Постанова № 38492918, 14.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року /14:00/

Справа № 808/9554/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія»

про стягнення податкового боргу у сумі 12 439, 32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія»

податковий борг у розмірі 12439, 32 грн. з якого: по податку на додану вартість 164,00 грн.; по податку на прибуток підприємства та організації, що належить до комунальної власності 510,00 грн., земельний податок з юридичних осіб 7729,49 грн., орендна плата з юридичних осіб 3867,00 грн., збір за спеціальне використання води 168,83 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності в якому просить суд розглянути справу без його участі. На позовних вимогах наполягає та просить задовольнити в повному обсязі, оскільки сума боргу не сплачена.

Позов мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» заборгувало до бюджету 12439, 32 грн., у зв'язку з порушенням податкового законодавства України.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Але ще раніше надсилав до суду письмові пояснення, згідно яких проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» здійснювало свою діяльність щодо теплозабезпечення міста Токмак на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню міста від 23.07.2010 року № 2381 укладеного між Токмацькою міською радою та ТОВ «Токмак Теплоенергія». Але, рішенням Токмацької міської ради від 24.05.2013 № 15 було ініційовано розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню міста від 23.07.10 № 2381 укладеного між Токмацькою міською радою та ТОВ «Токмак Теплоенергія». При цьому, між цими сторонами 28.05.13 укладено договір про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню міста від 23.07.10 № 2381 та підписано акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню міста Токмак від 28.05.2013 на баланс Токмацької міської ради, безоплатно.

Так, відповідно до акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню міста Токмак від 31.05.2013 вказаний цілісний комплекс передано на баланс та в господарське відання комунального підприємства «Токмак Теплоенергія». Отже, здійснення ТОВ «Токмак Теплоенергія» господарської діяльності в частині теплозабезпечення міста Токмак теплоенергією було припинено. Належне ТОВ «Токмак Теплоенергія» майно передано безоплатно. А тому, можливість виконання будь-яких фінансових зобов’язань у відповідача відсутня.

Так, відповідно до договору оренди землі від 10.12.2010 № 498 між ТОВ «Токмак Теплоенергія» та Токмацькою міською радою було складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.06.2013, за яким ТОВ «Токмак Теплоенергія», як орендарем, було повернуто Токмацькій міській раді земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, 45-А, загальною площею 0, 2279 га; кадастровий номер 2311000000:01:-13:0199. Отже, станом на 21.06.2013 ТОВ «Токмак Теплоенергія» не користується вказаною замельною ділянкою та не є її власником, відтак не належить до платників плати за землю.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не здійснює господарську діяльність, за місцем державної реєстрації не перебуває, тож вимогу позивача отримано не було, повідомлень щодо необхідності сплати податкових зобов’язань не надходило. Так, після отримання даних про наявність заборгованості щодо сплати податків та зборів відповідачем було вжито всіх заходів щодо погашення оскаржуваного боргу в добровільному порядку. Тому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У судове засідання 14.04.2014 сторони не з’явилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» (далі-відповідач) перебуває на обліку як платник податків в Токмацькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з 23.08.2007 за № 487.

З наданих позивачем доказів вбачається, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 12439, 32 грн. Так, борг виник ів результаті несплати податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій на підставі наступного: податок на додану вартість в результаті винесення податкового повідомлення – рішення від 06.09.2013 № 0001031500/895 на суму 170, 00 грн. відповідно до акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 05.09.2013 № 328/15-35361900; також збір за спеціальне використання води на підставі податкового повідомлення – рішення від 06.09.2013 № 0001001500/892 на суму 170, 00 грн.; податок на прибуток підприємств на підставі податкового повідомлення – рішення від 06.09.2013 № 0001021500/894 на суму 510,00 грн.; земельний податок з юридичних осіб – на підставі податкової декларації з плати за землю від 22.01.2013, з щомісячним нарахуванням 1934, 25 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено обов’язок платників податків сплачувати податків та зборів у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 14.04.2014 відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 12439, 32 грн. з якого: по податку на додану вартість 164,00 грн.; по податку на прибуток підприємства та організації, що належить до комунальної власності 510,00 грн., земельний податок з юридичних осіб 7729,49 грн., орендна плата з юридичних осіб 3867,00 грн., збір за спеціальне використання води 168,83 грн. Отже, стягненню підлягає податковий борг у сумі 12439, 32 грн

Відповідно до п.п 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи держаної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Податковий борг у сумі 12439, 32 грн. виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, результатами наступної перевірки.

