Ухвала суду № 38499839, 28.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2014 р. м. Київ К/800/57579/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Руденко А.М.

за участю представника відповідача - Смірнової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013

у справі № 815/2460/13-а

за позовом Приватного підприємства «Адепт-Комплект»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Адепт-Комплект» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 04.01.2013 № 0000042301, № 0000052301.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позову; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Адепт-Комплект» з ТОВ «Укрвебконсалтинг» за період з 01.04 по 30.06.2011, складено акт № 1089/22/33316835 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року в сумі 505 105 грн.; п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 439 222 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.01.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 505 105 грн. основного платежу;

- № 0000052301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 439 223 грн., в т.ч.: 439 222 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість (завищення валових витрат та завищення податкового кредиту) за відповідні періоди, податковим органом зроблено на підставі протоколу допиту свідка від 07.02.2012 - директора (в 2011 році) та засновника TOB «Укрвебконсалтинг» ОСОБА_3, де зазначено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду погодився на пропозицію невстановлених осіб зареєструвати на своє ім'я TOB «Укрвебконсалтинг», до фінансово-господарської діяльності якого у подальшому відношення не мав, документів по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами не підписував, працівників не наймав, товарів не поставляв, складських приміщень не орендував, розрахунковими рахунками не керував, грошових коштів не перераховував та не отримував, податкову звітність не складав та не підписував і нікому цього не доручав. ДПІ у Комінтернівському районі отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт № 5532 від 19.12.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Укрвебконсалтинг» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Адепт-Комплект», відповідно до якого стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність TOB «Укрвебконсалтинг» за місцезнаходженням.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору генерального підряду № 53 від 11.11.2010 позивач зобов'язався перед TOB «Агродар-Бар» провести реконструкцію об'єкта (елеваторний комплекс потужністю 55 000 т, Вінницька область, Барський район, територія Войнашевскої сільської ради) та виконати частину функцій замовника по здачі об'єкта в експлуатацію. Відповідно до Додатку № 2 зазначеного договору (зведений кошторисний розрахунок) об'єм робіт, які мав виконати позивач передбачав в тому числі, але не виключно: електромонтажні роботи, благоустрій та будівництво складу матеріалів для елеваторного комплексу потужністю 55 000 т, Вінницька область, Барський район, територія Войнашевскої сільської ради. Згідно п. 10.1 зазначеного договору позивач мав право за власною ініціативою залучати до виконання робіт інші ліцензовані організації (субпідрядників).

Відносини між ПП «Адепт-Комплект» (замовник) та ТОВ «Укрвебконсалтинг» (підрядник) ґрунтувались на договорах підряду: № 25/03/11 від 25.03.2011, № 01/04-11 від 01.04.2011, № 05/04-11 від 05.04.2011.

Згідно з п. п. 1.1, 2.1 договору підряду № 25/03/11 від 25.03.2011 підрядник зобов'язується із свого матеріалу, своїми засобами, в передбачений договором строк згідно з завданням замовника і наданої замовником проектної документації виконати роботи з будівництва складу матеріалів на території майнового комплексу, що підлягає реконструкції під елеваторний комплекс потужністю 55 000 т, Вінницька область, Барський район, територія Войнашевскої сільської ради, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити обумовлену договором вартість робіт. Загальна вартість робіт, зазначених у п. 1.1 договору визначається згідно з договірною ціною до договору та складає 454 177,10 грн., у тому числі ПДВ - 75 696,18 грн.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 договору підряду № 01/04-11 від 01.04.2011 підрядник зобов'язується із свого матеріалу, своїми засобами, в передбачений договором строк згідно з завданням замовника і наданої замовником проектної документації виконати будівельні роботи по благоустрою на території майнового комплексу, що підлягає реконструкції під елеваторний комплекс потужністю 55 000 т, Вінницька область, Барський район, територія Войнашевскої сільської ради, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити обумовлену договором вартість робіт. Загальна вартість робіт, зазначених у п. 1.1. договору визначається згідно з Договірною ціною до договору та складає 1 066 163,57 грн., у тому числі ПДВ - 177 693,93 грн.

Згідно з п. п. 1.1, 2.1 договору підряду № 05/04-11 від 05.04.2011 підрядник зобов'язується із свого матеріалу, своїми засобами, в передбачений договором строк згідно з завданням замовника і наданої замовником проектної документації виконати електромонтажні роботи на території майнового комплексу, що підлягає реконструкції під елеваторний комплекс потужністю 55 000 т, Вінницька область, Барський район, територія Войнашевскої сільської ради, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити обумовлену договором вартість робіт. Загальна вартість робіт, зазначених у п. 1.1. договору визначається згідно з договірною ціною до договору, та складає 1 114 991,42 грн., у тому числі ПДВ - 185 831,90 грн.

Факт виконання вказаних договорів судами попередніх інстанцій в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт та підсумковими відомостями; платіжними дорученнями, податковими накладними.

За договорами підряду між позивачем та ТОВ «Укрвебконсалтинг», останнім мали бути виконані роботи із будівництва складу матеріалів (по ГП №20), електромонтажні роботи та роботи із благоустрою території майнового комплексу, що підлягає реконструкції відповідно до договору генерального підряду № 53 від 11.11.2010.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що за його замовленням ТОВ «Укрвебконсалтинг» виконало підрядні роботи згідно укладених між сторонами договорів підряду, які в подальшому було використано позивачем у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій; позивачем не спростовані дані перевірки та надані податковим органом докази стосовно того, що директор ТОВ «Укрвебконсалтинг» ОСОБА_3 не підписував складені від його імені первинні документи по господарським операціям з ПП «Адепт-Комплект».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що пояснення ОСОБА_3 не можуть вважатись беззаперечним свідченням фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ «Укрвебконсалтинг», оскільки їх справжність не підтверджена відповідною постановою у кримінальній справі, в межах якої вони надані; реальність виконання ТОВ «Укрвебконсалтинг» будівельних та електромонтажних робіт для позивача підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями та довідками про вартість виконаних робіт.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (п.138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. п. 138.4, 138.6 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, за результатами фактично здійснених господарських операцій, що в даному випадку встановлено матеріалами справи.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, виданих особою, що зареєстрована платником податку на додану вартість, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній податковими накладними, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Слід також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Пояснення директора TOB «Укрвебконсалтинг» - ОСОБА_3, надані в рамках кримінального провадження, не можна вважати встановленою обставиною щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами правовідносин з TOB «Укрвебконсалтинг».

З огляду ж на встановлену в судовому порядку реальність здійснення господарських операцій за укладеними між позивачем та TOB «Укрвебконсалтинг» договорами, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок щодо наявності підстав у позивача на формування податкового кредиту та валових витрат в спірному періоді.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний