП ОСОБА_16. На місці був складений протокол огляду місця події та проведені перші допити потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які тоді йому повідомили, що до магазину забігли молоді хлопці, які заволоділи грошима з магазину та забрали сумку потерпілої ОСОБА_17. На потерпілих були явні ознаки тілесних ушкоджень. Після вказаної події потерпілі були в його кабінеті, потерпілим роз»яснювалось право на проходження експертизи. На проходження експертизи погодилась лише ОСОБА_16, від проходження експертизи ОСОБА_17 категорично відмовилась. Після проведеної експертизи ОСОБА_16, де експертом було зазначено легкі тілесні ушкодження, а тому попередня правова кваліфікація дій обвинувачених була проведена за ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж).

Допитаний в якості свідка експерт ОСОБА_19, про допит якого заявив прокурор, суду пояснив, що ним згідно експертного висновку № 56/2013 була проведена експертиза потерпілої ОСОБА_16 В результати якої ним було виявлено у ОСОБА_16 легкі тілесні ушкодження. На своєму висновку він настоює.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12, суду повідомила, що вона працює продавцем продуктового магазину ПП ОСОБА_11 Точної дати не пам»ятає, але це було весною 2013 року, ввечері під кінець робочого дня, коли вона перераховувала виручку за день, а саме виторг становив 1200 гривень, до магазину забігли молоді хлопці. Один з хлопців перестрибнув через прилавок і намагався її утримувати, однак вона вирвалась і побігла до виходу, де її спинив інший хлопець. Тілесних ушкоджень їй ніяких не наносили.

Допитані в ході судового слідства інші свідки дали суду пояснення, згідно яких вони не були прямими свідками вчинених злочинів, а були опосередкованими. Однак, суд аналізуючи в сукупності докази, приходить до висновку, що єдиними свідками подій були лише допитані судом потерпілі, покази яких повністю узгоджуються з показами обвинувачених.

Крім цього, вина обвинувачених доводиться і іншими доказами перевіреними в ході судового розгляду, а саме:

Оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_13 № 56/13 від 08 квітня 2013 року (том 1 а.с. 169), згідно якого у ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 56/2013 від 24 квітня 2013 року (том 3 а.с. 26), згідно якого у ОСОБА_16 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Оголошеним в судовому засіданні висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_15 № 37 від 25 квітня 2013 року (том 2 а.с. 22-24), згідно якого у ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Оголошеним в судовому засіданні протоколами огляду місця події від 25.03.2013 року (том 4 а.с. 37-38), від 04.04.2013 року (том 5 а.с. 165-168).

Оголошеними в судовому засіданні протоколи проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 (том 4 а.с. 169-170), за участі ОСОБА_5 (том 4 а.с. 171-172), за участі ОСОБА_3 (том 4 а.с. 174-175), за участі ОСОБА_7 (том 4 а.с. 182-183), за участі ОСОБА_6 (том 6 а.с. 67-75), за участі ОСОБА_4 ,(том 5 а.с. 211-214), за участю ОСОБА_5 (том 5 а.с. 220-222, том 6 а.с. 82-90), за участю ОСОБА_3 (том 5 а.с. 229-231), том 6 а.с. 96-104), за участі ОСОБА_4 (том 6 а.с. 110-118).

Оглянутими в судовому засіданні протоколами відтвореннями обстановки та обставин місць подій та слідчих експериментів із застосуванням відеозапису за участю обвинувачених, за участю їх адвокатів, згідно з якими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на місці події показали, яким чином вони скоювали злочини.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7, за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вчинили відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім цього, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, на думку суду, кваліфікація органом досудового слідства дій обвинувачених за ч. 3 ст. 187 КК України, по епізоду в с. Кізлів Буського району Львівської області, є безпідставною, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, що встановлені судом, виходячи із наступного.

Як вбачається із пред'явленого обвинувачення за ч. 3 ст. 187 КК України, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи в момент їх спричинення або з погрозою застосування такого, 24.04.2013 року о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно з розподілом між собою ролей на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під його керуванням, прибули у с. Кізлів Буського району Львівської області, де зупинились біля продуктового магазину приватного підприємця ОСОБА_16 Діючи згідно із попередньою домовленістю, ОСОБА_3 залишився в салоні автомобіля та спостерігав за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку, а ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в свою чергу увірвались до середини приміщення продуктового магазину, де ОСОБА_4 наніс удар рукою потерпілій ОСОБА_16 чим збив її з ніг на землю та повторно наніс їй удар ногою в область тулуба, спричинивши їй цим самим синці в лівій та правій навколо орбітальній ділянці, ділянці перенісся, тильній поверхні лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого, на подолання опору потерпілої запхав руку їй до рота та почав душити і стримувати її на землі при цьому погрожуючи задушити потерпілу ОСОБА_16 в разі якщо остання не перестане кричати. Сприймаючи погрози з боку нападника як реальні і дійсно побоюючись за своє життя та здоров?я, ОСОБА_16 перестала чинити опір нападникові. Після подолання опору потерпілої ОСОБА_4 вимагав повідомити про місце знаходження грошових коштів. В цей же час, ОСОБА_5 вистрибнув на прилавок та рукою наніс удар потерпілій ОСОБА_17,чим збив її з ніг на землю, після чого, на подолання опору потерпілої пригрозив останній фізичною розправою, а саме вбивством, яку потерпіла сприйняла як реальну і дійсно побоювалась за своє життя та здоров'я, внаслідок чого припинила чинити опір нападникові. Після припинення опору з боку потерпілої, ОСОБА_5 вимагав повідомити про місце знаходження грошових коштів та почав самовільно шукати грошові кошти та цінності, і виявивши під прилавком коробку, з належними приватному підприємцю ОСОБА_16 грішми в сумі 700 грн., п'ятьма скетч-картками мобільного оператора «Київстар» вартістю по 40 грн. кожна на суму 200 грн. та десятьма скетч-картками мобільного оператора «Лайф» вартістю по 10 грн. кожна на суму 100 грн. та забравши сумку потерпілої ОСОБА_17, в якій знаходились паспорт громадянина України виданий на її ім'я та грошові кошти в сумі 400 доларів США, з якими побіг до виходу з магазину, де весь цей час знаходився ОСОБА_6, який згідно попередньої домовленості повинен був стримати потерпілих при спробі їх втечі із приміщення магазину, а також спостерігати за появою сторонніх осіб з метою попередження співучасників злочину про небезпеку. Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з викраденим майном потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 з приміщення магазину вибігли. Всього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, незаконно заволоділи майном потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 1000 грн. та потерпілої ОСОБА_17 на загальну суму 400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.04.2013 становило 3197,2 грн. і з викраденим, на автомобілі марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, з місця вчинення злочину скрились.

Однак, суд вважає, що зазначена кваліфікація скоєного обвинуваченими кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України є помилковою, оскільки розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

Натомість, згідно висновку експерта № 56/2013 від 07.05.2013 року, в результаті насильницьких дій потерпіла ОСОБА_16 отримала виключно легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я чи втрати працездатності (а.с. 26 том 3).

При цьому, відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК України не потребують.

Крім того, в процесі розгляду даної справи по суті судом, не знайшов свого підтвердження факт наявності загрози для здоров'я потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 під час вчинення щодо них насильства, оскільки, будучи допитаними в судовому засіданні, вказані потерпілі показали суду, що жодного насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я чи погрози застосування такого насильства з боку обвинувачених щодо потерпілих не мало місця. При цьому, такі показання потерпілих повністю узгоджуються із показаннями самих же обвинувачених, які суду пояснили, що будь-яких насильницьких дій, як і погроз їх застосування вони по відношенню до потерпілих не вчиняли, що також відповідає показам допитаного судом в якості свідка ОСОБА_18, який суду пояснив, що по вказаному епізоду ним як слідчим Буського РВ ГУМВСУ у Львівській області проводилось досудове розслідування, де попередня правова кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на основі проведених слідчих дій була здійснена за ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж). Інших доказів протилежного судом встановлено не було.

Відтак, такі насильницькі дії ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у скоєнні нападу з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом.

Разом з тим, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України, а також ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 186 КК України із кваліфікацією органом досудового слідства дій обвинувачених як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечне для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у приміщення, в ході розгляду справи в судовому засіданні свого належного підтвердження не знайшло, так як достатніх доказів винуватості обвинувачених у цьому органами досудового слідства не зібрано, а судом не встановлено.

Так, суд вважає, що кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою як поєднаний з проникненням в приміщення - є необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. У постанові також зазначено, що, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме у неї виник умисел на заволодіння майном.

Оскільки, торговий прилавок у магазинах, звідки обвинувачені викрадали грошові кошти та товари, не може вважатися приміщенням, оскільки не є спорудою чи будовою, в якій постійно чи тимчасово знаходиться майно, а перебування обвинувачених в самому відкритому магазині не є незаконним проникненням.

Відтак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, протиправні дії обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що супроводжувалися їх проникненням за прилавок з метою викрадення майна з торгових закладів, що мало місце у робочий час та було скоєно ними в приміщеннях продуктових магазинів і їх торгових залах, що були у вільному доступу для покупців без будь-яких фізичних обмежень чи подолання будь-яких перешкод, а відтак за наведених вище обставин наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як проникнення в приміщення виключається.

Наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 15 серпня 2006 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб. А, дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Згідно вимог ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно положення пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов»язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

В силу пункту 3 цієї ж Постанови ПВСУ, суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує тяжкість злочину, його повторність і наслідки, особу обвинуваченого, який є молодого віку, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків та вчинення ним злочину уперше є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відтак, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкції частини 2 статті 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Крім того, судом враховується і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою, утримуючись у Львівському СІЗО з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року, згідно ухвали судді Галицького районного суду міста Львова від 28.05.2013р.(а.с. 275 том 3), що на день постановлення вироку складає 11 місяців і 2 дні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість злочину, його повторність і наслідки, особу обвинуваченого, який є молодого віку, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків та вчинення ним злочину уперше є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відтак, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції частини 2 статті 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.К

Крім того, судом враховується і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під вартою, утримуючись у Львівському СІЗО з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року, згідно ухвали судді Галицького районного суду міста Львова від 28.05.2013р.(а.с. 256 том 3), що на день постановлення вироку складає 11 місяців і 2 дні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує тяжкість злочину, його повторність і наслідки, особу обвинуваченого, який є молодого віку, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків та вчинення ним злочину уперше є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відтак, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції частини 2 статті 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Крім того, судом враховується і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою, утримуючись у Львівському СІЗО з

часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року, згідно ухвали судді Галицького районного суду міста Львова від 28.05.2013р.(а.с. 237 том 3), що на день постановлення вироку складає 11 місяців і 2 дні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує тяжкість злочину, його повторність і наслідки, особу обвинуваченого, який є молодого віку, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків та вчинення ним злочину уперше є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відтак, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_6 слід обрати в межах санкції частини 2 статті 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Крім того, судом враховується і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває під вартою, утримуючись у Львівському СІЗО з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року, згідно ухвали судді Галицького районного суду міста Львова від 28.05.2013р.(а.с. 220 том 3), що на день постановлення вироку складає 11 місяців і 2 дні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує тяжкість злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який є молодого віку, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків та вчинення ним злочину уперше є обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відтак, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_7 слід обрати в межах санкції частини 2 статті 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7, який брав участь лише в одному епізоді протиправної діяльності, перебуває під домашнім арештом, який ним не порушувався, обставини справи, суд, виходячи з принципу гуманізації покарання, що ґрунтується на засада, визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України, ОСОБА_7 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати, які згідно матеріалів даного кримінального провадження складаються із проведених експертних досліджень, становлять 2153,20 грн., слід стягнути із усіх обвинувачених, тобто по 430,64 грн. з кожного із обвинувачених в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3 у вигляді римання під вартою, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 28 травня 2013 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання або роботи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази:

- слід низу взуття, який відкопійований на три відрізки прозорої липкої стрічки, які наклеєні на аркуш паперу та поміщений в спец пакет № 0857415 (а.с. 43 том 1), - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- грошові купюри номіналом: 2 гривні серії МЖ №154713, 2011 року випуску; 5 гривень серії НЕ №4368534, 2011 року випуску; 5 гривень серії МГ №2531024, 2011 року випуску; 10 гривень серії КС №1780955, 2011 року випуску; 100 гривень серії ВА №5516112, 2005 року випуску; 100 гривень серії АБ №2835506, 2005 року випуску; 100 гривень серії ЕШ №3577358, 2005 року випуску; 100 гривень серії ЗЗ №8910802, 2005 року випуску; 100 гривень серії ЕХ №2616065, 2005 року випуску; 100 гривень серії ВЩ №0589783, 2005 року випуску, що зберігаються на депозитному рахунку Перемишлянського РВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с. 199 том 2), - конфіскувати;

- грошові купюри номіналом: 50 гривень серії ЕД №3399098, 2005 року випуску; 50 гривень серії ЕЦ №9738710, 2005 року випуску; 20 гривень серії МБ №3881615, 2011 року випуску; 20 гривень серії КЧ №8022427, 2005 року випуску; 20 гривень серії МЖ №4983621, 2011 року випуску; 20 гривень серії КЯ №1834145, 2005 року випуску; 20 гривень серії КШ №7137363, 2005 року випуску; 20 гривень серії КЧ №6146372, 2005 року випуску; 20 гривень серії МВ №4780381, 2011 року випуску; 20 гривень серії ЕЄ №7288395, 2005 року випуску; 20 гривень серії КИ №6833685, 2005 року випуску; 20 гривень серії ММ №3668360, 2011 року випуску; 20 гривень серії КС №5429884, 2005 року випуску; 20 гривень серії КН №3991059, 2005 року випуску; 20 гривень серії КС №6527628, 2005 року випуску; 20 гривень серії КН №1451266, 2005 року випуску; 20 гривень серії ЗК №2292635, 2005 року випуску; 20 гривень серії МВ №9390478, 2011 року випуску; 20 гривень серії ЕД №3536474, 2005 року випуску; 20 гривень серії КЧ №5056548, 2005 року випуску; 20 гривень серії КИ №9744693, 2005 року випуску, що зберігаються на депозитному рахунку Перемишлянського РВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с. 214 том 2), - конфіскувати;

- картку пам'яті марки «GOOD RAM» типу «SDHC 16 GB» синього кольору на 16 гігібайт (а.с. 254 том 2), - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «МОТОROLA V360», ІМЕІ: НОМЕР_5, SIM картку «Київстар» серії НОМЕР_6 та картку пам'яті типу «MicroSD 64 Mb» (а.с. 258 том 2), - повернути їх законному володільцю ПП «Холявка»;

- матерчатий шарф чорного кольору, - знищити (а.с. 262 том 2);

- чоловічу зимову матерчату шапку чорного кольору, одну пару матерчатих рукавиць чорного кольору, колготи капронові чорного кольору розірвані навпіл, кожна із частин яких зав'язана на вузол, одну пару матерчатих рукавиць оранжевого кольору та три пари рукавиць (робочих) білого кольору (а.с. 267 том 2), - знищити;

- 6 ПЛС зі слідами рук, пусту пачку з під сигарет «Честерфілд» та фрагмент скла розбитої вітрини (а.с. 372 том 6), - знищити;

- автомобіль ВАЗ-2106, НОМЕР_4, що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_20 (а.с. 57 том 6), - повернути його власнику ОСОБА_21;

- автомобіль ВАЗ-21099, НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні в Золочівському РВ ГУМВУ у Львівській області (а.с. 10 том 5, а.с. 371 том 6), - повернути його законному володільцю ОСОБА_3;

- грошові кошти, вилучені у ОСОБА_20 в сумі 721,25 грн. згідно квитанції № 001427 від 22.07.2013р. (а.с. 108 том 3), а також в сумі 300 доларів США, що були вилучені у неї згідно квитанції № 008259 від 22.07.2013р. (а.с. 109 том 3), - повернути ОСОБА_20.

Судові витрати на загальну суму 2153,20 грн., стягнути з кожного засудженого в сумі по 430,64 грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча - суддя Г. О. Шендрікова

Судді: І.Б. Кос

С.Р. Мельник