Ухвала суду № 38499632, 25.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 квітня 2014 року м. Київ В/800/1709/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М., Федорова М.О., Карася О.В.

перевіривши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 у справі №826/8902/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2009 у справі №5/3426-28/404А (К-12986/07) та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі за аналогічних обставин Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм.

Між тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає, що правова позиція, викладена в ухвалі, про перегляд якої ставиться питання, цілком узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема з постановою від 07.02.2012 у справі №21-904во10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інтеройл» до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

При цьому, правова позиція Верховного Суду України полягає у тому, що Положення Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 №2796-XII «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України.

Таким чином, на даний час судове рішення суду касаційної інстанції, щодо якого подана заява про перегляд, повністю відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України, у подібних правовідносинах та із застосуванням тих самих норм матеріального права.

Частина перша статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на зазначене, у Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відсутні підстави передбачені статтею 237 КАС України для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія:

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 у справі №826/8902/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: _______ Т.М. Шипуліна

Судді: _______ О.В. Вербицька

_______ О.В. Карась

_______ А.М. Лосєв

_______ М.О. Федоров