Постанова № 38490667, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №812/8830/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Ур Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по адміністративній справі № 812/8830/13-а за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа-Артемівський районний відділ Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Луганській області №193 від 14.06.2013 року про звільнення позивача з Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з органів внутрішніх справ; зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_5 на службі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського РВ та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування зазначив, що при його звільненні не було дотримано вимог п.п. 48, 49, 56 Порядку проходження служби в ОВС України, оскільки він не направлявся для проходження військово-лікарняної комісії, без проведення атестації та надання чергової відпустки за 2013 рік, чим порушено його права та інтереси.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування зазначив, суд першої інстанції не звернув уваги, що на дату підписання атестаційного листа та наказу про звільнення, позивач не отримав від Артемівського РВ направлення на проходження військово-лікарняної комісії. Направлення на адресу позивача листа із зазначеним направленням не є підтвердженням факту вручення та отримання ОСОБА_5 направлення на військово-лікарняну комісію.

Таким чином позивача звільнено у відставку за віком без проведення обстеження стану здоров»я, без рішення військово-лікарняною комісією про встановлення причинного зв'язку між отриманою травмою та придатністю ОСОБА_5 до військової служби.

Дії відповідача при звільненні позивача суперечать п.п.4.7,4.12-4.16 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України.

При звільненні порушено право ОСОБА_5 на відпустку перед звільненням.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_5 на час виникнення спірних правовідносин працював помічником начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області, майор міліції.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.10.2008 року по 14.06.2013 року (а.с.125-133).

Як вбачається з виписки з історії хвороби ОСОБА_5 знаходився на лікуванні в неротравмологічному відділенні ЛОКБ з 19.01.2013 по 22.01.2013 з діагнозом: «Закрита черепно-мозкова травма: забиття речовини головного мозку ІІ ступеня, переважно базальних відділів правої лобної долі» (а.с.60).

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався 19.01.2013 року о 8.30, комісією Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області, призначеної наказом від 14.02.2013 року №74, встановлено, що позивач перевіряючи технічний стан службового автомобіля, підняв капот для перевірки рівня мастила у двигуні та схилившись над двигуном отримав удар капотом, який зірвався з утримувача поривом вітру, що спричинило тілесні ушкодження. (а.с.63-64).

За рапортом позивача від 07.05.2013 року на і'мя начальника ГУМВС України в Луганській області, ОСОБА_5 просив звільнити його зі служби з органів ВС в зв'язку з наявністю граничного віку перебування на службі в ОВС, перед звільненням направити на медичне обстеження військово-лікарською комісією (а.с.69).

За актом від 08.05.2013 року в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 запрошений до сектору кадрового забезпечення для отримання направлення на проходження військово-лікарняної комісії, відмовився отримувати направлення (а.с.74).

За актом від 13.05.2013 року, в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 повинен був з'явитися до сектору кадрового забезпечення для отримання направленням на проходження військово-лікарняної комісії, однак не прибув, направлення не отримав. (а.с.75).

За актом від 31.05.2013 року, в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 запрошений до сектору кадрового забезпечення для ознайомлення з направленням на проходження військово-лікарняної комісії та атестаційним листом, однак від ознайомлення із зазначеними документами відмовився. (а.с.76).

Наказом №193 о/с від 14.06.2013 року ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_5 звільнено з органів МВС у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 3 місяці 13 днів.

Як зазначає відповідач, листом начальника сектору кадрового забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області №41/6-739 від 18.06.2013 року позивач повідомлений про звільнення з органів внутрішніх справ згідно з наказом №193 о/с від 14.06.2013 року у відставку за п. 65 «а» (за віком), та йому запропоновано для своєчасної та якісної підготовки документів для призначення пенсії надати документи згідно переліку, зазначеному у листі у строк до 21.06.2013 року (а.с.62).

Відправлення листа позивачу підтверджено журналом реєстрації довідок Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській (а.с.172).

На думку відповідача, отримання ОСОБА_5 цього листа підтверджено поштовим повідомленням з відміткою про його отримання дружиною позивача (а.с.81).

Відповідно до довідки від 16.08.2013 №41/6-966 ОСОБА_5 перебував на лікарняному у період з 13.05.2013 по 24.05.2013 та з 11.06.2013 по 12.06.2013. (а.с.82)

У період з 25.05.2013 по 10.06.2013 та з 13.06.2013 згідно графіку знаходився на робочому місці.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач зазначив у своєму рапорті про звільнення зі служби в органах МВС своє бажання пройти ВЛК, в подальшому не прибув до сектору з кадрового забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області та не отримав підготовлене для нього направлення на проходження ВЛК, в той же час позивач не позбавлений права на проходження ВЛК в будь-який час, що означає в разі встановлення ВЛК причинного зв'язку між отриманням ним травми в період проходження служби з втратою здоров'я, позивач не втратив можливості урахування підстав звільнення зі служби у відставку.

Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що при звільненні позивача, відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством України.

Проте такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах закону, судом неповно досліджені обставини справи та не надано оцінку доводам позивача щодо незаконності його звільнення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_5 на час виникнення спірних правовідносин працював помічником начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області, майор міліції.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.10.2008 року по 14.06.2013 року (а.с.125-133).

03.05.2013 року ОСОБА_5 подав рапорт про надання чергової відпустки за 2013 рік з 07.05.2013 року з виїздом за межі Луганської області (а.с.61). рапорт підписаний відповідальним за озброєння Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Цапенко О.М., інспектором бойової підготовки з кадрового забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Чмир Т.О., начальником сектора кадрового забезпечення Тєрєховим Г.М.

07.05.2013 року ОСОБА_5 подав рапорт про звільнення його зі служби з органів ВС в зв'язку з наявністю граничного віку перебування на службі в ОВС, перед звільненням направити на медичне обстеження військово-лікарською комісією (а.с.69).

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався 19.01.2013 року о 8.30, комісією Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області, призначеної наказом від 14.02.2013 року №74, встановлено, що позивач перевіряючи технічний стан службового автомобіля, підняв капот для перевірки рівня мастила у двигуні та схилившись над двигуном отримав удар капотом, який зірвався з утримувача поривом вітру, що спричинило тілесні ушкодження. (а.с.63-64).

За актом від 08.05.2013 року в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 запрошений до сектору кадрового забезпечення для отримання направлення на проходження військово-лікарняної комісії, відмовився отримувати направлення (а.с.74).

За актом від 13.05.2013 року, в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 повинен був з'явитися до сектору кадрового забезпечення для отримання направленням на проходження військово-лікарняної комісії, однак не прибув, направлення не отримав. (а.с.75).

За актом від 31.05.2013 року, в зазначену дату майор міліції України ОСОБА_5 запрошений до сектору кадрового забезпечення для ознайомлення з направленням на проходження військово-лікарняної комісії та атестаційним листом, однак від ознайомлення із зазначеними документами відмовився. (а.с.76).

Як вбачається з атестаційного листа від 31.05.2013 року, який затверджено в.о. начальника ГУМВС України в Луганській області Долгополовим О.В., майор міліції ОСОБА_5 займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з ОВС у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. (а.с.70-71)

Наказом №193 о/с від 14.06.2013 року ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_5 звільнено з органів МВС у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 3 місяці 13 днів. (а.с.73)

На підставі ст.18 ЗУ «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення № 114) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут).

Підпунктом «а» пункту 65 Положення №114 визначено, що особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Згідно з пунктом 48 Положення №114, що кореспондується з пунктом 1.4 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 року №181 (далі Інструкція №181), атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

На підставі п.3.1 Інструкції №181 атестаційні листи на підлеглих складають безпосередні начальники.

Начальники, які складають атестаційний лист, зобов'язані, зокрема, ознайомитися з висновком військово-лікарської комісії на працівника, який атестується; ознайомити працівника, який атестується, зі змістом атестаційного листа.

Згідно з п.4.4 Інструкції №181 у разі незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі, особа, яка атестується, негайно викладає свої мотивовані заперечення в окремому рапорті. У таких випадках керівник безпосереднього начальника протягом 10 днів організовує додаткову перевірку і готує висновок по суті цих заперечень, з яким ознайомлюється працівник, який атестується. При відмові працівника, який атестується, від підпису безпосереднім начальником про це складається акт за підписом не менше як трьох працівників служби.

На підставі п. 4.6 Інструкції №181 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про працівника, який атестується, зокрема, стан здоров'я.

Відповідно до пункту 4.7 Інструкції №181 при атестуванні слід дотримуватися такого порядку: працівник, який атестується, заздалегідь попереджається про час та місце засідання атестаційної комісії; атестаційний лист розглядається на засіданні атестаційної комісії у присутності працівника. Атестаційна комісія має право робити запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності особи, яка атестується; якщо особа рядового і начальницького складу, яка атестується, не з'явилася на засідання атестаційної комісії без поважних причин, то комісія може провести атестування за її відсутності, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії та атестаційному листі. Витяг з протоколу разом з атестаційним листом долучається до особової справи.

Згідно п.4.12 Інструкції №181 атестаційні висновки затверджуються начальником, якому надано право приймання та звільнення працівників з органів внутрішніх справ, або особою, що виконує його обов'язки.

Відповідно до п.п.4.13, 4.14 Інструкції №181 затверджені атестаційні листи в тижневий термін надсилаються до органів чи підрозділів внутрішніх справ за місцем служби осіб, які атестувалися, для оголошення результатів.

