Рішення № 38502670, 30.04.2014, Жданівський міський суд Донецької області

ЄУН 231/2536/13-ц

Провадження № 2/231/36/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,

за участю представника позивача Биковської О.С., відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2013 року позивач Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 21925,90 грн., індексу інфляції у сумі 1840,88 грн. та 3% річних у сумі 1818,64 грн. за період з 01.11.2006 року по 30.09.2013 року та судового збору у розмірі 229,40 грн..

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, відповідач, є абонентом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" , якому надавалися послуги по поставці теплової енергії та який має заборгованість за адресою АДРЕСА_1.

З 01.11.2006 р. по 30.09.2013 р. сума заборгованості за особовим рахунком відповідача складає 21925,9 грн., оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував вартість спожитих послуг з теплопостачання.

29 жовтня 2012 року Жданівським міським судом ухвалено судовий наказ по цивільній справі за заявою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання

19.11.2012 року ухвалою Жданівського міського суду судовий наказ по цивільній справі № 2-с/0518/22/2012 скасовано.

Відповідно до п.2 ч. 8 ст. 1051 ЦПК України, у разі скасування судового наказу, заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред*явлення позову. Стягувачем, згідно ст. 99 ЦПК України також був сплачений судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні свій позов підтримав, в його обґрунтування послався на ті ж обставини і просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував , посилаючись на наступні обставини:

так, він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування , посвідченого нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 21 лютого 2011 року за номером в реєстрі 164 та який був зареєстрований у відповідності до вимог, діючого на той час законодавства, 21 лютого 2011 року.

Попередні власники, а саме його батьки, під час сумісного з ними проживання, самовільно демонтували в квартирі радіатори централізованого опалення . Відсутність у квартирі радіаторів централізованого опалення зафіксовано в технічному паспорті квартири. Тим самим послуги з теплопостачання він не отримував, а тому і платити нема за що. Акт про відсутність опалення не складався, не зважаючи на його звернення до керівництва підприємства.

Крім того, наполягає на застосуванні строку позовної давності, оскільки вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання пред*явлено за період, який значно перевищує встановлений законом строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 04.08.2004 року (а.с.6, 16, 43-44).

Відповідно до свідоцтва на право власності ( а.с.47 ), даних технічного паспорту ( а.с. 41,42 ) квартира за адресою АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 в рівних долях ( по ? ). 21.02.2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_2 ? частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 45-46 ). Договір дарування посвідчений нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 21 лютого 2011 року за номером в реєстрі 164 та який був зареєстрований у відповідності до вимог, діючого на той час законодавства, 21 лютого 2011 року( а.с. 45 -46 ).

В технічних паспортах на квартиру АДРЕСА_1, складених 03.09.2010 р. та 22.02.2011 р. в графі « 6» після слів будинок підключено до телефонної мережі, об'єднаної диспетчерської та обладнано водопроводом (холодним, гарячим), каналізацією, газопостачанням, опаленням - значиться прочерк (а.с. 41,42 ).

Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1 обліковий рахунок відкритий на ім*я ОСОБА_2 ( а.с.7- 10а), борг за послуги з теплопостачання утворився з листопада 2006 року і станом на 01.10.2013 року становить 21.925,90 грн. ( двадцять одна тисяча дев*ятьсот двадцять п*ять гривень 90 копійок). В зазначений позивачем період відповідач сплатив за послуги з теплопостачання у червні 2007 року - 136,13 грн., в серпні 2007 року - 144,61 грн., в грудні 2007 року - 425,00 грн. (а.с.9-10а).

15 жовтня 2012 року позивач звернувся до Жданівського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 17.258,67 грн.( сімнадцять тисяч двісті п*ятьдесят вісім гривень 67 копійок) (а.с.18). Ухвалою Жданівського міського суду від 19 листопада 2012 року судовий наказ від 29 жовтня 2012 року було скасовано на підставі заяви відповідача (а.с.5).

Тим самим у відповідності до п.2 ч. 8 ст. 1051 ЦПК України, у разі скасування судового наказу, заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред*явлення позову.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Абзацом 14 ч. 1 ст. 1 Закону передбачено, що споживачем є - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Загальними умовами виконання зобов'язання, що встановлені статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими зобов'язаннями, у якому серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За вимогами ч. 3 ст.118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 21925,90 грн., індексу інфляції у сумі 1840,88 грн. та 3% річних у сумі 1818,64 грн. за період з 01.11.2006 року по 30.09.2013 року та судового збору у розмірі 229,40 грн., суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються позивачем з дати реєстрації відповідача ОСОБА_2 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 04.08.2004 року ( а.с.43-44 ), на його ім*я відкрито обліковий особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.7- 10а). Нарахування здійсненні на підставі діючих тарифів, з урахуванням кількісних і якісних показників надання послуг ( а.с. 7 - 10а ), а відтак ОСОБА_2 зобов'язаний був оплачувати надані ОКП «Донецьктеплокомуненегро» послуги з теплопостачання.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на ту обставину, що єдиним власником квартири він став тільки у лютому 2011 року, так як він, будучи власником на частку у зазначеній квартирі, зобов*язаний утримувати майно, що йому належить, що узгоджується з вимогами ст.322 ЦК України.

