Постанова № 38495419, 15.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2014 р. № 820/4150/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій А.А.,

за участю представників сторін: позивач - Сімакович П.Ю, відповідач - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна комерційна фірма "В.І.А.» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу та визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна комерційна фірма "В.І.А." звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати наказ від 13.02.2014року за №213 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна комерційна фірма "В.І.А."; визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна комерційна фірма "В.І.А." з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період 01.01.2011р.по 31.01.2011р. та з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., з ТОВ "Техно-Спецальянс" за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р., з ТОВ "Комітет об`єднаних аудиторів" за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за результатами чого складено акт перевірки від 26.02.2014року за №359/20-34-22-01-05/31234850.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки позивачем не було отримано запит податкового органу, то підприємство було позбавлено можливості надати відповідь на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, у зв`язку з чим відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу та проведення спірної перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що оскільки позивачем не було у встановлений законом десятиденний строк надано пояснення та їх документального підтвердження на обов'язкий письмовий запит податкового органу від № 4763/20-34-22-01-10 від 24.12.2013 року то контролюючим органом було правомірно прийнято спірний наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Московської ДПІ надійшла податкова інформація, а саме акт від 31.05.2013року № 357/22-04/38381909 « Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТЕХНО-СПЕЦАЛЬЯНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.09.2012року по 01.10.2013року, акт від 26.04.2013року № 269/22.4-07/35698428 « Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», акт від 26.01.2012року № 42/15-02-36/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», щодо підтвердження господарських відносин по операціям за період листопад 2011року», за якими було встановлено факт відсутності можливості реального виконання господарських операцій між ТОВ «Промтехноопт» , ТОВ «ТЕХНО-СПЕЦАЛЬЯНС» та їх контрагентами, у т.ч. ТОВ "Будівельна комерційна фірма "В.І.А.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, 24.12.2013 року ДПІ у Московському районі м. Харкова звернулась до платника податків із запитом № 4763/20-34-22-01-10 про надання інформації та її документального підтвердження фінансово-господарськиїх відносин з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Еріном-трейд», ТОВ «Салюс+», ТОВ «Кірін», ТОВ «Техно-Спецальянс», ТОВ «Комітет об`єднаний аудиторів», ТОВ «Матрапак», ТОВ»Укр-Будсервис», ТОВ «Строй-Клімат», ТОВ «Інформ-Прогрес Сервіс» за період з 01.01.2011 по 23.12.2013року для з`ясування реальності та повноти відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Вказаний запит повернувся 27.01.2014року до податкового органу із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання»

У зв`язку із ненаданням підприємством письмових пояснень у встановлений десятиденний строк та їх документально підтвердження, 13.02.2014 року ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято наказ № 213 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БКФ «В.І.А» для здійснення контролю за додержанням вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.01.2011року по 31.01.2011року та з 01.05.2011року по 30.06.2011року, з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період з 01.12.2011року по 31.12.2011року, з ТОВ «Техно-Спецальянс» за період з 01.12.2012року по 31.12.2012року, з ТОВ «Комітет об`єднаних аудиторів» за період з 01.01.2013року по 31.01.2013року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, який був отриманий директором ТОВ «БКФ «В.І.А» - Перепелицею О.Г., що не заперечується позивачем.

13.02.2014 року ДПІ у Московському районі м. Харкова було виписано направлення на проведення перевірки № 260, яке було отримано директором ТОВ «БКФ «В.І.А» - Перепелицею О.Г 17.02.2014 року, що підтверджується його особистим підписом.

На підставі направлення на проведення перевірки від 13.02.2014 року №260 та наказу на проведення перевірки від 13.02.2014 року №213, виданого ДПІ у Московському районі м. Харкова, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БКФ ВІА" (податковий номер 31234850) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.01.2011року по 31.01.2011року та з 01.05.2011року по 30.06.2011року, з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період з 01.12.2011року по 31.12.2011року, з ТОВ «Техно-Спецальянс» за період з 01.12.2012року по 31.12.2012року, з ТОВ «Комітет об`єднаних аудиторів» за період з 01.01.2013року по 31.01.2013року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, на підставі чого прийнято акт від 26.02.2014року № 359/20-34-22-01-05/31234850.

