Постанова № 38492268, 28.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/2812/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Завод "Павлоградхіммаш" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Завод "Павлоградхіммаш", в якому позивач просить:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ «Завод «Павлоградхіммаш», а саме заборонити експлуатацію козлового крану ККК-16 з реєстраційним номером №53768.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з порушенням законодавства з охорони праці та промислової безпеки, з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач вважає необхідним застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідач надав заперечення, суть яких зводиться до того, що товариством виконані всі вимоги позивача щодо усунення порушень.

Відповідно до ст.183-2 КАС України, позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Пунктом 5 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.4 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 06.02.2014 року по 11.02.2014 року відповідно до наказу територіального управління від 17.01.2014 року № 04 посадовою особою територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області проведено планову перевірку додержання вимог чинного законодавства з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації кранів на ПАТ «Завод «Павлоградхіммаш», розташованому за адресою 51400 м. Павлоград, вул. Харківська, 15.

За результатами перевірки складено акт від 11.02.2014 року №10/08-02 та виявлені порушення нормативно - правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих:

- не виконані ремонт та періодичне часткове технічне опосвідчення козлового крана ККК-16 з реєстраційним номером №53768. У крана не працюють прилади та пристрої безпеки-кінцеві вимикачі обмеження рухів та висоти підйому вантажу, вимикаючі рейки, анемометр, що є порушенням п. п. 7.5.8, 7.5.28.13, 7.3.3, 7.4.1 «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» НПАОП 0.00- 1.01-07.

Також, актом перевірки попереджено про необхідність негайного зупинення робіт по експлуатації козлового крана ККК-16 з реєстраційним номером №53768.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 408/2011 р. (надалі - Положення), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

У п.п.6 п.4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

- будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

- видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

- застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

- проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Згідно ч.5 ст.4 Закону № 877, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого, виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю), за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування, орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ст.39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також, скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Крім того, відповідно до п.2.27 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженого наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. №826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. за №1531/20269, заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення.

У разі, якщо перевірка суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) проводиться посадовою особою Держгірпромнагляду України самостійно, заборона виконання робіт чи виробництва, обмеження виробництва суб'єкта господарювання в цілому або на виробничому об'єкті здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання відповідного розпорядження за підписом посадової особи Держгірпромнагляду України, яка здійснювала перевірку.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва в цілому суб'єкта господарювання за результатами перевірки, яка проводилася спеціально створеною комісією, а також, заборона під час такої перевірки виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва на виробничому об'єкті суб'єкта господарювання, яка тягне за собою зупинення (призупинення) робіт в цілому підприємства, здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання розпорядження за підписом заступника Голови Держгірпромнагляду України або начальника (заступника начальника) територіального органу Держгірпромнагляду України.

У разі, якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, що потребує негайного зупинення робіт або виробництва чи їх обмеження, керівник (заступник керівника) або уповноважена особа суб'єкта господарювання на вимогу і в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України повинен негайно припинити або обмежити ці роботи (виробництво).

При цьому, в акті перевірки зазначається відповідний запис та проставляється фактичний час зупинення або обмеження робіт (виробництва).

У разі відмови суб'єкта господарювання від вжиття негайних заходів щодо зупинення робіт (виробництва) або їх обмеження на вимогу посадової особи Держгірпромнагляду України в акті перевірки зазначається відповідний запис (п.2.30.).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються у випадках, передбачених законом, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Враховуючи усе вищевикладене в сукупності, проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивач звертаючись до суду на підставі вказаної вище норми Кодексу адміністративного судочинства України не зазначає, якою саме правовою нормою законодавства України закріплено виключне право суду на застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у спосіб, передбачений законодавством.

Натомість, як випливає з наведених вище норм Закону України «Про охорону праці» та Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), такий обмежувальний захід, як заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва, може бути вжитий посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Крім того, суду відповідачем було надано докази виконання вимог позивача щодо усунення порушень, а саме: копію наказу від 14.02.2014р. № 44, копію акту виведення із експлуатації від 24.02.2014р., копію виписки з технічного паспорту, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову відносяться за рахунок позивача.

Позивачем разом з позовною заявою було надано суду клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Ухвалою від 21 лютого 2014 року клопотання Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області було задоволено. Відстрочено сплату судового збору в розмірі 73,08 грн., до ухвалення судового рішення за результатами розгляду позовної заяви.

У зв'язку з вищевикладеним, стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 73,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 71, 94, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Завод "Павлоградхіммаш" про застосування заходів реагування - відмовити повністю.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Постанова не набрала законної сили 28.03.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов