Вирок № 38494889, 29.04.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3645/14-к

Провадження №1-кп/359/204/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Тищенко С.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12014110110000194 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Таджикистану, таджика, громадянина Таджикистану, тимчасово не працюючого, на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч. 4 ст. 358 КК України , -

в с т а н о в и в :

В 2012 році, точна дата досудовим розслідування не установлена, ОСОБА_1 приїхав в Україну, а саме в м. Київ на заробітки. В Україні ОСОБА_1 працював продавцем сухофруктів на ринку «Харківський», що в м. Києві по вул. Харківське Шосе. Так як термін перебування на території України для іноземців не має перевищувати 90 днів, то він мав залишати Україну для продовження терміну перебування.

Восени 2012 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1, знаходячись ринку «Харківський», що в м. Києві по вул. Харківське Шосе познайомився з познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_6 та між ними склалися дружні стосунки. Якось в розговорі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6, що йому потрібно залишити Україну для продовження терміну перебування. ОСОБА_6 сказав, що зможе допомогти продовжити термін перебування його в Україні, а саме поставити в його паспорті підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України Державної прикордонної служби України.

В цей же час у ОСОБА_1, який не бажав залишати територію України і не мав можливості офіційно і на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Україні, маючи намір на використання в подальшому завідомо підробленого документу, одразу виник умисел на підроблення документу шляхом внесення до нього неправдивих відомостей, наявність яких у паспорті останнього, дала право на незаконне перебування на території України, а саме: проставляння в документі відбитків підроблених штампів з метою продовження терміну перебування в Україні, не продовживши його в Державній Міграційній службі України.

У вересні 2012 року, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, знаходячись на ринку «Харківський», що в м. Києві по вул. Харківське Шосе, ОСОБА_1 передав невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_6 належний йому паспорт громадянина Республіки Таджикистан серії НОМЕР_2, виданий на його ім'я, тим самим пообіцявши придбати даний документ, усвідомлюючи при цьому, що паспорт буде підроблений, оскільки вказані відбитки штампів є необхідними реквізитами документу, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, тим самим, сприяючи у пособництві вчиненню кримінального правопорушення.

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановленому місці та періоді часу, підробила відбитки штампів Державної прикордонної служби України в паспорті громадянина Республіки Таджикистан серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_1, тобто підробила документ, оскільки вказані відбитки є необхідним реквізитом документа.

Через два дні після передачі паспорту, ОСОБА_1, знаходячись на ринку «Харківський», що в м. Києві по вул. Харківське Шосе, отримав від чоловіка на ім'я ОСОБА_6 підроблений паспорт, в якому на сторінках 3 та 4 знаходилися підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України в пункті пропуску «Бориспіль».

Відразу ж після цього, ОСОБА_1 діючи умисно та з метою подальшого використання завідомо підробленого документу, підроблений паспорт громадянина Республіки Таджикистан серії НОМЕР_2 на своє ім'я залишив на зберігання при собі.

Своїми умисними діями, які виразились у пособництві в виготовленні підробленого документа ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, отримавши у невстановленого органом досудового розслідування чоловіка на ім'я ОСОБА_6 свій паспорт, в якому на сторінках 3 та 4 знаходилися підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України в пункті пропуску «Бориспіль», тобто підроблений документ, ОСОБА_1 продовжив незаконно проживати на території України.

Так, 25.04.2014 року, приблизно о 18 годин 10 хвилин гр. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право або звільняє від обов'язків, і реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 160, сполученням «Київ - Москва», при проходженні паспортного контролю в терміналі «Д» ДПМА «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль - 7 Київської області, діючи умисно та з корисливих мотивів, для посвідчення своєї особи та підтвердження факту перетину державного кордону України, пред'явив підроблений документ, а саме паспорт громадянина Республіки Таджикистан серії НОМЕР_2 на своє ім'я, у зв'язку із чим був затриманий прикордонним нарядом.

Згідно висновку експерта № 62/262 від 07.04.2014: «Відмітки Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України, а саме: № 099 від 11.03.2013ППр «Козача Лопань», № 099 від 12.03.2013 ППр «Козача Лопань», № 073 від 22.06.2013 ППр «Козача Лопань» та № 067 від 02.07.2013 ППр «Козача Лопань», які поставлено на сторінку №28 паспорта громадянина Узбекистану НОМЕР_1, виданий 20.07.02 на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_5) ІНФОРМАЦІЯ_2 за своєю формою не відповідають формі, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України».

Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Розгляд справи по суті відбувся у підготовчому судовому засіданні зважаючи на вимоги ст. 314 КПК України, заявлене клопотання обвинуваченого та прокурора під час підготовчого судового засідання. Вказані обставини не порушують прав обвинуваченого та інших осіб, оскільки останній проти цього не заперечував.

29 квітня 2014 року в даному кримінальному провадженні між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області Тищенко С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості від 29 квітня 2014 року прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

В угоді про визнання винуватості прокурор Тищенко С.В. та обвинувачений ОСОБА_1 узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив декілька злочинів, остаточне покарання йому визначено на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінуються, і передбачені ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, оскільки санкції ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України передбачають покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкцій ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором Тищенко С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Процесуальні витрати у судовому провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Речовий доказ по справі - паспорт громадянина Узбекистану НОМЕР_1, виданий 20.07.02 на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_2, з підробленими відбитками штампів Державної прикордонної служби України пунктів пропуску " Козача Лопань ", що знаходиться при матеріалах судового провадження, слід повернути обвинуваченому з анулюванням підроблених дата-штампів, відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.04.2014 року, підписану в кримінальному провадженні №12014110110000194 від 25.04.2014 року, укладену між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області Тищенко С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Штраф підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили ( Одержувач : Держбюджет м. Бориспіль , Код ОКПО: 38007070 , Банк одержувача: УДК у Київській області , МФО: 821018 , КБК : 21081100 , р / р 31112106700004 ) .

Речовий доказ по справі - паспорт громадянина Узбекистану НОМЕР_1, виданий 20.07.02 на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_2, з підробленими відбитками штампів Державної прикордонної служби України пунктів пропуску " Козача Лопань ", що знаходиться при матеріалах судового провадження , - повернути ОСОБА_1. Відбитки штампів Державної прикордонної служби України пунктів пропуску "Козача Лопань ", які знаходяться в паспорті ОСОБА_1 і є підробленими - анулювати і вважати недійсними.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк