Єдиний унікальний номер 341/315/14-ц
Номер провадження 2/341/273/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
25 березня 2014 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого cудді - Максимчина Ю.Д.
секретаря -Стець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення,-
в с т а н о в и в:
ПАТ КБ „Приват Банк" звернувся до суду з позовом до відповідачів і просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 131 МК від 11 вересня 2008 року в розмірі 1595435 грн. 88 коп. звернути стягнення на квартиру загальною площею 53.90 м.кв., яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 11.09.2008 року) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані або проживають у АДРЕСА_1. Судові витрати стягнути з відповідачів.
Представник ПАТ КБ „ПриватБанк" посилається на ті обставини, що 11 вересня 2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 420000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 %на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 вересня 2013 року. Протягом строку дії кредитного договору відповідач систематично порушував термін сплати кредиту і процентів за користування кредитом.
Станом на 16.01.2014 року відповідач має заборгованість по кредиту 1595435 грн. 88 коп., а саме, заборгованість за кредитом -392987 грн. 24 коп.; заборгованість по процентах - 737706 грн. 42 коп.; пеня-388530 грн. 99 коп.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 75961 грн. 23 коп.
Одночасно, між кредитором та ОСОБА_1 11 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру загальною площею 53.90 м.кв., житловою площею 35.00 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1. Дане майно належить відповідачу на праві договору дарування. Просив позов задовольнити.
Представник позивача надіслав суду письмове клопотання в якому вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи, справу просить розглядати у його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в судове засідання не з"явилися, хоча у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 74 ЦПК України, були повідомлені про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши представлені доводи представника позивача та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 11 вересня 2009 року відповідач, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 420000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 %на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Протягом строку дії кредитного договору ОСОБА_2 систематично порушував термін сплати кредиту і процентів за користування кредитом.
Згідно представленого представником позивача розрахунку станом на січень 2014 року заборгованість по кредиту становить 1595435 грн. 88 коп.
З договору іпотеки вбачається, що одночасно, між кредитором та ОСОБА_1 11 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки. Відповідно до якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру загальною площею 53.90 м.кв., житловою площею 35.00 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.527 ч.1 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. А згідно ст. 530 цього ж кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк. Статтею 611 цього ж кодексу встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Тобто сторони у відповідності до вимог ст. ст. 1046-1048, 1054 ЦК України перебувають у договірних стосунках з приводу надання та отримання кредиту і відповідач не виконав умови кредитного договору і тому відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, вважається таким, що порушив зобов'язання.
Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У ст. 1 Закону України "Про іпотеку", визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього ж Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі- покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотеко держателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотеко держателем не є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1050, 1054 ЦК України, 33, 37, 39 ЗУ "Про іпотеку" керуючись ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 131МК від 11 вересня 2009 року в розмірі 1595435 грн. 88 коп. звернути стягнення на квартиру загальною площею 53.90 м. кв., яка розташована АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 11.09.2008 року) ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані або проживають у АДРЕСА_1.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" судовий збір в розмірі 3654 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Галицький районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Ю. Д. Максимчин
Судове рішення № 38494752, Галицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 341/315/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: