Постанова № 38503903, 29.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа № 920/1127/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №680С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 03.09.13 у справі № 920/1127/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське енергозберігаюча сервісна компанія" (ПрАТ " УкрЕСКО"), м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт-2002”, м. Шостка

про стягнення 13 986 771,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013р. позивач звернувся до господарського суду Сумької області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу за договором товарного кредиту та договором про надання енергозберігаючих послуг у розмірі 13986771,08 грн., з яких: 5275332,66 грн. – сума основного боргу (щомісячні платежі за період липень 2011р. – травень 2013р.); 3530471,35 грн. – борг за мировою угодою; 1047059,86 грн. – перераховані відсотки по товарному кредиту; 404 883,31 грн. – проценти згідно ст.ст. 536,625 ЦК України; 352 685,29 грн. пені; 3167374,96 грн. штрафу, 208 963,65 грн. – залишок платежів, що належить до сплати за весь період дії договору (червень 2013р.), а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №297 від 05.08.2013р. визнавав суму боргу в розмірі 8677839,32 грн., а проти нарахованих штрафних санкцій, пені, неустойки та відсотків за користування грошовими коштами заперечував та просив відмовити в задоволенні цих вимог.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.09.2013 р. по справі № 920/1127/13 ( судді Миропольський С.О., Заржевський Ю.О., Левченко П.І.) позовні вимоги задоволені; стягнуто з ТОВ «Стандарт-2002» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Молодіжна, 14, код 32009486) на користь ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (04112, м. Київ, вул. Гонти, 1, пр. 22 код 20077482) суму боргу за договором товарного кредиту та договором про надання енергозберігаючих послуг у розмірі 13 986 771,08 грн., з яких: 5275332,66 грн. – сума основного боргу (щомісячні платежі за період липень 2011р. – травень 2013р.); 3530471,35 грн. – борг за мировою угодою; 1047059,86 грн. – перераховані відсотки по товарному кредиту; 404 883,31 грн. – проценти згідно ст.ст. 536,625 ЦК України; 352 685,29 грн. пені; 3167374,96 грн. штрафу, 208 963,65 грн. – залишок платежів, що належить до сплати за весь період дії договору (червень 2013р.), а також 68820,00 грн. судового збору, з посиланням на невиконання умов договорів в частині оплати платежів за договором товарного кредиту.

Відповідач з рішенням господарського суду частково не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково в сумі 7813467,5 грн.

У апеляційній скарзі зазначив, що позивач зависив суму основного боргу, надання послуг з користування товарним кредитом не доведені, так як акти приймання – передачі послуг не підписувались, завищені проценти за користування чужими коштами та розмір пені, двічі стягнуто штраф.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що заборгованість відповідачем не погашена,розмір заборгованості відповідає розрахунку, інші платежі та штрафні санкції відповідають умовам договору та нормам діючого законодавства.

У судовому засіданні 14.04.2014р. оголошена перерва до 22.04.2014р. об 12год.00 хв., про що представники сторін повідомлені належним чином.

Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв’язку з відрядженням.

Колегія суддів вважає клопотання про відкладення розгляду скарги не підлягаючим задоволенню, так як відповідач не довів неможливості направлення в судове засідання іншого представника.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між позивачем та відповідачем укладений Договір товарного кредиту №0208/05 від 13.02.2008 р. (зі змінами згідно Додаткових угод № 1 від 03.06.2008р., № 2 від 03.06.2010р., № 2 від 09.08.2011р.) та Договір про надання енергозберігаючих послуг №0208/04 від 13.02.2008 р. (зі змінами згідно Додаткових угод № 1 від 03.06.2008 р., № 2 від 03.06.2008 р., № 3 від 02.12.2009 р., № 4 від 18.12.2009 р.).

У відповідності до положень Договору товарного кредиту та Договору про надання енергозберігаючих послуг Відповідач отримав у товарний кредит обладнання, роботи та послуги на загальну суму 10772797,26 грн., що підтверджується Актом про остаточне завершення робіт від 26.06.2010 р., який складає невід'ємну частину зазначених договорів.

Відповідно до пп. (б) п.5.7. «Платежі. Роботи по ЕЗЗ і Обладнання» Договору товарного кредиту ТОВ «Стандарт-2002» зобов'язується виплачувати УкрЕСКО належні суми товарного кредиту (Платежі) у відповідності з Графіком повернення починаючи з дня підписання Акту про остаточне завершення робіт, до 15 числа кожного календарного місяця, в якому повинен бути здійснений Платіж.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав, що підтверджується Актом про остаточне завершення робіт від 26.06.2010 р., а також платежами здійсненими Відповідачем. Після підписання Акту про остаточне завершення робіт все обладнання, поставлене в рамках виконання Договору перейшло у власність Відповідача.

Позивач зазначає, що Відповідач регулярно порушував свої платіжні зобов'язання за Договором товарного кредиту. У зв'язку з цим Позивач у березні 2011 р. звернувся до Господарського суду Сумської області для стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 14360685,99 грн. (Ухвала про порушення провадження у справі від 25.05.2011 р. №5021/1196/2011).

Суд першої інстанції правомірно встановив, що приймаючи до уваги, що після відкриття провадження у справі Відповідач добровільно сплатив Позивачу частину боргу у розмірі 1500000,00 грн., сторони 09.08.2011 р. уклали Мирову угоду, яка затверджена Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2011. р. №5021/1196/2011, згідно якої Позивач реструктуризував Відповідачу прострочену заборгованість та відмовився від позовних вимог дострокового стягнення всього залишку платежів за весь період дії Договору, а також стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 891 730,56 грн.

Позивач вказує на те, що незважаючи на такі поступки зі сторони Позивача, Відповідач не оплачує ні платежі по Мировій угоді, ні поточні платежі за Договором товарного кредиту.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати платежів за Договором товарного кредиту, а саме Відповідач не оплатив Платежі за Договором товарного кредиту згідно Графіку повернення за липень 2011 р. - травень 2013 р. на загальну суму 5275332,66 грн. та не оплатив за Мировою угодою перший платіж та щомісячні платежі за січень 2012 - червень 2013 р. на загальну суму 2642633,68 грн. (в цю суму простроченої заборгованості за Мировою угодою не включена прострочена заборгованість за Мировою угодою у розмірі 550909,38 грн., яка стягується ВДВС Шосткинського міськрайонного управління юстиції (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2012 р.).

Як свідчать матеріали справи відповідач не надав доказів оплати заборгованості в розмірі зазначених в позові сум.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 5275332,66 грн. – суми основного боргу (щомісячні платежі за період липень 2011р. – травень 2013р.); 3530471,35 грн. – борг за мировою угодою; 1047059,86 грн. – перераховані відсотки по товарному кредиту, 208963,65 грн. – залишок платежів, що належить до сплати за весь період дії договору (червень 2013р.)

У випадку порушення зобов'язання, відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Стаття 11 Договору товарного кредиту визначає випадки невиконання умов Договору та відшкодування збитків Продавцю (Позивачу), зокрема, відповідно до п.11.2(а) невиплата Покупцем (Відповідачем) обов'язкових платежів у відповідності з Договором протягом 3 (трьох) банківських днів з любої дати, встановленої в ст.5 Договору товарного кредиту.

Згідно п.11.3 Договору товарного кредиту Позивач у разі порушення Відповідачем умов Договору має право: (а) об'явити весь залишок належних платежів за весь період дії Договору, включаючи пеню, неустойку, штрафи і компенсації нараховані у відповідності з положеннями Договору і законодавства України, обов'язковими і такими, що підлягають негайній оплаті, (б) розірвати договори відповідно до правил встановлених чинним законодавством України (в) скористатися будь-якими іншими видами відшкодування збитків у відповідності до законодавства України, включаючи отримання штрафу у розмірі 20% від остаточної ціни Договору; (г) скористатися іншими способами відшкодування, передбаченими чинним законодавством і положеннями Договору. Всі способи відшкодування можуть застосовуватися окремо чи комплексно.

Пунктом 5.12. Договору товарного кредиту встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобов'язань по договору Позивач має право нараховувати, а Відповідач зобов'язується виплачувати на користь Позивача пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а якщо прострочка становить понад 30 календарних днів Позивач має право додатково стягнути з Відповідача штраф у розмірі 20% від суми простроченої заборгованості.

Суд першої інстанції в зв’язку з простроченням виконання грошових зобов’язань обґрунтовано стягнув з відповідача 352685,29 грн. пені.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦКУ України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені ст. 536 ЦК України, відрізняються від процентів інфляційних та річних, які сплачує боржник, котрий прострочив виконання грошового зобов’язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України. Якщо перші є платою за користування грошовими коштами то другі є одним із видів санкцій, що підлягають сплаті при порушенні грошового зобов’язання.

Передбачена договором товарного кредиту ставка відсотків по товарному кредиту в розмірі 8% річних не є платою за користування чужими грошовими коштами у розумінні ст. 536 ЦК України, та річними передбаченими ч.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, в зв’язку з тим, що договором не передбачені проценти за користування чужими грошовими коштами суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з відповідача 253052.19 грн. за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 % річних, стягненню підлягають 3 річних у сумі 151831.12 грн. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд першої інстанції необґрунтовано стягнув штраф у сумі 2154559, 45 грн.,передбачений п.11.3 договору, що є подвійним стягнення штрафу, так як одночасно був стягнутий штраф, передбачений п. 5.12 договору, за одне й те саме правопорушення, а саме несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобов'язань по договору.

В зв’язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів у сумі 253052.19 грн. та штрафу у сумі 2154559,45 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на завишення суми основного боргу, недоведеність надання послуг з користування товарним кредитом безпідставні та не підтверджуються матеріалами справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, договором не передбачено складання актів приймання – передачі послуг по товарному кредиту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, частково відповідають нормам матеріального та процесуального права, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його частково скасування, керуючись ст.ст. 536,625 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.09.2013 р. по справі № 920/1127/13 в частині стягнення 2154559,45 грн. штрафу, 253052,19 грн. процентів згідно ст.536 ЦК України скасувати та в цій частині в позові відмовити.

В інший частині залишити рішення господарського суду Сумської області без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Стягнути з ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (04112, м. Київ, вул. Гонти, 1, пр. 22 код 20077482) на користь ТОВ «Стандарт-2002» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Молодіжна, 14, код 32009486) 5918,52 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити видати господарському суд Сумської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 28.04.2014р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.