Безпосередні начальники зобов'язані одразу після отримання атестаційних листів оголосити їх результати за місцем служби особам рядового і начальницького складу, які атестувалися. Працівникам, які були відсутні на службі з поважних причин, результати оголошуються одразу після їх прибуття до місця служби.

На підставі п.п.4.15, 4.16 Інструкції №181 особа, яка атестувалася, ознайомившись із висновком атестаційної комісії, ставить під ним свій підпис і дату.

У разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім'я прямого начальника. Рапорти підлягають розгляду у місячний термін з дня подання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, атестаційний лист на ОСОБА_5 від 31.05.2013 року складений начальником Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області підполковником міліції ОСОБА_10, однак акт про відмову в ознайомленні позивача з направленням на проходження ВЛК та атестаційним листом від 31.05.2013 року за підписом трьох працівників служби, складений не ОСОБА_10

При цьому відповідачем не надано доказів, що саме 08.05.2013 року ОСОБА_5 запрошувався до СКЗ РВ для отримання направлення на проходження ВЛК, також не надано доказів, що позивача попереджено про час та місце засідання атестаційної комісії.

Суд не приймає в якості доказів неприбуття ОСОБА_5 для отримання направлення на проходження ВЛК акт від 13.05.2013 року, оскільки довідкою від 16.08.2013 року (а.с.82) підтверджується перебування позивача на лікарняному з 13.05.2013 року по 24.05.2013 року.

Крім цього, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявний лист від 23.05.2013 року №41/6-5834 (а.с.105, 174) про направлення на адресу ОСОБА_5 направлення на проходження ВЛК від 08.05.2013 року та копії службової характеристики. Зазначений лист відповідно до копії фіскального чеку (а.с.106) відправлений ОСОБА_5 тільки 31.05.2013 року, що спростовує твердження відповідача про належне сповіщення позивача про отримання направлення на проходження ВЛК.

Таким чином, атестаційний лист складений, та атестація ОСОБА_5 проведена без врахування стану його здоров'я, який визначає ВЛК, тому акт про відмову позивача ознайомитися з направленням на проходження ВЛК та атестаційним листом, складений 31.05.2013 року (а.с.76) не приймається до уваги.

Пунктом 56 Положення №114, передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу (крім осіб, указаних в абзаці першому цього пункту), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Проте відповідачем відпустка ОСОБА_5 відповідно до його рапорту від 03.05.2013 року не надавалася.

В зв'язку з наведеним, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем звільнено ОСОБА_5 з посади з порушенням вимог пункту 48 Положення та пунктів 1.4, 4.4,4.7, 4.12.-4.16 Інструкції, адже атестацію позивача проведено без врахування його стану здоров'я та без належного попередження ОСОБА_5 про час та місце засідання атестаційної комісії тоді, як в рапорті про звільнення від 07.05.2013 року ОСОБА_5 просив надати йому направлення на проходження ВЛК.

Оскільки ОСОБА_5 звільнено з органів МВС у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з порушеннями пункту 48 Положення та пунктів 1.4, 4.4,4.7, 4.12.-4.16 Інструкції, тому наказ №193 о/с від 14.06.2013 року ГУМВС України у Луганській області про звільнення майора міліції ОСОБА_5 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового та начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі зазначеного, ОСОБА_5 необхідно поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області з 15.06.2013 року.

Підлягає стягненню з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, який розраховується наступним чином.

Відповідно до довідки про грошове утримання ОСОБА_5 (а.с.104) його середньоденне грошове забезпечення на момент звільнення з ОВС складало 150,46 грн.

Період вимушеного прогулу складає з 15.06.2013 року по 30.04.2014 року.

Відповідно до листа Мінсоцполітики України № 9050/0/14-12/13 вiд 21.08.2012 року «Прo розрахунoк норми тривалості робочого часу нa 2013 рік» кількість робочих днів з 15.06.2013 року по 31.12.2013 року складає 139 днів.

Згідно з листа Мінсоцполітики України №9884/0/14-13/13 від 04.09.2013 року «Прo розрахунoк норми тривалості робочого часу нa 2014 рік» кількість робочих днів з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року складає 82 дні.

Всього за період з 15.06.2013 року по 30.04.2014 року: 139+82 = 221 день.

Підлягає стягненню з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу 33251,66 грн (150,46 грн Х 221 день)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по адміністративній справі № 812/8830/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по адміністративній справі № 812/8830/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №193 від 14.06.2013 року про звільнення майора міліції ОСОБА_5, помічника начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського районного відділу Луганського міського управління, у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з органів МВС.

Поновити майора міліції ОСОБА_5 на посаді помічника начальника відділу з ресурсного забезпечення сектору ресурсного забезпечення Артемівського районного відділу Луганського міського управління з 15 червня 2013 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2013 року по 30.04.2014 року в розмірі 33251 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят одна) гривня 66 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 30 квітня 2014 року.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов