Постанова № 38494358, 09.04.2014, Єнакіївський міський суд Донецької області

Справа № 230/2731/14-а

№ провадження: 2-а/230/97/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року місто Єнакієве

Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Юшкова М.М.

при секретарі - Мороз К.В.,

за участю: - представника відповідача - Роменської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Єнакієве адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2014 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що перебуває на обліку в управлінні як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачем було призначено їй виплату допомоги по догляду за дитиною у розмірі 130 гривень на місяць, тобто у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років, як того передбачає Закон України ст.15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми. Просила суд стягнути з відповідача недоотриману допомогу за період з 12.08.2011 по 31.12.2013 включно у розмірі 18374,56 грн.

У судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у своєму письмову запереченні проти позову указала, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача з червня 2011 року як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена у відповідності до ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі заяви позивачки. Допомога призначена у розмірі 130 грн. згідно заяви та документів, для перерахунку допомоги згідно доходів сім'ї, позивачу була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 870,79 грн. на період з 01.08.2012 по 30.09.2013, у розмірі 886,89 грн. з 01.10.2012 по 30.11.2012, у розмірі 902,89 грн. з 01.12.2012 по 31.01.2013.

Також зазначила, що норми, відповідно до яких здійснюється виплата, неконституційними не визнані, а тому підстави для проведення перерахунку в управління відсутні.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Позивач з 27.06.2011 року перебуває на обліку в управлінні як застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа та з того часу отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця з 27.06.2011 по 31.07.2011 та з 01.02.2013 по 31.12.2013, 870,79 грн. з 01.08.2012 по 30.09.2013, 886,89 грн. з 01.10.2012 по 30.11.2012, 902,89 грн. з 01.12.2012 по 31.01.2013, 915,89 грн. в січні 2013 року.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й пункт 25 розділу II вищезазначеного закону щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, суд вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 46 Закону України від 26.12.2008 «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України від 27.04.2010 «Про державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених КМУ. Відповідно до Прикінцевих положень цих Законів, вони діяли тільки у 2009,2010 рр.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою КМУ 27.12.2001 року №1751(Постанова КМ) на виконання Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» (пп.3 пункт 1). Новий акт уряду на виконання ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не приймався. Розмір та порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» КМУ не визначалися.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не встановлювалось на 2013 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги за період з 27 червня 2011 року ОСОБА_2, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Стосовно посилання відповідача на те, що виплати за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» повинні здійснюватись Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751, днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством обов'язок щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку покладено на органи соціального захисту населення, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, що спростовує посилання відповідача в наданих запереченнях.

З приведеного випливає, що на відносини щодо виплати допомоги позивачу, як застрахованій особі, поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюються правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а позивач звернулась до суду з адміністративним позовом поза межами вказаного строку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що у даному випадку оскарження дій відповідача повинно було наступити з першого місяця виплати у 130 гривень, тобто у червні 2011 року. Що є початком строку звернення до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що до суду за захистом своїх прав ОСОБА_2 звернулась 21 березня 2014 року. Суду позивач жодних поважних причин пропущення строку звернення до суду не зазначила. У зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню виключно в межах встановленого законом строку, тобто з 21 вересня 2013 року.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13-12, та позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28 жовтня 2008 року визначено, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 99, 122 ч.4, 159-163 КАС України, ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення суми недосплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку за період з 21.09.2013 по 31.12.2013.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку за період з 21.09.2013 по 31.12.2013 у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єнакіївського міського

суду Донецької області М.М. Юшков