Ухвала суду № 38499668, 24.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/58635/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області неправомірними та зобов'язано провести нарахування та виплату позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що ОСОБА_2 доглядає сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, та перебуває на обліку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трьох років.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено статті 40-44 із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначений пункт 25 визнано неконституційним.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» іншого розміру допомоги, ніж у статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не встановлювалось.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки ОСОБА_2 є особою, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного страхування, на відносини щодо виплати їй допомоги за 2012-2013 рік поширюються норми спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»

Також, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року № 1751 було затверджене саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка була висловлена у постанові від 25 грудня 2012 року (справа № 21-410а12).

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.М. Заїка