Рішення № 38500200, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1351/14

23.04.14

За позовом приватного акціонерного товариства "АЛЬБА УКРАЇНА"

до підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ"

про стягнення 1.744.759,64 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Приватне акціонерне товариство "АЛЬБА УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.744.759,64 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов’язання за укладеним між ними договором купівлі-продажу від 04.01.2010 № 253/10 у зв'язку із чим позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1.706.784,16 грн, яка утворилася внаслідок несплати останнім отриманого ним товару, а також 3 % річних в сумі 37.975,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 прийнято позовну заяву приватного акціонерного товариства "АЛЬБА УКРАЇНА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1351/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв’язку про вручення уповноваженим представникам відповідача поштових відправлень суду. Таким чином, враховуючи викладене, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в жодне у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 23.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Отже, заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між приватним акціонерним товариством "АЛЬБА УКРАЇНА", як продавцем, (далі – позивач) та підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ", як покупцем, (далі – відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 04 січня 2010 року № 253/10 (далі – Договір).

Згідно предмету Договору позивач зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі – товар) у власність відповідача, а останній зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Як визначено сторонами у п. 1.2 Договору, товар передається по найменуваннях та в кількості, із зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в окремому випадку у видаткових накладних.

Відповідач проводить оплату товару у формі безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів поточний рахунок позивача (п. 5.1 Договору).

У пункті 8.2 Договору передбачено, що оплата кожної партії товару проводиться в повному обсязі і на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку партії товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, тому, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 1.756.401,34 грн. Наведений факт підтверджується видатковими накладними, які підписані з обох сторін спору і скріплені відбитками печатки позивача та штампу відповідача. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи.

Спір між сторонами даного судового процесу виник в результаті порушення з боку відповідача обов’язку за Договором, який полягає в оплати отриманого від позивача товару. Вартість неоплаченого відповідачем товару, станом на момент вирішення судом даного сопору, складає 1.706.784,16 грн. Наведене водночас підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого сторонами спору за період часу з 01.01.2013 по 20.01.2014. Отже, згідно згаданого Акту заборгованість відповідача перед позивачем складає 1.706.784,16 грн. Акт звірки взаємних розрахунків підписано сторонами спору і скріплено відбитками їх печаток.

Крім того, у зв'язку із допущенням з боку відповідача прострочення грошового зобов'язання, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з останнього 3 % річних в сумі 37.975,48 грн.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню повністю в сумі 1.706.784,16 грн, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов’язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання за Договором, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 37.975,48 грн підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Тулузи, буд. 3-Б; ідентифікаційний код 21568905, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного акціонерного товариства "АЛЬБА УКРАЇНА" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100; ідентифікаційний код 22946976, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 1.706.784,16 (один мільйон сімсот шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 16 коп.; 3 % річних в сумі 37.975,48 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 48 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 34.895,19 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн 19 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 квітня 2014 року.

Суддя С.В. Балац