ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 р. Справа № 820/14005/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
позивача - ОСОБА_1, представників позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/14005/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Основ'янська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати та визнати недійним податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0013751730 від 30.04.2013 року про сплату ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб в сумі 9101,57 грн. по АДРЕСА_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/14005/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/14005/13-а, та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно розтлумачено пп.297.1.4 п.297.1 ст.297 ПК України. Вважає, що позивач як фізична особа-підприємець, використовуючи у власній господарській діяльності належну їй на праві власності нежитлову будівлю, літ. «А-1» загальною площею 285, 6 кв.м за адресою : АДРЕСА_1, не повинен сплачувати земельний податок, на якій розміщене вказане нежитлове приміщення. Крім того, вказує на невірно зроблений відповідачем розрахунок суми, яка відображена в податковому повідомленні - рішенні Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0013751730 від 30.04.2013 року, посилаючись при цьому на доводи, які викладені в апеляційній скарзі.
Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав та мотивів, просили суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за його відсутності.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заяви громадянки ОСОБА_1 від 14.12.2012р. щодо постановки на облік, як платника земельного податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, її було залучено до оподаткування.
Вказане також підтверджується довідкою відповідача від 26.02.2014р. за №3267/10/20-38-15-03-17, відповідно якої ОСОБА_1 станом на 01.02.2014р. є платником земельного податку з громадян згідно із заявою від 14.12.2012р.
З посиланням на пп.51.3.3 п.54.3 ст.54 розділу II та п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0013751730 від 30.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 9101,57 грн.
При нарахуванні податку податковою інспекцією була використана інформація, зазначена в акті про визначення збитків № 276 від 17.10.2012р., складеного комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008р. № 717 (зі змінами згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.06.2012р. № 379) та Рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.02.2010р. №27/10 «Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №42/08 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007р.».
В акті про визначення збитків № 276 від 17.10.2012р. вказано, що під час обстеження земельної ділянки велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером-геодезистом з урахуванням вимог ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій», в результаті якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 використовується земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі загальною площею 0,0287 га без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та правомірності прийнятого рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0013751730 від 30.04.2013 року.
Так, за висновком суду першої інстанції позивач, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.07.2008р. №19361792, як власник нежитлової будівлі, використовуючи земельну ділянку загальною площею 0,0287 га (згідно акту Управління земельних відносин Харківської міської ради щодо обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 12.10.2012р. № 3307/12) та надавши заяву до відповідача про взяття його на облік як платника земельного податку від 14.12.2012 року, повинен був сплатити земельний податок за 2013 рік.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що зроблений внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та порушення норм матеріального права з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для прийняття спірного рішення є висновки контролюючого органу про наявність у позивача обов'язку сплачувати земельний податок з фізичних осіб у розмірі, визначеному п.274.1 ст. 274 ПК України, а саме 1 % від нормативної грошової оцінки за використання земельної ділянки загальною площею 0,0287 га, за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із наявного в матеріалах справи Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.07.2008р. №19361792, позивач є власником Ѕ нежитлової будівлі, літ. «А» загальною площею 285, 6 кв.м, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1. Підстава виникнення права власності - рішення суду (а.с.63).
Питання виникнення права власності або права користування земельними ділянками урегульовані Земельним кодексом України (далі - ЗК), а відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, у тому числі зі сплати земельного податку та орендної плати, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства - Податковим кодексом України.
Так, згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 120 ЗК до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача споруди переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.08.2001 року та є платником єдиного податку згідно свідоцтва від 25.05.2012 року серії НОМЕР_1 терміном дії з 01.01.2012 року, з видами діяльності позивача : обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Згідно із пп.269.1.1 ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Колегія суддів зазначає, що підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV ПК України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 (727/98) «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 (13-92) «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей: платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених ПК України, зокрема, земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.
У відповідності до п.269.2. ст.269 ПК України, особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (Глава 1 розділу XIV набирала чинності з 1 січня 2012 року, крім підпункту 1 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 та пункту 293.2 статті 293 відповідно до пункту 1 розділу II Закону України від 4 листопада 2011 року N 4014-VI).
Отже, з 04.11.2011 року особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено ст.297 розділу XIV ПК України.
Враховуючи вищенаведені норми права, період, за який відповідачем визначено до сплати позивачу земельний податок (2013 рік), колегія суддів дійшла висновку про необхідність розповсюдження на правовідносини положень глави 1 розділу XIV ПК України.
Положеннями п.297.1. ст.297 ПК України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, як, серед іншого, земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що за приписами п.297.1 ст.297 ПК України фізична особа звільняється від сплати земельного податку, якщо вона є платником єдиного податку та використовує земельну ділянку для ведення підприємницької (господарської діяльності).
Позивачем до матеріалів справи надано копію свідоцтва про сплату єдиного податку з терміном дії з 01.01.2012 року, яке є чинним. При цьому, місцем здійснення підприємницької діяльності зазначено: АДРЕСА_1, що є адресою розташування земельної ділянки, за використання якої ОСОБА_1 визначено до сплати згідно спірного рішення суму податкового зобов'язання за платежем : земельний податок з фізичних осіб у розмірі 9101,57 грн.
Враховуючи, що позивач, який є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, використовує належну йому на праві власності нежитлову будівлю, яка розташована на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1 для ведення власної підприємницької (господарської діяльності), нарахування йому податкового зобов'язання по земельному податку за правилами п. 286.5 ст. 286 Податкового Кодексу України та відповідно, видання податкового повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку ст. 58 Податкового Кодексу України є неправомірним.
Колегія суддів зауважує, що надання ОСОБА_1 до податкового органу заяви від 14.12.2012 року про взяття її на облік як платника земельного податку не є підставою для визначення їй податкового зобов'язання по земельному податку за 2013 рік, оскільки в силу п.297.1 ст.297 ПК України вона звільнена від такого обов'язку, що не було враховано відповідачем по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0013751730 від 30.04.2013 року, відповідач діяв поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/14005/13-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ №0013751730 від 30.04.2013 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/14005/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0013751730 від 30.04.2013 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29.04.2014 р.
Судове рішення № 38495222, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/14005/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: