Ухвала суду № 38492749, 29.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/271/14 Провадження № 22-ц/795/836/2014 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:представника позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 березня 2014 року задоволено позов ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 14101 грн. 72 коп. за період з 01.04.2010 року по 30.07.2013 року, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_7 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з апелянта в солідарному порядку заборгованість за послуги у сфері теплопостачання у сумі 14101 грн. 72 коп. за період з 01.04.2010 року по 30.06.2013 року і ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що вона проживає за іншою адресою та приймає участь у виконанні своїх обов'язків по оплаті комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2, тобто, фактично послуги за спірною адресою не отримує й не повинна за них сплачувати. Також апелянт звертає увагу, що вона не могла звернутися до позивача з заявою про зменшення розміру комунальних платежів у зв'язку з непроживанням, оскільки вона не є відповідальним квартиронаймачем (була вселена в дане помешкання як член сім'ї наймача), крім того зазначає, що звернення з такою заявою не обмежена в часі, а тому можна було зменшити суму за послуги на час розгляду справи. Апелянт також зазначає, що повірка лічильника мала бути проведена за рахунок виконавця, тому посилання суду в рішенні на відсутність акту про проведення повірки лічильника гарячої води, як на підставу задоволення позову, також не відповідає вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання суд першої інстанції виходив з того, що оскільки прилад обліку гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 не пройшов чергову повірку, тому використовуватись для обчислення витрат не може. Нарахування по гарячій воді проводяться позивачем відповідно до тарифів по кількості зареєстрованих в квартирі осіб. Відповідачі до позивача з питанням зміни кількості зареєстрованих осіб в квартирі не звертались, документи щодо корегування нарахувань за подачу гарячої води не надавали. Оскільки відповідачі в повному обсязі не здійснювали оплати послуг у сфері теплопостачання, виникла заборгованість за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2013 року, яка підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6, ОСОБА_9, та ОСОБА_7 є споживачами послуг з теплопостачання, які надаються ПАТ «Облтеплокомуненерго» за їх зареєстрованим місцем проживання. ОСОБА_7 не приймає участі у оплаті комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2, оскільки там не зареєстрована.

Станом на 30 червня 2013 року у відповідачів виникла заборгованість за ці послуги в сумі 14101 грн. 72 коп., що підтверджується розрахунком боргу, наданим позивачем (а.с. 5). Відповідачами оплати за надані послуги з теплопостачання здійснювалось декілька разів та в меншому розмірі, ніж було здійснено нарахування, внаслідок чого і виникла заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого обов'язку.

Отже, частковою сплатою боргу за комунальні послуги строк позовної давності переривається і його обчислення починається з дати останньої сплати.

Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Отже, враховуючи, що відповідачі не в повному розмірі оплачували послуги, що надаються ПАТ «Облтеплокомуненерго», внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 14101 грн. 72 коп., суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачів в солідарному порядку зазначеної суми боргу.

Доводи ОСОБА_7 стосовно наявності документів про відсутність її за місцем реєстрації та проживання, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом та не можуть бути підставою для перерахунку боргу, оскільки такі документи відповідно до п.29 вищезазначених Правил повинні подаватись безпосередньо до постачальника послуг, який відповідно до даного Порядку здійснює щомісячне нарахування оплати з урахуванням фактично проживаючих осіб.

Інші докази, які б давали підстави для зменшення суми боргу, відповідачами ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надавались.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду першої інстанції та не дає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: