Ухвала суду № 38493469, 25.04.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/3242/13-к Головуючий у 1 інстанції: Марчук І.С.

Провадження № 11-кп/783/214/14 Доповідач: Яременко О. Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого - Яременка О.Д.,

Суддів - Белени А.В., Партики І.В.,

при секретарі - Сеньків А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012150010000083 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хирів Старосамбірського району Львівської області, обвинуваченого за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194 КК України,

з участю прокурора Дяківа Б.З.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Львівської області Дяківа Б.З. на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2014 року у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 відмовлено. Кримінальне провадження закрито, а матеріали провадження направлено прокурору Львівської області для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 01.09.2010 року близько 3 години, перебуваючи у приміщенні будинку ОСОБА_6 в с. Передільниця Старосамбірського району Львівської області, намагаючись незаконно заволодіти її майном, взяв із кухонного столу ніж, погрожував останній та вимагав у неї гроші. ОСОБА_6 вибігла з будинку і стала втікати. ОСОБА_1 наздогнав її, став наносити їй удари руками та ногами по різних частинах тіла, також застосовував ніж, яким наніс тридцять п'ять колото-різаних та різаних ран на обличчі, шиї, обох кистях рук. Внаслідок великої крововтрати наступила смерть ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_1 повернувся в будинок ОСОБА_6, де заволодів грошима в сумі 600 гривень, що належали ОСОБА_6, підпалив будинок і з місця події втік, грошима розпорядився на власний розсуд.

Вказані суспільно-небезпечні діяння ОСОБА_1 вчинив, перебуваючи у хворобливому стані внаслідок хронічного психічного захворювання - простої шизофренії у розумово відсталої особи, не маючи можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1, суд послався на те, що як органом досудового розслідування так і в судовому засіданні не наведено достатніх підстав для задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 Суд вказав, що беручи до уваги покази, які дали в судовому засіданні потерпіла, свідки, висновки експертизи, характер та кількість тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_6, стан ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не міг сам вчинити вказаний злочин, про що свідчить відсутність у справі доказів, а саме будь-яких слідів крові, текстильних волокон чи пальців рук, залишених на місці скоєння злочину.

На дану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі прокурор вважає, що суд прийшов до неправильного висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених п.п.4,6 ч.2 ст. 115 , ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194 КК України. Покликається на те, що суд, взявши до уваги покази потерпілої ОСОБА_2 щодо проведення відтворення обстановки та обставин події, однобічно підійшов до оцінки зібраних доказів, зокрема не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були присутніми як поняті під час проведення відтворення обстановки та обставин події, і їх покази повністю відповідають показанням решти учасників даної слідчої дії і лише суперечать сумнівним показам потерпілої, які в свою чергу несуть виключно суб'єктивне бачення нею подій. Крім цього, суд взяв до уваги лише покази ОСОБА_1 на досудовому слідстві та при обстеженні в психіатричній лікарні, де останній пояснював, що інкримінованих злочинів він не вчиняв. При цьому, приймаючи до уваги одні показання, судом не зазначено чому не прийнято до уваги первинні покази ОСОБА_1, в яких останній вказував про обставини скоєння злочину, які були відомі лише йому, а також його явку з повинною. Прокурор звертає увагу, що під час досудового слідства всі слідчі дії з участю ОСОБА_1 проводилися виключно в присутності захисників і зі сторони ОСОБА_1 не надходило жодних скарг та клопотань щодо неправомірності дій працівників міліції. Крім цього вказує, що в судовому засіданні не було допитано експерта-криміналіста ОСОБА_9 та не дано оцінку його показанням; не перевірено показання свідка ОСОБА_10; не допитано та не перевірено показання експерта ОСОБА_11 Просить ухвалу суду скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення потерпілих та захисника, які заперечили проти апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без зміни, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно із ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог п.п. 2,3 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню: якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду; якщо судове провадження здійснено за відсутності прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження судове провадження відносно ОСОБА_1 здійснив та ухвалив судове рішення суддя Марчук І.С.

Одночасно, як видно із матеріалів кримінального провадження (т.5 а.с.34), суддею Марчуком І.В. у цьому кримінальному провадженні був заявлений самовідвід, що в свою чергу унеможливлювало розгляд цим суддею даного кримінального провадження.

Згідно вимог ч.3 ст. 36 КПК України участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених КПК України.

Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження участь під час судового провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснювали прокурори Лупак І.Я., Сенечин В.В., Паращак В.В., Дяків Б.З.

Однак згідно постанови заступника прокурора Львівської області Вацьківського Р. про призначення групи прокурорів від 21 травня 2013 року прокурори Сенечин В.В., Паращак В.В., не входять до групи прокурорів, які мали здійснювати повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні. Наведені обставини виключали участь прокурорів Сенечина В.В., Паращака В.В., у судових засіданнях ( т.5 а.с.72, 79, 82,84) під час судового провадження у суді першої інстанції відносно ОСОБА_1

Таким чином, суд при розгляді справи допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що відповідно до вимог п.п.2,3 ч.2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо, зокрема, встановлено порушення, передбачені п.п.2, 3 ст. 412 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2014 року, якою відмовлено у задоволені клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1, необхідно скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, який слід провести з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

При новому розгляді кримінального провадження суд першої інстанції повинен повно і всебічно дослідити обставини справи, звернути увагу на доводи прокурора, які викладені в його апеляційній скарзі та постановити в справі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області Дяківа Б.З. на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2014 року задовольнити частково.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2014 року , якою відмовлено у задоволені клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд Самбірським міськрайонним судом Львівської області кримінального провадження № 12012150010000083 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194 КК України.

Судді :

Яременко О.Д. Белена А.В. Партика І.В.