Постанова № 38495142, 29.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 р. Справа №805/2842/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:53

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Гохман Е.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 м. Шахтарськ

до Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області

про визнання незаконним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з'явився

від відповідача: Романіка А.О. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач - ОСОБА_1 зазначив, що він є пенсіонером та здійснює підприємницьку діяльність і застосовує спрощену систему оподаткування. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Просив суд визнати незаконним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, явку свого представник не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, у попередніх судових засідання просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих самих підстав що викладені у письмових запереченнях на позов та долучені до матеріалів справи та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець у Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 23.03.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3.

Позивач перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та застосовує спрощену систему оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4, термін дії якого - довічно та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі з 11.06.1987 року по 20.10.2009 року як отримувач пенсії за віком та з 31.10.2009 року по теперішній час як отримувач пенсії в разі втрати годувальника.

31 січня 2014 року Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф367-25 на суму 11071,41 грн.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначена норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. У зазначеній нормі законодавцем в тому числі не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Визначення терміну «пенсіонер за віком» цей Закон не містить.

Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, серед іншого, призначається і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV визначено, що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, в зв'язку із інвалідністю, в зв'язку із втратою годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 55 років.

Відповідно до ст. 10 зазначеного вище Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Втім, законом не передбачено припинення статусу пенсіонера за віком навіть у випадку призначення іншого виду пенсії. З переходом на одержання з 21.10.2009 року пенсії за втратою годувальника, позивач реалізував власне право обирати вид пенсії.

Однак з цим він не припинив бути пенсіонером за віком, оскільки такий статус виникає на підставі закону та є безстроковим.

Таким чином, позивач має право користуватися пільгою зі сплати єдиного внеску встановленою частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464.

Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області незаконно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн., якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11071,41 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 м. Шахтарськ до Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн. - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати вимогу Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року №Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 квітня 2014 року в присутності представника відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.