Ухвала суду № 38499665, 24.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/56393/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Любов проти гомосексуалізму» до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій щодо внесення до Верховної Ради України Законопроекту без його попереднього публічного громадського обговорення, -

встановив:

Всеукраїнська громадська організація «Любов проти гомосексуалізму» звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним подання Кабінету Міністрів України, яким законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» №2342 було внесено на розгляд Верховній Раді України; визнання неправомірною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо непроведення публічних обговорень Законопроекту №2342 до його подання до Верховної Ради України; визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України щодо внесення ним до Верховної Ради України Законопроекту № 2342 без його попереднього публічного громадського обговорення; зобов'язання Кабінет Міністрів України відкликати Законопроект №2342 з Верховної Ради України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні неправомірною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо непроведення публічних обговорень законопроекту та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов Всеукраїнської громадської організації «Любов проти гомосексуалізму» задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо непроведення публічних обговорень законопроекту «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» перед його поданням до Верховної Ради України. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19 лютого 2013 року внесено подання до Верховної Ради України та відповідно зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» № 2342. Суб'єктом зазначеної законодавчої ініціативи є Кабінет Міністрів України.

Законопроект № 2342 до його внесення на обговорення Верховною Радою України був оприлюднений на офіційному веб-порталі Верховної Ради України разом із усіма супровідними документами, а саме: порівняльною таблицею, поданням, пояснювальною запискою, висновком комітету, висновком Головного науково-експертного управління.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно приписів статті 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України; акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України; акти Кабінету Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Отже, наведене свідчить, що подання до Верховної Ради України спірного Законопроекту не є актом Кабінету Міністрів України в розумінні статті 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», і відповідно, не має нормативного та регуляторного характеру, а тому і оскарженню не підлягає.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 17 травня 2001 року №5-рп/2011 суб'єкти права законодавчої ініціативи, зокрема, яким є Кабінет Міністрів України, можуть подавати до Верховної Ради України законопроекти з будь-якого питання, крім тих законопроектів, які відповідно до Конституції України можуть вноситися спеціально визначеними нею суб'єктами права законодавчої ініціативи.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що визнання незаконним подання Кабінету Міністрів України, яким законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» №2342 внесено на розгляд Верховній Раді України є безпідставним, оскільки оскаржуване подання не створює між позивачем та Урядом публічно-правових відносин.

Більш того, законодавством України не встановлено заборони щодо внесення до Верховної Ради України Законопроекту без його попереднього публічного громадського обговорення.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України має право відкликати внесений ним на розгляд Верховної Ради України проект закону.

Регламентом Кабінету Міністрів України визначено, що Кабінет Міністрів України відкликає поданий до Верховної Ради законопроект у разі втрати ним актуальності або з інших причин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт подання відповідачем Законопроекту №2342 до Верховної Ради України всупереч вимогам чинного законодавства є недоведеним, а тому підстави для відкликання такого Законопроекту відсутні.

Крім того, покладення обов'язку відкликання законопроекту на Кабінет Міністрів України є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень.

Стосовно позовних вимог щодо непроведення публічних обговорень законопроекту «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» перед його поданням до Верховної Ради України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх неправомірності, з огляду на наступне.

Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03 листопада 2010 року № 996 встановлено, що в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами.

Згідно пункту 13 зазначеної постанови публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; теле - або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій.

Порядок публічного громадського обговорення передбачено пунктом 14 цієї постанови.

Як вірно досліджено судом першої інстанції, 19 лютого 2013 року Законопроект № 2342 до його внесення на обговорення Верховною Радою України був оприлюднений на офіційному веб-порталі Верховної Ради України разом із усіма супровідними документами.

Згідно відповіді завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України від 19 квітня 2013 року вих. № 04-31/20-14(97870), відносно обговорюваного Законопроекту № 2342 до комітету надійшло 1355 письмових звернень громадян (та організацій), які були враховані при наданні висновку стосовно зазначеного Законопроекту Верховній Раді України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо непорушення з боку Кабінету Міністрів України прав громадян стосовно публічного громадського обговорення вказаного Законопроекту № 2342, оскільки висловлення, думки, зауваження та пропозиції були враховані Комітетом Верховної Ради України при наданні висновку.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, Законопроект № 2342 був підготовлений на виконання Указу Президента України від 22 квітня 2011 року № 494/2011 та Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом, які є офіційно оприлюдненими документами та спільною домовленістю між Україною та ЄС, державами-членами ЄС.

Отже, наведене свідчить про те, що зазначений Законопроект було прийнято внаслідок зовнішньополітичної діяльності України, як держави у сфері міжнародного співробітництва.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову щодо визнання неправомірною бездіяльності Кабінету Міністрів України стосовно непроведення публічних обговорень Законопроекту № 2342.

З огляду на приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити повністю.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Любов проти гомосексуалізму» до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій щодо внесення до Верховної Ради України Законопроекту без його попереднього публічного громадського обговорення, залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.М. Заїка