Постанова № 38501189, 23.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2014 року 11:53 № 826/4043/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Топоркової О.С., відповідача - Цюрупи Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Дочірнього підприємства «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс»до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання нечинним та скасування наказу від 21 жовтня 2013 року № 654

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 березня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (далі - ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс», позивач) з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 21 жовтня 2013 року № 654.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ відповідача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки запит від 25.07.2013 року, який надсилався ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно ведення фінансово-господарської діяльності, регістрів бухгалтерського та податкового обліку за період з 01 липня 2012 року по 30 червня 2013 року не містив визначених Податковим кодексом України підстав для його направлення.

Окрім цього, позивач звертає увагу, що незважаючи на протиправність вказаного вище запиту, позивачем листом від 15 серпня 2013 року надано відповідачу відповідь на нього, втім останнім в порушення вимог Податкового кодексу України видано наказ від 21 жовтня 2013 року № 654 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» повністю відмовити, оскільки при винесенні наказу діяв в рамках чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (код за ЄДРПОУ 21751779) зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради 26 лютого 1997 року. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 136360 від 31 грудня 2010 року, у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи перереєстровано Виконавчим комітетом Черкаської області. Місцезнаходження ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс»: 04176, місто Київ, вулиця Електриків, 29-А.

ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11 березня 1997 року за № 00810 та станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва від 11 лютого 2011 року № 100321969 ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 217517723011).

Наказом № 654 від 21 жовтня 2013 року, виданим ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» (код за ЄДРПОУ 21751779) за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року. Термін проведення перевірки з 22.10.2013р. по 11.11.2013 року.

Наказом № 772 від 11 листопада 2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві продовжено термін проведення виїзної позапланової документальної перевірки ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» на 10 робочих днів з 12.11.2013 року по 25.11.2013 року.

Незгода позивача з наказом відповідача від 21 жовтня 2013 року № 654, обумовила його звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Дочірнього підприємства «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перелік обставин за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка наведений у ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 78 ПК України).

У відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 81 ПК України).

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Як встановлено судом ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було видано оскаржуваний наказ на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

На підставі вище вказаного наказу та направлень від 22 жовтня 2013 року №№ 619, 620, 621, 622, 623, 624, 625, 626, в період з 22 жовтня 2013 року по 18 листопада 2013 року (термін проведення перевірки подовжувався на підставі наказу від 11 листопада 2013 року № 772) ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (код ЄДРПОУ 21751779) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року», за результатами якої складено Акт від 02 грудня 2013 року № 2205/26-56-22-01-03/21751779.

З вказаного Акту вбачається, що направлення на перевірку та копію наказу від 21 жовтня 2013 року № 654 вручено головному бухгалтеру ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» Гладковій Олесі Михайлівні під розписку 12 листопада 2013 року.

Крім того, вказана перевірка була фактично проведена службовими особами ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з відома директора підприємства Сопіна В.Д. та в присутності головного бухгалтера Гладкової О.М. у період з 22 жовтня 2013 року по 02 грудня 2013 року.

З приводу встановлених під час розгляду вказаної адміністративної справи фактів суд зазначає наступне.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав вимоги вищевказаного законодавства щодо вручення наказу та направлення до початку проведення позапланової виїзної перевірки, провів її та за результатами склав відповідний акт, а відтак наслідки наказу від 21 жовтня 2013 року № 654 було вичерпано.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов'язку зумовлюються, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов'язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом в наслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Таким чином визнання протиправним та скасування наказу від 21 жовтня 2013 року № 654 щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки, не буде мати наслідком поновленням порушених, на думку позивача, його охоронюваних законом прав та інтересів, у зв'язку із чим його позовна вимога задоволена бути не може.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Автоскладський завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 квітня 2014 року.