Не погодившись з такими діями відповідача та з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст. 79 ПК України, а фактичною підставою слугувало встановлення сумнівності у факті здійснення господарських операцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій щодо її проведення, суд дійшов висновку про наступне.

Виходячи зі змісту пункту 1.1. статті 1 ПК України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 61 Податкового кодексу України Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності конролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

Таким чином, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит лише у разі, коли: запитується інформація не передбачена законом; за відсутності законних підстав для направлення запиту; за відсутності підпису керівника (заступником керівника); за відсутності переліку інформації та документів, запитується; у разі не зазначення підстав для надіслання запиту.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010, № 1245 (надалі - Порядок № 1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З положень наведеної норми кодексу випливає, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Отже, дослідивши зміст запиту Західної МДПІ від 24.12.2013 року № 4763/20-34-22-01-10 та враховуючи приписи вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що вказаний запит відповідає вимогам абз. 1 та 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки підстави та право податкового органу на витребування такої інформації передбачено п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Кодексу та Порядку № 1245, а також містить в собі опис запитуваної інформації та перелік документів, посилання на норми законодавства, підстави для надіслання запиту, а саме: встановлення сумнівності у факті здійснення операцій із вищезазначеними контрагентами, що підтверджено актами перевірок контрагентів позивача

Судом не приймається посилання позивача на те, що факт не отримання вказаного запиту податкового органу звільняв його від обов`язку надавати відповідаль з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1245, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Як вбачається з матеріалів справи, Московською ДПІ засобами поштового зв`язку направлено запит від 24.12.2013 року №4763/20-34-22-01-10 на податкову адресу платника податків (61001, м. Харків, вул. Якіра, 3 А, кв.21), що підтверджується копією фіскального чеку. Проте вказаний запит 27.01.2014року повернувся на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд приходитьдо висновку про дотримання податковим органом порядку надіслання податкового запиту від 24.12.2013 року №4763/20-34-22-01-10.

Оскільки, позивачем у встановлений законом десятиденний строк не було надано витребувану інформацію, то суд дійшов висновку про наявність у відповідача права на призначення перевірки позивача, та як наслідок правомірності прийняття спірного наказу.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Московської ДПІ, як податкового органу.

З положень ст. 81 Податкового кодексу України випливає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки;службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З комплексного аналізу наведених норм випливає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд зазначає, що як було встановлено під час розгляду справи та фактично не заперечується позивачем, директором ТОВ «БКФ «В.І.А» Перепелиця А.Г. було отримано копію наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач не скористався таким законодавчо наданим правом та не надав пояснень щодо причин допуску податкової інспекції до проведення спірної перевірки із зазначенням умов незгоди з відповідним наказом, тому судом не вбачається ні порушень контролюючим органом положень пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, ні доказів того, що позивачем було оскаржено такий наказ до початку проведення перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій, у той час як податковим органом за наслідками перевірки не винесено жодних податкових повідомлень-рішень.

Між тим, як зміст позовних вимог про скасування вже реалізованого наказу на проведення відповідної перевірки та визнання неправомірними вже здійснених дій податкової інспекції з проведення такої перевірки свідчить про те, що на момент звернення позивача до суду вони не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність прийняття спірного наказу на проведення перевірки.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність спірного наказу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

З огляду на вищевикладене, оскільки спірний наказ на проведення перевірки є законним, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної виїзної перевірки ТОВ " БКФ «В.І.А" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період 01.01.2011р.по 31.01.2011р. та з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., з ТОВ "Техно-Спецальянс" за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р., з ТОВ "Комітет об`єднаних аудиторів" за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р. та подальшої участі отриманих ТМЦ(робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 15е 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна комерційна фірма "В.І.А.» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу та визнання дій неправомірними - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2014року.

Суддя Горшкова О.О.