05.09.2013 позивачем проведена камеральна перевірка податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія»: по збору за спеціальне використання поверхневих вод, за півріччя 2013 року; по екологічному податку, за 2 квартал 2013 року; по сплаті за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2013 року; з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012року та 2012 рік; з податку на додану вартість за липень 2013 року. Так, результатом перевірки є акт від 05.09.2013 № 328/15-35361900, яким дані цієї перевірки свідчать про неподання податкової звітності по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за півріччя 2013р., екологічного податку за 2 квартал 2013р., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2013 р., з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012р., 9 місяців 2012р. та 2012 рік, з податку на додану вартість за липень 2013 року. Саме цим відповідачем було порушено вимоги підпунктів 49.18.1 та 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, п.328.3 ст. 328 розділу ХVI, п.250.2. ст.. 250 розділу VIІІ, п.263.11 ст. 263 розділу ХІ, п.203.1 ст. 203.1. ст.203 розділу V Податкового кодексу України. За результатами вказаної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 за № 0001031500/895 (штрафні санкції 170, 00 грн.), № 0001001500/892 (штрафні санкції 170, 00 грн.), № 0001021500/894 (штрафні санкції 510, 00 грн.), при цьому борг виник в результаті несплати податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій. Згідно корінців податкових повідомлень-рішень вони були отримані відповідачем 06.09.2013 року. Відповідачем не здійснювалось адміністративного та судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому вони вважаються узгодженими, та з дати їх отримання починається строк для погашення податкових зобов'язань.

Варто зазначити, відповідно до заперечень позивача щодо пояснення відповідача в яких зазначено, що стосовно земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, то 27.12.2013 відповідач надав до податкової уточнюючу декларацію з плати за землю, внаслідок чого сума грошових зобов’язань за грудень 2013 року та за січень 2014 року зменшилась на 1934,25 грн., щомісячно. Отже, станом на 25 лютого 2014 року сума заборгованості перед бюджетом по земельному податку складає 11 760, 33 грн. (недоїмка у сумі 11 597, 99 грн. та пеня, що утворилась 30.12.2013 року у сумі 162, 34 грн.). Так, 08.02.2014 року відповідачем було надано до податкової уточнюючу декларацію по орендній платі з юридичних осіб, за якою нараховано до зменшення податкового зобов’язання в червні 2013 року 350, 59 грн., в липні 2013 року 1051,07 грн., в серпні 2013 року 1051, 07 грн., у вересні 2013 року 1051, 07 грн., у жовтні 2013 року 1051,07 грн., у листопаді 2013 року 1051, 07 грн., у грудні 2013 року 1051, 72 грн., що разом становить 6660, 01 грн. Так, загальна сума боргу перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб складає 2125, 03 грн.

З урахуванням уточнення позовної заяви позивачем від 14.04.2014 року, сума боргу з урахуванням уточнених декларацій відповідача за червень-вересень 2013 року, з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати за землю становить 8090 гр. 80 коп.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, а тому, у відповідності з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У даному випадку, податкова вимога від 23.07.2013 № 390-19 була направлена боржнику 23.07.2013, та яка повернулася 31.07.2013 у зв’язку з відсутністю адресата за місцезнаходженням.

Податковою не здійснювалось відкликання податкової вимоги у зв'язку з відсутністю подій, зазначених у п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, оскільки податкова заборгованість станом на 14.04.2014 не сплачена, що підтверджується даними особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія».

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно п.5.41 ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього підстав для плати за оренду землі та податків, оскільки відповідач на теперішній час ні користувачем, ні власником земельних ділянок не являється, суд не бере до уваги, оскільки податкову інспекцію про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу по теплозабезпеченню м. Токмака 28.05.2013 року відповідач не повідомляв, а продовжував до 2014 року подавати позивачу декларації по сплаті земельного податку, та уточнюючи декларації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» кошти (код ЄДРПОУ 35361900) з рахунків у обслуговуючих його банках на користь державного бюджету м. Токмак Запорізької області суму податкового боргу у розмірі 8090 гр. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко