КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/15829/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
У Х В А Л А
Іменем України
07 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С»,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з Виписки та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 147678 та АБ № 807608, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 8-9), відповідно, Позивача зареєстровано, як юридичну особу, в органі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код 37243499).
Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області Міністерства доходів і зборів України за період з 22.08.2013 року по 30.08.2013 року проведено перевірку господарської одиниці Позивача, а саме, належної йому відповідно до Свідоцтва про право власності від 06.12.2011 року, реєстраційний № 2249, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.37), на праві власності автомобільної стоянки, що розташована біля торгово - розважального комплексу «Мега Центр» за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 49, про що складено Акт фактичної перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0078/25/2658/22/37243499 від 02.09.2013 року (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 28-29).
В Акті зазначено, що перевірку проведено в присутності охоронця ОСОБА_2, який від підпису та отримання примірника Акта відмовився, проте, зазначений Акт 02.09.2013 року надіслано Відповідачем на адресу Позивача засобами поштового зв'язку, що підтверджується Повідомленням від 02.09.2013 року № 1079/10/25-01-22-03-10 та відбитком поштового штемпелю на конверті, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 30-31).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР, п. 2.6 Гл. 2 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 р. за № 40/10320, а саме, проведення ним розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій; відсутність книги обліку розрахункових операцій; наявність на місці проведення розрахунків готівкових коштів в сумі 219 грн.
На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення «С» від 19.09.2013 року № 0005992204, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 32), та яким до Позивача застосовано 1096,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Відповідачем прийнято Рішення від 19.09.2013 року (вих. № 8567/10/26-58-22-04-09), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 65-67), яким висновки Акта залишено без змін.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року N265/95-ВР (далі - Закон N 265/95-ВР), розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно із п.п. 1, 2 ст. 3 Закону N 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1)проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297, книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням суб'єкта господарювання, на кожний транспортний засіб.
Крім того, згідно із абзацами 1-3 п. 2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів; у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» передбачено, зокрема, що до 1 липня 2001 року, суб'єкти підприємницької діяльності, якими надаються послуги з паркування автотранспортних засобів у спеціально відведених і обладнаних місцях мають бути переведені на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону N 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно із п. 80.1, пп. 80.2.2. п. 80.2., п. 80.4. ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи); фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених цією статтею обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на те, що його єдиним видом господарської діяльності є передача в оренду своїм контрагентам нежитлового приміщення торгово - розважального комплексу «Мега Центр», який використовується орендарями для торговельних, побутових, розважальних та інших цілей, а він будь - якого відношення до цього не має. Крім того, ним в апеляційній скарзі зазначено, що громадянин ОСОБА_2, який отримував грошові кошти за паркування на автостоянці автомобілів готівкою, не є їх штатним працівником та не займає посаду охоронця і повноважень на збір коштів за надання послуг автостоянки не має.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балу», як Виконавцем, укладено Договір №382 від 01.03.2012 року (далі - Договір), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 57-58), та відповідно до п. 1.1 якого, Додаткової угоди № 1 до зазначеного Договору від 20 лютого 2013 року (далі - Додаткова угода № 1), копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 61), «Замовник» доручає, а «Виконавець» приймає під охорону матеріальні цінності та підтримує встановлений порядок в межах своєї компетенції, керуючись розробленою «Виконавцем» та затвердженою «Замовником» інструкцією на території ТРК «Мегацентр» та прилеглій території, в межах земельної ділянки, виділеної для експлуатації будівлі, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул.Проспект Миру, 49.
Відповідно до п. 9.1. Договору, цей Договір укладається терміном на один рік і набирає чинності з моменту підписання. П. 2. Додаткової угоди № 1 передбачено строк дії Договору до 31 грудня 2013 року.
01 березня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Балу» прийнято під охорону зазначений об'єкт, що належить Позивачу на праві власності, що підтверджується відповідним Актом, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.60).
Як вбачається з Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Балу» від 12.11.2013 року (вих. № 63), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 93), надісланого на адресу Позивача, громадянин ОСОБА_2 під час зазначеної перевірки - 22.08.2013 року, здійснював охорону ввіреної йому та належної Позивачу території, збирав грошові кошти з відвідувачів торгово - розважального комплексу «Мега Центр», які приїжджали до нього на транспортних засобах та залишали їх біля зазначеного торгово - розважального комплексу, з власної ініціативи.
Згідно із п. 1 ст. 17 Закону N 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Відповідно до частин першої, другої ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми; установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Як вбачається з Розрахунку фінансових санкцій, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 94), сума фінансових санкції за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи вчинене вперше протягом календарного року становить 1,00 грн., за неоприбуткування готівки у книзі ОРО - (219,00 грн. х 5 = 1095,00 грн.), тобто загальна сума штрафних санкцій, які підлягають сплаті Позивачем становить 1096,00 грн.
Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій та неоприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій в зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.09.2013 року № 0005992204 є правомірним.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі 14 квітня 2014 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.
Судове рішення № 38502183, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/15829/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: