Рішення № 38500227, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5173/14 23.04.14

за позовом: Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37975277

до відповідача: Приватного підприємства «Бонвояж», м.Київ, ЄДРПОУ 32660669

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37993783

про стягнення 60 502,45 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

прокурор: Долгорук С.М. - за посв.

від позивача: Кульчіцька О.М. - по дов.

від відповідача: Купченко В.В. - по дов., Шовкопляс В.Г. - по дов., Казначєєва Г.Ф. - по дов.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ з позовом до Приватного підприємства «Бонвояж», м.Київ про стягнення з Приватного підприємства «Бонвояж» 60 502,45 грн. до Державного бюджету України та місцевого бюджету міста Києва у співвідношенні 30% та 70% відповідно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Зокрема, за твердженням прокурора, Приватне підприємство «Бонвояж» в період з 09.05.2013р. по 31.10.2013р. здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельні за адресою: м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21 без відповідного дозволу, чим заподіяло шкоду державі в розмірі 60 502,45 грн.

Позивач в поясненнях б/н від 09.04.2014р., б/н від 10.04.2014р. та б/н від 23.04.2014р. позов прокурора підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Бонвояж» шкоду, яка заподіяна державі, в розмірі 60 502,45 грн. При цьому, позивачем зазначено, що фактично розмір шкоди було розраховано за період з 07.10.2013р. по 31.10.2013р., виходячи з того, що кількість годин роботи стаціонарного джерела складає 580 годин.

Відповідач у відзиві б/н від 09.04.2014р. проти задоволення позову заперечив, посилаючись на ті обставини, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не було отримано Приватним підприємством «Бонвояж» вчасно внаслідок реорганізації відповідних державних органів та внесення змін до законодавчих актів, які регулюють порядок видачі таких дозволів. При цьому, за твердженнями відповідача, Приватне підприємство «Бонвояж» було змушено запустити газову котельню без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою недопущення зриву опалювального періоду у місті Києві.

Ухвалою від 26.03.2014р. господарського суду міста Києва до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, м.Київ.

Третя особа в поясненнях вих.№05-12/1020-4791 від 09.04.2014р. повідомила суд про порядок зарахування до державного та місцевих бюджетів надходжень від сплати грошового стягнення за шкоду, що заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В судове засідання 23.04.2014р. представник третьої особи не з'явився. Разом з цим, згідно з позицією Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладена у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи, що у попередньому судовому засіданні представник Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві був присутнім, що відображено у протоколі судового засідання від 09.04.2014р., господарський суд вважає встановленим факт належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи.

Наразі, з огляду на неявку третьої особи, господарський суд зазначає, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, незважаючи на те, що третя особа в судове засідання не з'явилась і не скористалась правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

До того ж, судом прийнято до уваги, що в попередньому судовому засідання представником третьої особи було висловлено правову позицію щодо предмету розглядуваного позову, а обов'язковою явка представника Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві судом не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, господарський суд встановив:

В період з 17.10.2013р. по 31.10.2013р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Жикевич Є.І. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Єрьоміним Ю.А. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватним підприємством «Бонвояж», про що складено акт №05/1666а від 31.10.2013р.

Як вкачається зі вказаного акту, за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що Приватне підприємство «Бонвояж» займається обслуговуванням житлових будинків міста Києва. На балансі підприємства є газова котельня, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21. При цьому, строк дії представленого підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №8039100000-223 від 08.05.2008р. закінчився 08.05.2013р. Тобто, з 09.05.2013р. Приватне підприємство «Бонвояж» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

31.10.2013р. Державною екологічною інспекцією у м.Києві було видано припис №05/929п, яким зобов'язано відповідача, зокрема, отримати в строк до 01.12.2013р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Вказаний припис було вручено 31.10.2013р. під підпис директору Приватного підприємства «Бонвояж».

Крім того, Державною екологічною інспекцією м.Києва було винесено постанову від 31.10.2013р. про накладення адміністративного стягнення, якою накладено на директора Приватного підприємства «Бонвояж» адміністративний штраф за здійснення викидів в атмосферне повітря без дозволу в розмірі 136 грн.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Приватним підприємством «Бонвояж» за період з 09.05.2013р. по 31.10.2013р., що складений державним інспектором з охорони навколишнього середовища міста Києва Єрьоміним Ю.А., загальна сума шкоди, яка заподіяна відповідачем, складає 60 502,45 грн. При цьому, судом враховані пояснення позивача про те, що фактично збитки було нараховано за період з 07.10.2013р. по 31.10.2013р., тобто з початку опалювального сезону.

За таких обставин, прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, посилаючись на заподіяння відповідачем шкоди державі в розмірі 60 502,45 грн. внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу.

Оцінюючи подані прокурором та сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя

населення (ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

За приписами ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом прокурором та позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Приватного підприємства «Бонвояж»; наявність заподіяної діями відповідача шкоди; причинний зв'язок між ними.

Одночасно, враховуючи, що ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини заподіювача шкоди, за змістом якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин), спростування наявності вини Приватного підприємства «Бонвояж» покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що доводи прокурора щодо протиправності дій Приватного підприємства «Бонвояж», наявності заподіяної державі шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між такою шкодою та вчиненими діями є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, судом встановлено, що строк дії дозволу №8039100000-223 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який був виданий 08.05.2008р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Києві Приватному підприємству «Бонвояж», дійсно закінчився 08.05.2013р.

Відповідно до довідки без номеру та дати, що складена відповідачем та яку було вручено 04.11.2013р. державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Жикевич Є.І., котельню Приватного підприємства «Бонвояж» було запущено 07.10.2013р.

Проте, новий дозвільний документ, а саме дозвіл №8039100000-00049 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, було видано Приватного підприємству «Бонвояж» Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише 31.03.2014р. зі строком дії до 31.03.2019р.

Таким чином, матеріалами справи, зокрема, актом перевірки №05/1666а від 31.10.2013р., підтверджується, а відповідачем не заперечується, що в період з 07.10.2013р. по 31.10.2013р. Приватне підприємство «Бонвояж» здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу (строк дії попереднього дозволу закінчився 08.05.2013р.), що є порушенням вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та внаслідок чого державі було заподіяно шкоду.

Тобто, прокурором та позивачем належними та допустимими доказами було доведено суду протиправність поведінки Приватного підприємства «Бонвояж», наявність заподіяної діями відповідача шкоди та причинний зв'язок між ними.

Разом з цим, як вказувалось судом вище, необхідною умовою для застосування деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є встановлення вини в діях заподіювача такої шкоди.

Наразі, за висновками суду, відповідачем належними та допустимими доказами було спростовано наявність в діях Приватного підприємства «Бонвояж» вини при здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без необхідного дозволу.

Зокрема, зі змісту пояснень відповідача вбачається, що Приватне підприємство «Бонвояж» здійснює господарську діяльність, що пов'язана з перетворенням природного газу на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договорів. Теплова енергія, яка виробляється котельнею за адресою: м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21, на підставі укладених договорів постачається для забезпечення мешканців десяти багатоповерхових житлових будинків, середньої школи та інших споживачів послугами гарячого водопостачання та опалення. Працює вказана котельна лише в опалювальні періоди.

Посилаючись на норми Законів України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідач зазначає, що Приватне підприємство «Бонвояж», незважаючи на відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який не було отримано попри всі зусилля, все одно було вимушено розпочати роботу котельні з метою забезпечення споживачів послугами теплопостачання та недопущення виходу з ладу (розморожування) системи централізованого опалення.

Як встановлено судом, розпорядженням №1686 від 26.09.2013р. виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено керівникам теплопостачальних підприємств і організацій незалежно від форм власності розпочати з 30.09.2013р. за умови готовності систем теплоспоживання подачу теплоносія, забезпечивши підключення систем теплопостачання в три етапи.

Листом вих.№08/35-2670 від 03.10.2013р. Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило Приватне підприємство «Бонвояж» про необхідність надати дозвіл на подачу теплоносія для центрального опалення та гарячого водопостачання на середню загальноосвітню школу №1 на пров.Делегатському, 1/28 з 03.10.2013р.

При цьому, як вбачається з листа вих.№109/01/31-2436 Шевченківської районної м.Києві державної адміністрації, який надійшов до суду 22.04.2014р., житлові будинки за адресою: вул.Багговутівська, 3/15, 8-10, 12; вул.Овруцька, 17; пров.Делегатський, 2/18, 3, 3а; вул.Нагірна, 6/31, 8/32, 10; середня загальноосвітня школа №1, забезпечені подачею теплової енергії виключно через мережі Приватного підприємства «Бонвояж» протяжністю 1145 пог.м від котельні по вул.Багговутівська, 17-21. Забезпечити теплом вищевказані об'єкти від інших джерел теплопостачання можливо лише за умови їх перепідключення до тепломагістралі Публічного акціонерного товариства «Київенерго». Вартість таких робіт відповідно до розробленої проектної документації складає 11 млн.грн.

За таких обставин, господарський суд приймає до уваги доводи відповідача про вимушений запуск котельні по вул.Багговутівська, 17-21 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, враховуючи соціальну сферу, в якій здійснює свою господарську діяльність Приватне підприємство «Бонвояж», важливість здійснення такої діяльності та можливі негативні наслідки припинення або порушення строків надання відповідачем послуг з теплопостачання.

Крім того, за змістом пояснень відповідача, Приватним підприємством «Бонвояж» вживались усі можливі дії для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте, після ліквідації Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві впродовж до 17.05.2013р. чинним на той час законодавством не було визначено державного органу, який буде в подальшому уповноважений здійснювати видачу відповідних дозволів.

Так, Постановою №159 від 13.03.2013р. Кабінету Міністрів України були ліквідовані територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, у тому числі Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві, до повноважень яких було віднесено видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З метою встановлення органу, який буде уповноважений видавати відповідні дозволи, листом вих.№192 від 05.04.2013р. відповідач звернувся до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з проханням сприяти Приватному підприємству «Бонвояж» в отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з листом вих.№8/11-19-13 від 26.04.2013р. Управління комунальної теплоенергетики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідача було повідомлено, що видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не відноситься до повноважень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згодом, розпорядженням №711 від 17.05.2013р. виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження змін до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» було передано Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноваження щодо здійснення видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які належать до другої або третьої групи.

15.08.2013р. Приватним підприємством «Бонвояж» було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Експрес» договір №427-ее/п на розробку науково-технічної документації, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Експрес» зобов'язалось за завданням відповідача розробити науково-технічну документацію у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме по отриманню дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Листами вих.№227 від 30.09.2013р. та вих.07/11/01 від 07.11.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Експрес» відповідача було повідомлено, що документи Приватного підприємства «Бонвояж» знаходяться на розгляді в Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Проте, у зв'язку з ліквідацією Державних управлінь з охорони навколишнього природного середовища та передачею відповідних повноважень Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розгляд документів тимчасово сповільнений.

Листом вих.№349 від 02.12.2013р. відповідач повідомив Державну екологічну інспекцію у м.Києві про проведення Приватним підприємством «Бонвояж» роботи з отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Зокрема, зазначено, що відповідачем було розроблено необхідну науково-технічну документацію та передано її до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для отримання експертно-технічного висновку, у зв'язку з чим Приватне підприємство «Бонвояж» просило продовжити строк виконання припису №05/929п від 31.10.2013р. до 10.01.2014р.

У відповідь на вказаний лист Державною екологічною інспекцією у м.Києві в листі вих.№7337-05/08 від 03.12.2013р. було повідомлено відповідача, що питання щодо продовження терміну виконання припису №05/929п від 31.10.2013р. буде розглянуто після проведення позапланової перевірки Приватного підприємства «Бонвояж».

Разом з цим, матеріали розглядуваної справи не містять доказів проведення позивачем позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Враховуючи викладене вище, господарським судом прийнято до уваги, що відповідачем до моменту запуску котельні та відкриття опалювального періоду вчинялись завчасні та активні дії з метою отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Проте, такі дії не призвели до позитивного результату внаслідок сповільнення процедури видачі таких дозволів через внесення змін до чинного законодавства та передачі відповідних повноважень іншому органу.

Наразі, у матеріалах справи наявний чинний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що виданий відповідачу 31.03.2014р. за №8039100000-00049.

Також господарським судом враховано, що незважаючи на відсутність у Приватного підприємства «Бонвояж» чинного дозволу, відповідач все одно здійснював оплату екологічного податку протягом всього 2013 року.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що можливість отримання даних для розробки та підготовки Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Кспрес» науково-технічної документації залежить від фактичної роботи котельні. Тобто, до початку опалювального сезону та запуску теплопостачання документи, необхідні для отримання дозволу, не могли бути одержані відповідачем в повному обсязі.

Таким чином, виходячи з того, що судом не було встановлено одного з елементів складу цивільного правопорушення, а саме вини в діях відповідача, господарський суд дійшов висновку, що позов Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ до Приватного підприємства «Бонвояж», м.Київ про стягнення з Приватного підприємства «Бонвояж» 60 502,45 грн. до Державного бюджету України та місцевого бюджету міста Києва у співвідношенні 30% та 70% відповідно, є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення.

За змістом п.4.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, судовий збір в розмірі 1827 грн. підлягає стягненню з Державної екологічної інспекції в місті Києві на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ до Приватного підприємства «Бонвояж», м.Київ про стягнення з Приватного підприємства «Бонвояж» 60 502,45 грн. до Державного бюджету України та місцевого бюджету міста Києва у співвідношенні 30% та 70% відповідно.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в місті Києві (04071, м.Київ, Подільський район, вул.Набережно-Лугова, буд.4, ЄДРПОУ 37975277) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 грн.

Видати судовий наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.04.2014р.

Суддя М.О. Любченко