Доказів на підтвердження того, що будь - які інші особи були споживачами комунальних послуг відповідач не надав.

Відповідно до долученої до справи за клопотанням відповідача домової книги (а.с. 43-44) за адресою АДРЕСА_1 з 04.08.2004 року був зареєстрований лише ОСОБА_2

Суд також відхиляє посилання відповідача про те, що позивач не надавав йому послуги з теплопостачання, оскільки відповідач у відповідності до статті 18 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» не відмовився від їх отримання у встановленому законом порядку. До того ж відповідач пояснив, що радіатори центрального опалення були зрізані його батьками, під час сумісного з ними проживання, самовільно, без дотримання відповідної процедури узгодження. Він не має наміру відновити мережу теплопостачання у квартирі, обігрів здійснює за допомогою конвекторів. Однак, як пояснив відповідач по справі ОСОБА_2, в квартирі є стояки, які проходять по двом жилим кімнатам.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі , наданій йому для використання як єдиного цілого ,- за умови , що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п.24 Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня з наступними змінами , споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання холодної води .

Але , відповідно до п.25 зазначених правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку , що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п.26 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі , коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимого будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків , опалення , вентиляції, кондиціонування , будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення ,погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Таким чином , законом не передбачено зняття оплати за послуги з теплопостачання внаслідок самовільної відмови споживача від встановлення радіаторів центрального опалення. За таких обставин , доводи відповідача суд вважає неспроможними.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність, у відповідності до ст..257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач по справі ОСОБА_2 наполягає на застосуванні строку позовної давності.

За вимогами ч. 3 ст.118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Розглянувши заяву відповідача про застосування позовної давності суд вважає за необхідне її задовольнити, оскільки позивач дізнався про своє порушене право в листопаді 2006 року та ні яких заходів на його захист не приймав до 15 жовтня 2012 року, коли звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.

Відповідач в період з 15 жовтня 2009 року по 15 жовтня 2012 року не вчинив жодної дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу.

Судом встановлено, що відповідач сплатив за послуги з теплопостачання у червні 2007 року - 136,13 грн., в серпні 2007 року - 144,61 грн., в грудні 2007 року - 425,00 грн. (а.с. 9-10 а ), тобто у той період що передує даті відрахування періоду застосування строку позовної давності. Тому суд не має підстав для застосування правила переривання строку позовної давності, яке міститься у ст..264 ЦК України.

При зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зазначив період нарахування суми боргу з 01.11.2006 року по 30.09.2012 року , з заявою про видачу судового наказу за інший період, який розпочинається з 01.10.2012 року - не звертався.

Оскільки в позовному провадженні суд розглядає вимоги, які були заявлені стягувачем при зверненні ним до суду із заявою про видачу судового наказу та враховуючи строк позовної давності, суд здійснює стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 15 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року у сумі 12168,06 грн. , виходячи із розрахунку 456,39 грн. + 503,32 грн. + 678,58 грн. + 732,83 грн. + 705,65 грн. + 531, 92 грн. +488,52 грн. + 445,11 грн. + 542,77 грн. + 732,50 грн. + 786,73 грн. + 748,97 грн. + 189,23 грн. + 840,55 грн. + 770,15 грн. + 1017,87 грн. + 1097,00 грн. + 807,47 грн. + 92,50 грн., а всього на суму 12168,06 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 06 копійок) з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

В задоволені вимог про стягнення суми індексу інфляції у розмірі 1840,88 грн. та 3% річних у сумі 1818,64 грн. слід відмовити, оскільки і ці вимоги не були заявлені стягувачем у заяві про видачу судового наказу (а.с. 18).

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1,3ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» слід стягнути судовий збір у сумі 229,40 ( двісті двадцять дев*ять гривень 40 копійок ), що підтверджено платіжними документами ( а.с. 1-2 ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 88, п. 2 ч. 8 ст. 1051, 212-215,218 ЦПК, на підставі ст.ст. 265, 526, 625, 901, 903 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та на підставі п.18 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21 липня 2005 року № 630, суд

ВИРІШИВ:

позов Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", в до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на п/р 26001969969237 у філії ПАТ "ПУМБ" у м. Донецьку, МФО 335537, ОКПО 26221744, заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 15.10.2009 року до 31.09.2012 року у сумі 12168,06 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 06 копійок).

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на п/р 26001051812893 у Донецькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Донецьк, МФО 335496, ОКПО 38311234, судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

В задоволені інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна