Рішення № 38498096, 25.04.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3330/14-ц

Провадження № 2/344/2358/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликався на те, що 27.03.2012р. відповідач ОСОБА_2 продав належний йому транспортний засіб марки «Шкода Октавіа Тур (Skoda Octavia Tour) 1.9 TDI» 2006р.в., двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, техпаспорт НОМЕР_4, д.р.н. НОМЕР_3 за грошові кошти у розмірі 52800,64грн. на підставі виданої ним довіреності від 04.04.2011р., згідно якої він уповноважив ОСОБА_2, серед іншого, продати вищезазначений належний позивачу транспортний засіб за ціною та на умовах на свій розсуд. Після цього він звернувся до відповідача щодо отримання належних йому коштів від продажу, однак отримав відмову. Тому звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 52800,64грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на викладені в заяві обставини, просив позов задоволити.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, покликаючись на письмове заперечення (а.с.22), пояснив, що на момент укладення відповідачем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 27.03.2012р. вказаного автомобіля, ОСОБА_1 не був власником цього транспортного засобу, тому немає підстав для повернення йому вказаних коштів.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши всі наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 04.01.2006р. (а.с.6), ОСОБА_1 був власником транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tour 1.9 TDI», 2006р.в. (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Як вбачається з довіреності № 734 від 04.04.2011р. (а.с.5) ОСОБА_1 - повністю усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та згідно з попередньою домовленістю та усного договору уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які діють самостійно, розпоряджатися на свій розсуд на умовах та за ціною на свій розсуд (продати, здати в оренду, обміняти, здати в користування, позичку, передати в заставу) експлуатувати належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 04.01.2006р. Івано-Франківським МРЕВ транспортний засіб марки «Skoda Octavia Tour 1.9 TDI», випуску 2006р., (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 і зареєстрований там же, реєстраційний номер НОМЕР_3.

В той же час встановлено, що 10.05.2011р. автомобіль марки «Skoda Octavia Tour 1.9 TDI» було знято з обліку, що підтверджується відповіддю Начальника ЦНП м. Івано-Франківськ від 24.01.2014р. № 16/26 (а.с.23).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з договору купівлі-продажу транспортного засобу № 77 (а.с.3,4), ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_6 прийняв транспортний засіб марки «Skoda Octavia Tour», двигун № НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2, технічний паспорт серії НОМЕР_5, виданого Івано-Франківським ВРЕР 11.05.2011р., і оплатив за цей автомобіль 52800,64грн.

З наведеного слідує, що на момент продажу відповідачем вказаного вище транспортного засобу (станом на 27.03.2012р.), останній діяв не від імені позивача ОСОБА_1 на підставі згаданої вище довіреності, а від свого імені - як власник. Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_5, виданого Івано-Франківським ВРЕР 11.05.2011р., ОСОБА_2 був власником вказаного автомобіля ще з 11.05.2011р., коли такий був знятий ОСОБА_1 чи іншою уповноваженою на це особою.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу і на те, що позивач видав не лише на ім'я відповідача, а й на ім'я ОСОБА_5, які діють самостійно, довіреність ще 04.04.2011р., транспортний засіб був знятий з обліку 10.05.2011р., а відчуження цього автомобіля відповідачем було здійснено 27.03.2012р. З вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 13.03.2014р., при цьому в судовому засіданні зазначив, що жодних дій з приводу дострокового припинення повноважень повірених ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за наданою вказаною довіреністю ним не вчинялось, з позовом до іншого повіреного - ОСОБА_5 він не звертався, оскільки вважає. що саме ОСОБА_2 повинен повернути йому кошти за автомобіль.

В той же час позивачем не подано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів того, що саме відповідач відчужив 10.05.2011р. (дата зняття транспортного засобу з обліку в органах ДАІ) транспортний засіб, діючи в інтересах, від імені та на підставі виданої позивачем довіреності. Тай не зрозуміло як ОСОБА_2 міг зняти транспортний засіб з обліку 11.05.2011р. і того ж дня зареєструвати за собою право власності на цей автомобіль.

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відтак, враховуючи вищенаведене, та те, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що відповідач відчужуючи 27.03.2012р. транспортний засіб, який з 04.01.2006р. по 10.05.2011р. належав ОСОБА_1, діяв як повноправний власник, а не від імені та в інтересах позивача (згідно наданих довіреністю повноважень), суд вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.ст. 655, 1000 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 29 квітня 2014 року.