Рішення № 38495500, 24.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2014 р. Справа№ 914/2891/13

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс», с. Старичі, Львівська область;про:перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 10.12.2013 р.у справі:№ 914/2891/13за позовом:Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс», с. Старичі, Львівська область;за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів про:стягнення 263 280,44 грн.

За участю представників:

від заявника (відповідача): не з'явився;

від позивача: Бережок С.І., представник (довіреність №14-65 від 22.03.2013 р.);

від третьої особи: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс», с.Старичі, Львівська область звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс», с. Старичі, Львівська область про стягнення 263 280,44 грн.

Розглянувши матеріали заяви, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 31.03.2014 р. прийняв заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду. Розгляд заяви відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 10.12.2013 р. Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/2891/13, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково - стягнуто 8 947 грн. 45 коп. пені, 1287 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 10 746 грн. 25 коп. 3% річних та 5237грн. 21 коп. судового збору. Проте, під час винесення вказаного рішення існували обставини, які мають істотне значення для даної справи, проте не були відомі заявникові. Зокрема, рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2014 р. у справі 460/203/14-ц скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія - Новояворівськ» №26/12 від 26.12.2013 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2». Даним наказом було оголошену догану головному бухгалтеру ОСОБА_2 за неналежне виконання нею посадових обов'язків щодо здійснення своєчасних розрахунків із Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за спожитий газ. Із позовної заяви ОСОБА_2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс» дізналося про існування рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва №6 від 29.10.2012 р. «Про необхідність усунення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської відповідальності».

Вказаним рішенням встановлено, що при формуванні тарифів на теплову енергію для потреб населення до прямих матеріальних витрат планової виробничої собівартості включаються, зокрема, витрати на придбання природного газу, які визначаються виходячи з обсягу виробництва теплової енергії та діючих цін на паливно-енергетичні ресурси, як передбачено п. 18 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Проте, існує неузгодженість між вказаними вище нормами порядку та методикою, у зв'язку з чим збільшується додаткове навантаження на фактичну собівартість виробництва теплової енергії.

Таким чином, під час формування граничного рівня ціни на природний газ для відповідних суб'єктів господарювання не враховується обсяг теплової енергії, яка при транспортуванні по трубопроводам втрачається згідно зі встановленими та затвердженими технологічними нормативами.

Відтак, додаткові збитки підприємств теплоенергетики тільки за 2012 рік, пов'язані із застосуванням ціни природного газу для різних категорій споживачів при виробництві та реалізації теплової енергії населенню, які відносяться до фактичних витрат, становитимуть 3 283 млн. грн. (без ПДВ).

Зважаючи на те, що на рівні держави визнано наявність у підприємств теплоенергетики (до яких відноситься відповідач) додаткових збитків, що призводять до суттєвого фінансового навантаження, які спричинені саме невідповідністю норм методики (що застосовувалась позивачем при виконанні договору), то слід прийти до висновку, що у суду є підстави для зменшення розміру неустойки (пені).

Про зазначені обставини заявник на час розгляду судом першої інстанції справи №914/2891/13 знати не міг, а тому рішення у даній справі необхідно переглянути.

Позивач проти доводів, викладених у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, заперечив та просив відмовити у її задоволенні.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс» про стягнення 263280,44 грн. позов було задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 8 947 грн. 45 коп. пені, 1 287 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 10 746 грн. 25 коп. 3% річних та 5 237 грн. 21 коп. судового збору.

Підставою для прийняття рішення у справі №914/2891/13 було встановлення судом факту невиконання договірних зобов'язань з оплати поставленого природного газу по договору №ТЕ79Б від 30.09.2011 р. з вини відповідача, у зв'язку з чим стягнуто пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Відповідач в судове засідання доказів відсутності його вини у порушені строків оплати не подав, як і не подав доказів належного виконання ним умов договору №ТЕ79Б від 30.09.2011 р., обґрунтованих заперечень щодо розміру нарахованих штрафних санкцій.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, нововиявленою обставиною, яка має істотне значення та не могла бути відома заявнику на момент прийняття господарським судом Львівської області рішення від 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 є те, що після винесення рішення господарським судом відповідачу став відомий той факт, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2014 р. скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія - Новояворівськ» №26/12 від 26.12.2013 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» та, при з'ясуванні обставин справи, встановлено факт відсутності порушень строків оплати за природний газ по договору 29/09/11-БО від 06.02.2014 р. Також обґрунтовує тим, що Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення №6 від 29.10.2012р. «Про необхідність усунення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської відповідальності», яким на рівні держави визнано наявність у підприємств теплоенергетики (до яких відноситься відповідач) додаткових збитків, що призводять до суттєвого фінансового навантаження.

Однак з такими аргументами заявника суд погодитись не може з наступних мотивів.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами статті 43 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Перевіряючи обґрунтованість заяви чи подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

Як вбачається із рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2014 р. у справі №460/203/14-ц, ним не встановлено жодних обставин, які мають значення для справи №914/2891/13, оскільки останнє стосується прав і обов'язків осіб, які не є учасниками у справі №914/2891/13 та не має відношення до зобов'язань, які виникли між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс» згідно договору №ТЕ79Б від 30.09.2011 р.

Заявником також жодним чином не обґрунтовано, яким чином копія позовної заяви ОСОБА_2 у справі №460/203/14-ц, що була адресована Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія - Новояворівськ», м. Новояворівськ, і з тексту якої заявник дізнався про обставини, які він вважає нововиявленими, опинилася у заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Тепловодосервіс», с.Старичі.

Слід також зазначити, що згідно ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва №6 від 29.10.2012 р. «Про необхідність усунення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської відповідальності», на яке посилається заявник на підставу своїх доводів, було оприлюднено належним чином в офіційних друкованих органах у 2012 році. Таким чином, заявник мав можливість ознайомитись з текстом вказаного документу, а відтак наведені обставини не можуть бути таким, що не могли бути відомі заявникові під час розгляду справи №914/2891/13.

Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 статті 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Необхідно також зазначити, що рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва №6 від 29.10.2012 р. носить рекомендаційний характер та описує невизначене коло суб'єктів підприємств теплоенергетики. Жодного зв'язку між фактичними даними, викладеними у вказаному рішенні, та господарською діяльністю заявника, у ньому не наведено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що докази, долучені заявником до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, фактів, які покладені в основу рішення господарського суду Львівської області від 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 не спростовують, а тому в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід відмовити, а зазначене рішення суду залишити без змін.

Оскільки спір щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами виник з вини відповідача (заявника), судові витрати по розгляду справи щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на заявника.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 112, 113, 114 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» про перегляд рішення Господарського суду Львівської області 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2013 р. у справі №914/2891/13 залишити без змін.

Суддя Мазовіта А.Б.